Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2963)
З потоку життя (6158)
Душі криниця (3392)
Українці мої... (1447)
Резонанс (1469)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1653)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧИ ПОТР╤БНА ДИТЯЧА ПРЕСА УКРА╥Н╤?
Дитяча преса потр╕бна вс╕м – ╕ юним читачам, ╕ батькам, ╕ осв╕тянам.


ХТО ОТРИМА╢ ПЕРШУ Л╤ТЕРАТУРНУ ПРЕМ╤Ю ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА?
20 листопада зак╕нчився пер╕од висунення претендент╕в на здобуття л╕тературно╖ прем╕╖ ╕мен╕...


ТРЕТЯ ПРЕЧИСТА СН╤ГОМ МЕТЕ...
Серед численних свят церковного календаря у народному побут╕ чи не найб╕льш “ж╕ночим”...


СВ╤ТЛИЧН╤ В╤ТАННЯ КРИМСЬКОМУ ╤НЖИРУ
От ╕ завершився конкурс. Чудове починання!


«Я – Л╤ТО, ГОЛОСИСТЕ ТЕПЛЕ Л╤ТО»
Сьогодн╕, в першому сво╓му грудневому числ╕ Поетична Св╕тлиця представля╓ сво╓му читачев╕ в╕рш╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 11.03.2016
ПРОЕКЦ╤Я СВ╤ТЛА В ГЛИБИНУ ЛЮДСЬКИХ ДУШ

Яскравим ╕ красивим видовищем з багатим культурним зм╕стом мистецтва стало напередодн╕ М╕жнародного ж╕ночого дня — 8 Березня в╕дкриття у Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕мен╕ ╤. Франка арт-проекту «Ж╕нка: про час ╕ про себе». У виставковому простор╕ двох зал╕в — мармурового ╕ мистецтв розгорнуто б╕льше ста твор╕в живопису, граф╕ки, фешн- ╕ ф╕тодизайну понад тридцяти кримських художниць. У них показаний пласт сучасного образотворчого мистецтва з особливим ж╕ночим поглядом на навколишн╓ середовище, на под╕╖ та явища, що в╕дбуваються в соц╕ум╕, учасниками яких ╓ ╕ сам╕ авторки.

Якими б складними не були перипет╕╖ нашо╖ ╕стор╕╖, коли ж╕нка приходить в д╕м — все в ньому почина╓ ╕нший в╕дл╕к: життя, любов, радощ╕ земн╕, страждання, сльози... ╤ ця ╕стор╕я трива╓ тисяч╕ рок╕в. Д╕вчинка, яка гра╓ в ляльки, вироста╓ в д╕вчину, ста╓ мамою, бабусею. Це найважлив╕ш╕ люди на св╕т╕ для д╕тей. А вони — весел╕ та пустотлив╕ — справжня рад╕сть ╕ щастя ж╕нок. Завзяття, енерг╕я, ентуз╕азм б’ють ключем! Час ╖х н╕би не торкнувся! Сила характеру ╕ витримка превалюють над слабк╕стю ╕ беззахисн╕стю. Вони несуть у св╕т рад╕сть ╕ св╕тло, гармон╕ю ╕ спок╕й, оточують турботою улюблених чолов╕к╕в, збер╕гають с╕мейне вогнище, виховують д╕тей, добиваються усп╕х╕в у профес╕йн╕й та громадськ╕й д╕яльност╕.
Це щастя особисте, нев╕дд╕льне в╕д творчо╖ дол╕, багатошаровим ф╕лософським зм╕стом навколишньо╖ д╕йсност╕ з притаманною ж╕нкам емоц╕йн╕стю розкуто вихлюпу╓ться на полотно, не в╕ддаляючись занадто в╕д предметного реал╕зму ╕ ф╕гуративност╕. У р╕зних формах життя глядач бачить важливе, пом╕чене живописцями особливе в людин╕, приховане глибоко всередин╕: ст╕йк╕сть поз, ритм╕ку рух╕в, мр╕йлив╕сть погляду, драматизм пережитого. Однак у ц╕лому це свято життя з невмирущим оптим╕змом, бажанням ╕ вм╕нням передати св╕тле в╕дчуття його повноти.
Рука художника п╕двладна душ╕. Тетян╕ Диманов╕й-Голинськ╕й вда╓ться домогтися граничного звучання, знайти глибинний, аж н╕як не схоластичний зв’язок б╕бл╕йних тем ╕ образ╕в з под╕ями велико╖ напруги наших дн╕в ╕ створити героя, який р╕шуче переступа╓ межу тисячол╕ть ╕ зрощу╓ лозу нового стол╕ття («Кол╕р граната»). Тетяна Кислова загострено в╕дчува╓ зм╕ни життя ╕ знаходить вираження в сюжетах, як╕ по-новому розкривають старовинн╕ обряди та ╕сторичн╕ архетипи («Свят╕ ╓вангел╕сти»), або зовс╕м в фантастичних образах («Птах-м╕сто»). З символ╕кою земного ╕ п╕дводного простору експериментують Олена Алекс╓╓ва («Соковитий фрукт») ╕ Натал╕я Золотух╕на («Грааль мовчання»).
Рад╕сть буття ╕ любов до життя — ось два ключових визначення того, що так ретельно з╕брано на ц╕й виставц╕. ╥╖ наповнен╕сть спростову╓ поширене в сусп╕льств╕ уявлення про кримську школу живопису як виключно пейзажну та ╕мпрес╕он╕стську. Це та територ╕я, де ж╕ноча творч╕сть, натхненна чудовою природою розвива╓ться в р╕зних тематиках ╕ техн╕ках виконання. П╕вденне золотаве св╕тло сонця захоплю╓. Створюються звучн╕ йому за кольором, незвичайно житт╓рад╕сн╕, повн╕ живо╖ енерг╕╖ живописн╕ та граф╕чн╕ картини, декоративн╕ панно ╕ композиц╕╖, як╕ об’╓днують реал╕стичн╕ риси з романтичною п╕днесен╕стю.
Тих╕ вулички старовинних м╕ст ╕ селищ, повн╕ зелен╕ та кв╕т╕в затишн╕ дворики, кам’ян╕ парапети ╕ будиночки, як╕ зберегли риси сво╓р╕дно╖ давньо╖ м╕сцево╖ арх╕тектури, — ц╕ мил╕ серцю куточки перетворюються в пейзаж╕, наповнен╕ рад╕сною схвильован╕стю автора — Олени Молчаново╖ («Б╕лий бузок»), Олени Юшино╖ («Весна на окремо взятому балкон╕»), Людмили Кушн╓рьово╖ («М╕сток. Великий каньйон») та ╕нших. Мимовол╕ зупиня╓шся, щоб краще роздивитися, вп╕знаючи ╕ пор╕внюючи з побаченим на м╕сцевост╕, ╕ завмира╓ш в╕д захоплення фе╓р╕╓ю кольору. Маси в╕дт╕нк╕в неба, моря, г╕рських скель, як╕ завжди йдуть в╕д серця художника, в╕дображають проекц╕ю св╕тла в глибину людських душ. ╤ це прекрасно!
Особливо пл╕дно, з особист╕сним баченням ╕ почерком проявилася ж╕ноча творч╕сть у портретному жанр╕. Збер╕гаючи вп╕знаван╕сть конкретно╖ особи, художницями створюються узагальнен╕ образи нашо╖ епохи. Верон╕ку Шевчук приваблю╓ азарт молодост╕, завзяття, захоплен╕сть, виражен╕ особливою пластикою. На ╖╖ картинах багато простору, св╕тла, емоц╕йного п╕дйому ╕ л╕рично╖ задушевност╕ («Д╕вчина з браслетом», «Балерина в жовт╕й пачц╕»).
Геро╖нь Катерини Балк╕нд в╕др╕зня╓ внутр╕шня зосереджен╕сть, непохитна вперт╕сть та артистизм. Тетяна Шевченко робить акцент на нац╕ональн╕ риси в обличч╕ та одяз╕. Реальн╕ контури розчиняються в мерехт╕нн╕ фарб, ╕ от уже звичайна побутова сценка з домашн╕ми улюбленцями — собачкою ╕ к╕шкою на полотнах Натал╕╖ Перово╖ перетворю╓ться в ╕дил╕ю м’якост╕ ╕ спокою, згусток краси ╕ мр╕╖. Подивишся — ╕ самому хочеться такого ж затишку, випити чашку кави в зручному кр╕сл╕, сказати домочадцям: «Доброго ранку!»
У галере╖ портрет╕в Зареми Трас╕ново╖ ╓ представниц╕ трьох покол╕нь ╖╖ с╕м’╖, що мимовол╕ змушу╓ замислитися не лише про ж╕ночу наступн╕сть в╕д матер╕ до доньки ╕ внучки, а й про роль образотворчого мистецтва в духовному житт╕ людини, про художню правду ╕ красу, яким вони присвячують життя. ╥╖ дочка Лейла, також художниця, доповнила пал╕тру мами аквареллю «Б╕лий ослик». Виразн╕ та одухотворен╕ портрети виконан╕ в кращих традиц╕ях класичного мистецтва с╕мейним тандемом — Н╕ною Смерчинською-Рижковою та Анною Рижковою.
Рух часу, який ч╕тко видно в творчому в╕дбитку династ╕й художник╕в, можна також простежити на приклад╕ двох портрет╕в мистецтвознавця Ельм╕ри Черкезово╖, яка брала сп╕льно з куратором арт-проекту, художником Шевкетом Кешф╕д╕новим активну участь в оформленн╕ експозиц╕╖. Один з них намалювала з натури Зарема Трас╕нова ще в юност╕ п╕д час навчання в Ташкент╕, ╕нший — в Криму Майре Люманова.
Поряд з уже визнаними майстрами пензля все виразн╕ше заявляють про себе молод╕ художниц╕, як╕ т╕льки починають св╕й шлях у мистецтв╕: Владислава Пол╕щук («Пишна краса»), Дар╕я Субот╕на (триптих «Primavera»), Олександра Сирбу («Ласунка») та ╕нш╕.
Важливе значення для кожно╖ ж╕нки ма╓ виб╕р власного стилю в одяз╕. Деяк╕ п╕дказки можна знайти для себе в акварелях «Пташки» ╕ «Рибки» художника-модель╓ра Катерини Бород╕но╖. ╤нший в╕домий кримський модель╓р Венера Курма╓ва п╕дготувала для ж╕нок до свята 8 Березня одинадцять аркуш╕в еск╕з╕в костюм╕в. На манекенах демонструвалися ╖╖ виставковий ансамбль «Шанель», витриманий в класичних традиц╕ях високого шиття, дв╕ под╕умн╕ модел╕: «Червоне» з сер╕╖ «Символ╕ка кольору» ╕ «Пам╕рський». Цей костюм створено за мотивами традиц╕йного нац╕онального одягу пам╕рських таджик╕в ╕ ╓ частиною колекц╕╖ «Весь Сх╕д», виготовлено╖ в 1993 роц╕ в Ташкент╕ для творчо╖ експериментально╖ студ╕╖ «Ч╕нор».
Ще два ╕сторичн╕ костюми — «Трип╕льський. Дружина вождя» ╕ таврсько╖ жриц╕ створен╕ В. Курма╓вою для дитячого телеф╕льму «Недосказана легенда», який зняв у 2008 роц╕ режисер Юр╕й Прон╕н на к╕ностуд╕╖ «Барва» про стародавн╕х войовничих жител╕в Кримських прибережних г╕р. Костюми близьк╕ до зразк╕в матер╕ально╖ культури Трип╕лля ╕ орган╕чно ув╕йшли в загальний костюмний ансамбль ф╕льму, зйомки якого проходили в музейному комплекс╕ з в╕дтвореними будинками трип╕льц╕в.
— Виставка вийшла не т╕льки ц╕кава, — говорить художник ╕ педагог Анастас╕я З╕нченко. — Вона легка ╕ по-весняному мелод╕йна.
╥╖ музика немов струмен╕ла по залу, звучала в п╕снях, виконаних п╕д г╕тару директором Будинку письменник╕в ╕мен╕ А. Домбровського Юр╕╓м Петровим, поетичних з╕знаннях у коханн╕ ж╕нкам, надихала, осявала обличчя рад╕стю та усм╕шкою.
Живописне письмо про час ╕ про себе доповнюють дв╕ книжково-╕люстративн╕ виставки: «Образ ж╕нки в мистецтв╕» ╕ «Шлейф пам’ят╕ великих актрис». Орган╕затори вручили кожн╕й з художниць ╕менний каталог з ╖╖ картиною на обкладинц╕, п╕дготовлений за участю в╕домих кримських фотохудожник╕в Олександра Кадн╕кова та Арв╕даса Шеметаса. А на закритт╕ виставки одна з них буде в╕дзначена спец╕альним призом за тв╕р, визнаний найкращим за результатами голосування в╕дв╕дувач╕в.

╤рина Л╤СНЕНКО
м. С╕мферополь

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!
Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.
Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою - http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 11.03.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16813

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков