Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. В╕ктор╕я ТОРОН
Господинею сьогодн╕шньо╖ «Поетично╖ Св╕тлиц╕» ╓ В╕ктор╕я Торон з доб╕ркою ╖╖...


╢ВТИХ╤Й МА╢ БУТИ ТИХИЙ...
Уже засаджено городн╕ культури, зр╕ють хл╕бн╕ злаки на полях А яким буде врожай?


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
розпочина╓мо публ╕кац╕ю спогад╕в Алли Осадчо╖ ╕ продовжу╓мо писати нашу «Св╕тличну»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Володимир САЧКО
Нетерпимий до здирництва, хрун╕вства, цин╕чно╖ брехн╕, зради ╕ до «п╕вн╕чного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 04.03.2016
ДИРИГЕНТ ЛЮДСЬКИХ ДУШ

Нещодавно у Вроцлав╕ в греко-католицькому Собор╕ Воздвиження Чесного Хреста в╕дбувся концерт колядок у виконанн╕ укра╖нського хору сакрально╖ музики «Псалтер╕он».
У програм╕ концерту прозвучали одн╕ з найкращих величальних народження Сина Божого п╕сень: колядка «Бог Предв╕чний», яку найчаст╕ше сп╕вають першою за святвеч╕рн╕м столом, а наш ген╕альний поет ╤ван Франко називав ╖╖ перлиною серед колядок, «Добрий веч╕р тоб╕», р╕здвяний г╕мн Джона Вейда «Прийд╕мо, вс╕ в╕рн╕» («Adeste Fideles»), «Нова рад╕сть стала», «Одна зоря», «На Святвеч╕р», «Ангели в неб╕» Олександра Кошиця, якого доля закинула далеко в╕д Батьк╕вщини, але друзям в╕н часто писав: «╢дина моя над╕я, що держить мене на земл╕ ╕ да╓ сили жити, — це бути перед смертю дома, побачити милих друз╕в, м╕й дорогий Ки╖в, мою Укра╖ну».
Ц╕каво, що саме хорову обробку Кошиця укра╖нсько╖ колисково╖ «Ой ходить сон коло в╕кон» у виконанн╕ хору Кошиця за кордоном почув Джордж Гершв╕н, ця мелод╕я лягла в основу одного з найв╕дом╕ших у св╕т╕ джазових стандарт╕в «Summertime». Давайте не забувати, ск╕льки видатних твор╕в принесла св╕ту укра╖нська культура! Як, наприклад, в╕домий на весь св╕т як «колядка дзвон╕в», перекладений багатьма мовами, нав╕ть китайською, сп╕ваний хорами з оркестром, ансамблями, сучасними гуртами практично у кожн╕й кра╖н╕ св╕ту, саундтрек до найв╕дом╕ших ф╕льм╕в, сер╕ал╕в, мультф╕льм╕в — неперевершений «Щедрик» Миколи Леонтовича, якого теж змогли почути вдячн╕ глядач╕ концерту.
На завершення прозвучала колядка, яка ув╕брала образи з народних п╕сень та колядок лемк╕в «Тешуть тесл╕» на слова в╕домого поета, народженого на Лемк╕вщин╕, Богдана-╤горя Антонича.
В атмосфер╕ душевност╕, культурно╖ святост╕ гост╕ та хористи разом, душею ╕ голосом, прославили народження Сина Божого!
Багато твор╕в, виконаних на концерт╕, були в обробц╕ диригента хору сакрально╖ музики «Псалтер╕он», композитора, автора п╕сень ╕ священика — Богдана Дрозда. Ця людина ╓ творцем, натхненником ╕ наставником хору, який стр╕мко розвива╓ться ╕ все б╕льше завойову╓ прихильн╕сть та любов слухач╕в. Запита╓мо у Богдана-Мойсея про його шлях до Бога ╕ музики.
— Отче Богдане, як сталося, що Ви опинилися в Польщ╕, Ви ж за походженням з укра╖нсько╖ родини?
— Мо╖х предк╕в переселили до Польщ╕ п╕д час акц╕╖ «В╕сла» у 1947 роц╕. Завезли ╖х до моря в село, яке називалося до в╕йни Цежне. 90 в╕дсотк╕в жител╕в були поляками, 10 — укра╖нцями. Там я ╕ народився — через 16 рок╕в п╕сля акц╕╖ «В╕сла». В школ╕ нас вчили укра╖нки. Я почував себе як вдома, поляки поважали наш╕ традиц╕╖, свята, ми — ╖хн╕. На Святвеч╕р завжди збиралася вся родина, це був незабутн╕й ритуал: 40-50 ос╕б, кутя, колядки «Бог предв╕чний», «Святий Веч╕р», добре пам’ятаю, як ус╕ плакали в╕д тих сл╕в: «Чи ви чули, люди, про тую новину? Закували у кайдани нашу неньку Укра╖ну»…
— Чи були у Ваш╕й родин╕ музиканти? Що пробудило таку любов до музики?
— М╕й д╕д, мамин батько, — Ант╕н Шиманський був диригентом хору в церкв╕, у мами був абсолютний слух, взагал╕, з мамино╖ сторони вс╕ були музично обдарован╕. Три сестри ╕ брат, не знаючи нот, сп╕вали на чотири голоси. Я виховувався у св╕т╕ гармон╕╖. З батьк╕вського роду музичний талант був у тата ╕ бабус╕. Надзвичайно вплинули на мою св╕дом╕сть мамин╕ колисков╕, ╖╖ голос. П╕зн╕ше — оточення, осв╕та. Я зак╕нчив школу у Легниц╕, де викладали мови, музику, танц╕, нав╕ть основи балету. Був ╕ хор, яким диригував обдарований музикант, в╕олончел╕ст Вроцлавського оркестру, сл╕пий професор Михайло Дуда (не мав одного ока, яке втратив в╕д удару струни в╕олончел╕, що об╕рвалась). Пот╕м — навчання у сем╕нар╕╖ Католицького ун╕верситету у Любл╕н╕. Мо╖м наставником, який вв╕в мене у св╕т ф╕лософ╕╖, був отець, професор, один з кращих богослов╕в на св╕т╕ Чеслав Бартник. Саме завдяки йому через призму ф╕лософ╕╖ я знов прийшов до всесв╕ту музики. Одним з визначальних дн╕в мого життя було 9 червня 1987 року, коли в╕дбулося мо╓ свячення ╤оанном Павлом ╤╤ на священика. Дал╕ — навчання на факультет╕ музиколог╕╖ того ж ун╕верситету, де я ╕ почав самост╕йно компанувати. Щоденно був при ╕нструмент╕, бо важливими для кожно╖ профес╕╖ ╓ систематичн╕сть ╕ самов╕ддана праця.
— Чому Ви обрали шлях священика?
— Кожен священик — вчитель, наставник, дух╕вник, диригент людських душ. М╕й старший брат Зенон — надзвичайно св╕тла, обдарована людина, був священиком у Слубську, ╕ справжньою трагед╕╓ю у наш╕й родин╕ стала його смерть у в╕ц╕ 28 рок╕в. У той час я вагався, чи вчитися в академ╕╖ музичн╕й, чи сем╕нар╕╖. Але одн╕╓╖ ноч╕, вже п╕сля «╕спиту зр╕лост╕» — арматури до музично╖ академ╕╖, мен╕ приснився упоко╓ний брат, його обличчя було впевнене, одухотворене, ╕ в╕н сказав мен╕: «╤ди до сем╕нар╕╖». П╕сля того я вже не вагався. Але як птах не може лет╕ти з одним крилом, так любов до Бога ╕ музика стали мо╖ми крильми.
— Як приходить осяяння? Що ста╓ мелод╕╓ю, п╕снею? Творч╕ муки роблять життя легшим чи важчим?
— То ╓ та╓мниця, м╕стика… Творч╕сть почина╓ться з думок, емоц╕й, переживань, здеб╕льшого, на жаль, в╕д болю — ф╕зичного ╕ душевного. Згадаймо, практично вс╕ ген╕альн╕ митц╕ мали складну долю, смуток, г╕ркоту ╕снування… Я не кажу про музику комерц╕йну, а про в╕чну. Коли з’явля╓ться натхнення — треба його хапати! Мен╕ гра╓ в голов╕ мелод╕я, це може бути к╕лька ноток, як╕ пот╕м розвиваються у музику. Я шукаю того звуку, без ╕нструменту, т╕льки в сво╓му уявленн╕. Творчост╕ без мук не бува╓, мистецтво ╕ терп╕ння ╓ синон╕мами, хто не терпить — той не ╓ митцем. Терп╕ння, б╕ль привели мене ╕стинно до Бога, ран╕ше була в╕ра ╕нтелектуальна, а тепер — Бог в мо╖й душ╕, серц╕, в усьому мен╕. Зм╕нилося ╕ ставлення до музики. Не стидаюся говорити, що через поганий стан здоров’я я трохи в╕ддалився в╕д компонування. Час втрачено, але п╕сля створення хору «Синтагма», «Псалтер╕он», зустр╕ч╕ з нашими талановитими хористами, репетиц╕╖, концерти — все це нада╓ сили, натхнення ╕ хочеться творити, жити, залишити сл╕д на земл╕ для нащадк╕в.
— Розкаж╕ть про працю диригента, роботу з хором, це ж дуже непросто, бо кожна людина — особист╕сть, а п╕дх╕д треба знайти до кожного.
— Були у мо╓му житт╕ знаков╕ под╕╖, як╕ п╕дкреслили усв╕домлення мого шляху в музиц╕. Раз на м╕сяць до академ╕╖ при╖жджав професор хорово╖ музики ╓вропейського р╕вня Стефан Стул╕грош. Студенти, серед них ╕ я, повинн╕ були диригувати тв╕р. П╕сля мого диригування професор сказав: «З╕йди на б╕к!». Я здивувався, злякався, що зробив не так, але пан Стефан звернувся до мене: «В середу на концерт╕ ти будеш диригувати!».
Я добре писав фуги р╕зних епох, на четвертому роц╕ навчання кожен з учн╕в мав зааранжувати колядку, я п╕дготував «Нова рад╕сть стала», яку ми виконували на концерт╕. П╕сля того, як м╕й викладач, професор ╕ диригент Каз╕м╕ж Гурський заграв ╖╖, в╕н сказав: «Що ти тут робиш, йди на композиц╕ю, ти ма╓ш великий талант!». Ц╕ дв╕ под╕╖ мали величезний вплив на мо╓ творче усв╕домлення.
Важлива справа для диригента, та й кожно╖ людини: хочеш зм╕нити св╕т — зм╕ни себе. Ран╕ше я був гострий на слова, нервовий, але з в╕ком зрозум╕в, що найважлив╕ше у хор╕, колектив╕ це — людина, кожен з нас. Тобто треба любити, шанувати одне одного, з кожним прив╕татися, об╕йняти. Спочатку ми, пот╕м хор. Лаг╕дн╕сть, любов, але ╕ точн╕сть, дисципл╕на роблять сво╓. Я бачу, як хор розвива╓ться, хористи один за одним тужать. Для укра╖нц╕в, що при╖хали з Укра╖ни ╕ народилися тут, у Польщ╕, цей хор — в╕ддушина. Вони приходять з любов’ю, багато хто каже, що в╕дпочивають душевно, я вважаю це великою м╕с╕╓ю.
У 1997 роц╕ я заснував чолов╕чий хор «Синтагма», який мав багато концерт╕в, запис╕в, гастролей. В╕н виконував досить в╕дому на весь св╕т, написану мо╖м братом, професором музично╖ академ╕╖ у Лодз╕, талановитим композитором Романом ╤. Дроздом ╕ мною «Арх╕╓рейську л╕тург╕ю», яка була замовлена на 400-л╕ття Ун╕╖ Берестейсько╖. Також цю л╕тург╕ю записав знаменитий хор ки╖всько╖ консерватор╕╖ «Браво». Зараз розвива╓ться хор «Псалтер╕он». Важливим ╓ те, що ми ма╓мо багато авторських твор╕в, ми не дублю╓мо того, що сп╕вають ус╕, в цьому наш феномен, ориг╕нальн╕сть.
Насамперед в╕дчуваю себе укра╖нцем, але оск╕льки я народився, вчився у Польщ╕, польська культура теж мен╕ дуже близька, особливо симфон╕чна музика, твори польських сучасних композитор╕в, насамперед Кшиштофа Пендерецького. Укра╖на, укра╖нський народ для мене так багато значать! В ╕м’я наших багатостраждальних ген╕╖в — Шевченка, Стуса, Симоненка, Франка, Лес╕ Укра╖нки, Людкевича, Лятошинського, Березовського ми мусимо жити з в╕рою, силою, натхненням, бо ми — народ з великою культурою ╕ нас н╕хто н╕коли не переможе!

В╕ктор╕я БРАНИЦЬКА

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16763

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков