Версiя для друку Обговорити в форумi

Джерела

Нещодавно в науково-дослідному відділі «Народне декоративне мистецтво Канівщини» Шевченківського національного заповідника створено мистецький куточок, присвячений 105-й річниці з дня народження заслуженої майстрині народної творчості України, заслуженої художниці АР Крим, члена союзу художників України, лауреатки державної премії АР Крим, почесного члена товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, Героя України Віри Сергіївни Роїк.
Народилася Віра Сергіївна 25 квітня 1911 року в м. Лубни на Полтавщині. Втративши в роки Другої світової війни здоров’я, ставши інвалідом, вона не скорилася долі, освоїла мистецтво вишивки лівою рукою. Вишивка стала її життям, її диханням.
У 1952 році майстриня з родиною переїхала в м. Сімферополь за станом здоров’я. Працювала понад 10 років у школах міста, на курсах художньої вишивки в обласному Будинку вчителя. 20 років – методистом в Будинку народної творчості. З її ініціативи створено музей народних умільців і салон художників Криму.
Велику увагу у своїй творчості приділяла українському рушнику. В багатьох містах України організовувала виставки своїх робіт. В 2007 році, попри поважний вік, кримська майстриня була присутня на відкритті своєї виставки «Український рушничок» в Канівському музеї народного мистецтва. Тоді подарувала музею рушник «Червона дівчинка», вишитий на білому полотні червоними нитками в техніці Полтавська гладь.
Нині цей рушник, а також її рушники «Рожа», «Ніжна казка» та папка «Кобзар» з фондів ШНЗ експонуються в мистецькому куточку. В куточку знаходиться портрет майстрині та керамічна ваза, яку подарував син вишивальниці Вадим Михайлович до 200-річчя від дня народження Кобзаря. На одній стороні вази напис: «Т. Г. Шевченку 200 років» і дата 1814-2014 рр. На протилежній стороні слова:

«Кожен рушник
 То спалах душі моєї,
То частина життя,
 То моя доля…»
 Віра Роїк

Розпис на вазі за орнаментом самої Віри Роїк виконала майстриня Лутаріс Сулейманова з м. Джанкой АР Крим.
Експонуються друковані матеріали та книги, присвячені майстрині. А також книга «Мелодія на полотні. Спогади. Вишивки. Відгуки», яку підготувала В. С. Роїк як підсумок своєї творчості. В мистецькому куточку знаходиться книга «Рядки, як візерунки рушникові». В ній вірші-присвяти не тільки професійних літераторів, а людей різних спеціальностей – шанувальників творчості української вишивальниці.
Член Національної спілки письменників України з м. Лубни Наталя Бакалій написала в своєму вірші:

«Ця жінка вишиває Україну,
Де хрестики, немов хрести земні.
Схиляє важко у роботі спину,
І голову схиляє свою сиву,
Й минуле ожива на полотні…».

Роботи В. С. Роїк знаходяться в багатьох музеях України та за кордоном. Твори майстрині – це вся різнобарвна Україна. Ними захоплювалися європейці, американці, японці та інші народи.
У творчому доробку Віри Роїк велика кількість виставок у містах України. Її вишивки бачили також у Німеччині, Латвії, Естонії, Болгарії, Польщі та інших країнах світу.
Майстриня нагороджена золотими медалями престижних республіканських виставок декоративно-прикладного мистецтва в Києві (1967-1972 рр.), медалями «За доблесну працю» (1970 р.) та «Будівничий України» (2001 р.), пам’ятною медаллю «Богдан Хмельницький» (1996 р.), орденом Княгині Ольги III ст. (2001 р.), Почесним знаком II Міжнародного фестивалю мистецтв у Гереджі (Ізмір, Туреччина, 2002 р.), Міжнародним орденом Миколи Чудотворця І ст. «За примноження добра на землі» (2003 р.), котрий занесено в Женевський реєстр найпрестижніших нагород світу, багатьма дипломами, почесними грамотами та відзнаками. Її ім’я вибито на стелі в італійському місті Барі, де покояться мощі Миколи Чудотворця.
Віра Сергіївна не дожила до 100-літнього ювілею всього півроку, але її творчість в народному мистецтві вишивки, орнаментальних композиціях продовжує жити в роботах її учнів – внучки Аліни Вороніної та правнучки Юлії Абрамової, яких майстриня залучила до мистецького життя, посіявши в їхні душі зерна добра, мудрості та людяності.
Творчість Віри Роїк – музика на полотні, яка дає нам натхнення жити…

Ніна БАСИСТА,
старший науковий співробітник Шевченківського національного заповідника
м. Канів

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2016 > Тема "Душі криниця"