Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. В╕ктор╕я ТОРОН
Господинею сьогодн╕шньо╖ «Поетично╖ Св╕тлиц╕» ╓ В╕ктор╕я Торон з доб╕ркою ╖╖...


╢ВТИХ╤Й МА╢ БУТИ ТИХИЙ...
Уже засаджено городн╕ культури, зр╕ють хл╕бн╕ злаки на полях А яким буде врожай?


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
розпочина╓мо публ╕кац╕ю спогад╕в Алли Осадчо╖ ╕ продовжу╓мо писати нашу «Св╕тличну»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Володимир САЧКО
Нетерпимий до здирництва, хрун╕вства, цин╕чно╖ брехн╕, зради ╕ до «п╕вн╕чного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 04.03.2016
КОМУ КАЗКА, А МИТЦЮ – П╤ДКАЗКА!

Культура ╕ життя

Картини молодо╖ художниц╕ Уляни Рощупк╕но╖, як╕ демонструвалися недавно в Будинку художника С╕мферополя на ╖╖ персональн╕й виставц╕ «На крилах мр╕╖», немов повертають глядач╕в у дитинство. Хто з нас не знаходив у трав╕ в парку чи на мор╕жку в луз╕ р╕знокольоров╕ п╕р’╖нки, як у павича? Ц╕ екзотичн╕ птахи в наших краях р╕дк╕сть, на вол╕ розгулюють т╕льки в ялтинському зоопарку, радуючи диво-п╕р’ям в╕дв╕дувач╕в. В╕зьмеш у руки таку знах╕дку, ╕ промайне мимовол╕ думка: «А може, це пролет╕ла справжня жар-птиця ╕ залишила св╕й знак?». В╕домо ж за слов’янським епосом, що до того, хто заволод╕╓ хоч одн╕╓ю ╖╖ п╕р’╖нкою, приходить велике щастя. Кому казка, а Улян╕ – п╕дказка.
Вона зак╕нчила в 2006 роц╕ П╕вденноукра╖нський нац╕ональний педагог╕чний ун╕верситет ╕м. К. Ушинського. Випускниця художньо-граф╕чного факультету, отримала диплом спец╕ал╕ста образотворчого ╕ декоративно-прикладного мистецтва. В ╖╖ руках нав╕ть суха г╕лочка чи степова ковила стають витвором мистецтва. А сяде за ткацький верстат — ╕ спл╕таються нитки в декоративн╕ дор╕жки, рушники, хустини з дивними в╕зерунками.
Уляна деякий час займалася розписом страусових я╓ць у культурно-етнограф╕чному комплекс╕ «Серг╕╓в Посад» у Саках. Пот╕м придбала спец╕альний апарат для випилювання шкаралупи. Це ╖╖ р╕зьблення, схоже на б╕ле мереживо, можна було побачити на Б╕╓нале народного мистецтва в С╕мферопольському художньому музе╖. Уляна виставила на суд глядач╕в три вироби ╕ отримала найкращ╕ в╕дгуки.
П╕р’я як матер╕ал не брала спочатку до уваги. Не наш цей вид декору, тому ╕ не поширений як вид творчост╕. В╕н прийшов до нас ╕з В’╓тнаму, де д╕вчата, розмальовуючи п╕р’╖нки, запл╕тали ╖х у косички. Згадуються в цьому контекст╕ к╕ноф╕льми про абориген╕в П╕вн╕чно╖ Америки – ╕нд╕анц╕в. В╕дштовхнувшись в╕д етнограф╕╖, сучасн╕ заруб╕жн╕ майстри пензля перетворили п╕р’я в справжню сувен╕рну ╕ндустр╕ю.
От ╕ Уляна, побачивши якось твор╕ння художника з Англ╕╖, який розписував б╕ле лебедине п╕р’я, почала шукати технолог╕╖ його обробки, експериментувати. Розпов╕да╓, що перепробувала р╕зн╕ фарби, зупинилася на акрилових. П╕сля спец╕ально╖ обробки тонкого волосся, з якого склада╓ться п╕р’я, б╕ле розмальову╓ як аквареллю, а темне спочатку грунту╓ як для ол╕╖. П╕р’╖нки лебед╕в, чапель, ╕ндик╕в, гусей для роботи шука╓ у зоопарках, розпл╕дниках ╕ на птахофермах. ╤ першим джерелом натхнення для художниц╕, звичайно, стали птахи: синичка, балобан, г╕рська трясогузка, пугач («Випав перший сн╕г», «Гл╕д цв╕те», «Совочка-сова», триптих «Пташка невеличка»).
Зображуючи тварин, вона пильно вдивля╓ться в хижий погляд вовка, а лев у не╖ навпаки — добрий, тигр — вусатий смугастий. Немов готуються до польоту три метелики, розкривши сво╖ барвист╕ крильця. В образах ж╕нок ╕з сер╕╖ «╤нд╕йськ╕ мотиви», «Олеся», «Золота шаль», «Розкажи Сн╕гуроньц╕» та ╕нших художниця, зануривши кожне п╕р’ячко в яскраву пал╕тру, переда╓ ц╕лу гаму романтичних почутт╕в в оч╕куванн╕ дива.
╥╖ зображення упод╕бнен╕ до лист╕вок. Вони ╕люструють казки, дають крила найсм╕лив╕шим задумам. У природних мотивах етюд╕в ╕ натюрморт╕в аквареллю та ол╕вцем на папер╕, картон╕ («Сонячний день», «Тихий веч╕р», «Польов╕ кв╕ти») вп╕знаються куточки та околиц╕ ╢впатор╕╖, де Уляна народилася, навчалася в дитяч╕й художн╕й школ╕.
П╕р’я вона розмальову╓ чотири роки ╕ прода╓ вироби у курортний сезон в╕дпочивальникам. Минулого л╕та, за ╖╖ словами, продала все, що виготовила, ╕ над створенням ново╖ експозиц╕╖ трудилася наполегливо дек╕лька м╕сяц╕в. Так перо, яке в попередн╕ стол╕ття слугувало ╕нструментом для створення багатьох ген╕альних л╕тературних твор╕в, набуло ╕ншого — художнього призначення. ╤ Уляна пише ним сучасну ╕стор╕ю краси, створюючи св╕й союз мр╕╖ та музи. Шука╓ для цього нов╕ ориг╕нальн╕ матер╕али ╕ теми, тору╓ неходжен╕ стежки, до деталей промальову╓ хутро тварин, складки тканин на костюмах етн╕чних красунь ╕ ╖хн╕ прикраси.
╥╖ роботи демонструвалися на виставках у С╕мферопол╕, Севастопол╕, Тернопол╕, Черкасах. Тор╕к брала участь у пленер╕ на Тарханкут╕. Сво╖ горизонти творчост╕, вперше оприлюднен╕ на персональн╕й виставц╕ в Кримськ╕й республ╕канськ╕й ун╕версальн╕й науков╕й б╕бл╕отец╕ ╕м. ╤. Франка в 2014 роц╕, Уляна Рощупк╕на наповнила новим зм╕стом ╕ фарбами, джерелом для яких ╓ ╖╖ р╕дний Крим.

╤рина Л╤СНЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16771

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков