Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА. ПОГЛЯД З КРИМУ
Непорядн╕сть, нефахов╕сть, корумпован╕сть, що часто-густо межу╓ з в╕двертим мародерством, коли...


ЧИТАЮЧИ «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ»
Чи думають про це наш╕ “слуги” народу, наш президент ╕ завжди веселий, усм╕хнений,...


БРЯЦАННЯ ЗБРО╢Ю НА ФОН╤ РЕПЕТИЦ╤╥ С╤РЧАНОГО АРМАГЕДДОНУ
Чутки про дивн╕ реч╕, що почали в╕дбуватися в Армянську ╕ прилеглих територ╕ях, не сьогодн╕шн╕....


ПОМИЛКА Р╤ВНЯ ТРЕТЬОГО КЛАСУ: У РОС╤╥ ВСТАНОВИЛИ ПАМ’ЯТНИК НАУЦ╤ З ГРАМАТИЧНОЮ ПОМИЛКОЮ
У рос╕йському м╕ст╕ Лабитнанг╕, де в колон╕╖ «Б╕лий ведм╕дь» голоду╓ укра╖нський...


НЕ ВТРАТИТИ НЕЗАЛЕЖН╤СТЬ
Сьогодн╕ годиться в╕тати з╕ святом, в╕дкинувши сумн╕ думки, рад╕ти, що, попри все, таки ма╓мо...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 25.03.2016
СУД НАД САВЧЕНКО. В╤Д ╤НКВ╤ЗИЦ╤╥ ДО ПУТ╤НА

Суд час╕в Стал╕на...

Не треба шукати в ситуац╕╖ з Над╕╓ю Савченко пол╕ттехнолог╕й. Не треба, тому що вони лежать на поверхн╕ ╕ добре проглядаються. ╤ тим паче, це не так вже й важливо.
╤стор╕я Жанни д’Арк (з якою Над╕ю пор╕внюють) теж була чисто╖ води пол╕ттехнолог╕╓ю. Папа П╕й II у сво╖х мемуарах припуска╓, «що хтось мудр╕ший замислив цей вих╕д», щоб подолати розкол, який запанував м╕ж знатними людьми через усп╕хи англ╕йц╕в». А кардинал Мазар╕н╕, в╕домий б╕льшост╕ з нас за романами Дюма, сказав ще категоричн╕ше: «Вся ╕стор╕я з Орлеанською д╕вою була всього лише пол╕тичною хитр╕стю».
Своя пол╕ттехнолог╕я була ╕ в англ╕йц╕в. Викупивши полонену Жанну у бургундських, можна сказати, сепаратист╕в за 10 000 «ср╕бник╕в», окупанти влаштували показовий процес, в якому, зауважте, Жанна ф╕гурувала не як в╕йськовополонена, якою, по сут╕, була, а як ╓ретичка. Метою процесу в Руан╕ було змусити Жанну визнати свою провину ╕ п╕сля цього спалити ╖╖ на вогнищ╕. Розрахунок був на те, як пише в мемуарах той самий Мазар╕н╕, що якщо д╕вчина загине, це буде означати: доля б╕льше не прихильна до Франц╕╖.
Загалом, йдеться про технолог╕╖ ╕нформац╕йних в╕йн. ╤ в цьому сенс╕ пор╕вняння Над╕╖ Савченко з геро╖нею середньов╕чно╖ Франц╕╖ ц╕лком коректно. Нехай читач не ляка╓ться, пор╕внюючи масштаби особистостей, — нас збива╓ з пантелику так звана «аберац╕я близькост╕», коли за деревами злоби дня ми не бачимо л╕су. Треба зрозум╕ти, що масштаб героя визнача╓ться не перел╕ком його досягнень, а чеснотами, як╕ у ньому побачив народ, ╕ ступенем впливу цього народу на ╕сторичн╕ та цив╕л╕зац╕йн╕ процеси. Стане Укра╖на чимось значущим в ╢вроп╕ — Надю ц╕нуватимуть як героя ╓вропейського р╕вня, згине як самост╕йна держава — хто згада╓ про одну з полонянок, що коротають життя у чужинськ╕й в’язниц╕?
Диявольськи вм╕ло п╕дбирали п╕дручн╕ Пут╕на об’╓кт власних пол╕ттехнолог╕й, ретельно вибудовували образ ╖╖ м╕ф╕чних жертв — «журнал╕ст╕в при виконанн╕»... У саме серце влучили укра╖нському народу. Знайти ст╕йку, непохитну «бандер╕вку», почекати, поки вона стане народним геро╓м, ╕ пот╕м, як чаклуни вуду, умертвити в кам’яному м╕шку ╖╖ живу душу ╕ разом з нею душу народу... Ось така поставлена мета. Ну, а при вдалому зб╕гу обставин домогтися визнання нею сво╓╖ вини, показати на весь св╕т, як розмазу╓ по щоках сльози каяття. (Як показували ╕ншу, в╕дпущену полонянку — ╖╖ ╕ тримали р╕к у п╕двал╕, аби радувати рос╕ян картинкою ридань агента «Правого сектора»). Це п╕дтримало би пут╕нський режим, як св╕жа кров Дракулу, омолодило б краще всякого ботокса. ╤ головне — показало б рабам ╕мпер╕╖: н╕хто не всто╖ть перед «руск╕м м╕ром» з його кат╕внями ╕ запл╕чних справ майстрами.
Планка неймов╕рно високо п╕днята з обох стор╕н. Чи витрима╓ Надя? Чи витрима╓ укра╖нська влада, вина яко╖ не в тому, що використову╓ ситуац╕ю з пол╕ттехнолог╕чними ц╕лями, а саме навпаки — у тому, що п╕зно роздивилася пол╕ттехнолог╕ю ворога, реагувала на под╕╖ як на класичний судовий процес, наймала адвокат╕в, намагалася переконати результатами експертиз? ╤ т╕льки останн╕ми днями й п╕д натиском сусп╕льства туди вирушила делегац╕я пол╕тик╕в, яку — ╕ це було зрозум╕ло — н╕куди не допустять ╕ не дадуть засп╕вати г╕мн Укра╖ни на п╕дмостках рос╕йського судилища.
Але ╕стор╕ю з Савченко, як ╕ ╕стор╕ю з Жанною д’Арк, спор╕дню╓ ╕ те, що обидв╕ вони, ц╕ ╕стор╕╖, далеко вийшли за рамки чистих пол╕ттехнолог╕й, глибоко в╕дбилися в душах народу, зажили самост╕йним життям. Англ╕йц╕ не змогли зламати в’язня, ╖╖ ст╕йк╕сть не просто об’╓днала Франц╕ю, а зародила французьку нац╕ю. Соратники Жанни, Франц╕я стали вигравати одну битву за ╕ншою. А через 20 рок╕в, з подач╕ Папи, вердикт був переглянутий, ╕ Орлеанська д╕ва визнана невинуватою.
Спроба двадцятьма роками в’язниц╕ для нашо╖ льотчиц╕ довести, що «доля в╕двернулася в╕д Укра╖ни», не спрацю╓. Це вже очевидно. Над╕я виявилася не по зубах пут╕нським ╕нформац╕йним к╕лерам. Не в Рос╕╖, ╕ не ╕нкв╕зиторами режиму — але ╖╖ буде виправдано.
Коли кажуть: чому вс╕ наш╕ погляди спрямован╕ на Савченко, а не, скаж╕мо, на Сенцова чи Кольченка, то на це можна в╕дпов╕сти так. Сенцов — це людина творчост╕, безумовний талант, з ф╕лософським сто╖цизмом сприйняв вирок ╕ продовжу╓ жити, щоб боротися ╕нтелектуально. В╕н — приклад того, як ма╓ поводитися у под╕бних випадках справжн╕й ╕нтел╕гент.
Савченко не бажа╓ змиритися, не бажа╓ грати за правилами кат╕в, вона буде н╕гтями ╕ зубами виривати соб╕ свободу ╕ повернення на Батьк╕вщину — живою чи мертвою. Так поводяться аристократи, ╕ цього оч╕ку╓ в╕д них народ. Саме аристократи, писав психолог Бруно Беттельгейм, колишн╕й в’язень концтабору Дахау, саме вони завжди сплутували карти гестап╕вцям у таборах смерт╕, тому що не дорожили власним життям ╕ не грали за встановленими для них нелюдськими законами зони.
Фактично сьогодн╕ в св╕домост╕ нашого сусп╕льства ╕снують два образи Над╕╖. Одна з них — жива людина, молода, гарна ж╕нка, з нелегким характером, незаслужено кинута у в’язницю, яка руйну╓ ╖╖ т╕ло ╕ здоров’я. Вона веде свою бол╕сну боротьбу за людськ╕ права ╕ г╕дн╕сть, п╕дда╓ться принизливим обшукам та допитам. ╤з нев╕д’╓мними в╕д тюрми проза╖чними ╕ прихованими в╕д загалу хрон╕чними хворобами. Можливо, не така сильна усередин╕ себе, яка, можливо, плаче, коли н╕хто не бачить.
╤ як жив╕й ж╕нц╕ ми були вдячн╕ ╖й за те, що припинила сухе голодування, що залишилася жити для вс╕х нас. Але десь у глибин╕ душ╕ зата╖вся док╕р: чи не п╕ддалася на провокац╕ю ФСБ, чи не п╕шла на поступки? В╕дчуваючи ╖╖ живу душу, плачемо, коли бачимо написане нею з кл╕тки: «Люблю Укра╖ну, сильно-сильно». Але ╕ не розум╕╓мо ╖╖ хул╕ганського жесту з виставленим середн╕м пальцем — чи годиться так оф╕церу ЗСУ?
А все тому, що ╓ ╕нша Савченко. ╤деал мужност╕ ╕ ст╕йкост╕, людина ╕з криц╕ й алмазу. Во╖н св╕тла в блискучих обладунках ╕ з прекрасним ликом. Льотчиця. Бо╓ць добровольчого батальйону. Ветеран миротворчо╖ м╕с╕╖ ООН. Член пост╕йно╖ делегац╕╖ при ПАР╢. На судилищ╕ — завжди з╕брана, вм╕ло в╕дбива╓ випади звинувачення. (Жанна д’Арк, як св╕дчать арх╕ви, п╕д час допит╕в не потрапила у жодну теолог╕чну пастку, розставлену ╕нкв╕зиторами!).
На в╕дм╕ну в╕д сво╓╖ видатно╖ попередниц╕, Над╕я Савченко не виграла жодно╖ вир╕шально╖ битви. Але героями дуже часто стають зовс╕м не полководц╕, а т╕, хто у траг╕чн╕ для народу години зм╕г здобути лише одну перемогу — над власним страхом перед катами. Такий образ ╕ побачили в Над╕ укра╖нц╕.
До ц╕╓╖, друго╖ ╕постас╕ Над╕╖ Савченко безглуздо висувати претенз╕╖ — за ╖╖ минулим життям, повед╕нкою в суд╕, кинутими у запал╕ словами. Те, що вона б╕гала з модельного б╕знесу в журнал╕стику, а зв╕дти — в миротворц╕, що в╕драховувалася з ав╕аучилища ╕ зв╕льнялася з арм╕╖, — яке це ма╓ значення? До не╖ не прилипають жодн╕ звинувачення — н╕ рос╕йсько╖ пропаганди, що оголошу╓ ╖╖ вбивцею, н╕ наших внутр╕шн╕х ватник╕в, як╕ з холодним серцем намагаються знизити пафос ╖╖ особистост╕.
Але ж, врешт╕-решт, нац╕ональний герой ╤тал╕╖ Джузеппе Гар╕бальд╕ починав кар’╓ру звичайним п╕ратом, нац╕ональний герой Болгар╕╖ Васил Левск╕ вбивав турецьких судд╕в. Нац╕ональний герой Мексики Панчо В╕лья грабував американськ╕ банки. Надя на цьому тл╕ — справжн╕й янгол.
Укра╖нц╕ вслухаються в кожне ╖╖ слово, сказане на суд╕. Слухають кожну букву, кожну кому. Надя виробила св╕й власний стиль повед╕нки ╕ комун╕кац╕╖ з окупантами, ╕ ╖╖ досв╕д дуже важливий. Адже хто зна╓, можливо, ╕ наша в╕йна з Рос╕╓ю виявиться стор╕чною?
Укра╖нську аристократ╕ю знищували в╕ками. Нов╕й, т╕й, що народжу╓ться в боях, треба заново вчитися тому, що полон — це теж в╕йна. Не з╕знаватися у всьому, щоб т╕льки уникнути тортур, не т╕кати у теплий ╕ ситий рос╕йський полон, щоб в╕дпочити ╕ п╕дл╕куватися (як було у перш╕ м╕сяц╕ в╕йни), не йти на змову. На приклад╕ Над╕╖ гартуються традиц╕╖ оф╕церсько╖ чест╕.
Два роки Над╕но╖ боротьби з пут╕нським режимом в╕дкрили нам чимало ╕стин про те,
1. Що найвпливов╕шого садиста сучасност╕ можна не боятися, говорити з ним на р╕вних, незважаючи на те, що ти — в кл╕тц╕, а в╕н — у Кремл╕. Та ви пом╕тили: для тих крихт цив╕л╕зованого сусп╕льства, що ще можна назбирати в Рос╕╖, Над╕я Савченко стала чи не зорею-дороговказом. Вони ╖й пишуть, стоять, нехай в боязких, але п╕кетах на ╖╖ захист. Сп╕вають г╕мн б╕ля кремл╕вських ст╕н — наш г╕мн. Це вже крих╕тна, але перемога!
2. Що слова з далекого стал╕нсько-гулаг╕вського минулого: «Не в╕р, не б╕йся, не проси», написан╕ Над╕╓ю в одному з недавн╕х лист╕в на Батьк╕вщину, знову в ц╕н╕. Та, по сут╕, ╕ не знец╕нювалися н╕коли. ╤ кожен з нас ма╓ запам’ятати ╖х як дев╕з свого повсякденного життя. А влада — у сво╖х в╕дносинах з╕ св╕товими л╕дерами.
3. Що суд ворога — в╕н завжди неправедний, ╕ покарання у пут╕нськ╕й Рос╕╖ не залежить н╕ в╕д провини, н╕ в╕д покаяння, н╕ в╕д сп╕впрац╕ з окупантом. Вся суть будь-якого тотал╕тарного сусп╕льства в тому, що людина не може вплинути на власну долю н╕чим — н╕ сво╓ю повед╕нкою, н╕ поглядами, н╕ плазуванням перед вождем.
4. Що ╓дина реальна свобода — це свобода розпорядитися сво╖м життям на власний розсуд. Саме тому смерть во╖на — це н╕коли не перемога його супротивника, а перемога — це коли повержений просить про пощаду.
5. Що нав╕ть у найбрутальн╕ших умовах, далеко в╕д Батьк╕вщини ╕ перед довгими роками каторги можна залишатися людиною ╕ не втрачати гостроти розуму й сили духу. Для тих, кому сьогодн╕ важко, хто залишився без рук ╕ н╕г, хто втратив на в╕йн╕ близьких, — це велика п╕дмога. Коли ми стогнемо в╕д високих тариф╕в, давайте подума╓мо: а як ╖й Там?
6. Що ╓ й не дуже при╓мн╕ уроки — що завжди знайдуться заздр╕сники, як╕ доводитимуть, що герой зовс╕м ╕ не герой, нар╕кати матер╕ ╕ сестр╕ за прохання про земельну д╕лянку у Голос╕╓во. ╤ завжди знайдеться «добра бабуся Яна Гуса», яка дбайливо п╕дкладатиме хмиз у багаття для ╓ретика.
На наших очах народжу╓ться нова укра╖нська ╕стор╕я. До ╖╖ написання причетн╕ багато людей, ╕ т╕, кого зараз нема╓ серед нас, ╕ т╕, хто стражда╓ в заст╕нках ЛДНР, ╕ т╕, хто буду╓ модерну Укра╖ну. Але ╕стор╕я завжди персон╕ф╕кована. Наш╕ д╕ти й онуки вивчатимуть наше сьогодення за життям ╕ вчинками людей-легенд. Чи зможе Над╕я залишитись такою, коли повернеться, чи не випустить той прапор з рук?
╥й буде важко. ╤ буде спокуса розтринькати цей кап╕тал на пол╕тичн╕ ц╕л╕. Ось тод╕ народ ╕ зрозум╕╓, що ╓ дв╕ Над╕╖ Савченко, ╕, можливо, це когось розчару╓. Але подальша доля ╖╖ та ╖╖ ╕мен╕ залежатиме вже в╕д не╖. ╤ в╕д нас.
Але це все острахи майбутнього. Поки що у нас одна мета — свободу Над╕╖ Савченко!

╢вген ЯКУНОВ
ukrinform.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 25.03.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16870

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков