Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.


ХТО ОТРИМА╢ ПЕРШУ Л╤ТЕРАТУРНУ ПРЕМ╤Ю ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА?
20 листопада зак╕нчився пер╕од висунення претендент╕в на здобуття л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕...


ТРЕТЯ ПРЕЧИСТА СН╤ГОМ МЕТЕ...
Серед численних свят церковного календаря у народному побут╕ чи не найб╕льш “ж╕ночим”...


СВ╤ТЛИЧН╤ В╤ТАННЯ КРИМСЬКОМУ ╤НЖИРУ
От ╕ завершився конкурс. Чудове починання!


«Я – Л╤ТО, ГОЛОСИСТЕ ТЕПЛЕ Л╤ТО»
Сьогодн╕, в першому сво╓му грудневому числ╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му читачев╕ в╕рш╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 18.03.2016
Д╤ТИ ВЧИЛИСЯ ПИСАТИ В╤РШ╤ ШЕВЧЕНКА... ГУСЯЧИМ П╤Р’ЯМ

У Льв╕вськ╕й обласн╕й б╕бл╕отец╕ для д╕тей в╕дбувся практичний майстер-клас ╕з скоропису (писання гусячим п╕р’ям), присвячений дню народження Тараса Шевченка. П╕д кер╕вництвом фах╕вця присутн╕ вчилися писати в╕рш╕ Тараса Григоровича в такий спос╕б, як це робив сам великий Кобзар.
Так кожен з д╕тей м╕г вибрати невелик╕ рядки з Кобзаря, як╕ ╖м припали до душ╕ ╕ переписати ╖х пером на папер╕-суво╖. При цьому, маючи повну свободу у побудов╕ тексту, з можлив╕стю писати по вертикал╕ чи нав╕ть по д╕агонал╕. Особливо старанн╕ оформлювали сво╖ авторськ╕ суво╖ м╕н╕атюрами й ╕люстрац╕ями, виводячи пером птах╕в та грона калини. Окрасою майстер-класу стала можлив╕сть повправлятися у кал╕граф╕╖ не лише гусячим п╕р’ям, а й страусиним.
Як розпов╕в художник та ╕конописець Андр╕й Майовець, до нашого часу д╕йшло три види кириличного письма, це – устав, нап╕вустав ╕ скоропис.
«Устав ╕ п╕вустав почали розвиватись з того часу, як Кирило ╕ Мефод╕й створили церковнослов’янську абетку, яка лежить в основ╕ сучасного алфав╕ту. Устав писався металевими перами та дуже строгим шрифтом. У Середньов╕чч╕ посада писаря була дуже в╕дпов╕дальною. Писарями були переважно монахи, як╕ мешкали в кел╕ях, де переписували ╢вангел╕╓. В т╕ часи зам╕ть паперу використовували пергамент, який виготовлявся з шк╕ри молодих телят ╕ з нього зшивалася книжка. Але цей спос╕б був дуже дорогим. Наприклад, на написання одного ╢вангел╕я потр╕бно було зар╕зати стадо телят. Та й на перепис одного ╢вангел╕я витрачалось майже р╕к часу», — розпов╕да╓ Андр╕й Майовець.
У скоропис╕ же сама назва говорить за себе — швидко писати. Як самост╕йний вид письма в╕н почав розвиватись ╕з XIV-XV стол╕ття ╕ застосовувався переважно для написання лист╕в ╕ д╕ловодства.
Як додала б╕бл╕отекар Валентина Шевченко, метод писання скорописом можна побачити на картин╕ ╤лл╕ Р╓п╕на «Запорожц╕ пишуть листа турецькому султану». Досл╕дники рукопис╕в Тараса Григоровича також стверджують, що в╕н писав саме скорописом.
«Сьогодн╕ скоропис в╕дроджу╓ться окремими митцями ╕ використову╓ться переважно у написанн╕ грамот, подяк та оформленн╕ дитячих книг. Такий вид рукописання пером — це корисн╕ вправи для кист╕ руки та передача емоц╕╖ на папер╕ не з допомогою клав╕атури чи планшета, а рукотворною роботою», — каже Андр╕й Майовець.
gazeta.ua

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16859

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков