Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…


РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 08.04.2016
Н╤ СВО╥, Н╤ ЧУЖ╤...

Кримський Майдан

ЯК УКРА╥НА УСКЛАДНЮ╢ ЖИТТЯ УКРА╥НЦ╤В, ЯК╤ ЖИВУТЬ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ

«Крим це Укра╖на» – оманливе твердження. Кр╕м «тримайтеся», ми в╕д сво╓╖ кра╖ни н╕чого так ╕ не почули», – не без сарказму каже мешканка Севастополя Марина Мойсе╓нко.
П╕втора роки тому, коли ми зустр╕чалися у Криму, Марина разом з ╕ншими актив╕стками збирала передач╕ для укра╖нських вояк╕в. Тод╕, щоб зберегти укра╖нське громадянство, вони з чолов╕ком подали документи на отримання виду на проживання. На питання, чому не легал╕зу╓теся, в╕дпов╕дали просто: «Щоб Укра╖н╕ було куди повернутися». Тепер вони кажуть, що отримання рос╕йських документ╕в – питання виживання. Родин╕ через в╕дсутн╕сть рос╕йських документ╕в вже погрожують депортац╕╓ю.
«Якщо раптом нас депортують, то ми за укра╖нськими законами не зможемо вивезти до Укра╖ни н╕чого, кр╕м особистих речей – ан╕ диван, ан╕ побутову техн╕ку, ан╕ обладнання, що лишилося в╕д б╕знесу. Такими ╓ укра╖нськ╕ закони», – п╕дсумову╓ кримчанка.
Укра╖нськ╕ та рос╕йськ╕ митн╕ закони обмежили права кримчан наст╕льки, що, наприклад, ввезення к╕лькох пачок г╕поалергенних каш Nestle для немовлят перетворю╓ться на цив╕льну «спецоперац╕ю», довкола яко╖ об’╓днуються десятки кримчан, як╕ ще ╖здять «на материк».
Родина Мойсе╓нко «на материк» вже вибира╓ться р╕дко. Причина проста: нема грошей. П╕сля анекс╕╖ ╖м так ╕ не вдалося розблокувати рахунок у Приватбанку. ╥хн╓ невелике п╕дпри╓мство, яке завозило сировину з Укра╖ни, неспроможне ан╕ розрахуватися з постачальниками, ан╕ вивезти продукц╕ю з Криму.
За ц╕ два роки, що минули в╕д початку рос╕йсько╖ окупац╕╖ Криму, укра╖нський уряд, зда╓ться, не прийняв жодного закону, щоб полегшити життя укра╖нц╕в, як╕ лишилися на анексован╕й територ╕╖. Навпаки – впровадив у д╕ю низку норм, як╕ серйозно утискають права мешканц╕в п╕вострова.
У серпн╕ 2014 року ВР прийма╓ закон «Про створення в╕льно╖ економ╕чно╖ зони у Криму». Одразу ж п╕сля голосування депутат╕в правозахисники заявили, що закон спрямований передус╕м на захист ╕нтерес╕в великого укра╖нського б╕знесу, який працював тод╕ у Криму. Зг╕дно ╕з законом, з п╕дпри╓мств, як╕ працювали на територ╕╖ ВЕЗ, не стягуються податки та ╕нш╕ збори. На п╕дстав╕ цього закону НБУ прийняв постанову, якою прир╕вняв ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б, заре╓строваних у Криму, до нерезидент╕в. Протягом року юристи Укра╖нсько╖ Гельсинсько╖ сп╕лки з прав людини судилися за скасування постанови НБУ. На початку вересня 2015 року Ки╖вський апеляц╕йний адм╕нсуд все-таки визнав незаконним пункт, який прир╕вню╓ кримчан до нерезидент╕в. Та щойно до справи взялися юристи Приватбанку, одного з найб╕льших банк╕в, активи якого заблокован╕ на територ╕╖ Криму, – Касац╕йний суд скасував обидва р╕шення у справ╕. ╤ з 24 грудня 2015 року кримчани знову стали нерезидентами. Тепер, щоб об╕йти цю норму, укра╖нцям з кримською пропискою необх╕дно отримати дов╕дку внутр╕шньо перем╕щено╖ особи, ╕ т╕льки п╕сля цього деяк╕ банки погоджуються в╕дкривати рахунки.
Вимоги скасування «закону про ВЕЗ» лунають пост╕йно не т╕льки в╕д правозахисник╕в – понад 30 громадських орган╕зац╕й об’╓дналися, щоб скасувати д╕ю закону, – а й в╕д депутат╕в ╕ нав╕ть президента. Але ВЕЗ ╕ дос╕ там.
Однак найсумн╕ша ситуац╕я, за словами правозахисник╕в Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ сп╕лки, склалася в тих кримчан, як╕ купляли у кредит об’╓кти нерухомост╕.
Рос╕йський «Фонд захисту вкладник╕в», який узяв на себе зобов’язання виплачувати кримчанам внески, заморожен╕ в укра╖нських банках, отримав доступ до кредитних ╕стор╕й кримчан. Тепер, щоб продати заставну нерухом╕сть, необх╕дно виплатити кредит, який брався в укра╖нського банку, фондов╕. Однак при цьому власник все одно лиша╓ться боржником перед укра╖нським банком.
«Щоб продати кредитну квартиру, треба заплатити, скаж╕мо, кредит Приватбанку на материков╕й частин╕ Укра╖ни та рос╕йському фонду, ╕накше неможливо буде продати нерухом╕сть», – п╕дтверджу╓ експерт Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ групи з прав людини Роман Марциновський.
Проблема в тому, що продаж нерухомост╕, зд╕йснений в Укра╖н╕, не буде лег╕тимним за рос╕йським законодавством, яке д╕╓ у Криму.
Незважаючи на те, що Укра╖на з перших дн╕в окупац╕╖ заявля╓, що «Крим – це Укра╖на», законодавчо п╕востр╕в став «в╕др╕заним окрайцем». Так, постанова Кабм╕ну, прийнята наприк╕нц╕ 2015 року, р╕зко обмежу╓ список продукт╕в харчування, як╕ можна ввезти до Криму. Тепер це не б╕льше 50 кг соц╕ально значущих товар╕в – переважно крупи, м’ясо, масло – на суму, яка не перевищу╓ 10 тисяч гривень. З боку РФ також ╕сну╓ св╕й список товар╕в, заборонених до ввезення.
«Якщо скласти обидва списки товар╕в, то втрача╓ться сенс будь-що ввозити, тим б╕льше к╕лограмами. Ви не можете тепер привезти ан╕ продукти, ан╕ л╕ки для матер╕-пенс╕онерки, яка живе у Криму», – скаржиться кримчанка ╢вген╕я С╕н╕цина, що ви╖хала з Криму в березн╕ 2014-го. ╥╖ л╕тн╕ батьки лишилися жити на п╕востров╕.
Постанова Кабм╕ну обмежу╓ не т╕льки ввезення продукт╕в харчування, а й вив╕з особистих речей, який суворо регламенту╓ться 370-ю статтею Митного кодексу Укра╖ни.
«Зг╕дно з цим списком ви не можете, наприклад, вивезти диван, мебл╕ чи техн╕ку. Фактично це заборона на евакуац╕ю. Коли ми намагалися зрозум╕ти, з огляду на яку лог╕ку приймалися ц╕ постанови – нам, юристам, так ╕ не змогли пояснити», – каже правозахисниця Дар’я Свиридова.
В ╖╖ розпорядженн╕ – десятки скарг в╕д кримчан, яким довелося давати хабара укра╖нським митникам, щоб провезти сво╖ особист╕ реч╕, не внесен╕ до оф╕ц╕йного списку.
«Я, пере╖жджаючи на материк, вивозив барабанну установку. ╤ на укра╖нському пропускному пункт╕ мен╕ сказали: «Не можна». Я кажу нашим митникам – я укра╖нець, ╖ду до Укра╖ни. Чому я не можу везти св╕й музичний ╕нструмент? Зрештою, три години вмовляв. У чому лог╕ка?» – обурю╓ться кримчанин Андр╕й Ак╕мов.
Така ж в╕дсутн╕сть лог╕ки простежу╓ться й у зм╕нах правил в’╖зду на територ╕ю Криму. З одного боку, укра╖нськ╕ чиновники заявляють, що в Криму ма╓ працювати мон╕торингова м╕с╕я з прав людини. З ╕ншого – посилюють правила в’╖зду ╕ноземних громадян на територ╕ю п╕вострова. Зараз отримати дозв╕л на в’╖зд можуть т╕льки т╕ ╕ноземц╕, в яких ╓ у Криму родич╕, майно чи вид на проживання на територ╕╖ Криму.
«Розум╕ючи, що з територ╕╖ п╕вострова витиснули все громадянське сусп╕льство, не працюють незалежн╕ ЗМ╤, нема спостер╕гач╕в – Укра╖на, навпаки, мала б надати вс╕ можливост╕, щоб ╕ноземн╕ журнал╕сти й правозахисники ╖хали на анексовану територ╕ю ╕ пробивали цей ╕нформац╕йний вакуум», – розгублю╓ться Дар’я Свиридова.
Понад п╕вроку укра╖нськ╕ правозахисники борються з постановою уряду, щоб розширити список ╕ноземц╕в, яким дозволено в’╖зд до анексованого Крим╕, ╕ додати до нього журнал╕ст╕в та рос╕йських правозахисник╕в. Через обмеження в’╖зду на територ╕ю Криму туди не змогли потрапити правозахисники та юристи з РФ, як╕ представляли ╕нтереси укра╖нських громадян у кримських судах. Зараз процедура отримання дозволу для ╕ноземц╕в вкрай забюрократизована ╕ трива╓ близько двох м╕сяц╕в. Через таку невизначен╕сть на п╕востр╕в не можуть оперативно потрапити сп╕вроб╕тники пров╕дних св╕тових видань. Вони змушен╕ за╖жджати до Криму з територ╕╖ РФ – що, в свою чергу, Укра╖на класиф╕ку╓ як незаконний перетин кордону.
Укра╖нськ╕ правозахисники вважають, що ключова помилка – знов-таки, в лог╕ц╕ постанови.
«Це мусив бути не дозв╕льний порядок, а пов╕домчий. Мусив бути ч╕ткий перел╕к п╕дстав для заборони на в’╖зд – а не навпаки, перел╕к п╕дстав, на яких дають дозв╕л», – обурю╓ться Свиридова.
Але нав╕ть якщо ╕ноземний громадянин зможе надати п╕дстави на в’╖зд до Криму, в╕н навряд чи знайде англ╕йською мовою порядок в’╖зду на сайт╕ М╕грац╕йно╖ служби.
Який може бути вих╕д?
«По-перше, ми пропонували, щоб ╕ноземц╕ подавали сво╖ документи на в’╖зд в укра╖нських консульствах, або була створена можлив╕сть оформляти документи онлайн, як це зроблено для мешканц╕в неп╕дконтрольних територ╕й, що подають сво╖ документи на сайт╕ СБУ», – пояснюють правозахисники.
З с╕чня 2016 року в Укра╖н╕ стартувала видача б╕ометричних паспорт╕в. ╤ якщо ран╕ше батьки 16-р╕чних п╕дл╕тк╕в могли оформити паспорт за дорученням, то зараз для отримання паспорта нового формату необх╕дна особиста присутн╕сть. Щоб ви╖хати, дитин╕ необх╕дно спочатку отримати паспорт РФ, який вида╓ться з 14 рок╕в.
«В нас багато звернень в╕д кримчан, як╕ не хочуть, щоб ╖хн╕ д╕ти отримували рос╕йськ╕ документи, оск╕льки це дан╕, як╕ автоматично потрапляють до в╕йськкомату», – пояснюють експерти Укра╖нсько╖ Гельс╕нсько╖ сп╕лки з прав людини.
Зараз правозахисники намагаються знайти спос╕б отримання паспорт╕в для тако╖ категор╕╖ громадян. Наприклад, в укра╖нському законодавств╕ виокремлен╕ групи людей, яким через рел╕г╕йн╕ принципами дозволено не здавати б╕ометричн╕ дан╕. «Для громадян Укра╖ни, що перебувають в окупац╕╖, також може працювати ця норма», – пояснюють експерти.
Одне з р╕шень, яке бачать правозахисники для полегшення життя укра╖нц╕в, що мешкають у Криму, – створення адм╕н╕стративного хабу на кордон╕ з анексованою територ╕╓ю. В такому центр╕ адм╕нпослуг, розташованому просто на укра╖нському пропускному пункт╕, кримчани могли б вир╕шити б╕льш╕сть юридичних питань – вкле╖ти фото до паспорта, оформити документи, отримати св╕доцтво про народження (яке зараз оформля╓ться т╕льки за р╕шенням суду).
«Це очевидн╕ реч╕, як╕ б дозволили кримчанам справд╕ в╕дчути, що Укра╖на в них зац╕кавлена», – каже Дар’я Свиридова.
На ╖╖ думку, проблеми кримчан не вир╕шуються не лише через бюрократичн╕ складнощ╕ чи в╕дсутн╕сть ф╕нансування, а й через неготовн╕сть чиновник╕в йти на нестандартн╕ р╕шення.
Зараз до укра╖нських шк╕л ╕ виш╕в значно прост╕ше вступити школярев╕ з Москви, н╕ж ╕з С╕мферополя. Зг╕дно ╕з законом «Про забезпечення прав ╕ свобод на окупованих територ╕ях» укра╖нська держава не визна╓ ан╕ табел╕в, ан╕ диплом╕в, виданих окупац╕йною владою. А та процедура, яку пропону╓ М╕н╕стерство осв╕ти Укра╖ни, п╕д силу небагатьом мотивованим школярам. ╤ якщо у 2013-му з 15 тисяч кримських школяр╕в в укра╖нськ╕ виш╕ вступила третина, то за п╕дсумками 2015-го, зг╕дно з даними МОН – лише 293 кримчанина.
«Зам╕сть того, щоб закликати д╕тей до Укра╖ни, держава створю╓ для них загороджувальн╕ бар’╓ри», – обурю╓ться Валентина Потапова, в минулому викладач Кримського державного ун╕верситету, а зараз експерт Центру громадянсько╖ просв╕ти «Альменда». ╥╖ ф╕лософ╕я дуже проста: «Чим б╕льше кримських д╕тей ми втратимо, тим менше сенсу в деокупац╕╖».
За п╕драхунками експерт╕в «Альменди», за кожним кримським студентом не менше десяти родич╕в. «Це наш фактор впливу, – каже Потапова. – В╕дкритий доступ до укра╖нсько╖ осв╕ти – це найб╕льш працююча на цей день стратег╕я».
Створення онлайн-курс╕в для кримських школяр╕в, спрощен╕ умови вступу – це, за словами експерта, найшвидший спос╕б створення ╓диного сенсового простору. Але укра╖нська держава д╕╓ суворо навпаки.
Сьогодн╕шн╕й кримський випускник 11-го класу в Укра╖н╕ прир╕вню╓ться до 9-класника, якому для вступу необх╕дно складати академр╕зницю.
Для того, щоб вступити до укра╖нського вишу, кримським школярам необх╕дно отримати укра╖нський атестат – наприклад, ск╕нчивши М╕жнародну укра╖нську школу екстерном. Вступити до не╖ можна, заповнивши електронну заявку. Але для того, щоб пройти ЗНО, доведеться при╖хати на материкову частину Укра╖ни.
Правозахисники разом з МОН готують низку зм╕н до закону, щоб в╕дкрити можливост╕ для школяр╕в.
В╕дома кримська правозахисниця Ольга Скрипник, яка на початку березня виступала на зас╕данн╕ Радбезу ООН, каже, що проблема дискрим╕нац╕╖ кримчан – у в╕дсутност╕ ясно╖ державно╖ позиц╕╖ щодо Криму. На ╖╖ думку, саме це стало, наприклад, приводом для громадянсько╖ блокади Криму, коли актив╕сти привласнили функц╕ю держави, перекривши постачання продукт╕в харчування, а пот╕м електроенерг╕╖ на п╕востр╕в.
«Зах╕дн╕ пол╕тики кажуть: ви сам╕ визначайтеся – або ви цю територ╕ю в╕дчужу╓те, або поверта╓те», – поясню╓ Скрипник.
Вона негативно оц╕ню╓ результати громадянсько╖ блокади, яка п╕дштовхнула зрештою уряд до впровадження ембарго на продукти харчування ╕ частково електроенерг╕ю: «Погляньте, у супермаркетах повно рос╕йських товар╕в, чому б тут не впровадити санкц╕╖? Чому треба змушувати страждати кримчан?»
Ольга Скрипник назива╓ це пол╕тикою подв╕йних стандарт╕в, яка не т╕льки не вир╕шу╓ проблеми, а стигматизу╓ кримчан.
«Укра╖на, якщо плану╓ повернути Крим, повинна створювати двер╕ – а вона створю╓ нездоланн╕ бар’╓ри», – каже О. Скрипник.
Крим, як ╕ ран╕ше, залиша╓ться темою ман╕пуляц╕й пол╕тик╕в на м╕жнародному р╕вн╕. При цьому укра╖нськ╕ пол╕тики поки що не готов╕ нав╕ть до формулювання стратег╕╖, не кажучи вже про системн╕ д╕╖.

Анастас╕я Р╤НГ╤С
http://www.pravda.com.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 08.04.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16958

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков