Версiя для друку Обговорити в форумi

Контрасти в об’ємній і різноплановій архітектоніці на полотні, в текстилі, кераміці і в самій концепції виставки заслуженого художника України Мамута Чурлу, що демонструвалася в березні до його 70-річного ювілею в Будинку художника Сімферополя, — це одна з характерних ознак творчості метра кримськотатарського декоративно-прикладного мистецтва.
Він став художником зовсім випадково. Його перша професія — музика. Закінчив музичне училище в Фергані, звідки родом, і Новосибірську консерваторію за фахом «музикознавець», викладав теорію музики в Ферганській дитячій музичній школі. Її колишній директор, а нині — науковий співробітник Кримськотатарського музею культурно-історичної спадщини Мустафа Мустафаєв розповідає:
— Коли в 1974 році нам надійшов по освітянській лінії наказ відкрити в закладі художнє відділення, ми задумалися: кому доручити, якщо в колективі одні музиканти?
Вибір випав на Мамута Чурлу. І він з молодечим запалом, з притаманною йому енергією і захопленістю взявся за становлення нового мистецького напрямку. Не було спочатку в школі нічого: ні глини, ні муфельних печей для її обробки. Одного разу адміністрація школи навіть зробила нічну вилазку до свердловини поблизу Фергани, щоб запасти її школярам для виробів. Ця історія згодом стала сюжетом «Казкового нарису», опублікованого в газеті «Ферганська правда».
На пленерах з М. Чурлу учні іноді так захоплювалися малюванням з натури, що не вкладалися у відведений для занять час. А батьки хвилюються, телефонують директору. Починаються розшуки дітей. А вони, виявляється, в цей час десь у горах чаклують за мольбертами, не відірвати їхніх пензликів від фарб. Перед ними відкривається казка барв і гнучких ліній природи. Один із вихованців того першого набору став нині відомим художником. Його картина висить на стіні на видному місці в приміщенні ООН.
І сам учитель також пішов тоді здобувати другу спеціальну освіту. Закінчив у 1980 році оформлювальне відділення Ферганського училища мистецтв. Яскраві ліричні образи природи Ферганської долини, втілені за допомогою різноманітних експериментальних текстильних технік, швидко зробили художника провідним майстром декоративно-прикладного мистецтва Узбекистану. Творчий пошук привів його до теми народного мистецтва кримських татар. Проникаючи вглиб власних етнічних коренів, перед ним відкривався величезний пласт забутої в депортації кримськотатарської культури.
— Коли Мамут Чурлу в 1989 році привіз у Крим свою колекцію декоративних виробів, — розповідає мистецтвознавець Людмила Бородіна, — вона стала відкриттям невідомого нам тоді світу кримськотатарських орнаментів.
З середини 90-х років він бере активну участь у процесах відродження традиційних видів декоративного мистецтва Криму, публікує присвячені цій темі численні етнографічні дослідження, в яких викладає розшифровану ним систему стародавніх знаків і символів народного орнаменту. Це знання покладено в основу навчальних семінарів для молодих художників і реалізацію з 2005 року проекту «Кримський стиль», програмою якого стало вивчення і збереження традиційного художнього досвіду, відродження і розвиток у сучасних умовах кримськотатарського декоративно-прикладного мистецтва. Мальовничі образи і метафори створених ними гобеленів, панно, декоративних тарілок із зображенням будинків, доріг, технічних споруд, предметів і дерев перетворилися в символи трагічного ХХ століття.
Цей творчий проект називають одним із кращих на півострові. Виставки виробів його учасників свого часу пройшли в Сімферополі, Севастополі, у Києві, Харкові, Донецьку, Одесі, Кам’янці-Подільському, Маріуполі, а також у Парижі, Варшаві, Москві та Казані. У числі талановитих учнів майстра — такі відомі нині художники, як Рустем Скибін, Гульнара Негляденко, Юлія Тулупова, Ельдар Гусенов, Зера Аблязісова, Катідже Юнусова, Ірина Тесленко, Зубеїр Кадри-Заде, Рефат Куртвелієв.
Концептуально ув’язуючи древні знаки кримськотатарських вишивок і ткацтва з пейзажем, художник створює картини, в яких предмети та елементи дійсності набувають нового звучання і смислу. Вони складні та неоднозначні. Використовуючи конструктивізм, мінімалізм і примітивізм, М. Чурлу досягає високої емоційної і художньої виразності скупими на перший погляд засобами на контрастах кольорових домінант і потужних плям. А загострені контури предметів і відсутність лінійної перспективи уподібнюють полотно з плакатом.
Широка філософська програма живопису М. Чурлу. Кожна робота — це спроба осмислити не лише поточний політичний момент, а й світоустрій в цілому, виявити вічні істини, важливі для всього людства. І це ставить його, за оцінкою мистецтвознавчої науки, в ряд художників-концептуалістів і мислителів нашого часу.
Нинішні роботи художника демонструють перехід від глибоких трагічних образів, породжених депортацією і реакцією на виклики навколишнього світу на етапі становлення його як митця, до творчих позитивних символів («Три пори. Чатирдаг», «Квітучий степ», «Білий квадрат», триптих «Доля» та інші). У 2015 році він розробив дизайн інтер’єру в ресторані «Гузель» у Бахчисараї, спільно з Зубеїром Кадри-Заде виконав роботи з оформлення мечеті та ресторану «Ак Кая» в Білогірську. І це свідчить про те, що національна культура кримських татар є складовою частиною тих процесів, які відбуваються в соціальній сфері та житті кожної людини на історичній Батьківщині. Ця головна творча мета маестро сфокусована в центрі його ювілейної експозиції «Контрасти» на декоративному панно «Молитва про Крим», яке виконала технікою вишивки Олена Ювченко.
— Випробування, які в житті довелося витримати, мене, звичайно, загартували, — говорить Мамут Чурлу. — І я вдячний долі за радість творчості, яку відчуваю, за те, що усвідомив, як можна висловлювати свої думки і почуття, щоб був діалог і контакт із глядачем, щоб цей світ хоч трошки ставав кращим.

Ірина ЛІСНЕНКО
м. Сімферополь

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
Оскільки жодних офіційних наказів або розпоряджень, що стосуються зміни формату випуску «Кримської світлиці», з моменту окупації Криму ми не отримували (а згідно з українським законодавством, такі рішення узгоджено приймаються лише співзасновниками засобів масової інформації або судом), продовжуємо готувати до друку щотижневі номери газети і направляти їх до київської друкарні. Як і раніше, починаючи з 2002 року, на редакційному сайті щоп’ятниці виставляється електронна версія тижневика, зокрема у pdf-форматі. Розміщену нижче інформацію про умови передплати «Кримської світлиці» та інших культурологічних видань продовжуємо публікувати як нагадування «борцям» за інформаційний простір України про їхні держслужбові зобов’язання перед читачами і державою.
Редакція «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #14 за 01.04.2016 > Тема "Душі криниця"