Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2882)
З потоку життя (6054)
Душі криниця (3354)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1458)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1645)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 25.03.2016
«КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ЗДРУЖУ╢ ПЕРЕСЕЛЕНЦ╤В ╤ ЗАПРОШУ╢ ДО Д╤АЛОГУ

Укра╖на – ╓дина!

Зв╕сно, прикро, що «св╕тличанськ╕» структури, як╕ д╕яли в Криму, значною м╕рою поруйнован╕. Та й ситуац╕я на материков╕й Укра╖н╕ поки що не да╓ п╕дстав для радост╕. Легше було тод╕, коли газета виходила в паперовому вар╕ант╕. А вт╕м, м╕сцями ц╕ осередки збереглися та проводять певну роботу. Скаж╕мо, не так давно наша в╕рна «св╕тличанка» з ╤вано-Франк╕вська, вчителька Соф╕я Глад╕й орган╕зувала зустр╕ч переселенц╕в з Донбасу, Луганщини ╕ Криму.
Чомусь ми звикли сприймати б╕женц╕в з╕ сходу як щось в╕дносно монол╕тне. Насправд╕ ж, ╓ певна р╕зниця м╕ж вих╕дцями з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни. ╤ ми п╕д час зустр╕ч╕ в цьому переконалися! Але якщо говорити саме про патр╕от╕в, то вони мислять практично однаково. ╤ вс╕, де б не проживали, однаково хочуть припинення окупац╕╖ ╕ повернення сво╖х «малих батьк╕вщин» до складу Укра╖ни. М╕й диктофон записав багато ц╕кавого п╕д час зустр╕ч╕, але часом важко ╕дентиф╕кувати автора т╕╓╖ чи ╕ншо╖ фрази. Тому даю ╕нформац╕ю за темами, не вказуючи пр╕звищ. Та й не зашкодить перестраховка, бо дехто й дос╕ час в╕д часу ╖здить ╕ в Донецьк, ╕ в Луганську область, ╕ в окупований Крим. Адже там ╕ житло, ╕ р╕дн╕… Отже, найц╕кав╕ш╕ моменти...

* * *
«…Мо╖ знайом╕ кримчани дуже «здали» за два роки, нав╕ть зовн╕ зм╕нилися, постар╕ли… Колишн╕х укра╖нських актив╕ст╕в пересл╕дують на робот╕, створюють ╖м вс╕ляк╕ перепони; ╖х пост╕йно цькують сус╕ди. Патр╕отам, зв╕сно, тепер найважче. Але й пророс╕йськ╕ кримчани дуже розчарован╕. Проте мовчать, бо важко з╕знатися самим соб╕ — наск╕льки вони прорахувалися, поставивши на пут╕нську Рос╕ю…»
* * *
«В окупованих м╕стах Донбасу ц╕ни тепер на 50-70% вищ╕, н╕ж в Рос╕╖. Але ╖сти рос╕йськ╕ продукти просто неможливо! Вс╕ хочуть, щоб повернулася хоча б укра╖нська як╕сть продукт╕в… Про однаков╕ ц╕ни люди вже й не мр╕ють. Деенер╕вськ╕ ц╕ни вищ╕ в╕д укра╖нських у 2,5–3 рази! Але найстрашн╕ше нав╕ть не зубож╕ння, а моральний тиск. Його в╕дчувають ус╕, нав╕ть т╕, хто колись кричав на м╕тингах: «Путин, введи войска!». Нещодавно наш сус╕д п╕шов у гост╕ до приятеля. П╕шов зовс╕м близько, через дорогу. Але не взяв документ╕в, а це була комендантська година. Тож м╕сцев╕ «сили правопорядку» його затримали, побили добряче, в╕д╕брали вс╕ грош╕ ╕ моб╕льний телефон. Нашому сус╕ду ще й пощастило, бо могли забрати «у п╕двал» або примусили б рити окопи».
* * *
«Десь у липн╕ 2015 року я не без ╕рон╕╖ сказала в луганськ╕й маршрутц╕ таку фразу: «А вот бандеры с 10-00 до 16-00 своих пенсионеров возят бесплатно…». А в Луганську тод╕ саме зняли 50% п╕льги з пенс╕онер╕в ╕ п╕дняли ц╕ну на про╖зд. ╤ коли я це сказала, люди як накинуться на мене: «Что вы здесь начинаете? К чему эти оскорбления? Что плохого вам сделали бандеры? Везде есть нормальные люди…». ╤ так мене висварили — аж при╓мно стало! А от якби я це сказала в 2014 роц╕, то за слово «бандери» н╕чого не було б. Коли озбро╓н╕ ополченц╕ були на кожному кроц╕, то щось сказати в п╕дтримку Укра╖ни було страшно. Тепер же люди трохи посм╕лив╕шали, бо ополченц╕в вивели за меж╕ Луганська. Це сталося п╕сля випадку, коди рос╕йський танк╕ст ц╕лу родину задавив на смерть. Луганчани саме в╕дпочивали в кафе, на л╕тньому майданчику… Йому н╕чого не було, просто перевели в ╕ншу частину. Якби був ополченець, то розстр╕ляли б. А рос╕ян, виходить, не можна — вища каста…»
* * *
«Такий п╕дх╕д, коли рос╕яни вважаються чимось вищим, н╕ж укра╖нц╕, м╕сцевому люду не подоба╓ться. Нав╕ть командир╕в нижчо╖ ланки вже зам╕нили рос╕янами... Ополченц╕ багато розпов╕дають родичам, як над ними знущаються рос╕йськ╕ оф╕цери. ╤ ця обставина налаштовувала значну частину м╕сцевих жител╕в проти Рос╕╖. Н╕хто не хоче бути звичайним гарматним м’ясом у пут╕нських в╕йнах. З ополчення багато людей вже п╕шло. ╤ ще б п╕шли, але… у бойовик╕в позабирали вс╕ документи ще й погрожують трибуналом. Розчарованих дуже багато, деяк╕ ополченц╕ готов╕ нав╕ть бомжувати (бо роботу в м╕ст╕ тепер знайти практично неможливо), т╕льки б не бути в ополченн╕! Але що вже зробиш? Були там бандити, яким лише б десь постр╕ляти, а були й обманут╕ пут╕нською пропагандою, як╕ пов╕рили в казочки про «хунту» й укра╖нський фашизм. Таких найб╕льше шкода, але допомогти ╖м уже проблематично».
* * *
«Це — правда! На вулицях м╕ст ДНР справд╕ з’явилося багато бомж╕в. Це — т╕ люди, як╕ пов╕рили Пут╕ну й як╕ свого часу воювали в ополченн╕. Пот╕м вони п╕шли зв╕дти, але ╖м уже не можна повертатися в м╕ста, п╕дконтрольн╕ Укра╖н╕ — Мар╕уполь, Краматорськ, Слов’янськ, Лисичанськ, Сватове… Бо на ╖хн╕х руках кров… Знаю випадок, коли мати прогнала р╕дного сина назад в ДНР, побоялася, що сус╕ди ╖╖ заклюють, — мовляв, виростила вбивцю...»
* * *
«Якби заборонити рос╕йськ╕ канали ╕ повернути укра╖нськ╕, то через п╕вроку б╕льш╕сть людей стали б нормальними. ╢ села, де взагал╕ н╕коли не приймалося укра╖нське телебачення. Це вже питання до колишн╕х представник╕в м╕сцево╖ влади. А також столично╖. Бо людська кров ╓ ╕ на руках цих безв╕дпов╕дальних чиновник╕в. Опосередковано в людських жертвах винн╕ ╕ вони…»
* * *
«Трапля╓ться, що ополченц╕ ╕ наш╕ б╕йц╕ ходять разом на риболовлю. Р╕чку С╕верський Донець перепливуть ╕ рибалять разом. А пот╕м ще й вип’ють ╕ п╕сн╕ сп╕вають… Нер╕дко обм╕нюються номерами телефон╕в. Бува╓, що сепаратисти попереджають наших, що отримали наказ обстр╕лювати укра╖нськ╕ позиц╕╖. ╤ наш╕ б╕йц╕ встигають поховатися…»
* * *
«Для б╕льшост╕ донецьких холодильник важлив╕ший за свободу ╕ р╕дну державу. У Донецьку люди набагато агресивн╕ш╕, н╕ж у Луганську... Взяти хоча б повед╕нку натовпу донеччан п╕д час параду в╕йськовополонених... Так ось — у Луганську такого не було б!»
* * *
«Бува╓, що ополченцям зарплату надовго затримують, а рос╕йськ╕ оф╕цери ╖╖ отримують вчасно. Трапля╓ться, що на таких оф╕цер╕в уноч╕ на вулицях нападають ╕ вбивають ╖х. Зарплату, зв╕сно ж, в╕дбирають. Було вже к╕лька под╕бних випадк╕в…»
* * *
«23 серпня 2015 року я у себе вдома, в Луганську, орган╕зувала свято укра╖нського прапора. Прапор був невеликий ╕ стояв у куточку, та все ж в╕н був! Спочатку почали сп╕вати удвох з подругою. Першим, до реч╕, почувши наш сп╕в, зайшов сус╕д-кубанець. В╕н дуже любить укра╖нськ╕ п╕сн╕! ╤ в пол╕тичному план╕ в╕н — не сепаратист, скор╕ше, нейтральний. Пот╕м ще ╕ ще заходили люди. З╕йшлося нас усього чолов╕к двадцять. Були й рос╕яни — з Воронезько╖, Ростовсько╖ областей... Може, й у них укра╖нськ╕ гени об╕звалися — хто зна╓? Про пол╕тику ми, зв╕сно, не говорили, але п╕сн╕ сп╕вали ╕з задоволенням ц╕лий веч╕р...»
* * *
«У Севастопол╕ тепер з’явилося чимало ж╕нок у рос╕йськ╕й в╕йськов╕й форм╕. В Укра╖нських збройних силах ╖х було зовс╕м небагато, а тут… Видно, прислали з Рос╕╖. ╤нколи ходять ╕з збро╓ю в чохлах — це снайперш╕. Живуть вони не в казармах, а в дорогих готелях...»
* * *
«Ми з дружиною були у Криму в травн╕ минулого року. А вже в червн╕ сус╕ди пов╕домили, що нам хтось побив в╕кна на дач╕ ╕ порубав п╕длогу. Це було не пограбування (н╕чого не пропало), а натяк — мовляв, зна╓мо про вас, ╕ вашу проукра╖нську позиц╕ю не в╕та╓мо. Поменше аг╕туйте людей в м╕ст╕!»
* * *
«Севастополь за р╕к дуже зм╕нився. Стало набагато б╕льше см╕ття. Гарне за Укра╖ни м╕сто стало брудним ╕ якимось обл╕злим… Зал╕зничний вокзал фактично не працю╓. Там т╕льки панно ╕з замр╕яним Пут╕ним ╕ написом: «Крым — Россия навсегда!». М╕сто заповнене не то циганами, не то… Дехто каже, що це цигани з Чечн╕, а може, й сам╕ чеченц╕, — але в такому раз╕ вони дуже б╕дн╕. Севастополь тепер можна пор╕вняти з Ростовом 70-х рок╕в. А Ростов тод╕ був несимпатичним ╕ невеселим…»
* * *
Не м╕г не запитати у кримчан про те, чи не варто спробувати видавати на п╕востров╕ дещо видозм╕нену «Кримську св╕тлицю»? Скаж╕мо, менш пол╕тизовану, а б╕льш культурницьку. Бо нин╕шня для м╕сцево╖ влади абсолютно неприйнятна. В╕дпов╕ли так:
«Дума╓мо, що не варто… Бо ╖╖ н╕хто не читатиме! В╕дучен╕ вже в╕д укра╖нського. Рос╕йськомовним вона абсолютно непотр╕бна — нав╕ть пом╕ркована. А патр╕отам якраз хот╕лося б чогось радикального. Колись «Св╕тличка» була такою, що з нею важко було тягатися за як╕стю. ╤ ц╕кава, ╕ патр╕отична, ╕ домашня якась, ╕ щира… А ще отой додаток «Джерельце» для д╕тей — це було справжн╓ диво! З тих газет, як╕ ми передплачували, «Кримська св╕тлиця» була найкращою. А головне — надзвичайно см╕ливою! Але хто ж таку радикальну укра╖нську газету пустить тепер до Криму? А ось рад╕опередач╕ — це те, що ц╕лком реально слухати. Перший нац╕ональний канал на середн╕х хвилях — прийма╓ в Криму! ╤ патр╕оти ╕з задоволенням слухають. Але ╕нколи бува╓ поганий прийом або просто Укра╖на вимика╓ його з дев’ято╖ ранку ╕ до вечора… Кажуть, що дуже коштовн╕ ц╕ середн╕ хвил╕… Але, мабуть, не варто шкодувати грошей на рад╕о, якщо ми хочемо повернути Крим…»
* * *
Ф╕лософ з Луганська Володимир Сабадуха завершив зустр╕ч переселенц╕в емоц╕йним ╕ мудрим тостом: «Давайте п╕дн╕мемо келихи за ╓дн╕сть! ╤деал╕ст╕в та матер╕ал╕ст╕в, укра╖нських в╕йськових ╕ м╕сцевого населення Донбасу, за ╓дн╕сть ус╕х перем╕щених, за ╓дн╕сть тих, хто нам допомага╓: журнал╕ст╕в, учител╕в, художник╕в, музикант╕в… ╤ просто мр╕йник╕в, як╕ щось там планують, прогнозують ╕ не дають нам забути про тимчасово утрачен╕ територ╕╖. Ця ╓дн╕сть дозволить нам повернути земл╕, в╕д╕бран╕ силою, ╕ знову повернутися туди…»

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Соф╕я Глад╕й з╕ сво╖ми галицькими вихованцями ╕ кримським «Джерельцем»
(фото з арх╕ву «КС»)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16877

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков