Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.


ДРУГА Р╤ЧНИЦЯ ВТОРГНЕННЯ: ЗАЯВИ СВ╤ТОВИХ Л╤ДЕР╤В НА П╤ДТРИМКУ УКРА╥НИ
Боротьба Укра╖ни проти рос╕йсько╖ агрес╕╖ надиха╓ св╕т…


ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ПОЛЕГЛИХ ЗАХИСНИК╤В УКРА╥НИ
Зеленський та ╕ноземн╕ л╕дери поклали кв╕ти до «Ст╕ни пам’ят╕» на Михайл╕вськ╕й...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 06.05.2016
Фед╕р ТУРЧЕНКО, ╕сторик, автор книги «Проект «Новорос╕я»: РОС╤ЙСЬКА ╤ДЕЯ: УКРА╥НА — ДИКЕ ПОЛЕ, КОЗАКИ — РОЗБ╤ЙНИКИ, А РОС╤Я НЕСЕ СЮДИ ЦИВ╤Л╤ЗАЦ╤Ю

Коли навесн╕ 2014 року в мед╕апростор╕ з’явилася назва "Новорос╕я", в╕домому запор╕зькому ╕сториков╕ Федору Турченку не раз телефонували з запитанням: це правда, що ми не Укра╖на? ╤сторику доводилось читати лекц╕╖, пояснювати. "Коли стало ясно, що цей терм╕н - важливий елемент "г╕бридно╖ в╕йни", виникла необх╕дн╕сть розпов╕сти людям, яка ╕стор╕я проекту "Новорос╕я", ╕ чого чекати в╕д спроби його в╕дтворення сьогодн╕", - каже Фед╕р Григорович. Тод╕ ж ╕сторик в╕дклав нагальн╕ плани ╕ разом з╕ сп╕вавтором Галиною Турченко взявся за написання книги. Наприк╕нц╕ 2014 року з'явилось перше з шести видань п╕д назвою "Проект "Новорос╕я".
Доктор ╕сторичних наук, зав╕дувач кафедри нов╕тньо╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни Запор╕зького нац╕онального ун╕верситету Фед╕р Турченко розпов╕в «Укр╕нформу», частиною якого гранд╕озного плану був проект "Новорос╕я", як ╕ще Катерина ╤╤ чаклувала над назвою, та як╕ ╕сторичн╕ помилки у стосунку до Укра╖ни зараз намагаються виправити зах╕дн╕ кра╖ни.
* * *
- Коли ви почали писати книгу "Проект "Новорос╕я"?
- Ми почали десь у травн╕-червн╕ 2014 року, а перше видання п╕д назвою "Проект "Новорос╕я": 1764-2014 рр. Юв╕лей на кров╕" з'явилось наприк╕нц╕ того ж року.
Под╕╖ розвивалися стр╕мко ╕ працювати доводилося швидко. За три з половиною м╕сяц╕ книга була написана. Це досить швидко, враховуючи, що треба було п╕дбирати матер╕ал ╕ оц╕нювати, як тракту╓ться ця под╕я в Рос╕╖.
Виявилось, що там про "Новорос╕ю" також пишуть. Один ╕з мо╖х знайомих - рос╕йський ╕сторик, теж зайнявся ц╕╓ю темою. На початку 2015 р. я зум╕в одержати його книгу. Вона написана з позиц╕╖ суто ╕мпер╕ал╕стичних погляд╕в. Ця людина, як ╕ багато мо╖х знайомих у Рос╕╖, швидко пройшла традиц╕йний шлях рос╕йського ╕нтел╕гента: спочатку демократ ╕ нав╕ть радикал, пот╕м - консерватор, а насамк╕нець - реакц╕онер-╕мпер╕ал╕ст. У його книз╕ да╓ться рос╕йський м╕ф про "Новорос╕ю", який документально не п╕дтверджу╓ться. Там або безп╕дставн╕ оц╕нки, що не ╜рунтуються на фактах, або ж в╕дкрита фальсиф╕кац╕я.
- Терм╕н "Новорос╕я" з'явився у 1764 роц╕. Як це було?
- Тод╕ царицею була Катерина ╤╤. Вона "чаклувала" над ц╕╓ю назвою. Спочатку ╖й запропонували назву Катерининська губерн╕я. Свята справа: чиновники хот╕ли "п╕дсолодити" ╕мператриц╕. Вони п╕дготували в╕дпов╕дн╕ документи, а вона перекреслила ту назву ╕ написала "Новорос╕йська губерн╕я". Вона була досить осв╕ченою особою ╕ знала, що в цей час ╓вропейськ╕ кра╖ни створюють на захоплених територ╕ях Америки ╕ Аз╕╖ сво╓р╕дн╕ територ╕альн╕ "клони" - Нова Англ╕я, Нова Голланд╕я, Нова ╤спан╕я тощо. Це було модно. Катерина п╕шла тим же шляхом.
- Як╕ сучасн╕ рег╕они ув╕йшли в цю губерн╕ю?
- Туди вв╕йшла територ╕я Вольностей В╕йська Запорозького Низового, яка охоплю╓ сучасну Луганську, Донецьку, Запор╕зьку, Дн╕пропетровську, К╕ровоградську област╕. Це територ╕я, де жили наш╕ запорозьк╕ козаки. А рос╕йська ╕дея полягала у тому, що це було Дике поле, необроблена земля, козаки - розб╕йники, а Рос╕я сюди несла цив╕л╕зац╕ю.
- Це ж не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕?
- Давайте подивимось, як було насправд╕. У д╕йсност╕, це територ╕я, де жили ╕ господарювали козаки. Тут не було кр╕пацтва. Коли ж Рос╕я взяла п╕д контроль цю землю ╕ створила там "Новорос╕йську губерн╕ю", то поставила завдання осво╖ти ╖╖ так, щоб вона стала частиною Рос╕╖, по сут╕. Головне завдання - заселити ╖╖ лояльними категор╕ями населення. Тож заселяли людьми з центру Рос╕╖, нав╕ть ц╕лими селами. Давали земл╕ й сербам, грекам, лютеранам, менон╕там тощо. Планувалось створити анклав, який не був би пов'язаний з Укра╖ною, а став би орган╕чним продовженням Рос╕╖.
- Чому не вийшло?
- Не вистачило рос╕ян, яких би можна було сюди переселити. Згадайте "Мертвые души" Гоголя. Головний герой, пройдисв╕т Ч╕ч╕ков купував пок╕йник╕в, щоб перепродати ╖х пом╕щикам, як╕ планували переселятися в Херсонську губерн╕ю, тобто в ту саму "Новорос╕ю". Таким чином, в╕д самого початку проект "Новорос╕я" був нежитт╓здатним, мертвим. Гоголь був ген╕╓м. Направд╕, широким потоком на П╕вдень (часто - стих╕йно) котилися хвил╕ переселенц╕в ╕з сус╕дн╕х укра╖нських губерн╕й - Полтавсько╖, Харк╕всько╖, Под╕льсько╖ та ╕нших. ╥х зупиняли, а вони все одно масово сюди сунули ╕, ц╕лком природно, заполонили цю землю. У результат╕ тут склалося переважно укра╖нське населення. Хоча, звичайно, живуть також рос╕яни, болгари, греки, н╕мц╕, ╓вре╖ та ╕н.
- А який був нац╕ональний склад населення ц╕╓╖ територ╕╖ у Рос╕йськ╕й ╕мпер╕╖?
- ╢ факти, вони не придуман╕ нами. Ця книжка ╜рунту╓ться на документах (Фед╕р Григорович в╕дкрива╓ книгу, - прим. авт.). Ось див╕ться таблицю. Тут за пов╕тами ╕ за п╕вденноукра╖нськими губерн╕ями в ц╕лому показано: 1719 р╕к - 85,6% - укра╖нц╕. Через 130 рок╕в - 1850 р╕к - 73%. Три чверт╕ - це укра╖нц╕. Це все результати тод╕шн╕х перепис╕в. Я дивився т╕ переписи. Ц╕ документи бачили ╕ рос╕йськ╕ досл╕дники, як╕ писали книжки в радянськ╕ та дорадянськ╕ часи. Це факт. Хто склада╓ решту - 25-30% населення? За даними перепис╕в - це рос╕яни, ╓вре╖, турки, болгари, н╕мц╕ ╕ т.д. Жодного "новороса" нема╓. Це фейкова узагальнююча назва ус╕х жител╕в краю, якою н╕хто н╕коли не користувався. Кожен ╕з них мав свою нац╕ональну культуру, звича╖, а "новорос╕йського етносу" нема╓.
- Тобто ╕сторикам та етнографам не вдалося знайти доказ╕в ╕снування такого етносу? Можливо ╕снують п╕сн╕, перекази, де в╕н згадувався?
- ╥х нема╓ зовс╕м! Шукали не т╕льки наш╕, сучасн╕ ╕сторики. У 19 стол╕тт╕ етнограф╕чн╕ досл╕дження проводили ╕ рос╕йськ╕, ╕ заруб╕жн╕ спец╕ал╕сти, але н╕чого такого не побачили. Це все м╕ф, ╕ в╕н надовго не прижився. Уже в 19 стол╕тт╕ цей терм╕н "Новорос╕я" з карти адм╕н╕стративно-територ╕ального под╕лу Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ зник. Цю територ╕ю перетворили на к╕лька губерн╕й, ╕ одна з найб╕льших була Катеринославська.
- У книз╕ ви пишете, що проект "Новорос╕я" - це частина ╕ншого гранд╕озного плану. Що це за план?
- "Новорос╕ю" ж створили не просто так. Цю територ╕ю у Петербурз╕ вважали трампл╕ном для поширення свого впливу дал╕, на П╕вдень. У Рос╕╖ ╕снував м╕ф, що "Россия - третий Рим". Перший - це ╕тал╕йська столиця, другий Рим - Царгород (Константинополь), а трет╕й - рос╕йська Москва. Перший Рим рухнув в╕д внутр╕шнього розпаду, другий Рим зруйнували мусульмани. То ж "святий обов'язок" православно╖ людини - зв╕льнити т╕ м╕сця, де народився ╤сус Христос ╕ з'явилося християнство. Так творилися м╕фи, а на ╖х п╕дстав╕ зд╕йснювалася ╕мпер╕ал╕стична пол╕тика. Якщо в╕дкинути ц╕ м╕фи, то мова йшла про взяття п╕д контроль Стамбула ╕ проток Босфор ╕ Дарданелли. ╤мпер╕я розвива╓ться, поки вона може розширювати св╕й вплив. Це той "мотор", який да╓ ╖й перспективу. Як т╕льки у "мотора" зак╕нчу╓ться ресурс - ╕мпер╕я вступа╓ у стад╕ю кризи, розпаду ╕ переста╓ ╕снувати.
- Чи можна провести паралел╕ з сучасною Рос╕╓ю?
- Абсолютно. Безл╕ч паралелей. Були десятки ╕мпер╕й, ╕ де вони зараз? Як т╕льки зак╕нчувався процес розширення, вичерпуються внутр╕шн╕ ресурси, негайно загострюються внутр╕шн╕ суперечност╕, формуються передумови розпаду. Цей етап, очевидно, проходить тепер Рос╕я.
- А чому "Новорос╕я" зникла?
- Цей терм╕н зник у друг╕й половин╕ 19 ст. як назва адм╕н╕стративного утворення, залишилися т╕льки ╕сторично-ностальг╕чн╕ емоц╕╖. Одеський ун╕верситет називався свого часу Новорос╕йським, була газета "Новорос╕йськ╕ в╕домост╕" тощо. А в╕д назви "Новорос╕я" в╕дмовились, бо п╕сля поразки у Кримськ╕й в╕йн╕ середини Х╤Х ст. було поставлено хрест на рос╕йськ╕й експанс╕╖ у Туреччину. В роки Першо╖ св╕тово╖ в╕йни рос╕яни знов планували прорватися до Стамбула, але сил не було. Кажуть, що були ще як╕сь плани п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни: намагались "вивернути" карту майбутнього св╕ту так, щоб Босфор-Дарданелли потрапили п╕д контроль Радянського Союзу. А в 2014 роц╕ цей непотр╕б - проект "Новорос╕я" - знову витягнули з ком╕рчини. Для ╕сторик╕в ясно, що таке "Новорос╕я", а для перес╕чних громадян - н╕. А коли йде в╕йна, ц╕ реч╕ бажано знати. Адже в╕д цього залежить наше майбутн╓. Тому автори б╕льше року працюють над удосконаленням ╕ популяризац╕╓ю ц╕╓╖ книги, друкуючи нов╕ наклади.
- На початку ХХ стол╕ття на територ╕╖ Укра╖ни був активний нац╕онально-визвольний рух. Чи в╕др╕знявся в╕н на Сход╕ та П╕вдн╕ в╕д ╕нших рег╕он╕в?
- Укра╖нська ╕нтел╕генц╕я ╕ д╕яч╕ нац╕ональних парт╕й не вид╕ляли П╕вдень ╕ Сх╕д як якийсь окремий рег╕он. Без винятку вс╕ парт╕╖, що д╕яли в Укра╖н╕, вели д╕яльн╕сть на п╕вденних ╕ сх╕дних укра╖нських землях. Особливо активно ця робота велася у великих м╕стах - Катеринослав╕ та Одес╕.
Як не дивно, але в мультинац╕ональному середовищ╕ Одеси в╕дчуття укра╖нськост╕ було досить сильне. Це був один ╕з центр╕в самост╕йницького руху в Укра╖н╕.
Що стосу╓ться Донбасу, то в╕н входив до складу Катеринославсько╖ губерн╕╖. Там ╕снували так╕ сам╕ укра╖нськ╕ нац╕онально-демократичн╕, соц╕ал╕стичн╕ й самост╕йницьк╕ групи, як ╕ в ╕нших рег╕онах Наддн╕прянсько╖ Укра╖ни. Тобто, можна впевнено говорити, що з точки зору укра╖нського визвольного руху цей рег╕он був нев╕д'╓мною частиною Укра╖ни. П╕д час революц╕╖ 1917 р. це в╕дчуття ╓дност╕ не т╕льки не зменшувалось, але й зростало.
В 1917 роц╕, коли Центральна Рада оголосила автоном╕ю, почалась пол╕тична боротьба м╕ж Петроградом ╕ Ки╓вом. Петроград погодився на автоном╕ю Укра╖ни, але в╕докремивши поняття "Укра╖на" в╕д ╖╖ п╕вденних ╕ сх╕дних рег╕он╕в. Ма╓ться на уваз╕ Катеринославська, Херсонська (куди входила Одеса), Тавр╕йська, Харк╕вська ╕ частина Черн╕г╕всько╖ област╕. По сут╕, це територ╕╖, як╕ колись входили в так звану "Новорос╕ю", але з деякими зм╕нами. Тобто, рос╕йськ╕ демократи з Тимчасового уряду проводили ту ж пол╕тику, що й царський уряд.
- Населення п╕вдня якось в╕дреагувало на це?
- Реакц╕я була бурхлива. Це було тим стимулом, який примусив людей ╕дентиф╕кувати себе. Були сотн╕ р╕зних м╕тинг╕в, демонстрац╕й, збор╕в, на яких заявляли: "Ми частина Укра╖ни". Це приводило до процесу само╕дентиф╕кац╕╖ населення. Коли наприк╕нц╕ 1917-го - на початку 1918-го року в╕дбувалися вибори до Всерос╕йських ╕ Укра╖нських установчих збор╕в, на всьому п╕вдн╕ ╕ сход╕ б╕льш╕сть голос╕в взяли укра╖нськ╕ парт╕╖ та орган╕зац╕╖, або т╕, хто демонстрував прихильн╕сть до укра╖нсько╖ ╕де╖. Це дуже яскравий приклад: були на виб╕р ╕ рос╕йськ╕ кадети, б╕льшовики ╕ соц╕ал-демократи, есери, ╓врейськ╕ парт╕╖, а б╕льш╕сть населення обирала саме укра╖нськ╕ парт╕╖.
- Коли на Донбас╕ настане мир, ╕ будуть проведен╕ вибори, то проукра╖нськ╕ парт╕╖ переможуть, як ╕ тод╕?
- Це залежить в╕д того, в яких умовах ц╕ вибори проводитимуться. Зараз там нема╓ третини населення. Ви╖хали найб╕льш активн╕ жител╕, яким, очевидно, б╕льшою чи меншою м╕рою не подоба╓ться розвиток под╕й. Населення окупованих територ╕й не самост╕йне у сво╓му вибор╕, ╕ якщо ц╕ вибори будуть проводиться в умовах, що рекомендують нам деяк╕ зах╕дн╕ пол╕тики, як╕ живуть в благополучних умовах ╕ дивляться збоку на под╕╖ в Укра╖н╕... То ясно, що результати будуть негативн╕ для Укра╖ни. А якщо вибори в╕дбудуться в умовах, коли там буде укра╖нська влада, укра╖нськ╕й закон, ╕ вбивцю буде названо вбивцею…
Поки що дуже багато "коли" ╕ "якщо". Б╕гти "попереду паровоза" - значить узаконити ту ситуац╕ю, яка там ╓. Адже це вибори п╕д дулами автомат╕в; н╕якою демократ╕╓ю там ╕ не пахне. Може, Штайнма╓р ╕ його соратники соц╕ал-демократи це забули? Хоча ╖м треба пам'ятати, як н╕мц╕ свого часу проголосували за Г╕тлера. Притому, голосували в╕льно…
- Давайте повернемося ще до питання, як складалися в╕дносини Укра╖ни ╕з зах╕дними кра╖нами 100 рок╕в тому.
- Коли в Рос╕╖ в╕дбувся б╕льшовицький переворот 1917 року, то вс╕ стратег╕чн╕ намагання в ╢вроп╕ були спрямован╕ на те, щоб в╕дновити там демократичну загальнорос╕йську владу. Вони на карт╕ не бачили н╕яких ╕нших кра╖н, окр╕м Рос╕╖, х╕ба що Польщу. Що стосу╓ться Укра╖ни, то ╖╖ у ╖хньому розм╕нн╕ не було. З ╕ншого боку, були б╕льшовики ╕ б╕логвард╕йц╕. Саме на б╕логвард╕йц╕в ор╕╓нтувався Зах╕д. ╥х можна зрозум╕ти, вони воювали разом проти Н╕меччини, ╕ вони були ╖х союзниками. Що буде в умовах б╕льшовизму, вони не знали, але здогадувались, що це погано.
Був ще один момент. Коли в Укра╖н╕ була Центральна Рада, наша кра╖на продовжувала разом ╕з Рос╕╓ю перебувати у стан╕ в╕йни з Н╕меччиною. Перед п╕дписанням Брестського миру Укра╖на оголосила про незалежн╕сть. Н╕мц╕ схопилися за це ╕ п╕дписали мир з Укра╖ною, щоб вона була п╕д контролем Н╕меччини. Перед тим, як вступити в переговори з Н╕меччиною, Укра╖на вела перемовини з Антантою, але ╖╖ всерйоз не сприймали. Укра╖на, мовляв, далеко, яка з не╖ користь… Коли ж Укра╖на уклала "хл╕бний мир" ╕з Н╕меччиною, Антанта це сприйняла як "удар у спину", фактор, що продовжить Першу св╕тову в╕йну. А тонкощ╕в того, що Укра╖на була у безвиход╕, вони не брали до уваги.
Тобто в той час в╕дносини не склались. Просто тод╕ пол╕тична ситуац╕я не сприяла визнанню Укра╖ни ╢вропою як чогось самост╕йного. Пот╕м уже ╓вропейц╕ зрозум╕ли, що це було помилкою.
- Зараз зах╕дн╕ кра╖ни виправляють помилки?
- Вони не вс╕ помилки усв╕домили, але, очевидно, виправляють. Те, що ми сидимо тут, а не в ╕ншому м╕ст╕, св╕дчить що йде процес, який стриму╓ Рос╕ю в╕д ц╕╓╖ експанс╕╖.
- Коли ж тод╕ настане к╕нець проекту "Новорос╕я"?
- Сьогодн╕ в╕н уже живе сво╖м життям - на кров╕, нещаст╕, боязн╕ в╕дплати. Ця ╕дея у частини населення заф╕ксувалась як переконання. Але ця ╕дея н╕чого не значить без п╕дтримки того, хто ╖╖ реан╕мував ╕ сьогодн╕ ф╕нансово п╕дтриму╓. Як т╕льки зникне рос╕йська п╕дтримка сепаратист╕в, проект розв╕╓ться, як м╕раж.

Геннад╕й МАТВ╤╢НКО
Запор╕жжя
Фото: Дмитро Смоль╓нко


ТИМ ЧАСОМ...
Це запитання з тесту по рос╕йськ╕й л╕тератур╕, якого над╕слали нам батьки кримського школяра:
Хто так╕ козаки (за пов╕стю Гоголя «Тарас Бульба»):
1. Регулярн╕ в╕йська. 2. Охорона царя. 3. Виконували функц╕╖ прикордонних в╕йськ. 4. В╕льн╕ в╕д в╕йськово╖ служби люди.
╤нших вар╕ант╕в в╕дпов╕д╕ укладачами тесту не передбачено. Зате все зроблено, щоб осп╕ваний Гоголем (╕ укра╖нським народом) справжн╕й образ укра╖нського лицаря-козака асоц╕ювався з якоюсь «царською охороною» чи царськими ж «прикордонниками». П╕дступненько...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17082

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков