Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2798)
З потоку життя (5924)
Душі криниця (3319)
Українці мої... (1432)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1631)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...


ХТО В╤ДСТОЮ╢ УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ
А що ж моя влада? Спершу, застосувавши сумнов╕домий ще з Майдану лозунг «Стояти ╕ не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 18.03.2016
ЗРАДА СТАРО╥ ╢ВРОПИ?

Точка зору

13 березня рос╕йськ╕ мед╕а вибухнули «сенсац╕йним» пов╕домленням про те, що кандидат в президенти Австр╕╖ в╕д Австр╕йсько╖ Парт╕╖ Свободи (FPО) Норберт Гофер вважа╓ помилкою передачу Криму з╕ складу Рос╕╖ до складу Укра╖нсько╖ РСР, що п╕сля розпаду СРСР варто було в╕дразу ж, п╕д пильним оком м╕жнародного сп╕втовариства, провести референдум про самовизначення Криму.
Слова тако╖ поважно╖ птахи миттю п╕дхопили десятки найв╕дом╕ших московитських видань, телеканал╕в, сотн╕ ╕нтернет-ресурс╕в, загомон╕ли, ╕нтерпретуючи ╖х, як те заведено в Москов╕╖ з давн╕х-давен, вельми дов╕льно, додаючи ╖м ус╕х можливих кольор╕в, в╕дт╕нк╕в ╕ наголос╕в, ведуч╕ популярних зомбо-шоу, заворушилися в Мереж╕ клопуват╕ колон╕╖ трол╕в. Така ж под╕я!
Власне, сам винуватець того свята на пут╕нськ╕й вулиц╕, як те подають кореспонденти австр╕йського тижневика «Die Presse» Райнер Новак та Кр╕ст╕ан Ульч, зовс╕м не приховував сво╖х погляд╕в, коли в╕дпов╕дав на ╖хн╕ запитання, особливо ж коли мова торкнулася теми антимосковитських санкц╕й.
Аби дати читачев╕ самому винести свою думку щодо точки зору згаданого пана, наведемо к╕лька абзац╕в з останнього, суботнього, числа «Die Presse»:

Кор.: «Як Ви ставитеся до санкц╕й ╢С проти Рос╕╖?».
Н.Г.: «Економ╕ка ╕ люди страждають в╕д санкц╕й як тут, так ╕ в Рос╕╖. Настав час поетапно╖ в╕дмови в╕д санкц╕й».
Кор.: «Але в принцип╕ Ви вважа╓те, що санкц╕╖ виправдан╕?».
Н.Г.: «Н╕, також н╕. Основна помилка поляга╓ глибше, там, де кажуть, що Крим не ╓ рос╕йським».
Кор.: «Це було в 1954, коли Хрущов подарував Крим Укра╖нськ╕й радянськ╕й республ╕ц╕».
Н.Г.: «Так, але п╕сля пад╕ння Радянського Союзу, в╕дпов╕дно до права народу на самовизначення, п╕д м╕жнародним контролем мало бути проведене опитування мешканц╕в Криму».
Кор.: «Ваш товариш по парт╕╖ Гуденус був спостер╕гачем у Криму. В╕н не мав заперечень по референдуму. Ви також. Ви шкоду╓те про в╕дсутн╕сть м╕жнародного нагляду».
Н.Г.: «Нав╕ть у ход╕ референдуму за зах╕дними критер╕ями вийшло б, що переважна б╕льш╕сть висловилася за Рос╕ю».
Кор.: «Чи розгляда╓те Ви анекс╕ю Криму як порушення м╕жнародного права?».
Н.Г.: «Зв╕сно. Але в якийсь момент треба бути прагматичним. Санкц╕╖ не можуть тривати неск╕нченно».
Кор.: «Неск╕нченно? Анекс╕я в╕дбулася два роки тому. Санкц╕╖ пов’язан╕ в основному з╕ Сх╕дною Укра╖ною. То що ж, попустити тамошн╕м сепаратистам?».
Н.Г.: «Укра╖нц╕ сходу також вир╕шили на референдум╕, що хочуть бути частиною Рос╕╖».
(http://diepresse.com/home/politik/bpwahl/4944413/Hofer-kritisiert-die-Schliessung-der-Balkanroute?_vl_backlink=/home/index.do)
Найперше, що впада╓ в око, коли чита╓ш це ╕нтерв’ю, це те, що московитська пропаганда непогано попрацювала в ╢вроп╕, коли нав╕ть репл╕ки кореспондент╕в подекуди базуються на вбитих в ╓вропейськ╕ голови кремл╕вських «╕стинах». Мимовол╕ приходить думка, що нашим усп╕шним м╕нстецям ╕ дос╕ не вдалося розв╕нчати нав╕ть найочевидн╕шу дурню, щедро с╕яну Москов╕╓ю по всьому св╕ту. Теза ╕нтелектуала-кореспондента, який чув щось там про дарування Криму п’яним Хрущовим ╕ принаг╕дно козиря╓ тим, ╓ неспростовним тому п╕дтвердженням, а в цьому контекст╕ вигляда╓ як непряме п╕д╕грування Кремлю, бо ж ╕ дал╕ ширить його облуду.
Ще одним, що пом╕ча╓ш одразу, ╓ те, що жодне з московитських видань ан╕ словом не згадало у сво╖х викладах про анекс╕ю Криму як незаперечне порушення м╕жнародного права, що п╕дтвердив нав╕ть «св╕й до мозку к╕сток» пан Норберт Гофер.
Найбол╕сн╕ше враження, проте, виника╓ в╕д в╕дчуття зрадженост╕, яке мимовол╕ охоплю╓ перес╕чного укра╖нця, якому потрапляють на оч╕ от╕ рядки.
– От, мовляв, – байдужа сита ╢вропа, попри всю ╖╖ н╕бито зац╕кавлен╕сть розбудовою демократ╕╖ в Укра╖н╕, попри вс╕ висловлювання занепоко╓ння д╕ями агресора, тепер вже в╕дкрито в╕дступа╓ться в╕д Укра╖ни. Вона лише на словах не визна╓ анекс╕ю Криму, сама тим часом тисне чимдуж з виборами на Донбас╕, немов не розум╕ючи, чим загрожу╓ Укра╖н╕ приживлення насичених рос╕йськими бойовиками територ╕й. А ось тепер вже в╕дкрито обговорю╓ скасування санкц╕й.
Так, панове. Саме на це ╕ розрахову╓ Кремль. На ваше в╕дчуття зрадженост╕, апат╕╖, байдужост╕, а в╕дтак ╕… готовност╕ прийняти порядок, принесений братньою Москвою, яка, звичайно ж, завжди зичила нам, нерозумним, лише добра. Проте не посп╕шаймо з висновками.
Найперше, ма╓мо усв╕домити, на чию думку спира╓ться нин╕ Москов╕я, чи╖ слова тиражу╓ вона сьогодн╕ в сво╖х ЗМ╤ на весь св╕т. То хто ж такий цей пан Норберт Гофер, до яко╖ пол╕тично╖ сили в╕н належить, яке минуле т╕╓╖ пол╕тично╖ сили й як╕ ╕де╖ вона спов╕ду╓ сьогодн╕?
Пан Норберт Гофер ╓ сп╕вголовою Австр╕йсько╖ Парт╕╖ Свободи (АПС) – третьо╖ за величиною пол╕тично╖ сили в кра╖н╕, представлено╖ у вс╕х ╖╖ дев’яти землях. А особливий ╕нтерес до нього поясню╓ться тим, що в╕н нараз╕ ╓ кандидатом у президенти Австр╕╖ в╕д т╕╓╖ парт╕╖. Саму парт╕ю характеризують як правопопул╕стську силу з екстрем╕стськими висловлюваннями («rechtspopulistische Partei mit extremistischer Ausdrucksweise»), як ультраправе нац╕онал╕стичне пол╕тичне об’╓днання, близьке до правоекстрем╕стських рух╕в.
Дуже прикметним, як на мене, ╓ те, що упродовж перших к╕лькох десятир╕ч в╕д заснування АПС (1955) в ╖╖ кер╕вництв╕ було чимало колишн╕х оф╕цер╕в СС та член╕в правлячо╖ в часи Третього рейху парт╕╖ НСДАП. Зв╕сно, з того часу спливло чимало води, але спадко╓мн╕сть спов╕дуваних ╕дей, дух, на якому ╜рунту╓ться той чи ╕нший рух, зазвичай н╕куди не зника╓. Аби не мати жодних сумн╕в╕в у тому, згадаймо принаг╕дно нашу, нин╕ заборонену, компарт╕ю. Пристосовуючись до сьогодення, вона упродовж чверт╕ стол╕ття незалежно╖ Укра╖ни усп╕шно отруювала нам життя, гальмувала розвиток Краю. Те ж саме з АПС. Його вожд╕ н╕коли не соромились свого коричневого минулого. Ось лише к╕лька приклад╕в.
Так, на урочистому парт╕йному з’╖зд╕ 6 травня 2006 року колишн╕й голова окружно╖ ради в╕д АПС Вальтер Зухер, староста товариства Ол╕мп╕я, голова К╕льця асоц╕ац╕й Народно╖ В╕рност╕, в к╕нц╕ сво╓╖ промови демонстративно прив╕тав сво╖х однопарт╕йц╕в таким дорогим комусь «Хайль!». М╕ж ╕ншим, за класиф╕кац╕╓ю Арх╕ву документац╕╖ Центру Австр╕йського Спротиву (Dokumentationsarchiv des оsterreichischen Widerstandes) ╕ Ол╕мп╕я, ╕ К╕льце належать до правоекстрем╕стських орган╕зац╕й.
П╕сля вибор╕в 2006 року АПС викликала збурення тим, що вс╕ ╖╖ представники на урочистому зас╕данн╕ Нац╕онально╖ Ради прикрасили лацкани сво╖х п╕джак╕в волошками (соц╕ал-демократи мали тод╕ на сво╖х лацканах червон╕ гвоздики, а християнськ╕ демократи — б╕л╕ троянди). Здавалось би, невинна кв╕тка, коли не знати, що волошка вже за час╕в Австро-Угорсько╖ ╕мпер╕╖ була символом Пангерманського руху Георга Р╕ттера фон Шьонерера як традиц╕йний знак «Третього табору», була обрана незаконною в Австр╕╖ пер╕оду 1933-1938 рок╕в нацистською парт╕╓ю символом-зам╕нником заборонено╖ тод╕ свастики. Окр╕м того, вона ╓ символом правоекстрем╕стсько╖ Асоц╕ац╕╖ н╕мецько╖ молод╕ (Bund Deutscher Jugend, BDJ).
7 листопада 2006 року член парламенту Австр╕╖ в╕д АПС Вольфганг Цангер виступив ╕з заявою, кажучи: «Зв╕сно, нацистський режим мав ╕ гарн╕ сторони, от лишень ми не чу╓мо б╕льше про них». Це був в╕двертий скандал, тож п╕сля головомийки в╕д свого парт╕йного шефа пана Штрахе пан Цангер виступив з роз’ясненням, в якому дистанц╕ювався в╕д т╕╓╖ сво╓╖ заяви.
В 2006 роц╕ за п╕ддання сумн╕ву ╕снування газових камер у Третьому рейху та применшення жахливих умов у концтаборах за час╕в нацизму було засуджено депутата Федерально╖ Ради, члена АПС Джона Гуденуса (того самого, що на запрошення московитських колег був спостер╕гачем на т. зв. референдум╕ 16 березня у нашому Криму).
Чи ж варто дивуватися, що сьогодн╕шня агресивна Москов╕я знаходить повну п╕дтримку ╕ розум╕ння серед духовних спадко╓мц╕в Адольфа Г╕тлера? Австр╕йська АПС, французьк╕ прав╕ Мар╕ Ле Пен, учорашн╕ укра╖нськ╕ комун╕сти, як╕ й дос╕ десь тут, м╕ж нами…
Вся та брат╕я, окр╕м сво╖х власних уподобань, м╕цно прив’язана до Москви ще й сталими ф╕нансовими ╕нтересами, адже Кремль н╕коли не шкодував грошей на лоб╕ювання сво╖х ╕нтерес╕в в ╢вроп╕. Ще з час╕в комун╕стичного ╤нтернац╕оналу Москва докладала величезних зусиль для формування на теренах, насамперед, Зах╕дно╖ ╢вропи сво╓╖ п’ято╖ колони. Не поклала тому край ан╕ вимога союзник╕в п╕сля зак╕нчення Друго╖ св╕тово╖ в╕йни припинити ту д╕яльн╕сть, ан╕ нав╕ть розвал Союзу РСР. Попри злидн╕ в сво╖й власн╕й кра╖н╕, з уперт╕стю, г╕дною кращого застосування, Кремль продовжу╓ ман╕акально ч╕плятися за св╕й, сьогодн╕ вже багато в чому в╕ртуальний, образ великого св╕тового гравця.
Наск╕льки далеко може сягати вплив Москви на зах╕дний пол╕тикум, можемо уявити, якщо пригада╓мо скандальну ╕стор╕ю куп╕вл╕, так би мовити, «на корню» федерального канцлера Н╕меччини Герхарда Шрьодера, який активно просував пут╕нський проект газопроводу в обх╕д Укра╖ни (П╕вн╕чно╓вропейський газопров╕д, б╕льш в╕домий у нас як П╕вн╕чний Пот╕к). Так, у грудн╕ 2005 року, одразу ж п╕сля в╕дходу Шрьодера з поста федерального канцлера ФРН, було оголошено, що в╕н очолить ком╕тет акц╕онер╕в «North European Gas Pipeline Company», компан╕╖-оператора П╕вн╕чно╓вропейського газопроводу. Його згода об╕йняти запропоновану оплачувану посаду в консорц╕ум╕, де дом╕ну╓ «Газпром», викликало тод╕ серйозну критику сусп╕льства. А вт╕м, факт залиша╓ться фактом. ╤ в╕н далеко не поодинокий. Приблизно в тому ж час╕ з’явилися пов╕домлення про нам╕р рос╕йсько╖ влади залучити колишнього м╕н╕стра торг╕вл╕ США Дональда Еванса як голову ради директор╕в державно╖ нафтово╖ компан╕╖ «Роснефть» перед запланованим розм╕щенням ╖╖ акц╕й серед ╕ноземних ╕нвестор╕в, але пан Еванс, до його чест╕, в╕дмовився в╕д т╕╓╖ пропозиц╕╖. Дума╓ться, не одн╕ лише переконання привели в липн╕ минулого року на окупований п╕востр╕в ╕ ряд французьких депутат╕в. А ╓ ж ще десятки тисяч тих, кому дуже непогано жилося при сов╓тському режим╕, хто був його в╕рною опорою в т╕й же Н╕меччин╕, частина яко╖ довг╕ роки перебувала п╕д окупац╕╓ю Москви, в Угорщин╕, Чех╕╖, Словаччин╕, Польщ╕, тих, хто ╕ дос╕ ностальгу╓ за тими часами. Тож ситуац╕я не така проста.
З огляду на ц╕ факти, ма╓мо розум╕ти, що в╕ртуальна реальн╕сть, створювана Москов╕╓ю в головах людей, ╓ частиною ╖╖ агресивно╖ експанс╕он╕стсько╖ пол╕тики, власне, – в╕йни, яку вона веде безперервно упродовж всього свого ╕снування — не мало, не багато, за панування у св╕т╕.
– Чи розум╕ють те пол╕тики Заходу? Безперечно. Доказом тому ╓ ╕ жорстка позиц╕я Сполучених Штат╕в ╕ Велико╖ Британ╕╖, ╕ непоступлива позиц╕я наших найближчих сус╕д╕в – Литви, Польщ╕. Нав╕ть т╕ кра╖ни, де московський вплив традиц╕йно дуже високий, найперше унасл╕док економ╕чних зв’язк╕в, – Н╕меччина, Франц╕я, ╤тал╕я – нав╕ть вони не п╕ддаються на в╕дчайдушний тиск як з боку само╖ Москов╕╖, так ╕ з боку сво╖х компан╕й, як╕ зазнають внасл╕док запроваджених санкц╕й справд╕ великих збитк╕в.
Що таке той тиск, добре в╕домо федеральному канцлеру Н╕меччини пан╕ Ангел╕ Меркель, рейтинг яко╖ всередин╕ Н╕меччини значно опустився. Повною м╕рою в╕дчув його ╕ президент Франц╕╖ пан Франсуа Оланд. Але ж Франц╕я так ╕ не в╕ддала Москов╕╖ М╕страл╕. Але ж Н╕меччина, що б там не розбалакували про давн╕ дов╕рч╕ стосунки м╕ж пан╕ Меркель ╕ Володимиром Пут╕ним, м╕цно сто╖ть за продовження санкц╕й, б╕льше того – ╓ моральною опорою тих ╓вропейських уряд╕в, яким важко витримувати той тиск. А в╕н не зменшу╓ться. В╕дчайдушн╕ зусилля доклада╓ особисто сам президент Москов╕╖. Так, його останн╕й в╕зит до дружньо╖ ╤тал╕╖, – до ╤тал╕╖ в╕рного друга Берлускон╕ в червн╕ минулого року, – той самий, де про його зустр╕ч з прем’╓р-м╕н╕стром республ╕ки паном Ренц╕ московитськ╕ ЗМ╤ заявляли, н╕би вона в╕дбулася за зачиненими дверима, виявився насправд╕ провальним.
╤тал╕йськ╕ мед╕а, як╕ нав╕ть не здогадувались про формат «зачинених дверей», показали на всю кра╖ну, як на нагадування Пут╕на про те, що в ╕тал╕йц╕в, мовляв, теж ╓ б╕знес в Москов╕╖, на його прохання посприяти скасуванню санкц╕й, адже за правилами ╢вросоюзу незгода лише одн╕╓╖ кра╖ни унеможливить ╖хн╓ продовження, пан Ренц╕ зазначив, що те ╓ неможливим, бо ж Москов╕я не дотриму╓ться М╕нських домовленостей, а для ╤тал╕╖ дотримання слова ╓ «piu alto delle stelle» – понад усе (буквально: «вище за з╕рки»).
Приблизно з таким самим результатом зак╕нчилися його зустр╕ч╕ з президентом ╤тал╕╖ паном Матеотт╕ та Папою Римським. Останн╕й сказав Володимиру Володимировичу, що той ма╓ дати Ки╓ву та Укра╖н╕ спок╕й. Тож лише формат зачинених для московитсько╖ публ╕ки дверей, вигаданий, як ми розум╕╓мо тотально п╕дконтрольними Кремлю ЗМ╤, м╕г якоюсь м╕рою порятувати реноме неперевершеного пол╕тика Пут╕на в очах власного народу.
Колись, певно, якийсь неперевершений стратег оц╕нив Володимира Володимировича як гарного тактика, але поганого стратега. Те, що бачу я, св╕дчить, що ВВ далеко не безнад╕йний у тому план╕. Як на мене, «гра», розпочата ним, далеко не завершена. Як я бачу, ско╓н╕ аж надто вчасно теракти в Париж╕, унасл╕док яких ВВ зм╕г не лише уникнути укра╖нського питання на сес╕╖ ООН, а й постати – хай ╕ на якийсь час – р╕вноправним сп╕льником Заходу в боротьб╕ з ╤Д, велике число б╕йц╕в якого, до слова, пройшло вишк╕л саме у московських наставник╕в. Як я бачу, ╕нтерес Пут╕на в Сир╕╖ поляга╓ далеко не в тому, щоб лише утримати п╕д контролем свою в╕йськово-морську базу та ав╕абазу на тих теренах. Його п╕дтримка Асада, який винищу╓ власний народ, у тому числ╕ ╕з застосуванням заборонено╖ х╕м╕чно╖ збро╖, – п╕дтримка, яка трива╓ роками упродовж ц╕╓╖ б╕йн╕: дипломатична, з накладанням вето в Радбез╕ ООН, озбро╓нням та ╕нструкторами ╕, нарешт╕, потужними бомбовими ударами протягом останнього п╕вр╕ччя, – викликала ц╕лком прогнозовану м╕грац╕ю сир╕йц╕в, як╕ змушен╕ ут╕кати з власно╖ кра╖ни, аби врятувати сво╓ життя, життя сво╖х д╕тей. Чи важко було спрогнозувати, куди рушать т╕ б╕дахи? ╤ вже, напевно, не треба бути великим мудрецем, аби дотямкати, кому виг╕дно, аби ╢вропа, залита тим паводком, забула про в╕йну, розв’язану в Укра╖н╕, про експанс╕он╕стську пол╕тику Володимира Пут╕на. Тож чи поганий стратег Володимир Пут╕н, хай засв╕дчить час, але не можна ╕гнорувати очевидну загрозу – нав╕ть не Укра╖н╕ – людству, яку несе його пол╕тика. ╤ Зах╕д, як я бачу, добре розум╕╓ це.
Саме тому, попри все невдоволення полум’яних патр╕от╕в Укра╖ни млявою позиц╕╓ю Заходу, я б не порушував питання про зраду старо╖ ╢вропи, особливо з огляду на ту велику зраду, яка в╕дбува╓ться всередин╕ нашо╖ власно╖ кра╖ни.

Валентин БУТ
Крим

Французьк╕ «М╕страл╕» стали для Пут╕на поки що найб╕льшим ╓вропейським «обломом»...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16829

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков