Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПОГОДИВ КАНДИДАТУРУ ЗАЛУЖНОГО НА ПОСАДУ ПОСЛА У БРИТАН╤╥
Про це йдеться у пов╕домленн╕ М╕н╕стерства закордонних справ Укра╖ни…


БУДЕ ДЕНЬ, КОЛИ ╤ ШВЕЦ╤Я ЗМОЖЕ ПРИВ╤ТАТИ УКРА╥НУ З╤ ВСТУПОМ В АЛЬЯНС
Звернення Президента Укра╖ни.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 04.03.2016
Андр╕й Дещиця, Надзвичайний ╕ Повноважний Посол Укра╖ни в Польщ╕: САНКЦ╤╥ ПРОТИ РОС╤╥ МАЮТЬ Д╤ЯТИ ДО ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ

Повне перезавантаження влади у Польщ╕ минулого року не зм╕нило сут╕ укра╖нсько-польських в╕дносин: контакти м╕ж Ки╓вом ╕ Варшавою й надал╕ ╓ ╕нтенсивними на вс╕х щаблях. На порядку денному двосторонньо╖ стратег╕чно╖ сп╕впрац╕ ╓ багато актуальних питань, в╕дпов╕д╕ на як╕ не завжди ╓ простими й однозначними. В ╕нтерв’ю власному кореспондентов╕ «Укр╕нформу» посол Укра╖ни в Польщ╕ Андр╕й Дещиця розпов╕в про плани сп╕впрац╕ м╕ж кра╖нами цього року, а також под╕лився власними думками щодо способ╕в вир╕шення проблем як двостороннього, так ╕ м╕жнародного характеру.

╤НТЕНСИВН╤ КОНТАКТИ

— Андр╕ю Богдановичу, нещодавно було оновлено склад консультац╕йного ком╕тету Президент╕в Укра╖ни ╕ Польщ╕. Коли в╕дбудеться перша зустр╕ч цього ком╕тету й якими будуть його завдання?
— Так, цього року було сформовано новий склад консультац╕йного ком╕тету Президент╕в Укра╖ни ╕ Польщ╕, оновився склад як з укра╖нського, так ╕ з польського боку. У Варшав╕ на початку березня в╕дбудеться його зас╕дання. П╕д час нього буде окреслено порядок денний двосторонн╕х контакт╕в ╕ сп╕впрац╕ на цей р╕к на р╕вн╕ президент╕в, а також в╕дбудеться обговорення питань, як╕ ╓ актуальними для укра╖нсько-польських в╕дносин. Цього року сп╕впрац╕ м╕ж Ки╓вом ╕ Варшавою прид╕лятиметься дуже багато уваги. Йдеться, зокрема, про безпеков╕ питання: Варшавський сам╕т НАТО (8-9 липня — ред.) ╕ участь Укра╖ни в ньому, функц╕онування литовсько-польсько-укра╖нсько╖ бригади (Л╕тПолУкрбриг — ред.), ╕ п╕дтримка цього формування з боку обох держав. Кр╕м того, йтиметься про питання ╕сторичного характеру (Волинську трагед╕ю — ред.), як╕ достатньо вразлив╕ в польському сусп╕льств╕, в╕дзначення 150-╖ р╕чниц╕ в╕д дня народження Михайла Грушевського, який народився в Холм╕ (п╕вдень Польщ╕ — ред.), а також питання щодо реал╕зац╕╖ проект╕в, як╕ були визначен╕ ще минулого року. Це, зокрема, модерн╕зац╕я прикордонно╖ ╕нфраструктури, угоди, обм╕н молоддю тощо.
— У грудн╕ в╕дбувся в╕зит президента Анджея Дуди до Ки╓ва. Коли в╕дбудеться в╕зит у в╕дпов╕дь Президента Укра╖ни Петра Порошенка до Польщ╕?
— Президент Дуда запросив Президента Укра╖ни на сам╕т НАТО, ╕ ми оч╕ку╓мо, що президент Порошенко в╕зьме в ньому участь. У вересн╕ в╕дбуватимуться заходи з нагоди вшанування 150-р╕ччя в╕д дня народження Грушевського. ╢ ще под╕я, на яку ми поки що не отримали запрошення, але польськ╕ в╕дпов╕дальн╕ особи стверджують, що вони будуть над╕слан╕, ╕ цим питанням також займатиметься консультац╕йний ком╕тет. Йдеться про 1050-р╕ччя Хрещення Польщ╕, яке святкуватиметься у кв╕тн╕ в м╕ст╕ Гн╓зно б╕ля Познан╕ (зах╕д Польщ╕ — ред.). Залежно в╕д того, хто отрима╓ запрошення, вир╕шуватимемо питання про представлення укра╖нсько╖ сторони на цих заходах.
— Давайте перейдемо на урядовий р╕вень. Якою буде сп╕впраця уряд╕в обох кра╖н у найближч╕й перспектив╕?
— Я мушу визнати, що зм╕ни, як╕ нещодавно в╕дбулися в укра╖нському уряд╕, це, зокрема, в╕дставка м╕н╕стра економ╕ки (Айвараса Абромавичуса — ред.), вплинули на реал╕зац╕ю план╕в, що стосуються укра╖нсько-польсько╖ економ╕чно╖ сп╕впрац╕. У березн╕ планувалося зас╕дання зм╕шано╖ м╕журядово╖ ком╕с╕╖ з торговельно-економ╕чного розвитку, сп╕вголовою яко╖ з укра╖нського боку був Айварас Абромавичус, але, на жаль, зараз ми повинн╕ це зас╕дання перенести. В╕д цього зас╕дання залежало проведення подальших урядових консультац╕й, запланованих на першу половину року у Варшав╕. Тепер це трохи в╕дтерм╕нову╓ться в час╕. Але на р╕вн╕ експерт╕в сп╕впраця розвива╓ться досить активно ╕ буде п╕дготовлено належний грунт для проведення зас╕дання п╕сля визначення сп╕вголови з укра╖нського боку (з польського боку ним ╓ в╕це-прем’╓р, м╕н╕стр розвитку Матеуш Моравецький).
— Вже майже три роки не збира╓ться Укра╖нсько-польський форум партнерства, який д╕яв п╕д ег╕дою МЗС обох кра╖н. Чи плану╓ться в╕дновлення його роботи найближчим часом?
— Так трапилося, що упродовж к╕лькох рок╕в з укра╖нського боку не було сп╕вголови цього форуму (ран╕ше був Анатол╕й К╕нах — ред.), але тор╕к це питання було вир╕шено. З укра╖нського боку сп╕вголовою форуму було призначено депутата Верховно╖ Ради Остапа Семерака. На жаль, з польського боку зараз теж де-факто нема╓ сп╕вголови, якого признача╓ м╕н╕стр закордонних справ. У зв’язку ╕з зм╕ною уряду ╕ кер╕вництва зовн╕шньопол╕тичного в╕домства Польщ╕ зараз розгляда╓ться питання про призначення нового сп╕вголови з польського боку. До цього часу це був Павел Залевський (екс-депутат ╢вропарламенту — ред.), але, наск╕льки мен╕ в╕домо, в╕н не продовжуватиме виконувати цю функц╕ю. Ми оч╕ку╓мо, що цей форум незабаром в╕дновить свою роботу, оск╕льки це важливий майданчик, де пол╕тичн╕ та громадськ╕ д╕яч╕ обох кра╖н могли б обм╕нюватися сво╖м баченням щодо актуальних питань укра╖нсько-польського сп╕вроб╕тництва ╕ готувати як╕сь нов╕ ╕н╕ц╕ативи, як╕ розглядатимуть уряди кра╖н.

╤НТЕРЕС ПОЛЬЩ╤

— Незабаром у Польщ╕ в╕дзначатимуть 100 дн╕в перебування при влад╕ нового уряду кра╖ни. Як оф╕ц╕йний представник Укра╖ни в Польщ╕ ви бачите р╕зницю м╕ж зовн╕шньою пол╕тикою у сх╕дному напрям╕ нин╕шнього уряду Беати Шидло ╕ попереднього — Еви Копач?
— Я не можу сказати, що знизився ╕нтерес з боку польського уряду до укра╖нсько-польсько╖ сп╕впрац╕. Але очевидно, що зм╕на уряду, незалежно в╕д того, де це в╕дбува╓ться — в Польщ╕, Укра╖н╕ чи будь-як╕й ╕нш╕й кра╖н╕, призводить до спов╕льнення в реал╕зац╕╖ певних проект╕в. Адже треба налагодити нов╕ контакти, познайомитися м╕ж собою тим, хто займа╓ться виконанням конкретних доручень ╕ завдань, досягнутих п╕д час в╕зит╕в та зустр╕чей. Польський уряд донедавна був зайнятий формуванням внутр╕шн╕х структур — зм╕нами в кер╕вництв╕ ╕ п╕дрозд╕лах м╕н╕стерств, що до певно╖ м╕ри вплинуло на динам╕ку контакт╕в. Але зараз вона поверта╓ться до належного р╕вня, опрацьовуються нов╕ ╕де╖, плани ╕ проекти.
Зовс╕м недавно в Польщ╕ побував заступник м╕н╕стра ╕нфраструктури Укра╖ни для обговорення питань укра╖нсько-польсько╖ транспортно╖ вза╓мод╕╖ ╕ сп╕впрац╕. На цьому тижн╕ до Польщ╕ також прибува╓ голова адм╕н╕страц╕╖ Державно╖ прикордонно╖ служби Укра╖ни, який проведе першу зустр╕ч з новопризначеним кер╕вником польсько╖ прикордонно╖ служби. Зараз важливо налагодити безпосередн╕ контакти ╕ проанал╕зувати, над чим сл╕д працювати обом в╕домствам, зокрема, у контекст╕ покращення обслуговування подорожуючих на кордон╕.

М╤ГРАЦ╤ЙНИЙ «РИКОШЕТ»

— Сп╕льний кордон ╓ дуже важливим ╕ проблемним питанням у двосторонн╕х в╕дносинах. Чи до вас не доходить ╕нформац╕я про те, що ставлення до укра╖нських громадян, як╕ масово перетинають укра╖нсько-польський кордон, останн╕м часом пог╕ршилося з боку польських митник╕в та прикордонник╕в?
— Так, надходить ╕нформац╕я, що поляки ретельн╕ше перев╕ряють документи, що призводить до б╕льших черг й упереджен╕шого ставлення до того, що люди везуть. Думаю, що це пов’язано ╕з загальною тенденц╕╓ю, яка зараз спостер╕га╓ться в ╢вроп╕ щодо руху громадян. ╢ певне упереджене ставлення до б╕женц╕в, як╕ прибувають до ╢вропи, й, отже, детальн╕шою ╓ перев╕рка документ╕в також й м╕грант╕в, ╕ турист╕в. Власне, ця тенденц╕я спостер╕га╓ться ╕ щодо укра╖нських громадян, як╕ перетинають кордон м╕ж Укра╖ною ╕ Польщею. Це, до реч╕, ╓ одним з питань порядку денного зустр╕ч╕ кер╕вництв прикордонно╖ служби обох кра╖н.
— ╤ншими словами, м╕грац╕йна криза в ╢вроп╕ б’╓ рикошетом по укра╖нських зароб╕тчанах...
— Без сумн╕ву, я в цьому переконаний. На початку лютого в посольств╕ в╕дбувся «круглий ст╕л», де ми обговорювали ц╕ проблеми ╕ доводили до польсько╖ сторони наше занепоко╓ння ╕ стурбован╕сть. ╢ розум╕ння з боку польських орган╕в влади, що потр╕бно працювати над тим, аби громадяни Укра╖ни не страждали в╕д м╕грац╕йно╖ кризи в ╢вроп╕.

НОВ╤ ПРОЕКТИ

— М╕ж Укра╖ною ╕ Польщею тор╕к п╕дписано м╕журядову угоду про вид╕лення Варшавою 100 млн. ╓вро кредиту. Кр╕м того, нацбанки обох кра╖н п╕дписали угоду про кредитну л╕н╕ю для п╕дтримки гривн╕ на суму м╕льярд ╓вро. Чи плануються як╕сь нов╕ проекти економ╕чно╖ допомоги з боку Польщ╕ для Укра╖ни?
— Наск╕льки мен╕ в╕домо, польський уряд на п╕дстав╕ нещодавно прийнято╖ програми стратег╕чного розвитку Польщ╕ опрацьову╓ сво╓ бачення сп╕впрац╕ з Укра╖ною. Поки це перебува╓ на етап╕ п╕дготовки ╕ в найближч╕ тижн╕ польська делегац╕я м╕н╕стерства розвитку разом з представниками Польсько╖ агенц╕╖ ╕нформац╕╖ ╕ заруб╕жних ╕нвестиц╕й побува╓ в Укра╖н╕ для можливого опрацювання нових форм сп╕впрац╕. Те, що найб╕льш важливо, це — гарант╕╖ для польських ╕нвестиц╕й в Укра╖ну.
Але я особисто вважаю, що нам сьогодн╕ потр╕бно зосередити увагу на реал╕зац╕╖ тих домовленостей, як╕ ми вже ма╓мо. Зокрема, сл╕д ефективно використати польський кредит на 100 млн. ╓вро для модерн╕зац╕╖ прикордонно╖ ╕нфраструктури.
— Польська сторона каже, що Укра╖на ще не подала конкретних пропозиц╕й щодо реал╕зац╕╖ цього проекту...
— Укра╖на ще не подала пропозиц╕й, оск╕льки лише два тижн╕ тому цю угоду було ратиф╕ковано в укра╖нському парламент╕. Зараз ми ма╓мо напрацювати пропозиц╕╖, ╕ тод╕ вони будуть представлен╕ на розгляд польсько╖ сторони. Хоча на п╕дстав╕ ц╕╓╖ угоди Ки╖в ма╓ визначити ╕ затвердити ц╕ проекти. Польська сторона ма╓ ╖х проф╕нансувати, а участь польських компан╕й, послуг ╕ товар╕в ма╓ бути не меншою, н╕ж 60%.

КОРДОН ╤ В╤ЗИ

— Давайте перейдемо до в╕зових питань. ╢ багато нар╕кань з боку укра╖нц╕в, що зараз досить складно нав╕ть записатися в електронну чергу до в╕зових центр╕в для подач╕ документ╕в у польськ╕ консульства в Укра╖н╕. Орган╕зован╕ групи хакер╕в «полюють» на в╕дкриття часових рамок для запис╕в в ╤нтернет╕ на чергу до в╕зових центр╕в, а пот╕м як посередники продають ц╕ м╕сця. Як вир╕шити цю проблему?
— Це Укра╖на ма╓ вир╕шувати цю проблему, зокрема, в рамках вза╓мод╕╖ з ф╕рмою «Visa Faсilitation Services», яка займа╓ться функц╕онуванням в╕зових центр╕в.
По-перше, цю проблему можна вир╕шити, якщо наш╕ правоохоронн╕ органи займуться особами, як╕ блокують чергу або перепродають в н╕й м╕сця. По-друге, якщо зб╕льшиться к╕льк╕сть польських консул╕в, як╕ обслуговуватимуть в╕зов╕ анкети укра╖нських громадян. А найпрост╕ший спос╕б вир╕шення ц╕╓╖ проблеми — запровадження безв╕зового режиму.
— Ви зачепили ╕ншу важливу тему. Чи запровадження безв╕зового режиму вир╕шить ще одну актуальну проблему — довжелезн╕ черги на польсько-укра╖нському кордон╕?
— Н╕, не вир╕шить, а можливо, нав╕ть ускладнить. Тому потр╕бно вир╕шувати питання модерн╕зац╕╖ ╕нфраструктури на кордон╕. Якщо ми запровадимо сп╕льний контроль, тод╕ буде легше перетнути кордон.
Нам потр╕бно зробити ефективний кордон. Якщо кордон ╕ дал╕ трактуватиметься як м╕сце для заробляння грошей, хабарництва, то ми н╕коли не позбудимося цих черг. А коли ми створимо умови, за яких кордон буде лише м╕сцем для перев╕рки документ╕в, то черг не буде або вони будуть значно коротшими. Кр╕м того, нам потр╕бно розвантажити ╕снуюч╕ пункти пропуску завдяки буд╕вництву п╕д’╖зних дор╕г до ╕нших, як╕ створен╕, але через недостатню ╕нфраструктуру практично не функц╕онують. Саме на це важливо спрямувати кошти 100-м╕льйонного кредиту, який готова надати польська сторона.

╤СТОР╤Я НА ПОРЯДКУ ДЕННОМУ

— Цей р╕к, можливо, принесе ряд виклик╕в для в╕дносин м╕ж кра╖нами у контекст╕ ╕стор╕╖. Цього року на широкий екран ма╓ вийти художн╕й ф╕льм «Волинь» польського режисера Смажовського. Кр╕м того, ма╓ бути ухвалено закон про встановлення 11 липня Дня пам’ят╕ мучеництва крес╕в’ян, в якому можуть бути досить гостр╕ формулювання на адресу УПА чи загалом укра╖нц╕в. Як ви це оц╕ню╓те?
— По-перше, питання ╕сторичного минулого обох народ╕в набува╓ зараз б╕льшо╖ актуальност╕ на порядку денному укра╖нсько-польських в╕дносин, тому що електорат нин╕шн╕х владних пол╕тичних сил у Польщ╕ (парт╕я «Право ╕ Справедлив╕сть» — ред.) ╓ особливо чутливим до цих питань.
По-друге, ми в╕дкрит╕ до фахового обговорення питань нашо╖ сп╕льно╖ ╕стор╕╖ на р╕зних майданчиках, як╕ зараз створен╕. Це — ╕ пол╕тичний майданчик — ком╕тет президент╕в, й експертний — ком╕с╕╖ при ╤нститутах нац╕онально╖ пам’ят╕ обох кра╖н, ╕ громадський майданчик — форум партнерства при МЗС обох кра╖н. Ми готов╕ обговорювати ц╕ питання ╕ виходити з того, що потр╕бно вшанувати пам’ять людей, як╕ загинули на Волин╕ в 1943-1944 роках. ╤ якщо це буде вшанування пам’ят╕, то до цього з розум╕нням поставляться укра╖нц╕ в Укра╖н╕ ╕ т╕ наш╕ сп╕вв╕тчизники, як╕ проживають у Польщ╕. При цьому всьому важливо посилатися на автентичн╕ документи ╕ правду, а не використовувати ц╕ под╕╖ для ман╕пуляц╕й ╕ пол╕тичних спекуляц╕й. Думаю, що ми в змоз╕ виробити правильн╕ п╕дходи до цих под╕й, ╕ я особисто готовий вшанувати пам’ять загиблих поляк╕в 11 липня, якщо це буде орган╕зовано на оф╕ц╕йному р╕вн╕ разом з польським урядом.
— У Польщ╕ низка громадських орган╕зац╕й наполяга╓ на визначенн╕ «геноцид» у цьому закон╕ щодо злочин╕в, як╕ укра╖нц╕ ско╖ли проти поляк╕в у ц╕ роки...
— Квал╕ф╕кац╕ю — геноцид це чи не геноцид — мають давати фах╕вц╕, експерти, юристи, а не пол╕тики. Я вважаю, що злочини проти мирного населення, незалежно в╕д того, хто ╕ з яких мотив╕в ╖х вчиняв, не мають виправдання, й особи, як╕ ╖х вчиняли, мають бути назван╕. Це важливо, щоб не давати будь-як╕й сторон╕ приводу для спекуляц╕╖ чи дискредитац╕╖ всього нац╕онально-визвольного руху в Укра╖н╕, який, з чим погоджуються також польськ╕ ╕сторики, не справедливо розглядати виключно кр╕зь призму Волин╕. Як на мене, б╕льш важливо сьогодн╕ фах╕вцям ретельно, без емоц╕й, проанал╕зувати, що спричинило кривав╕ под╕╖ у наших вза╓минах, зробити правильн╕ висновки, щоб под╕бного б╕льше н╕коли не повторилося ╕ щоб знову не давати привод╕в для радощ╕в тим силам, як╕ не хочуть бачити Укра╖ну в ╢вроп╕ ╕ насправд╕ не зац╕кавлен╕ або нав╕ть бояться м╕цно╖ укра╖нсько-польсько╖ дружби.
Кр╕м того, важливо сп╕льно ув╕чнювати пам’ять жертв, бо саме це ╓ нашим обов’язком перед невинно уб╕╓нними. А дискус╕я щодо правово╖ квал╕ф╕кац╕╖ того, що в╕дбувалося в укра╖нсько-польських вза╓минах у роки Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, — тема другорядна, якою водночас легко ман╕пулювати, щоб розд╕лити, зам╕сть примирити наш╕ народи. Бо як у цьому випадку пояснити десяткам тисяч укра╖нц╕в, предки яких були безневинно вбит╕ чи скал╕чен╕ поляками на Волин╕, а так╕ факти також добре в╕дом╕ польським ╕сторикам, чому в одному випадку ми назива╓мо це геноцидом, а в ╕ншому — н╕?
Але я впевнений, що вс╕, в╕д кого сьогодн╕ залежить подальша доля укра╖нсько-польських в╕дносин, ╓ достатньо св╕дом╕ того, що ╕стор╕я, якою б вона складною ╕ траг╕чною не була, не повинна впливати на наше сучасне ╕ майбутн╓. При цьому важливо, щоб наш╕ народи були достатньо об╕знан╕ з ╕сторичною правдою, щоб не повторювати помилок минулого ╕ не давати «поживи» для ман╕пуляц╕й. Але очевидно, що на це потр╕бен час, особливо коли йдеться про теми, як╕ були закрит╕ або вм╕ло сфальсиф╕кован╕ спецслужбами в радянськ╕ часи.

ФАКТОР РОС╤╥

— Останн╕м часом у Польщ╕ трапляються випадки, коли видавництва публ╕кують географ╕чн╕ карти з «рос╕йським» Кримом або телеканали демонструють антиукра╖нськ╕ ф╕льми. Чи це можна до певно╖ м╕ри вважати проявом сили рос╕йсько╖ пропаганди в Польщ╕...
— Я не виключаю, що тут д╕ють рос╕йськ╕ агенти, аби в польському сусп╕льств╕ проявлялися антиукра╖нськ╕ тенденц╕╖. Рос╕йська пропаганда в Польщ╕ д╕╓ по-р╕зному: можливо, оплачуючи певн╕ послуги, а можливо, знаходячи людей, як╕ «прихильно» ставляться до ╖хн╕х пропозиц╕й. На жаль, було к╕лька таких випадк╕в, але добре, шо ц╕ явища не ╓ масовими. Я переконаний, що польський народ ╕ пол╕тикум ╓ наст╕льки св╕домим, що не дозволить, аби це поширювалося в широких масштабах.
— Чи зможе Варшава переконати ╕нш╕ кра╖ни ╢С в тому, що вл╕тку сл╕д продовжити санкц╕╖ проти Рос╕╖ за ╖╖ агрес╕ю в Укра╖н╕?
— Варшава оф╕ц╕йно займа╓ ч╕тку позиц╕ю з цього приводу, ╕ ми робитимемо все можливе у Варшав╕ ╕ Брюссел╕, аби переконати столиц╕, як╕ мають сумн╕ви щодо доц╕льност╕ продовження санкц╕й проти Рос╕╖, що це ╓ необх╕дн╕стю. Це мусить бути нашим сп╕льним завданням. ╢дина ╕ сол╕дарна позиц╕я ╢С щодо збереження санкц╕й проти Рос╕╖ ╓ важливим ╕нструментом, здатним у результат╕ припинити рос╕йську агрес╕ю, допомогти Укра╖н╕ в╕дновити контроль на кордон╕ з Рос╕╓ю, зд╕йснити деокупац╕ю Криму, що ╓ необх╕дним для в╕дновлення м╕жнародно-правового ладу у ╢вроп╕ та св╕т╕.

Розмову в╕в
Юр╕й БАНАХЕВИЧ

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16761

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков