Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…


ОДЕСЬК╤ ДРУЗ╤ Т.Г. ШЕВЧЕНКА
В Одес╕ на той час мешкали друз╕ Тараса Григоровича, з якими в╕н п╕дтримував пост╕йний...


ПЕРША ЛАСТ╤ВКА УКРА╥НСЬКО╥ ПЕР╤ОДИКИ
Наш календар


ЯН НАГУРСЬКИЙ – ТОЙ, ХТО ПОСТАВ З МЕРТВИХ
П╕лот час╕в Першо╖ св╕тово╖ в╕йни був оголошений загиблим, про що в╕н д╕знався в середин╕ 1950-х...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2004 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 23.01.2004
Червоноармійська "Шефська допомога"
Володимир СЕРГІЙЧУК, професор, доктор історичних наук.

Протягом багатьох десятків років комуністична пропаганда звинувачує українських націоналістів у колабораціонізмі - співробітництві з гітлерівськими окупантами, посилаючись, зокрема, на те, що Українська Повстанська армія забезпечувалася зброєю й боєприпасами з арсеналів вермахту. Такі повідомлення я зустрів кілька разів і в донесеннях радянських партизанів, хоча конкретного документа бачити не довелося. До речі, Український штаб партизанського руху вимагав від своїх розвідувальних підрозділів дістати саме таке свідчення, однак вони не змогли виконати цю вказівку, а лише ствердили, що до офіційної згоди між УПА і німцями не дійшло.
Але ж німецька зброя в УПА справді була. Яким чином вона опинилися в руках бульбівців чи бандерівців? Чи й дійсно гітлерівці свідомо передавали її українським націоналістам, знаючи, що ті борються за самостійну Україну без більшовиків і нацистів? Тим паче, що удари УПА вони відчували на собі вже з 1942 року?
Так от, вояки УПА спочатку добували німецьку зброю в бойових сутичках з гітлерівськими окупантами. А коли вермахт почав відкочуватися, зокрема, з теренів Волині, то з його складів зброя і боєприпаси почали передаватися українським націоналістам тими підрозділами гітлерівців, котрі залишалися
без належного забезпечення під час безладного відступу.
Скажімо, гарнізони ворога, що розміщувалися на залізниці Сарни - Лунинець, повідомляв 8 січня 1944 р. радянський партизанський командир В. Бегма, з 9 грудня 1943 року продовольством не забезпечуються. Кинуті напризволяще, солдати противника ходили по селах і просили хліба й картоплі, грабували.
Настрій ворожих солдатів, продовжував В. Бегма, "дуже поганий, часто виникають бійки між мадярами і німцями, особливо жандармерією, розбазарюють зброю, багато (її) потрапило в руки націоналістів".
А командир іншого радянського партизанського загону Нирко 29 січня 1944 року повідомляв до свого штабу, що в село Гранцьки Дубровицького району на Рівненщині того самого дня прибув "націоналістичний загін в 1 300 осіб, добре озброєний за рахунок відступаючих угорських частин".
Про те, що українські націоналісти вимінюють зброю та боєприпаси в гітлерівців, червоні партизани повідомляли й раніше. Так, у середині червня 1943 року, стверджували вони, "німецькі солдати під Рівним за сало і масло продали населенню 6 штук гвинтівок з патронами". Так було і в Сарнах, коли солдати німецької армії реалізували чотири гвинтівки з набоями.
Цікавою видається й інформація відомого партизанського ватажка Петра Вершигори від 30 січня 1944 року: німці в обмін на продукти звільнили з тюрми націоналістів.
Водночас, поряд з німецькою, в УПА було багато зброї і радянської. Діставалася вона не лише під час бойових дій. Ще до того, як вони розпочалися між УПА і червоними партизанами, до рук націоналістів потрапило її дуже багато під час відступу Червоної Армії влітку 1941 року, коли великі склади були залишені в результаті стрімкого наступу гітлерівців в перші дні війни.
А вже тоді, коли Червона Армія повернулася в райони Галичини і Волині, то спеціальні підрозділи УПА під виглядом червоних партизанів почали одержувати зброю і боєприпаси з її складів. Так, 5 лютого 1944 року керівники рівненських партизанів Бегма та Тимофеєв радирували першому секретареві ЦК КП(б) У М. Хрущову та начальникові Українського штабу партизанського руху Строкачу: "Имеется ряд случаев, когда националисты под видом партизан в порядке помощи получают в частях Красной Армии вооружение и боеприпасы. Красная Армия довольно охотно помогает партизанским отрядам, но некоторые командиры частей ещё не поняли этой провокации, проводимой националистами".
З цього приводу М. Хрущов послав спеціального листа тодішньому командуючому Першим Українським фронтом генералу армії М. Ватутіну. Однак факти передачі зброї та боєприпасів націоналістам частинами Червоної Армії мали місце і пізніше. Більше того, вони набували масового поширення, що стверджував 8 липня 1944 року один з командирів червоних партизанів Ємалдинов: "В районе Домачево находится до двух тысяч националистов. Их задача - пройти в тыл Красной Армии, район Луцка. 14 июня их группа в количестве 20 чел. вышла в район Луцка с крупными советскими поддельными документами на получение оружия на складах Красной Армии в этом районе. Командир группы Редеша Степан, с ним жена Александра, бывшая учительница.
Эти данные подтвердил агент националистов, задержанный нами, Круц Фёдор".
Треба зазначити, що факти одержання бійцями УПА зброї та боєприпасів із складів Червоної Армії не залишили поза увагою гітлерівські окупанти. Наприклад, рейхскомісар України Кох повідомляв до Берліна 25 червня 1943 року, що подібне почалося з самого початку війни: "...українські національні банди мають своє суворе й уміле керівництво і подиву гідне озброєння; треба припускати, що ці банди почали методично збирати зброю і боєприпаси зразу після першого приходу німецьких військ і що, крім того, їм допомогли запастися зброєю радянські війська через добре законспірованих посередників..."
А далі доповідалося рейхсміністрові Розенбергу, куди спрямовується українськими націоналістами наявна в них зброя: "Об'єкти, на які нападають банди, - це важливі для доступу в країну і постачання фронту залізниці, шляхи і мости, державні господарства, молочарні, склади хліба і сіна, а також доступні промислові підприємства. Звичайно, напади банд спрямовуються також проти кожного німця, який з'являється у зоні, що ними контролюється".
На мою думку, вказані факти зацікавлять читачів і допоможуть їм зорієнтуватися в тих подіях, що відбувалися на західних теренах України під час Другої світової війни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2004 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1679

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков