Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4442)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4115)
Українці мої... (1657)
Резонанс (2107)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1842)
Крим - наш дім (1022)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (305)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (201)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ФАРС НА БОЛОТАХ»: п╕сля 17 березня пут╕н ма╓ стати «так званим президентом»
Як╕ ще зм╕сти та смисли можна знайти в беззм╕стовних рос╕йських «виборах»...


ПОСЛАННЯ ПУТ╤НА ПАРЛАМЕНТУ ТА ПОХОРОН НАВАЛЬНОГО
Як вони характеризують стан кремл╕вського режиму…


ЗАЛУЖНИЙ ПРОКОМЕНТУВАВ ДРУГУ Р╤ЧНИЦЮ НАПАДУ РФ НА УКРА╥НУ
Генерал подякував ус╕м, хто у ц╕ хвилини на пол╕ бою боронить нашу державу…


НА КИ╥ВЩИН╤ В╤ДКРИЛИ МЕМОР╤АЛ «ХРЕСТ ГЕРО╥В»
М╕сцем встановлення мемор╕алу не випадково обрано Вишгород, адже саме на його пагорбах було...


П╤ДТРИМУВАТИМЕМО УКРА╥НУ, ЧОГО Б ЦЕ НЕ КОШТУВАЛО. МИ НЕ МОЖЕМО ДОЗВОЛИТИ РОС╤╥ ВИГРАТИ ЦЮ В╤ЙНУ
П╕я Каума, президентка Парламентсько╖ асамбле╖ ОБС╢…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#19 за 06.05.2016
ПРО ДОБРО, ЯКЕ «МА╢ БУТИ З КУЛАКАМИ», ╤ В╤Д ЯКОГО ЛИШИЛИСЯ Т╤ЛЬКИ КУЛАКИ...

Кривосуддя...

Можливо, укра╖нська преса теж не була такою вже безневинною, але про якусь там ╕нформац╕йну в╕йну та ще й в╕дкритим текстом я не чула жодного разу за вс╕ понад 20 рок╕в, що була пов’язана з журнал╕стикою. Останньою в╕йною для мене була та, що забрала життя м╕льйон╕в людей, серед яких багато мо╖х р╕дних, ╕ ще чимало скал╕чила, кого – ф╕зично, кого морально. Але якщо треба, я б повторила ╖хню долю, бо ставлення до тих под╕й завжди було однозначним.
За 70 рок╕в тема в╕йни себе н╕бито вичерпала. ╤ звична для декого фраза — т╕льки б не було в╕йни — вже почала викликати певне роздратування. Як ╕ взагал╕ бажання ухилитися в╕д головного ╕ звернути з хворо╖ голови на здорову. Бо на ц╕й тем╕ для мене, як здавалося, назавжди було поставлено крапку.
╤ ось все повернулося, люди в камуфляжах з╕ збро╓ю, закривавлен╕ обличчя по телев╕зору ╕ неск╕нченн╕ во╓нн╕ новини. З’явилися шпигуни, в╕йськовополонен╕, риторика ненавист╕ ╕ ворожнеч╕ поширилася ╕ на ╕нш╕ сфери життя. Всього хвилин за 15 з вуст кримських журнал╕ст╕в ╕ пол╕толог╕в, що взяли участь у чергов╕й передач╕ ДТРК «Крим» «Все как есть», прозвучали так╕ слова: «киевская банда», «ничтожества», «подонки», «мрази», «продажные предатели». ╤ це, виявля╓ться, нормально, звичайне знаряддя ╕нформац╕йно╖ в╕йни, к╕нця ╕ краю як╕й н╕хто не об╕ця╓. За всю свою тривалу видавничу ╕ журнал╕стську практику з цього щоденного телев╕з╕йного меню згадувала я х╕ба що зрадник╕в, та ╕ то в не категоричн╕й форм╕, надто вже серйозне звинувачення.
Це ток-шоу Н. Волконсько╖, що примусило взятися за перо, було присвячено в╕йн╕ ╕нформац╕йн╕й ╕ ╖╖ жертвам. Серед останн╕х – м╕й колега, що був колись заступником головного редактора «Кримсько╖ св╕тлиц╕», Микола Семена. Це було одразу ж п╕сля створення газети, але пропрацював Микола з нами не б╕льше року, його вабили ╕нш╕, ширш╕ обр╕╖. Пот╕м в╕н працював на в╕дом╕ всеукра╖нськ╕ видання, так╕ як «Дзеркало тижня», «День». Тривалий час очолював кримське в╕дд╕лення фонду Дж. Сороса «В╕дродження». Не знаю, чи завинив в╕н чимось перед Соросом ╕ людьми, як пот╕м говорили зл╕ язики, але в╕дв╕дування заход╕в фонду дало мен╕ дуже багато. Я навчилася от╕й сам╕й толерантност╕, що сьогодн╕ в Рос╕╖ ╓ вже лайкою, а для мене стало формою людинолюбства, яке да╓ться не одразу ╕ не кожному. Воно не залиша╓ м╕сця таким поняттям, як «ничтожества», «подонки», «мрази», нав╕ть ледь тримаючись на ногах, мав простягати руку ╕ншому — ну, а раптом йому ще г╕рше? Людина п╕дн╕малася над др╕бними власними его╖стичними ╕нтересами, ╕ чим вище, тим реальн╕ше в╕дчувала, що у не╖ виростають крила. Хоча, звичайно, десь глибоко у п╕дсв╕домост╕ теплилася над╕я, що у критичн╕й ситуац╕╖ знайдеться хтось, хто так само простягне руку ╕ тоб╕, ╕ така ситуац╕я для мене не забарилася. У 1998 роц╕ я провела 4 дн╕ в реан╕мац╕╖, з╕ мною в╕дбулося майже все те, що показують щоденно у к╕ностр╕чках: ╕ в╕дмова серця п╕д час операц╕╖, ╕ деф╕бриляц╕я, його завела з допомогою електророзряду. Доба в реан╕мац╕╖ коштувала тод╕ 1100 грн., ╕ хоч за законом перебування там ╕ все ╕нше мало би бути безкоштовним, бо потрапила до л╕карн╕ я по швидк╕й, виникли неабияк╕ витрати. Моя 80-р╕чна мати змушена була ╕ти побиратися, побувала ╕ в фонд╕ «В╕дродження», про який часто в╕д мене чула. Пан Микола сказав, що зна╓ мене ╕ поважа╓, але це не та орган╕зац╕я, яка допомага╓ хворим. Мати об╕йшла вс╕х, кого знала з мо╖х сл╕в, та розжилася т╕льки у «Кримськ╕й св╕тлиц╕» сотнею гривень. По стар╕й пам’ят╕ побувала ╕ у Рад╕ м╕н╕стр╕в. Д╕знавшись, де я працюю, прив╕тний чолов╕к зм╕нився на обличч╕ ╕ просто п╕шов геть. Вт╕м, в л╕карню таки зателефонували, але цим ╕ обмежилися.
Колеги не дадуть збрехати, що основним смислом мо╓╖ журнал╕стсько╖ роботи до того ╕ п╕сля була допомога людям. Розсилала оф╕ц╕йн╕ листи у «висок╕» ╕нстанц╕╖, збирала грош╕, вибивала ╕нвал╕дне знаряддя, виступала на судах на боц╕ тих, кого вважала скривдженими, ╕ багато ╕ншого.
А в╕д суми ╕ тюрми краще не зар╕катися. Особливо тепер, коли в прес╕ нема╓ жодного м╕сця милосердю, а в╕д добра, яке ма╓ бути з «кулаками», лишилися т╕льки кулаки. Не склалося ╕ в Миколи Михайловича. Його п╕дозрюють у сп╕впрац╕ з агенц╕╓ю «Крим.Реал╕╖», а учасники шоу «Все как есть» пророкують журнал╕стов╕, що прожива╓ на територ╕╖, де н╕бито ╕сну╓ свобода слова, 8 рок╕в ув’язнення.
Знаю Миколу Семену як висококвал╕ф╕кованого фах╕вця, а в поняття квал╕ф╕кац╕╖, в мо╓му розум╕нн╕, входить ╕ та сама толерантн╕сть, а також переконлива аргументац╕я ╕ прагнення об’╓ктивност╕.
А що я про нього чую: «иностранный агент на чужой территории». А чому ж вона чужа, якщо Микола тут живе не менше 30 рок╕в, приблизно ст╕льки часу я його знаю. А ще говорять щось про ЦРУ та як╕сь там оун╕вськ╕ «тр╕йки», про п╕дривну д╕яльн╕сть.
Прим╕ряю все це ╕ на себе: якщо пишеш те, що бачиш, невже це означа╓ – шпигувати? Днями почула по «улюбленому» телев╕зору, що в Рос╕╖ таки розгляда╓ться нова пенс╕йна норма — вих╕д на заслужений в╕дпочинок для ж╕нок ╕ чолов╕к╕в у 65 рок╕в. Порад╕ла, але т╕льки з приводу того, що м╕й пенс╕йний в╕к ще б╕жить попереду мене ╕ можна вважати себе молодою ╕ працездатною. Не обминула б увагою ╕ за час╕в Укра╖ни те, що д╕зналася в╕д знайомо╖ л╕карки. Сьогодн╕, з ╖╖ сл╕в, медицину в╕дкинуто рок╕в на 20 назад. Бо зам╕сть того, щоб поглиблювати знання ╕ набувати досв╕ду, л╕кар╕ втонули у паперах, л╕кувальний процес забюрократизовано вкрай, ╕ вже не зрозум╕ло, що важлив╕ше, людина чи пап╕рець. А л╕карка ця зайвого не скаже, вона так радо зустр╕чала «кримську весну» ╕ запрошувала мене на референдум. А ще в╕д не╖ д╕зналася, що тепер з людей поголовно зн╕мають ╕нвал╕дн╕сть, особливо ж╕нка вбол╕вала за свого пац╕╓нта, хлопчика, що втратив око, але це н╕як не позначилося на його соц╕альному статус╕, хоча тотально позначиться на працевлаштуванн╕.
Отак╕ маю останн╕ «розв╕ддан╕». Тож кричу не в Америку, а перш за все в Рос╕ю, тим, хто читатиме ц╕ рядки за посадовими обов’язками — в пошуку крим╕налу. Досить воювати з народом, який вважа╓те сво╖м. Не пог╕ршуйте його ╕ без того тяжке становище ╕ дозвольте йому хоча б в╕льно дихати. А також наклад╕ть табу на слово в╕йна, одразу ж п╕сля 9 травня, нехай цей день стане всепереможним! Бо не для того помирали ваш╕ ╕ наш╕ р╕дн╕, щоб в╕йна залишалася ледь не на стол╕ття смислом життя ц╕ло╖ кра╖ни ради якихось м╕ф╕чних державних ╕нтерес╕в.
Не можу не заперечити ╕ кримським «акулам пера ╕ пол╕тики», котр╕ оголошують ворогами людей на т╕й п╕дстав╕, що хтось н╕бито бачить в «рос╕йському Криму» т╕льки негативне. Дорогеньк╕, нехай соб╕ бачить, бо те, що пишуть чи кажуть, лише крапля у мор╕ ╓лею ╕ патоки. А плями бувають нав╕ть на Сонц╕, ╕ воно за це не обража╓ться ╕ не судиться.
А запитайте у хлопця, що втратив око ╕ залиша╓ться без будь-яко╖ п╕дтримки держави, чи почува╓ться в╕н у раю? А через к╕лька рок╕в запитайте ще й у бабусь, котр╕ п╕сля парал╕чу матимуть працювати на тих самих засадах, що ╕ ви, молод╕ та здоров╕, ╕ яких н╕хто на роботу не братиме. Чи комфортно ╖м житиметься? А грош╕, зароблен╕ сьогодн╕ правдами ╕ неправдами, дуже легко розтринькати, чи то на задоволення, чи то на л╕кар╕в або адвокат╕в. Захистити людину може т╕льки закон, праведний закон, про зм╕ст якого треба дбати. Це значно корисн╕ше, н╕ж воювати з в╕тряними млинами.

Тамара СОЛОВЕЙ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #19 за 06.05.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=17077

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков