Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...


КАРТИ НАШО╥ ╤СТОР╤╥
╤сторичн╕ карти спростовують химери «руского м╕ра» про «╕конно руск╕╓...


КОЗАЦЬКИЙ МАРС
Держава та в╕йсько Козацького Гетьманату в добу М╕л╕тарно╖ революц╕╖ 1648–1764 рок╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 06.05.2016
УКРА╥НА ╤ ДРУГА СВ╤ТОВА. АКЦ╤Я «БЕССМЕРТНЫЙ ПОЛК»: СИМВОЛ ПОВАГИ ЧИ ЗНЕВАГИ?

╤стор╕я ╕ сучасн╕сть

Наприк╕нц╕ кв╕тня ледь не у вс╕ газетн╕ скриньки киян була вкинута лист╕вка без вих╕дних даних, яка закликала вс╕х узяти 9 травня участь в акц╕╖ «Бессмертный полк». Мовляв, це «всемирная акция памяти, уважения и долга, которая проводится в духе единства народов Европы, Азии, Африки, Американского континента и Австралии ежегодно 9 мая». Дал╕ в лист╕вц╕ говориться, що йдеться про «добровольное мероприятие, посвященное Дню Победы», ╕ що «по традиции акции 9 мая потомки героев Великой Отечественной Войны – сыновья, внуки и правнуки – желающие почтить память своих родных, сражавшихся за Родину, выходят на улицу с фотографией своего солдата, чтобы принять участие в параде в колонне «Бессмертного полка». ╤, нарешт╕, що «Украина не забудет Великий подвиг героев – участников Великой Отечественной войны, партизан, подпольщиков, тружеников тыла и узников концлагерей».
Комусь може здатися, що йдеться про справд╕ благородну й непол╕тичну акц╕ю сусп╕льного вшанування геро╖в в╕йни. Проте треба бути надзвичайно на╖вною чи неосв╕ченою людиною, щоб пристати на цю думку. ╤ не лише тому, що реальн╕ ╖╖ орган╕затори глибоко законсп╕рувалися – т╕льки на друк лист╕вок потр╕бн╕ дек╕лька м╕льйон╕в (ск╕льки?) нев╕домо де взятих гривень – не випадково даних про наклад лист╕вки, так само, як ╕ про друкарню, нема╓. ╤ не лише тому, що акц╕я ця в Рос╕╖, де вона й виникла, не ╓ добров╕льною (як написав один блогер, «добровольчеству конец, объявлена обязательная мобилизация»), чи що на чол╕ московсько╖ колони «Полку» тор╕к ╕шов особисто Пут╕н. ╤деться про значно фундаментальн╕ш╕ та небезпечн╕ш╕ реч╕.

Спроба «прихватизац╕╖» во╓нно╖ геро╖ки

Почн╕мо з того, що День перемоги ╓ святом локальним, в╕н в╕дзнача╓ться нав╕ть не у вс╕х державах-членах СНД. Це радянське за ╜енезою свято не об’╓дну╓, а роз’╓дну╓ народи (об’╓днуючим же ╓ встановлений ООН День пам’ят╕ та примирення, присвячений пам’ят╕ жертв Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, який ма╓ в╕дзначатися 8 або 9 травня). Я вже не кажу про те, що стал╕нський терм╕н «Великая Отечественная война», запроваджений 22 червня 1941 року, мав замаскувати справжн╕ ц╕л╕ Кремля: загарбання ╢вропи та Близького Сходу. Сталося не так, як гадалося, тому цю в╕йну пропаганда оголосила «оборонною» ╕ «народною»; проте закладена в цьому терм╕н╕ «╕нфекц╕я зла» у ХХ╤ стол╕тт╕ на повну силу виказала себе, вилившись у прагнення Пут╕на ╕ десятк╕в м╕льйон╕в просякнутих ╕мперською ╕деолог╕╓ю рос╕ян привласнити перемогу над нацизмом ╕ принизити ╕нш╕ народи та держави. Одним ╕з ╕нструмент╕в такого привласнення – вкрай п╕длого, бо йдеться про цин╕чну спекуляц╕ю на пам’ят╕ про фронтовик╕в, – ╕ ╓ акц╕я «Бессмертный полк». ╤ чи не передус╕м це стосу╓ться укра╖нц╕в.
Адже Друга св╕това в╕йна для Укра╖ни розпочалася не 22 червня 1941 року, а значно ран╕ше – 1 вересня 1939-го. Близько ста тисяч укра╖нц╕в у склад╕ В╕йська польського зустр╕ли того ранку вогнем н╕мецьк╕ танки, ╕ ще сто тисяч були пот╕м призван╕ до арм╕╖. У т╕ дн╕ Червона арм╕я готувалася в пох╕д на Зах╕д, щоб п╕дтримати сво╖х нацистських союзник╕в ╕ при╓днати до кремл╕всько╖ ╕мпер╕╖ нов╕ земл╕ (за Пактом Молотова-Р╕ббентропа, йшлося про радянську анекс╕ю польських земель по В╕слу, це пот╕м Стал╕н збагнув – йому виг╕дн╕ше виставити свою агрес╕ю як «визволення Зах╕дно╖ Укра╖ни»)… ╤ «визволяла» Червона арм╕я, ╕ воювала сп╕льно з Вермахтом!
Не випадково у грудн╕ 1939-го Стал╕н, в╕дпов╕даючи на в╕тальну телеграму в╕д нацистського м╕н╕стра закордонних справ фон Р╕ббентропа, наголосив: «Дружба народов Германии и Советского Союза, скрепленная кровью, имеет все основания быть длительной и прочной». В тому числ╕ – й кров’ю укра╖нц╕в…
До початку «Великой Отечественной» у склад╕ р╕зних арм╕й загинуло на пол╕ бою, померло в╕д ран та хвороб, було знищено у радянських та нацистських таборах полонених не менше в╕д 100 тисяч укра╖нц╕в. ╤з 1 вересня 1939-го по 2 вересня 1945-го укра╖нц╕ без жодних пауз воювали з нацистами, фашистами ╕ японськими ╕мпер╕ал╕стами – не лише на територ╕╖ ╢вропи, а й у П╕вн╕чн╕й Африц╕, в Тихоокеанському рег╕он╕, на Близькому Сход╕, в ╤ндокита╖ та на теренах Атлантики й ╤нд╕йського океану. У польських п╕дрозд╕лах на Зах╕дному фронт╕ (то були громадяни Реч╕ Посполито╖), у французьк╕й арм╕╖ (особи з французьким громадянством) та у французькому ╤ноземному лег╕он╕ (особи без громадянства) у 1940 роц╕ служили тисяч╕ добровольц╕в-укра╖нц╕в. П╕сля того, як оф╕ц╕йна Франц╕я вийшла з в╕йни, солдати-укра╖нц╕ воювали у склад╕ в╕йськ де Голля. Понад 10 тисяч укра╖нц╕в воювали з 1942 року у В╕йську польському на р╕зних д╕лянках Зах╕дного фронту; вони брали участь у знаменит╕й битв╕ при Монте-Касс╕но (╤тал╕я)… Одним ╕з морських п╕хотинц╕в США, як╕ п╕дняли прапор над здобутим п╕сля жорстоких бо╖в островом ╤водз╕ма, був син ем╕грант╕в-лемк╕в, сержант Михайло Стренк. А 2 вересня 1945 року акт про кап╕туляц╕ю Япон╕╖ в╕д ╕мен╕ СРСР п╕дписав генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.
╤ не лише на фронтах гинули укра╖нц╕ – серед майже 22 тисяч оф╕цер╕в В╕йська польського, розстр╕ляних чек╕стами у 1940-му п╕д Катинню та в ╕нших м╕сцях, були й десятки уродженц╕в Укра╖ни…
Але, як виплива╓ з концепц╕╖ «Бессмертного полка», то все – люди другого, а то й третього ╜атунку. ╤ не лише про укра╖нц╕в ╕деться. Ма╓мо зневагу й до поляк╕в (як╕, ще раз нагадаю, у вересн╕ 1939-го в╕дбивалися в╕д узгоджених д╕й Вермахту й Червоно╖ арм╕╖), до британц╕в (як╕ з того ж вересня вели масштабн╕ бойов╕ д╕╖, заблокувавши з моря Н╕меччину), до француз╕в, норвежц╕в, голландц╕в, бельг╕йц╕в, як╕ воювали з Н╕меччиною тод╕, коли СРСР мав з нею та ╤тал╕╓ю договори про дружбу ╕ домовлявся про под╕л св╕ту… Ц╕каво, якби у 1940-му п╕д час бо╖в у неб╕ Франц╕╖, а пот╕м Битви за Британ╕ю не був зламаний чи, принаймн╕, надламаний хребет Люфтваффе, якби Н╕меччина змогла виставити проти СРСР удв╕ч╕ б╕льше квал╕ф╕кованих льотчик╕в ╕ л╕так╕в, куди б доб╕гла Червона арм╕я – до Уралу чи ще дал╕?
╤ншими словами, перемога над нацизмом ╕ його союзниками була здобута сп╕льними д╕ями Об’╓днаних Нац╕й, а не Радянським Союзом ╕ Стал╕ним. Акц╕я ж «Бессмертный полк» прагне це перекреслити, а на додачу виставити укра╖нц╕в не героями, а стал╕нськими рабами-н╕кчемами, що воювали з нацистами т╕льки за помахом руки «великого вождя», з л╕та 1941-го.

У Рос╕╖ добр╕ нам╕ри вимощують шлях до пекла…

Ут╕м, «Бессмертный полк» був ╕н╕ц╕йований 2012 року як справд╕ громадська акц╕я – прац╕вниками томсько╖ телекомпан╕╖ «ТВ2» Серг╕╓м Лапенковим, Серг╕╓м Колотовк╕ним й ╤горем Дмитр╕╓вим. Тод╕ центральною вулицею Томська учасники маршу пронесли понад дв╕ тисяч фотопортрет╕в учасник╕в в╕йни (оф╕ц╕йно говорилося – «Великой Отечественной», але переконаний, що були й портрети учасник╕в в╕йни з Япон╕╓ю у 1945-му). Назва акц╕╖ на той час в╕дпов╕дала ╖╖ сут╕ – за чисельн╕стю портрет╕в ╕шлося справд╕ про полк. До реч╕, тод╕ на акц╕╖ оф╕ц╕йно була заборонена радянська символ╕ка. Кремль, ут╕м, одразу збагнув ц╕ну пол╕тичного виграшу в╕д узяття ц╕╓╖ акц╕╖ п╕д св╕й контроль; ╕н╕ц╕атори «Бессмертного полка», схоже, так ╕ не збагнули, якого брутально-цин╕чного характеру набула ця акц╕я, що тор╕к в╕дбулася в 15 кра╖нах ╕ в сотнях м╕ст Рос╕╖. Назва акц╕╖ стала засобом маскування масштабу в╕йни та втрат СРСР у н╕й; через р╕зн╕ види радянських збройних формувань у 1941-45 роках пройшло до 50 м╕льйон╕в людей, а загинуло – в бою, в полон╕, в╕д рук СМЕРШу ╕ пол╕трук╕в, в╕д ран – понад 20 м╕льйон╕в. Це вже не «полк», ╕ нав╕ть не арм╕я, а ц╕ла кра╖на, ╕ немаленька!
Ба б╕льше: якщо для рос╕ян в╕йна з нацизмом справд╕ почалася 22 червня 1941 року, то для укра╖нц╕в ╕ б╕лорус╕в – 1 вересня 1939-го, для ╕нших народ╕в ╢вропи, Аз╕╖ й Америки (до реч╕, «Американського континенту», як написано в лист╕вц╕, не ╕сну╓: Америка – це частина св╕ту) – здеб╕льшого до початку «Великой Отечественной», тому встановлен╕ у Томську часов╕ меж╕ во╓нного геро╖зму стали виглядати блюзн╕рством, не кажучи вже про «сражение за Родину» (за тотал╕тарний СРСР? за Рос╕ю?).
╤ ще одне: п╕д прикриттям «Бессмертного полка» у Рос╕╖ в останн╕ роки на м╕сце реальних подвиг╕в реальних геро╖в в╕йни повертаються «подвиги» тих «геро╖в», що були створен╕ стал╕нською пропагандою: «28 панф╕ловц╕в», «5 моряк╕в-севастопольц╕в» тощо. Це ще один вим╕р брехн╕ та цин╕зму…
Насамк╕нець процитую ще одного блогера – Славу Рабиновича, спец╕ально для тих, хто збира╓ться йти на акц╕ю: «Мой дед, Иосиф Рабинович, инвалид 1-й группы по зрению, ставший таковым в результате побоев на допросах в НКВД в 1937-1938 гг., полуслепой, гасил зажигалки на крышах домов блокадного Ленинграда, а потом умер от голода, в этом самом своём родном блокадном Ленинграде. На момент голодной смерти ему было 40 лет. Был он сыном купца первой гильдии из Санкт-Петербурга, убитого большевиками. А второй дед НКВД просто не пережил и до войны не дожил… Вторая мировая война длилась шесть лет. Из них одну треть времени советско-фашистский СССР был другом и союзником фашистской Германии. Понял? Одну треть. Понял? Гордись и помни. Ленточку не забудь нацепить колорадскую».

Серг╕й ГРАБОВСЬКИЙ,
онук фронтовика, кап╕тана Червоно╖ арм╕╖, який н╕коли на 9 травня не вдягав сво╖ бойов╕ нагороди та не хизувався ними
radiosvoboda.org

НА ЧЕРКАЩИН╤ В╤ДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИК ТРЬОМ ГЕРОЯМ ХОЛОДНОГО ЯРУ
В сел╕ Мельники на Черкащин╕ в╕дкрили пам’ятник героям Холодного Яру братам Василю, Петров╕ та Олекс╕ Чучупакам. Про це у Facebook пов╕домила перший заступник Голови ВР ╤рина Геращенко, яка була присутня на заход╕.
«...На Черкащин╕, в сел╕ Мельники в╕дкрили пам’ятник героям Холодного Яру, братам Чучупакам, борцям за Укра╖ну... Радянська пропаганда малювала отаман╕в - геро╖в Холодного Яру бандитами. Але в цих краях завжди був культ гайдамак╕в, тут завжди пам’ятали геро╖в Холодноярсько╖ республ╕ки, що боролися ╕ з н╕мцями, ╕ з червоними. ╤ особливо шанували Головного Отамана Василя Чучупаку», - написала ╤. Геращенко.
Вона зазначила, що могила Василя Чучупаки дивом збереглася. «╤дею встановлення пам’ятника ╕ в╕дродження ╕сторично╖ пам’ят╕ про Холодний Яр п╕дтриму╓ ╕ глава Черкасько╖ ОДА Юр╕й Ткаченко, в╕н дуже допом╕г у реал╕зац╕╖ цього проекту», - додала вона.
gazeta.ua

У НОВОРОС╤ЙСЬКУ «ЗНАЙШЛИ» ВУЛИЦЮ ╤МЕН╤ ГРУППЕНФЮРЕРА СС
Вулиця Андр╕я Шкуро ╕сну╓ вже к╕лька рок╕в, однак скандал розгор╕вся п╕сля того, як м╕сцевий житель звернувся ╕з запитом до мер╕╖.
Маленька вуличка розташована на околиц╕ селища Борис╕вка, на картах вона не позначена. В ╖╖ назв╕ ув╕чнили ╕м’я генерала Андр╕я Шкуро, який служив нацистам, пише «Эхо Москвы».
Землю п╕д козацьке поселення Борис╕вка вид╕лили 25 рок╕в тому, зараз там зводять нов╕ будинки. У в╕дпов╕дь на звернення м╕сцевого жителя у мер╕╖ не змогли знайти оф╕ц╕йних папер╕в про присво╓ння назви, пише «Комсомольская правда».
Козак Андр╕й Шкуро в роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни перейшов до фашист╕в, у 1944-му указом Генр╕ха Г╕ммлера в╕н був зарахований на службу як группенфюрер СС. Через р╕к його видали Радянському союзу, де невдовз╕ стратили.
Влада Новорос╕йська пов╕домили, що вже обговорю╓ться питання про перейменування вулиц╕. Перед прийняттям р╕шення про нову назву плану╓ться провести ╕сторико-культуролог╕чну експертизу.

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17080

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков