Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА СКЛИКА╢ П╤ДПИСАНТ╤В БУДАПЕШТСЬКОГО МЕМОРАНДУМУ
Укра╖на звернулась до кра╖н-п╕дписант╕в Будапештського меморандуму з вимогою проведення...


США: НЕПРИПУСТИМО ЗВИНУВАЧУВАТИ КИ╥В У АЗОВСЬК╤Й КРИЗ╤, ВИННА ВИКЛЮЧНО РОС╤Я
Державний департамент наполяга╓, що вина за ескалац╕╖ конфл╕кту в Азово-Керченськ╕й акватор╕╖...


Серг╕й Гайдук, екс-командувач ВМС Укра╖ни: УКРА╥НА МА╢ ЗМ╤НИТИ СТАТУС КЕРЧЕНСЬКО╥ ПРОТОКИ НА М╤ЖНАРОДНИЙ
25 листопада у керченськ╕й протоц╕ рос╕йськ╕ в╕йськов╕ обстр╕ляли та захопили три укра╖нськ╕...


РАДА ПРИПИНИЛА Д╤Ю ДОГОВОРУ ПРО ДРУЖБУ М╤Ж УКРА╥НОЮ ТА РОС╤╢Ю
Законом припиня╓ться з 1 кв╕тня 2019 року д╕я Договору про дружбу, сп╕вроб╕тництво ╕ партнерство...


ПРЕЗИДЕНТ ЗВ╤ЛЬНИВ СВОГО ПРЕДСТАВНИКА ПО КРИМУ
Ще к╕лька м╕сяц╕в тому Президент Укра╖ни Петро Порошенко висловлював незадоволення роботою свого...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 25.03.2016
ПАВЛО ГРОД: ЯКБИ УКРА╥НСЬКУ Д╤АСПОРУ ПОКЛИКАВ УРЯД, МИ Б ПРИ╥ХАЛИ РОБИТИ РЕФОРМИ

Укра╖на ╕ св╕т

Голова Конгресу укра╖нц╕в Канади Павло ╫род народився в Канад╕. Але вир╕с, як в╕н каже, у патр╕отичному укра╖нському середовищ╕ – л╕тн╕ кан╕кули проводив в укра╖нських дитячих таборах, а щонед╕л╕ разом з батьками в╕дв╕дував укра╖нську церкву.
Його батьки пере╖хали в Канаду п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Таких ╕стор╕й у Канад╕ сотн╕ тисяч. Але ╕стор╕я ╫рода все ж ун╕кальна. Ще будучи актив╕стом Сп╕лки укра╖нсько╖ молод╕ Канади, в╕н просував ╕де╖ гуман╕тарно╖ допомоги Укра╖н╕. Вже як член Св╕тового конгресу укра╖нц╕в поставив соб╕ мету – об’╓днати укра╖нц╕в, як╕ живуть за кордоном.
У 2001 роц╕ Павло ╫род став в╕це-президентом Св╕тового конгресу укра╖нц╕в. Зараз ця орган╕зац╕я об’╓дну╓ укра╖нц╕в, як╕ живуть у 44 кра╖нах св╕ту.
Павло ╫род – б╕знесмен, його компан╕я «Rodan Energy» працю╓ в енергетичному сектор╕, компан╕я не раз входила до списку найкращих роботодавц╕в Канади.
У Канад╕ Павло ╫род – один з головних адвокат╕в Укра╖ни. В╕н — один з тих, хто лоб╕ював виключення РФ з G8 ╕ дом╕гся усп╕ху. Заборону на в’╖зд до РФ в╕н жартома назива╓ «визнанням заслуг перед Укра╖ною». Нещодавно в╕н при╖жджав в Укра╖ну, щоб зустр╕тися з членами укра╖нського уряду ╕ самост╕йно оц╕нити, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕.

ПАВЛО ГРОД: ЯКБИ УКРА╥НСЬКУ Д╤АСПОРУ ПОКЛИКАВ УРЯД, МИ Б ПРИ╥ХАЛИ РОБИТИ РЕФОРМИ

– Чи зрозум╕ло вам ззовн╕, чому так пов╕льно рухаються реформи?
– Н╕, незрозум╕ло. Люди скаржаться: одн╕ крадуть, ╕нш╕ – не хочуть реформ, посадовц╕ очолюють корупц╕йн╕ схеми. Я розум╕ю т╕льки одне – процес реформ повинен стати швидшим, бо бачимо, що йде велике розчарування не т╕льки в Укра╖н╕, а й пом╕ж укра╖нц╕в, як╕ живуть за кордоном.
– Чому ми бачимо грузинських реформатор╕в в Укра╖н╕, але поки що не бачимо канадських? Чи готов╕ канадц╕ укра╖нського походження повернутися в Укра╖ну, щоб долучитися до реформування кра╖ни? Наприклад, як це зробили Уляна та Марко Супруни.
– Це непросте р╕шення, тому що потр╕бно залишити свою кар’╓ру на дек╕лька рок╕в, щоб при╖хати в Укра╖ну, бо при╖жджати на три-ш╕сть м╕сяц╕в не ╓ достатньо. Якщо, д╕йсно, ╓ бажання робити зм╕ни, то треба ╖хати нав╕ть не на р╕к, а на два-три – обов’язково. Кр╕м того, потр╕бно к╕лька речей. По-перше, треба з’ясувати, що саме потр╕бно.
Чому ми часто сюди при╖жджа╓мо? Щоб зрозум╕ти потреби, щоб ми могли допомогти вам п╕дшукати потр╕бних людей. А дал╕ – створити умови, щоб вони могли тут працювати.
Бо зараз, якби я хот╕в стати головою якогось департаменту, прим╕ром, у М╕н╕стерств╕ ╕нфраструктури, то я мусив би покинути сво╓ канадське громадянство ╕ стати укра╖нським громадянином.
Не знаю, чи ╓ багато охочих в╕дмовитися в╕д канадського громадянства. Можливо, ╓ одиниц╕, як╕ готов╕ до цього. Але я думаю, що треба створити умови, щоб ми д╕йсно чули, що «ми заклика╓мо нашу д╕аспору, щоб поверталися додому. Ми створимо умови, щоб ви могли тут ефективно працювати». Думаю, зараз у багатьох укра╖нських канадц╕в з’явля╓ться бажання допомогти Укра╖н╕.
– Якби був такий заклик, для вас це було б важливо?
– Так.
– Визнанням чого це було б? Рол╕ канадсько╖ д╕аспори в сучасн╕й Укра╖н╕?
– Так. Зараз ми, наприклад, працю╓мо над законами закордонного укра╖нця, щоб створити ц╕ умови. ╤ це нелегко. Балт╕йськ╕ кра╖ни закликали свою д╕аспору п╕сля розвалу Радянського Союзу, але в Укра╖н╕ такого заклику не було.
Думаю, що багато хто ще й скептично дивилися на д╕аспору. Зараз цей пер╕од минув, ╕ вони бачать, що п╕д час кризи д╕аспора була тим, хто першим п╕дтримав майдан╕вц╕в. У нас дуже орган╕зована д╕аспора, треба нас використовувати. Зг╕дно з останн╕м оф╕ц╕йним опитуванням, зараз у Канад╕ живе 1 млн. 300 тисяч канадц╕в укра╖нського походження.
– Уяв╕мо, що такий запит в╕д укра╖нського уряду прозвучав. Що дал╕?
– Ми готов╕ створити департамент чи агенц╕ю, яка буде шукати потр╕бних профес╕онал╕в для держслужби. Бо коли я зустр╕чаюся з Президентом чи Прем’╓р-м╕н╕стром Укра╖ни, то вони кажуть: «Ну, скаж╕ть, кого ма╓те, ми готов╕». Але це гарно на словах, треба робити це системно.
Припустимо, до мене звертаються: «Що ти хочеш робити?». Я кажу: «Що ╓? Як╕ умови?». Якщо хтось мене запрошу╓ на роботу, то в╕н створю╓ умови.
Наприклад: «Ти при╖деш, ми тоб╕ да╓мо два роки, не мусиш покидати сво╓ канадське громадянство, можеш працювати без проблем, ми створимо можливост╕ ╕ нам потр╕бн╕ люди, як╕ мають так╕ зд╕бност╕, такий фах, досв╕д. Ми зац╕кавлен╕, будь ласка, звертайтеся до цього агентства».
– Ви зараз працю╓те над законом, як ви сказали «закордонного укра╖нця», що пропону╓те?
– Це буде закон «Про зовн╕шню трудову м╕грац╕ю». В╕н вже був п╕дготовлений урядом, але жахливо. Ми виступили проти. П╕сля першого читання ми повн╕стю його переробили. Там з’явилася дуже важлива частина – це ре╕нтеграц╕я. Тобто ми придумали, як╕ умови створити для тих людей, як╕ хочуть повернутися.
╢ в Канад╕ укра╖нц╕, як╕ дуже усп╕шно працюють у р╕зних сферах. ╤ у них ╓ бажання працювати заради амб╕тно╖ мети – це шанс створити нову Укра╖ну. Ми в╕римо в те, що сьогодн╕ кра╖на ма╓ шалений шанс. Але ми можемо втратити його, якщо не скориста╓мося ним вчасно.
– На чому цей шанс ╜рунту╓ться, на ваш погляд?
– На людях. ╢ дуже багато хороших людей, як╕ вже долучилися до створення сво╓╖ кра╖ни.
Ми зна╓мо, що корупц╕я – все ще дуже серйозна проблема. Але ми не можемо розчаровуватися ╕ покидати: «А, там н╕чого не зм╕нилося, там ╕ дал╕ пану╓ корупц╕я, нема╓ з ким працювати». Ми, д╕аспора, не можемо цього соб╕ дозволити, тому що Укра╖на може дуже втратити.
– Ви зустр╕чалися з секретарем Ради реформ Дмитром Шимк╕вим?
– В╕н робить Укра╖н╕ чудовий п╕ар за кордоном ╕ добре це вм╕╓, але його треба помножити на тисячу. Також треба, щоб тут, усередин╕, укра╖нц╕ зрозум╕ли, який ╓ потенц╕ал, що д╕╓ться, як╕ процеси в╕дбуваються. ╤ також треба б╕льш активно д╕яти.
Те, що за два роки ми не змогли зм╕нити судову систему, – це також фантастично. Все ж таки потр╕бен баланс. Я хочу бути оптим╕стом, але також не хочу бути на╖вним. Треба знайти золоту середину.
Але давайте не думати, що сьогодн╕ д╕╓ться чи не д╕╓ться, а дивитися, що ми дал╕ плану╓мо, чого ми хочемо досягти за два роки. Бо переважна б╕льш╕сть говорить про те, що поганого сталося, ╕ не говорить, чого ми хочемо здобути за р╕к чи два. ╤ це не т╕льки в Укра╖н╕. Думаю, так само поводяться й укра╖нц╕ в д╕аспор╕. Занадто багато критики, а це робить негативний ╕мпульс.
– Ви працю╓те в ╕нновац╕йному б╕знес╕, ви — людина з глобальним мисленням. Як ви вважа╓те, якби ми зараз ус╕ почали працювати б╕льш системно, розум╕ючи реформи, принаймн╕ у сво╖й галуз╕, де Укра╖на могла б бути за п’ять-десять рок╕в?
– Якщо дивитися на Укра╖ну та Канаду, то вони дуже схож╕. Кл╕мат, настр╕й людей, економ╕ка, агроеконом╕ка. Думаю, що Укра╖на може стати такою, як Канада, через 10-15 рок╕в.
Хто ╓ найб╕льшим конкурентом Укра╖ни в агросектор╕? Канада. Хто найб╕льший конкурент Канади? Укра╖на.
Щодо ╕ндустр╕╖, то в Укра╖н╕ ╓ потужн╕ заводи, але просто ринки були знищен╕. Укра╖на була повн╕стю залежною в╕д рос╕йського ринку. Я розум╕ю, чому — бо Канада також ╓ залежна в╕д американського ринку. Це проблематично. Через ╕нновац╕╖ ми намага╓мося в╕дкривати нов╕ ринки.
Але я думаю, що через те, що Укра╖на продавала б╕льш╕сть вироб╕в до Рос╕╖, стандарти були нижчими ╕ вони були неконкурентоспроможними щодо ╢вропи та П╕вн╕чно╖ Америки. Ця в╕йна змушу╓ укра╖нську економ╕ку стати б╕льш конкурентоспроможною. Це — великий плюс, ╕ ми мусимо це використати.
Можливо, цей проект, яким може зайнятися д╕аспора, – допомогти Укра╖н╕ стати б╕льш ╕нновац╕йною. Наприклад, створити ╕нновац╕йн╕ центри, працювати з молодими людьми, давати м╕кропозики для малих п╕дпри╓мств. Ми це вже дуже активно обговорю╓мо.
– Якщо ви анал╕зували ╕нтелектуальний кап╕тал в Укра╖н╕, як ви вважа╓те, на що можна зробити ставку?
– ╤Т ма╓ найб╕льший потенц╕ал. ╤ це допомага╓ економ╕ц╕ Укра╖ни. Але ми мусимо фокусуватися на тому, як ми можемо стати виробниками високих технолог╕й.
Для цього ми мусимо виробляти не т╕льки для когось, а й сво╖ технолог╕╖. А для цього треба мати зд╕бн╕сть працювати в ╕нших ринках.
Тому, наприклад, ми дуже сильно п╕дтримували ╕ проштовхували зону в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж Укра╖ною та Канадою. До реч╕, ми мусили сильно працювати в Укра╖н╕, щоб переконати укра╖нський уряд.
– Коли запрацю╓ зона в╕льно╖ торг╕вл╕ м╕ж нашими кра╖нами?
– Зараз обговорюються юридичн╕ питання. Пот╕м угоду будуть парафувати урядовц╕ обох кра╖н. Вона пройде необх╕дну юридичну процедуру для ратиф╕кац╕╖. Спод╕ваюся, це в╕дбудеться цього року. Це в╕д-кри╓ канадський ринок для укра╖нського б╕знесу.
– Що ми можемо постачати в Канаду?
– Ну, наприклад, у Запор╕жж╕, я знаю це особисто, ╓ дуже потужний завод, який виробля╓ електротрансформатори для потужних виробник╕в електроенерг╕╖. (Йдеться про «Запор╕жтрансформатор» – «УП»). В╕д таких завод╕в ╕ аж до «Антонова».
Зараз треба вчити нових п╕дпри╓мц╕в, б╕знесмен╕в, як ведеться б╕знес на зах╕дному ринку. Це ╓ завдання, до якого може долучитися д╕аспора. Треба просто знайти людей, як╕ ╓ ╕нноваторами в Укра╖н╕, ╕ почати з ними працювати. ╤нновац╕я може прийти з р╕зних джерел. Це можуть бути нов╕ технолог╕╖, процеси, це може бути ╤Т – в р╕зних сферах.
– Тобто укра╖нська д╕аспора в Канад╕ готова ╕нвестувати в так╕ проекти?
– Ми мусимо над тим попрацювати, але я думаю, що це ╓ кращий п╕дх╕д, н╕ж сид╕ти ╕ «пол╕тикувати» ц╕лий день. Треба, д╕йсно, п╕дкотити рукави ╕ сказати, що конкретно ми будемо робити, щоб допомогти Укра╖н╕, незважаючи на те, що д╕╓ться у влад╕.
– Як ви вважа╓те, за останн╕ два роки, з початку Майдану, ск╕льки канадська д╕аспора вже ╕нвестувала в Укра╖ну?
– Нема╓ тако╖ цифри зараз. Наша д╕аспора велика й орган╕зована, вона ф╕нансово спроможна, але не багата в розум╕нн╕, якщо пор╕внювати, наприклад, з ╓врейською громадою.
Серед укра╖нц╕в ╓ багато профес╕онал╕в, як╕ працюють в уряд╕, у ф╕нансов╕й систем╕, в банках, але серед нас нема╓ багато власник╕в завод╕в або ╕нших великих п╕дпри╓мц╕в.
Тому на д╕аспору потр╕бно дивитися не як на «можливост╕ ╕нвестування», а як на дуже гарний консалтинг – ефективний та самов╕дданий.
– Як╕ проекти д╕аспори вт╕лювалися в Укра╖н╕ в минул╕ два роки?
– Це дуже великий обл╕к. Нещодавно одна з наших орган╕зац╕й привезла х╕рург╕в, як╕ робили дуже складн╕ операц╕╖ для б╕йц╕в, поранених в АТО. Вже третя м╕с╕я при╖хала в Укра╖ну, але спод╕ваюся, що буде б╕льше.
Вони не т╕льки роблять операц╕╖, але також навчають укра╖нських л╕кар╕в.
Також при одному шпитал╕ проводяться трен╕нги для л╕кар╕в, пед╕атричн╕ х╕рурги працюють, вчать новим технолог╕ям.
Також ми працю╓мо з нашим урядом пост╕йно, щоб в╕дстоювати укра╖нську позиц╕ю. Укра╖на й надал╕ залиша╓ться одним ╕з зовн╕шньопол╕тичних пр╕оритет╕в Канади, ╕ Канада буде протид╕яти рос╕йськ╕й агрес╕╖ проти Укра╖ни.
– Як╕ ц╕л╕ Св╕тового конгресу укра╖нц╕в на 2016 р╕к?
– Чотири напрямки, щоб допомогти Укра╖н╕: безпека, економ╕чний розвиток, гуман╕тарна допомога та ╕нформац╕йна пол╕тика. З точки зору оборони: обов’язково, щоб кра╖ни св╕ту в сфер╕ оборони п╕дтримували Укра╖ну, щоб орган╕зовували в╕йськову сп╕впрацю.
З економ╕чного розвитку мета така: щоб була техн╕чна допомога з кра╖н, як з Канади, розвивати нов╕ ринки для Укра╖ни, п╕дтримувати торгов╕ м╕с╕╖ через р╕зн╕ форуми, торгов╕ палати ╕ допомогти збудувати позитивний ╕м╕дж Укра╖ни.
Укра╖на, справд╕, ╓ державою, з якою ми хочемо торгувати ╕ куди ми хочемо ╕нвестувати. Заохочувати наш уряд, щоб в╕н надавав сол╕дну гуман╕тарну допомогу Укра╖н╕. Ми вважа╓мо, що Канада може дати в багато раз╕в б╕льше. Думаю, що цей уряд розум╕╓, якою була, якою ╓ конкретна допомога, що приходить в╕д д╕аспори.
Наша роль – бути комун╕каторами м╕ж урядами св╕ту та Укра╖ною.

Анастас╕я Р╤НГ╤С
«Укра╖нська правда»

Пом╕чник секретаря Державного департаменту США у справах ╢вропи та ╢враз╕╖ В╕ктор╕я Нуланд заклика╓ Президента Укра╖ни Петра Порошенка, Прем’╓р-м╕н╕стра Укра╖ни Арсен╕я Яценюка та Верховну Раду припинити закул╕сн╕ домовленост╕ та розпочати служити укра╖нському народу.
Про це вона сказала п╕д час слухань у ком╕тет╕ Сенату США на тему: «Укра╖нськ╕ реформи — два роки п╕сля революц╕╖ на Майдан╕ та рос╕йського вторгнення».
«Укра╖на, президент Петро Порошенко, прем’╓р-м╕н╕стр Арсен╕й Яценюк та Верховна Рада повинн╕ разом об’╓днатися навколо уряду та програми реформ, яка забезпечуватиме зм╕ни, котрих вимагав Майдан: чистого управл╕ння, правосуддя, припинення закул╕сних домовленостей, розбудови державних ╕нституц╕й, як╕ служать народу Укра╖ни, а не розоренню або експлуатац╕╖ цих ╕нституц╕й», — наголосила Нуланд.
При цьому вона наголосила на необх╕дност╕ «призначення та затвердження нового генерального прокурора з незаплямованою репутац╕╓ю, який налаштований на в╕дновлення ц╕л╕сност╕ Генерально╖ прокуратури».
У зв’язку з цим Нуланд заявила, що новий генпрокурор повинен проводити розсл╕дування та притягувати до в╕дпов╕дальност╕ причетних до корупц╕йних злочин╕в ос╕б, зд╕йснювати кроки у справах щодо повернення викрадених актив╕в, включаючи притягнення до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ тих прац╕вник╕в ГПУ, як╕ пов’язан╕ з «брудними» оборудками. (УН╤АН)

Президент Укра╖ни Петро Порошенко п╕дписав Закон «Про внесення зм╕н до деяких законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо особливостей подання службовими особами декларац╕й про майно, доходи, витрати ╕ зобов’язання ф╕нансового характеру у 2016 роц╕». Про це УН╤АН пов╕домили у прес-служб╕ Глави держави.
«У 2016 роц╕ цей закон набува╓ чинност╕. Заповнювати чиновники будуть декларац╕╖ в 2016 роц╕ ╕ в╕дпов╕дальн╕сть буде наступати в 2016 роц╕», — сказав президент.
Глава держави п╕дкреслив, що вс╕ закони та зм╕ни, як╕ входять до «безв╕зового пакета», важлив╕ для Укра╖ни та спрямован╕ на боротьбу з корупц╕╓ю. У свою чергу, голова представництва ╢вропейського Союзу в Укра╖н╕ Ян Томб╕нський, який також був присутн╕й на зустр╕ч╕, прив╕тав ухвалення закону, зазначивши, що до напрацювання цього документа були залучен╕ експерти ╢вропейсько╖ Ком╕с╕╖.
Як пов╕домляв УН╤АН, Верховна Рада 15 березня ухвалила цей закон ╕з пропозиц╕ями президента.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16881

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков