Версiя для друку Обговорити в форумi

Яскравим і красивим видовищем з багатим культурним змістом мистецтва стало напередодні Міжнародного жіночого дня — 8 Березня відкриття у Кримській республіканській універсальній науковій бібліотеці імені І. Франка арт-проекту «Жінка: про час і про себе». У виставковому просторі двох залів — мармурового і мистецтв розгорнуто більше ста творів живопису, графіки, фешн- і фітодизайну понад тридцяти кримських художниць. У них показаний пласт сучасного образотворчого мистецтва з особливим жіночим поглядом на навколишнє середовище, на події та явища, що відбуваються в соціумі, учасниками яких є і самі авторки.

Якими б складними не були перипетії нашої історії, коли жінка приходить в дім — все в ньому починає інший відлік: життя, любов, радощі земні, страждання, сльози... І ця історія триває тисячі років. Дівчинка, яка грає в ляльки, виростає в дівчину, стає мамою, бабусею. Це найважливіші люди на світі для дітей. А вони — веселі та пустотливі — справжня радість і щастя жінок. Завзяття, енергія, ентузіазм б’ють ключем! Час їх ніби не торкнувся! Сила характеру і витримка превалюють над слабкістю і беззахисністю. Вони несуть у світ радість і світло, гармонію і спокій, оточують турботою улюблених чоловіків, зберігають сімейне вогнище, виховують дітей, добиваються успіхів у професійній та громадській діяльності.
Це щастя особисте, невіддільне від творчої долі, багатошаровим філософським змістом навколишньої дійсності з притаманною жінкам емоційністю розкуто вихлюпується на полотно, не віддаляючись занадто від предметного реалізму і фігуративності. У різних формах життя глядач бачить важливе, помічене живописцями особливе в людині, приховане глибоко всередині: стійкість поз, ритміку рухів, мрійливість погляду, драматизм пережитого. Однак у цілому це свято життя з невмирущим оптимізмом, бажанням і вмінням передати світле відчуття його повноти.
Рука художника підвладна душі. Тетяні Димановій-Голинській вдається домогтися граничного звучання, знайти глибинний, аж ніяк не схоластичний зв’язок біблійних тем і образів з подіями великої напруги наших днів і створити героя, який рішуче переступає межу тисячоліть і зрощує лозу нового століття («Колір граната»). Тетяна Кислова загострено відчуває зміни життя і знаходить вираження в сюжетах, які по-новому розкривають старовинні обряди та історичні архетипи («Святі євангелісти»), або зовсім в фантастичних образах («Птах-місто»). З символікою земного і підводного простору експериментують Олена Алексєєва («Соковитий фрукт») і Наталія Золотухіна («Грааль мовчання»).
Радість буття і любов до життя — ось два ключових визначення того, що так ретельно зібрано на цій виставці. Її наповненість спростовує поширене в суспільстві уявлення про кримську школу живопису як виключно пейзажну та імпресіоністську. Це та територія, де жіноча творчість, натхненна чудовою природою розвивається в різних тематиках і техніках виконання. Південне золотаве світло сонця захоплює. Створюються звучні йому за кольором, незвичайно життєрадісні, повні живої енергії живописні та графічні картини, декоративні панно і композиції, які об’єднують реалістичні риси з романтичною піднесеністю.
Тихі вулички старовинних міст і селищ, повні зелені та квітів затишні дворики, кам’яні парапети і будиночки, які зберегли риси своєрідної давньої місцевої архітектури, — ці милі серцю куточки перетворюються в пейзажі, наповнені радісною схвильованістю автора — Олени Молчанової («Білий бузок»), Олени Юшиної («Весна на окремо взятому балконі»), Людмили Кушнєрьової («Місток. Великий каньйон») та інших. Мимоволі зупиняєшся, щоб краще роздивитися, впізнаючи і порівнюючи з побаченим на місцевості, і завмираєш від захоплення феєрією кольору. Маси відтінків неба, моря, гірських скель, які завжди йдуть від серця художника, відображають проекцію світла в глибину людських душ. І це прекрасно!
Особливо плідно, з особистісним баченням і почерком проявилася жіноча творчість у портретному жанрі. Зберігаючи впізнаваність конкретної особи, художницями створюються узагальнені образи нашої епохи. Вероніку Шевчук приваблює азарт молодості, завзяття, захопленість, виражені особливою пластикою. На її картинах багато простору, світла, емоційного підйому і ліричної задушевності («Дівчина з браслетом», «Балерина в жовтій пачці»).
Героїнь Катерини Балкінд відрізняє внутрішня зосередженість, непохитна впертість та артистизм. Тетяна Шевченко робить акцент на національні риси в обличчі та одязі. Реальні контури розчиняються в мерехтінні фарб, і от уже звичайна побутова сценка з домашніми улюбленцями — собачкою і кішкою на полотнах Наталії Перової перетворюється в ідилію м’якості і спокою, згусток краси і мрії. Подивишся — і самому хочеться такого ж затишку, випити чашку кави в зручному кріслі, сказати домочадцям: «Доброго ранку!»
У галереї портретів Зареми Трасінової є представниці трьох поколінь її сім’ї, що мимоволі змушує замислитися не лише про жіночу наступність від матері до доньки і внучки, а й про роль образотворчого мистецтва в духовному житті людини, про художню правду і красу, яким вони присвячують життя. Її дочка Лейла, також художниця, доповнила палітру мами аквареллю «Білий ослик». Виразні та одухотворені портрети виконані в кращих традиціях класичного мистецтва сімейним тандемом — Ніною Смерчинською-Рижковою та Анною Рижковою.
Рух часу, який чітко видно в творчому відбитку династій художників, можна також простежити на прикладі двох портретів мистецтвознавця Ельміри Черкезової, яка брала спільно з куратором арт-проекту, художником Шевкетом Кешфідіновим активну участь в оформленні експозиції. Один з них намалювала з натури Зарема Трасінова ще в юності під час навчання в Ташкенті, інший — в Криму Майре Люманова.
Поряд з уже визнаними майстрами пензля все виразніше заявляють про себе молоді художниці, які тільки починають свій шлях у мистецтві: Владислава Поліщук («Пишна краса»), Дарія Суботіна (триптих «Primavera»), Олександра Сирбу («Ласунка») та інші.
Важливе значення для кожної жінки має вибір власного стилю в одязі. Деякі підказки можна знайти для себе в акварелях «Пташки» і «Рибки» художника-модельєра Катерини Бородіної. Інший відомий кримський модельєр Венера Курмаєва підготувала для жінок до свята 8 Березня одинадцять аркушів ескізів костюмів. На манекенах демонструвалися її виставковий ансамбль «Шанель», витриманий в класичних традиціях високого шиття, дві подіумні моделі: «Червоне» з серії «Символіка кольору» і «Памірський». Цей костюм створено за мотивами традиційного національного одягу памірських таджиків і є частиною колекції «Весь Схід», виготовленої в 1993 році в Ташкенті для творчої експериментальної студії «Чінор».
Ще два історичні костюми — «Трипільський. Дружина вождя» і таврської жриці створені В. Курмаєвою для дитячого телефільму «Недосказана легенда», який зняв у 2008 році режисер Юрій Пронін на кіностудії «Барва» про стародавніх войовничих жителів Кримських прибережних гір. Костюми близькі до зразків матеріальної культури Трипілля і органічно увійшли в загальний костюмний ансамбль фільму, зйомки якого проходили в музейному комплексі з відтвореними будинками трипільців.
— Виставка вийшла не тільки цікава, — говорить художник і педагог Анастасія Зінченко. — Вона легка і по-весняному мелодійна.
Її музика немов струменіла по залу, звучала в піснях, виконаних під гітару директором Будинку письменників імені А. Домбровського Юрієм Петровим, поетичних зізнаннях у коханні жінкам, надихала, осявала обличчя радістю та усмішкою.
Живописне письмо про час і про себе доповнюють дві книжково-ілюстративні виставки: «Образ жінки в мистецтві» і «Шлейф пам’яті великих актрис». Організатори вручили кожній з художниць іменний каталог з її картиною на обкладинці, підготовлений за участю відомих кримських фотохудожників Олександра Каднікова та Арвідаса Шеметаса. А на закритті виставки одна з них буде відзначена спеціальним призом за твір, визнаний найкращим за результатами голосування відвідувачів.

Ірина ЛІСНЕНКО
м. Сімферополь

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
Оскільки жодних офіційних наказів або розпоряджень, що стосуються зміни формату випуску «Кримської світлиці», з моменту окупації Криму ми не отримували (а згідно з українським законодавством, такі рішення узгоджено приймаються лише співзасновниками засобів масової інформації або судом), продовжуємо готувати до друку щотижневі номери газети і направляти їх до київської друкарні. Як і раніше, починаючи з 2002 року, на редакційному сайті щоп’ятниці виставляється електронна версія тижневика, зокрема у pdf-форматі. Розміщену нижче інформацію про умови передплати «Кримської світлиці» та інших культурологічних видань продовжуємо публікувати як нагадування «борцям» за інформаційний простір України про їхні держслужбові зобов’язання перед читачами і державою.
Редакція «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукраїнську загальнополітичну і літературно-художню газету «Кримська світлиця» та інші культурологічні видання ДП «Національне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура і життя», журнали «Українська культура», «Український театр», «Театрально-концертний Київ», «Музика», «Пам’ятки України: історія та культура») можна в будь-якому поштовому відділенні зв’язку України. У країнах далекого зарубіжжя оформити передплату на ці видання можна через сайт www.presa.ua на сторінці «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окремі примірники видань в електронній версії можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-якій країні світу. Довідки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "Душі криниця"