Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БРЕХНЯ, ЩО НЕ ДОЖИЛА ДО СТАРОСТ╤.
наша влада не стомлю╓ться запевняти нас, що Крим було загарбано з одн╕╓╖ лише причини: в Укра╖н╕...


НЕДОВ╤РА - ЯК ТРОЯНСЬКИЙ К╤НЬ КРЕМЛЯ
Традиц╕╖, як бачимо, живуч╕. Ц╕лком можливо, що й сьогодн╕шн╕м «героям» посиплють...


SI VIS PACEM, PARA BELLUM (З ДУМОЮ ПРО ФЛОТ)
Г╕бридна ╕стор╕я з окупац╕╓ю/здачею Криму рано чи п╕зно випливе на св╕т. В тому нема╓ сумн╕ву. Це...


«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...


ПРОГРАШ В ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤Й В╤ЙН╤. КОМУ ЗАВДЯЧУ╢МО?
Оск╕льки заява пана головного прокурора Краю, та ще й на такому поважному форум╕, то не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 25.03.2016
ЧИ КРАЩЕ — СИНИЦЯ У ВЛАСН╤Й КИШЕН╤?

Прошу слова!

В╕дкритий лист
в╕це-прем’╓р-м╕н╕стру — м╕н╕стру культури Укра╖ни,
сп╕взасновнику газети «Кримська св╕тлиця»
КИРИЛЕНКУ В. А.

Шановний В’ячеславе Анатол╕йовичу!
Можете прив╕тати нас з великим кримсько-рос╕йським святом – сьогодн╕, 18 березня, виповнилася друга р╕чниця з дня передач╕ Криму до складу Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Порад╕йте разом з нами – як т╕ д╕вчатка в укра╖нських нац╕ональних костюмах з в╕ночками, що так запально танцювали, — недарма ж ╖х пост╕йно вихоплювали серед ╕нших телекамери рос╕йських телев╕з╕йник╕в. Чи то ╕ нам, залишкам редакц╕╖ газети «Кримська св╕тлиця», пуститися в танок, аби лиш Ви, як «культурний м╕н╕стр», п╕дказали, що там в рос╕йському репертуар╕ ╓ ультранац╕онального?
Не буду дор╕кати Вам за те, що було не в Ваших силах, бо це не Ви одноос╕бно в╕ддали нас на чужину з╕ стратег╕чних м╕ркувань, хоча, можливо, в тому ╕ був якийсь смисл, бо кримчани б╕льш╕стю сво╓ю завжди не любили Укра╖ну, на що Рос╕╓ю пост╕йно витрачався неабиякий ресурс. А з ╕ншого боку ╕нформац╕йного газетного фронту були практично лише ми одн╕ – пропагували укра╖нську мову, культуру, л╕тературу, ╕стор╕ю, у привабливому св╕тл╕ в╕дображали д╕╖ укра╖нських пол╕тик╕в. ╤ Ви, В’ячеславе Анатол╕йовичу, були серед них останн╕м часом мо╖м найулюблен╕шим. Коли Ви створили свою парт╕ю, нав╕ть думала, що було б непогано до не╖ вступити, але не хот╕лося ставати м╕шенню для чи╓╖сь зло╖ ╕рон╕╖, бо ╕ в╕к не той, та ╕ в жодн╕й парт╕╖ за все життя свого м╕сця не шукала. Д╕знавшись, що Ви стали м╕н╕стром культури (саме цьому м╕н╕стерству ╕ належить Газетно-журнальне видавництво, що останн╕ 10 рок╕в ╓ видавцем «Кримсько╖ св╕тлиц╕»), зрад╕ла – це давало над╕ю, що хоч ╕ в нап╕влегальному становищ╕ газета, попри катастроф╕чну ситуац╕ю, ╕снуватиме. Бо для багатьох укра╖нц╕в вона – ╓дина в╕ддушина, а для читач╕в з материково╖ Укра╖ни – безпосередн╕й очевидець того, що в╕дбува╓ться в Криму. Сьогодн╕ «Кримську св╕тлицю» можна пор╕вняти з розв╕дницею у ворожому стан╕. Та чи таки д╕йсно — категорично ворожому? Якщо Рос╕я ╕ Крим — вороги, то чому вони й дос╕ не кинули нас кудись у буцегарню, чому терплять недружн╕, м’яко кажучи, проте ц╕лком реал╕стичн╕ оц╕нки з нашого боку? Чи то рос╕йська ФСБ не ма╓ доступу до ╤нтернету, що за два останн╕ роки став ╓диною можлив╕стю для оприлюднення, бо паперовий вар╕ант газети для Укра╖ни перестав бути актуальним? Не в╕дкидаю й того, що рос╕йськ╕ спецслужби, значно об╕знан╕ш╕, н╕ж укра╖нськ╕, просто не заважають «хохлам» у процес╕ самознищення: нав╕що бруднити об нас руки, якщо з цим ц╕лком може впоратися держава, котр╕й майже чверть стол╕ття ми служили в╕рою ╕ правдою? ╤ вже впоралася – Ваше ╕ наше р╕дне м╕н╕стерство в особ╕ кер╕вництва НГЖВ днями передало нам наказ про переведення редакц╕╖ до Ки╓ва, хоча вс╕м в╕доме присл╕в’я, що пере╖зд (нав╕ть за мирних час╕в) прир╕вню╓ться до пожеж╕. А в наш╕й ситуац╕╖, напевне, й страшн╕ше пожеж╕, бо справа не лише у майновому питанн╕, у кожного з нас ╓ с╕м’╖, вс╕ десь працюють, навчаються, ╕ Ки╖в н╕кого з в╕дкритими об╕ймами не чека╓.
Не в змоз╕ пере╖хати ╕ я, бо вже 18 рок╕в на ╕нвал╕дност╕ — ╕з забороною в╕дряджень, роз’╖зд╕в та нервово-емоц╕йно╖ напруги, а в пере╖зд╕ навряд чи допоможе мен╕ ╕ моя с╕м’я – майже не ходяча 97-р╕чна мати. ╤ тут не вряту╓ нав╕ть блискуча перспектива одержати п╕дйомн╕ у сум╕ 2 тисяч гривень (це – м╕й м╕сячний оклад). До реч╕, моя рос╕йська пенс╕я, що ╓ сутт╓во нижчою за середню, все-таки вдв╕ч╕ б╕льша за зарплату, до яко╖ по ╕де╖ ма╓ входити ╕ коеф╕ц╕╓нт за ризик бути притягнутим до в╕дпов╕дальност╕ за так званий екстрем╕зм. ╤ це, пане м╕н╕стре, не жарти ╕ не переб╕льшення, як, можливо, Вам зда╓ться, бо, в╕дгородившись в╕д рос╕йських засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖, Ви разом з ╕ншими ки╖вськими правителями просто, под╕бно страусу, заховали голову в п╕сок – рос╕йська реальн╕сть в╕д цього не зм╕нилася ╕ не стала менш загрозливою. Тепер не буде й нас, ╕ вс╕ кримськ╕ новини народжуватимуться в Ки╓в╕ людьми, котр╕, як м╕н╕мум, два роки не ступали на кримську землю – велике бачиться на в╕дстан╕. Чи не бо╖тесь, що така ╕нформац╕я може виявитися, м’яко кажучи, недостов╕рною? А це досить небезпечно, особливо якщо врахувати розмови про повернення Криму до складу Укра╖ни. Вт╕м, питання про Крим могло б ╕ не виникнути, аби Ки╖в не боявся дивитися правд╕ у в╕ч╕ ╕ вчасно вдався до превентивних заход╕в. Хоча ми ж то з Вами на 99 в╕дсотк╕в переконан╕, що розмови про укра╖нський Крим – це так, для красного сл╕вця, для збереження ╕м╕джу перед св╕товим сп╕втовариством, яке з╕ свого боку робить чимало, щоб повернути ситуац╕ю в рамки м╕жнародного права.
А що робить Укра╖на, окр╕м орган╕зац╕╖ р╕зноман╕тних блокад, котр╕ в╕двертають в╕д не╖ серця часто й лояльних кримчан? ╤ хто б ╕ще так майстерно п╕дгодовував антиукра╖нську пропаганду, якби не вона сама? Склада╓ться враження, що ╕ сьогодн╕ на ключових посадах в укра╖нськ╕й влад╕ перебувають законсп╕рован╕ попл╕чники сумнозв╕сного екс-президента Януковича.
Та поверн╕мося до «Кримсько╖ св╕тлиц╕», де працюю з часу ╖╖ заснування, ╕ тому вважаю, що маю моральне право говорити не лише в╕д свого ╕мен╕, а й в╕д ╕мен╕ тих людей, як╕ торували ╖й шлях у майбутн╓. Оск╕льки вже н╕ Олександр Кулик, н╕ Володимир Миткалик (перший ╕ другий ╖╖ редактори) не можуть сказати свого слова, не под╕ляться з Вами думками н╕ в╕дпов╕дальний секретар Василь Богуцький, н╕ фотокореспондент-фронтовик Костянтин Дудченко, н╕ беззм╕нний редактор в╕дд╕лу л╕тератури поет Данило Кононенко, бо забрав Господь ╖хн╕ бунт╕вн╕ душ╕. Колись наймолодша серед творчого складу колективу, я вже давно стала найстаршою ╕, немов музейний експонат, приречена збер╕гати пам’ять сво╖х товариш╕в-однодумц╕в. Та якби я була мед╕умом, н╕защо не з╕зналася б ╖м, що тепер в╕дбува╓ться з ╖хньою газетою, бо «Кримська св╕тлиця» — це не лише наш нин╕шн╕й колектив, а й вони — в н╕й продовжу╓ться ╖хн╓ земне життя.
Здогадуюсь, у який спос╕б можуть мен╕ заперечити автори нин╕шнього наказу, який ма╓ назавжди поставити в ╕стор╕╖ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» (саме КРИМСЬКО╥!) крапку: «Незам╕нних людей не бува╓. Газету будуть робити ╕нш╕, не заплямован╕ проживанням на окупован╕й територ╕╖». Але ж все це ми вже проходили! У 2010 роц╕ ╖╖ к╕лька м╕сяц╕в очолював ╕нший редактор, матер╕али писали ╕нш╕ люди. Зм╕нилося абсолютно все: формат, манера подач╕ матер╕алу, сюди прийшла тримовн╕сть. Особливо запам’яталася публ╕кац╕я на шести чи восьми (!) шпальтах про укра╖нця, який в╕дмовився в╕д православ’я на користь ╕сламу. Ось такий зразковий приклад для упод╕бнення! А ще запам’яталися слова пан╕, яка при╖здила в╕д Газетно-журнального видавництва судитися з несправедливо зв╕льненим головним редактором В╕ктором Качулою. Вона заявила, що читач╕ для газети – н╕хто, ╕ ╖хня думка не повинна нас хвилювати. Так ╕ сказала: «Нав╕що вони нам?». Не прожила ця газета без читач╕в ╕ п╕вроку – просто безславно зникла.
Переводили вже редакц╕ю ╕ до Ки╓ва, тож фокус цей для нас не новий, пригадую, оск╕льки н╕хто на це не погодився, ус╕м прислали попередження про зв╕льнення. Та Господь милував, ╕ зв╕льнили не нас, а ╕н╕ц╕аторку тих новац╕й.
╤ нав╕що це робилося? Адже в Криму ми були одними-╓диними, чого не скажеш про Ки╖в, де укра╖номовних газет не бракувало. Думаю, йшлося просто про нов╕ робоч╕ м╕сця для киян, не виключаю, що цей мотив присутн╕й ╕ сьогодн╕, бо якось не вклада╓ться в голов╕, що, називаючи Крим укра╖нським, моя Батьк╕вщина в особ╕ нин╕шн╕х ╖╖ пров╕дник╕в може нищити тут вщент, п╕д кор╕нь, найменш╕ залишки всього укра╖нського. ╢ укра╖нськ╕ газети в Канад╕, ╓ в Австрал╕╖ ╕ Америц╕, ╕ н╕хто ╖х не переводить до Ки╓ва, ╕ ╖хн╕й коеф╕ц╕╓нт корисно╖ д╕╖ там незр╕внянно вищий, н╕ж був би в Укра╖н╕. Понад 50 рок╕в Крим був укра╖нським, ╕ в╕дмовлятися в╕д нього знову ╕ знову, в т╕й чи ╕нш╕й форм╕, – це все одно, що витанцьовувати на площ╕ п╕д час чергово╖ р╕чниц╕ референдуму. На таких танцюрист╕в дивляться люди, особливо та молодь, яку вони свого часу «приручили», — невже не соромно, не боляче зовс╕м?
Ради об’╓ктивност╕ маю з╕знатися, що формально зберегти свою причетн╕сть до газети таки можна ╕ не пере╖жджаючи до Ки╓ва. Для цього треба, найперше, зв╕льнитися за власним бажанням ╕ попроситися працювати за угодою. Та, на жаль, у мо╓му житт╕ ╕ таке вже було. Коли розвалився СРСР ╕ державне книжкове видавництво «Тавр╕я» було фактично перетворене на оф╕с РДК («Республиканское движение Крыма»), його оч╕льник, новий директор видавництва, одразу ж перев╕в нас працювати на угоду. Б╕льше ми не бачили н╕ роботи, н╕ зароб╕тку, а хто хот╕в зберегти робоче м╕сце, мав сплачувати оренду (п’ять тод╕шн╕х мо╖х посадових оклад╕в), зате вже не було будь-яких проблем з╕ зв╕льненням ╕ його законн╕стю без жодних компенсац╕й. Знаю, що такий метод широко використову╓ться в Криму ╕ нин╕ – в╕н дуже зручний для адм╕н╕страц╕╖, але якщо повернутися до прописано╖ в наказ╕ «турботи» про нашу безпеку, — який захист нада╓ той пап╕рець? ╤ чому держава не може подбати про наш захист у нин╕шньому «штатному» статус╕ – зрештою, як про захист ус╕х сво╖х громадян у Криму?
Сьогодн╕ ╕стор╕я укра╖нсько╖ присутност╕ в Криму нагаду╓ записи в щоденнику маленько╖ лен╕нградсько╖ блокадниц╕ Тан╕ Сав╕но╖. Останн╕ з них в укра╖нському щоденнику стосуватимуться осв╕ти ╕ церкви. Осв╕тянський максимум у колишн╕й ╓дин╕й Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ для учн╕в колишн╕х укра╖нських клас╕в – це дв╕ навчальн╕ години вивчення р╕дно╖ мови на м╕сяць у форм╕ факультативу. В╕дсуджено кримською «владою» ╕ прим╕щення Укра╖нсько╖ православно╖ церкви Ки╖вського патр╕архату, в╕дведене п╕д храм ╕ ╓парх╕ю. А перейти на богослуж╕ння в ╤нтернет╕, як мусила зробити «Кримська св╕тлиця», або кинути прихожан ╕ перебратися до Ки╓ва церква не може.
Тепер черга за нами, й ми вже зовс╕м останн╕. ╤ це тим болюч╕ше, що нашу долю вир╕шу╓ не Рос╕я, а Укра╖на. Можливо, тому вже майже без емоц╕й пригадалися слова з телеекрану колишнього рос╕йського високопосадовця Олександра Руцкого про те, що серед укра╖нц╕в найб╕льше зрадник╕в. А якщо в╕н таки частково мав рац╕ю? Бо те, що сталося тепер з Кримом та Укра╖ною, х╕ба не насл╕док колективно╖ державно╖ зради високопосадовц╕в? А ось ╕ один з трен╕нг╕в: в╕дмовся в╕д сво╓╖ в╕ри, зрадь ╖╖, бо чужа – краща. Краща в╕ра, краща чужа батьк╕вщина, краща синиця у власн╕й кишен╕, н╕ж журавель у кримському неб╕… А мати? Чия краща? Та, що багатша?
Хот╕лося б знати, що дума╓те про все це Ви, шановний В’ячеславе Анатол╕йовичу? ╤ чи жива ще Ваша парт╕я, що назива╓ться «Справедлив╕сть», до яко╖ вже через ╖╖ назву хочеться вступити? До реч╕, а як, на Вашу думку, все, що в╕дбува╓ться, вигляда╓ через призму справедливост╕?

З повагою,
Тамара СОЛОВЕЙ,
редактор в╕дд╕лу газети «Кримська св╕тлиця», «св╕тличанка» з 1993 року

2008 р╕к. Цим складом (Т. Соловей — у центр╕ в першому ряду) редакц╕я випустила 1500-й номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16878

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков