Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩЕ ОДНА ПРЕМ╤Я ДЛЯ ОЛЕГА СЕНЦОВА
Мета фундатор╕в прем╕╖ — привернути увагу до борц╕в з антидемократичними режимами й жертв...


УСИК ЗАХИСТИВ ТИТУЛ АБСОЛЮТНОГО ЧЕМП╤ОНА СВ╤ТУ
У по╓динку, який проходив у Манчестер╕ на стад╕он╕ "Манчестер Арена", Усик перем╕г британця Тон╕...


УПЦ МП В╤ДМОВИЛАСЯ В╤Д УЧАСТ╤ У СТВОРЕНН╤ АВТОКЕФАЛЬНО╥ ЦЕРКВИ
Про це йдеться у постанов╕ Собору ╓пископ╕в УПЦ МП в╕д 13 листопада.


УКРА╥НА П╤ДГОТУВАЛА ДЛЯ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ПРОЕКТ ДЕКЛАРАЦ╤╥ З НАГОДИ РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ
у листопад╕ в Укра╖н╕ та в усьому св╕т╕ в╕дзнача╓ться День пам'ят╕ жертв Голодомор╕в.


УКРА╥НА ЗААРЕШТУВАЛА ╤ ВВЕЛА САНКЦ╤╥ НА 15 СУДЕН, ЯК╤ ЗАХОДИЛИ В ЗАКРИТ╤ ПОРТИ АНЕКСОВАНОГО РФ КРИМУ
Представник Держприкордонслужби Укра╖ни зазначив, що в порти анексованого Криму зайшли понад 940...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 18.03.2016
ЯК БУТИ З КРИМОМ? ЧАС ВИР╤ШУВАТИ!

«Покращення» по-кримськи

Це запитання вже давно потребу╓ в╕дпов╕д╕, оск╕льки вс╕ два роки окупац╕╖ заяви укра╖нсько╖ влади та ╖╖ реальн╕ д╕╖ в╕дносно Криму ╕ його жител╕в пом╕тно суперечать одна одн╕й.
Зрозум╕ло, що звичний для укра╖нц╕в св╕т встав з н╕г на голову. В╕дторгнення територ╕й, в╕йна, економ╕чний крах, оп╕р ол╕гарх╕в – у так╕й ситуац╕╖ не те щоб наводити, але нав╕ть утримувати хоч якийсь порядок у кра╖н╕ не так просто. Але час мина╓, ╕ ск╕льки б л╕дери держави та ╕нш╕ народн╕ обранц╕ не уникали в╕дпов╕дальност╕, починати реконструкц╕ю Укра╖ни необх╕дно. ╤ починати з головного – з в╕дпов╕дей на принципов╕ запитання, серед яких – «як бути з Кримом?».
Н╕, про п╕востр╕в не забули: тема його деокупац╕╖ регулярно звучить у виступах публ╕чних ос╕б на вс╕х р╕внях. За два роки це перетворилось на ритуал, на правило гарного тону для кожного пол╕тика ╕ нав╕ть на частину ╕деолог╕╖ ново╖ Укра╖ни. Але давайте говорити правду: весь цей час Крим ╕дейно, ╕нформац╕йно ╕ бюрократично в╕ддаля╓ться в╕д материка. ╤ що найстрашн╕ше – наша кра╖на зробила для цього не менше, н╕ж Рос╕я.
У цього процесу ╓ об’╓ктивн╕ ╕ суб’╓ктивн╕ причини: перш╕ вс╕м в╕дом╕, а ось поява других найчаст╕ше ╓ насл╕дком неправильного – поверхневого, прим╕тивного трактування того, що в╕дбува╓ться. Невм╕ння або небажання укра╖нських чиновник╕в зануритись у детал╕, тверезо оц╕нити ╕ зважити ситуац╕ю спричинило багато помилкових висновк╕в ╕ р╕шень щодо п╕вострова та його жител╕в. ╤ це не кажучи вже про пряме лоб╕ювання ╕нтерес╕в ол╕гарх╕в, як╕ непогано нажились у пер╕од смути.
На жаль, ╕ сьогодн╕ далеко не вс╕ розум╕ють, що повторення заклинання «Крим – це Укра╖на» н╕чого не дасть, тод╕ як невизначен╕сть ╕ непродуман╕ д╕╖ завдають реально╖ шкоди ╕ скорочують к╕льк╕сть лояльних проукра╖нських кримчан. Це — тривожний ╕ небезпечний процес, ╕ якщо його не зупинити, Укра╖на отрима╓ вороже налаштовану територ╕ю з м╕н╕мальною к╕льк╕стю союзник╕в.
Почнемо з того, що позиц╕╖ кра╖ни щодо п╕вострова ╕ його жител╕в дос╕ нема╓. «Тимчасово окупована територ╕я» – це не позиц╕я, а констатац╕я факту. На в╕дм╕ну в╕д Донбасу, де ситуац╕я все ще в динам╕ц╕, для Криму вже давно можна було виробити якусь концепц╕ю вза╓мин – не з окупац╕йною владою, зв╕сно, а з людьми ╕ щодо територ╕╖. ╤ донести ╖╖ до вс╕х орган╕в влади та населення, включно з кримчанами. Назв╕ть реч╕ сво╖ми ╕менами: хто сепаратист, хто зрадник, хто постраждав ╕ як кра╖на збира╓ться вибудовувати з ними в╕дносини. Чи рекоменду╓ вона сво╖м громадянам перебиратись на материк, оск╕льки не може забезпечити ╖м безпеку ╕ захистити ╖хн╕ права на п╕востров╕? Або нада╓ право вибору самим кримчанам, але при цьому гаранту╓ ╖м лояльн╕сть ╕ вс╕ляке сприяння? Такий документ не стане визнанням рос╕йського статусу п╕вострова – це визнання очевидного ╕ св╕дчення адекватност╕ влади. Таким чином, весь бюрократичний апарат ╕ правоохоронц╕ отримають нарешт╕ сигнал, як поводитись ╕з жителями окупованих територ╕й. А кримчани, як╕ продовжують вважати себе громадянами Укра╖ни, будуть знати, що вони не в╕ддан╕, не залишен╕ й не забут╕.
Кр╕м в╕дсутност╕ позиц╕╖, н╕ в укра╖нському сусп╕льств╕, н╕ у влади дос╕ нема╓ ч╕ткого розум╕ння того, що з себе явля╓ зараз населення Криму. Але якщо в держав╕ знають, що на п╕востров╕ залишились лояльн╕ до не╖ громадяни, то про них треба було б пам’ятати! ╤ хоч ╕нод╕ робити кроки назустр╕ч! Тобто ухвалювати р╕шення не з принципу, не в пику Рос╕╖, а просто тому, що так буде краще сп╕вв╕тчизникам. Зокрема, допомогти ╖м п╕дтримувати стосунки з╕ сво╓ю кра╖ною. Адже тим, хто не роз╕рвав зв’язки з Укра╖ною, пер╕одично доводиться ви╖жджати на материк: оформляти документи, залагоджувати як╕сь питання, в╕дв╕дувати родич╕в, врешт╕-решт. Поясн╕ть прикордонникам, що ц╕ люди з кошиками, баулами ╕ сумками – не вороги ╕ не об’╓кти для вибивання грошей. Будь-що, зв╕сно, можливо, але б╕льша ╖хня частина – це постраждал╕ в╕д зради ╕ боягузтва ел╕т сп╕вгромадяни, як╕ опинились не в той час ╕ не в тому м╕сц╕, ╕ як╕ потребують тепер допомоги та захисту. А вороги Укра╖ни, щоб уникнути ╕нцидент╕в, залишають п╕востр╕в пов╕трям або через Керченську переправу ╕ спок╕йно в’╖жджають на ╖╖ територ╕ю з сус╕дн╕х держав.
Або взяти, наприклад, оформлення документ╕в. Зам╕на паспорта зд╕йсню╓ться упродовж м╕сяця – такий порядок. Це не страшно, якщо до найближчого паспортного столу три зупинки на маршрутц╕, а якщо треба подолати два кордони ╕ к╕лька сотень к╕лометр╕в? Невже складно за два роки спростити цю процедуру, адже техн╕чно це можна зробити за один день?
На жаль, дал╕ гучних об╕цянок не залишити без уваги сп╕вв╕тчизник╕в у Криму справа не п╕шла. Зна╓те, як держава подбала про те, щоб забезпечити тих, хто ви╖жджа╓ з Криму, хоч якимось транспортом? Н╕як. Але ж в╕д адм╕нкордону до найближчо╖ станц╕╖ чи автовокзалу неблизький шлях. Але вс╕ наявн╕ на сьогодн╕ способи доставки ╓ приватною комерц╕йною ╕н╕ц╕ативою громадян. Здавалося б, невеликий штрих, а говорить багато про що.
╤ давайте, нарешт╕, визначимося з власн╕стю громадян, що залишилася на територ╕╖ Криму. Але не так, щоб убити вс╕х дур╕стю р╕шення, а щоб було корисно кра╖н╕ ╕ зручно ╖╖ жителям.
Що виг╕дно Укра╖н╕: щоб майно ╖╖ громадян залишилось у Криму чи було вивезене на материк? Тод╕ в чи╖й, скаж╕ть, хвор╕й голов╕ народилась заборона на вивезення кримчанами ╖хнього особистого майна?! Чому не можна безперешкодно вивезти шафу, холодильник, телев╕зор, диван та все, що ще ╓ у людини? Чому через рос╕йську митницю можна, а укра╖нська – в╕дсила╓ до митного брокера? Невже складно побачити р╕зницю м╕ж фурою з товарами ╕ вантаж╕вкою з особистими речами? Цей митний геноцид, схоже, вимага╓ пильно╖ уваги прокуратури, а то й м╕жнародних орган╕зац╕й. Посуд╕ть сам╕, кра╖на, економ╕ка яко╖ не дозволя╓ забезпечити б╕женц╕в ╕ переселенц╕в нав╕ть найелементарн╕шим, забороня╓ ╖м ввозити на свою територ╕ю нажит╕ ╖хнею ж працею реч╕ ╕ кошти! В╕дчуйте весь абсурд ситуац╕╖: люди, як╕ переселяються в Укра╖ну, як╕ ламають звичний уклад, втрачають житло ╕ роботу, не можуть взяти з собою сво╓ ж майно ╕ змушен╕ с╕дати на шию держави. Де лог╕ка?
На жаль, лог╕ки нема╓ ╕ в багатьох ╕нших р╕шеннях ╕ д╕ях влади щодо Криму – повний перел╕к ╖х зайняв би не одну стор╕нку. Але пер╕од розгубленост╕ й розхлябаност╕ вже ма╓ зак╕нчитись, тому час виправляти помилки. Якщо, зв╕сно, сам п╕востр╕в ╕ його жител╕ все ще потр╕бн╕ Укра╖н╕.

Серг╕й РАЗЗАРЬОНОВ,
кримський пол╕тичний оглядач
ua.krymr.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 18.03.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16825

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков