Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МАФ╤Я
Здавалося б, що може пов’язувати навколотарифн╕ танц╕, вибори Президента та плани Кремля?


БРЕХНЯ, ЩО НЕ ДОЖИЛА ДО СТАРОСТ╤.
наша влада не стомлю╓ться запевняти нас, що Крим було загарбано з одн╕╓╖ лише причини: в Укра╖н╕...


НЕДОВ╤РА - ЯК ТРОЯНСЬКИЙ К╤НЬ КРЕМЛЯ
Традиц╕╖, як бачимо, живуч╕. Ц╕лком можливо, що й сьогодн╕шн╕м «героям» посиплють...


SI VIS PACEM, PARA BELLUM (З ДУМОЮ ПРО ФЛОТ)
Г╕бридна ╕стор╕я з окупац╕╓ю/здачею Криму рано чи п╕зно випливе на св╕т. В тому нема╓ сумн╕ву. Це...


«ЩО ЦАРЕВ╤ МОСКОВСЬКОМУ КОНЯ НАПО╥ЛА…»
Хто ще не бачив – перехрест╕ться ╕ не в╕рте очам сво╖м! Бо справжн╕ УКРА╥НЦ╤ Криму до...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 04.03.2016
КОРИТО РОС╤ЙСЬКО╥ ╤МПЕР╤╥

Зда╓ться, т╕льки ледачий експерт зараз не пише про те, що станеться з Рос╕╓ю, коли ц╕на за нафту впаде до 20 ╕ нав╕ть 15 долар╕в. ╤ коли рос╕йська економ╕ка не зможе себе забезпечувати необх╕дним – н╕ продуктами харчування, н╕ ширвжитком, н╕ техн╕кою, настане загальне «благоденство» ╕, можливо, «демократ╕я». На чол╕ Рос╕╖ буде стояти новий президент, швидше за все, молодий – 40-50 рок╕в, усм╕хнений, в╕дкритий. А населення почне вчитись, зак╕нчувати «гарварди» ╕ «оксфорди». ╤ перестануть красти, а почнуть сам╕ конструювати л╕таки ╕ автомоб╕л╕. Загалом настане нарешт╕ казка.
З казки ╕ почнемо. 14 жовтня 1833 року Олександр Пушк╕н написав «Казку про рибалку ╕ рибку». Судячи з дати, написав в╕н ╖╖ за один день. Щоправда, в ориг╕нал╕ казка назива╓ться «Vom Fischer und seiner Frau» ╕ опубл╕кували ╖╖ брати Якоб ╕ В╕льгельм Гр╕мм за 20 рок╕в до створення рос╕йсько╖ верс╕╖. Але суть не в тому, н╕мецьке походження казки дода╓ п╕кантност╕ наш╕й ╕стор╕╖. Сюжет ус╕м в╕домий: «Жив д╕д з╕ сво╓ю бабою. Б╕ля самого синього моря. Вони жили у стар╕й землянц╕». Пот╕м золота рибка, яку зловив д╕д, запропонувала зам╕сть свободи вс╕ блага, але добрий рос╕йський д╕д в╕дпов╕в в╕дмовою. Поки щиросердно не з╕знався баб╕. Та почала перераховувати вимоги. Щоб було зрозум╕ло сучасному читачев╕, виглядало це приблизно так – спочатку нову квартиру, пот╕м джакуз╕, пот╕м ╕номарку, ╕, врешт╕-решт, взагал╕ вир╕шила, що хоче жити в Кремл╕, ╕ щоб золота рибка була при н╕й або у вигляд╕ Романа Абрамовича, або засмаженою на пательн╕. Золота рибка розсердилась ╕... ф╕нал ви зна╓те – баба знову сидить у сво╖й халуп╕ б╕ля розбитого корита. Корито – теж дуже хороший символ, схоже на ╕нше слово – «газпром». ╤ рибка, до реч╕, в н╕мецькому ориг╕нал╕ зовс╕м не золота, вона була звичайною камбалою.
Взагал╕, в рос╕йськ╕й ╕стор╕╖ останн╕х стол╕ть символ╕ки було через край. Поважали ╕ шанували ╤вана Грозного, забували про вир╕зане ним населення Великого Новгорода 1570 року. Захоплювались подвигом 28-ми панф╕ловц╕в ╕ не читали висновок генпрокуратури СРСР про те, що це — м╕ф, казка. У н╕ч на 2000 р╕к почали складати ще один м╕ф – про «Велику Рос╕ю», яка щороку збира╓ «рос╕йськ╕ земл╕». Казкар був невисокого зросту, бл╕дий з лиця, розгублений ╕, здавалось, злегка на╖вний. П╕сля 20-р╕чного безгрош╕в’я 80-90-х рок╕в «золота рибка» удач╕ подарувала Пут╕ну ц╕ну за барель нафти у 27,5 долара, а пот╕м ╕з кожним роком ц╕на зростала ╕ зростала. Пут╕н – не казковий д╕д, той все-таки був чесним ╕ добрим, Пут╕н виявився бабою, як╕й хот╕лось б╕льшого.
Якщо сл╕дувати ╕накомовност╕, то Пут╕н захот╕в бути володарем св╕ту, для початку в тих розм╕рах, як╕ були при б╕льшовиках, тобто як СРСР. В╕н так ╕ сказав, СНД – «зона геопол╕тичних ╕нтерес╕в». Люди похилого в╕ку знають, що коли в Кремл╕ вимовляють ц╕ слова, то бути чергов╕й в╕йн╕. 1917 року непротверез╕л╕ солдати ╕ матроси ще трясли гаслами «Св╕ту – мир», а Лен╕н уже був готовий до важко╖ ╕ кровопролитно╖ в╕йни. Подив╕ться на арх╕вн╕ фотограф╕╖ час╕в Стал╕на – так ви побачите сотн╕ й тисяч╕ гасел про мир, ╕ порахуйте, ск╕льки воював генерал╕симус з незак╕нченою осв╕тою. Якраз перед в╕йною в Афган╕стан╕ та участю радянських в╕йськ у десятках в╕йськових конфл╕ктах в усьому св╕т╕ з подач╕ Брежн╓ва найпопулярн╕шим гаслом було – «СРСР – оплот миру». Щось псих╕атричне спостер╕галося в повед╕нц╕ радянсько╖ ╕деолог╕╖ – пост╕йно говорити про мир ╕ пост╕йно воювати.
Пут╕н теж почав сво╓ кремл╕вське життя з в╕йни – спочатку в Дагестан╕ та Чечн╕, пот╕м в Груз╕╖, тепер в Укра╖н╕ та в Сир╕╖. Плювати в╕н хот╕в на м╕жнародн╕ договори ╕ зобов’язання, в╕н захот╕в стати «володаркою морською». Посилав в╕йська ╕ брехав, вбивав людей ╕ брехав, його ловили на брехн╕, ╕ в╕н знову брехав. У н╕мецькому ориг╕нал╕ казки зла ╕ тупа неосв╕чена баба, врешт╕-решт, захот╕ла стати Папою Римським. У переказ╕ Пушк╕на стар╕й хот╕лось не лише волод╕ти морями й океанами, а й, зг╕дно з рос╕йськими традиц╕ями, просто принизити золоту рибку, зробивши ╖╖ оф╕ц╕антом ╕ прислугою «на поб╕геньках». Неначе Олександр Серг╕йович знав, що буде Пут╕н, ╕ списав образ ╕з нього.
Оск╕льки Пут╕н жив у НДР, то зрозум╕ло, чому йому подоба╓ться н╕мецький вар╕ант – стати на чол╕ церкви. ╤ став. Не п╕дозрюючи, що золота рибка у твор╕ Пушк╕на знала ╕ непогано розбиралась у ф╕нансовому становищ╕ баби, тобто Пут╕на. Помстилась вона по повн╕й програм╕ – нафта знец╕нилась, продукти подорожчали, баб╕ зам╕сть уже звичного джакуз╕ повернули д╕ряве корито. Тепер сидить вона на берез╕ моря-океану ╕ не зна╓, що ╖й робити.
Як писав той самий Пушк╕н у ф╕нал╕ ╕ншого твору, «Казки про золотого п╕вника», «сказка – ложь, да в ней намек – добрым молодцам урок». Алегоричн╕сть часто краще сприйма╓ться, н╕ж статистика, публ╕кац╕я результат╕в виконано╖ роботи — н╕ж звичайн╕ вмовляння. Пут╕н спробував ув╕йти вдруге в одну ╕ ту ж р╕чку, не знаючи значення фрази, сказано╖ древн╕м греком Геракл╕том, який жив за 2,5 тисяч╕ рок╕в до Пут╕на. Пут╕ну, сл╕дом за Петром ╤ ╕ Лен╕ним, захот╕лося стати ╕мператором. Вмовляннями, грошима, в╕йною – зла баба збира╓ «рос╕йськ╕ земл╕».
Казки – ун╕версальний жанр, що дозволя╓ говорити про те, що часто заборонене. Пут╕ну вже тисячу раз╕в натякали на те, що з ним станеться, якщо в╕н буде вимагати для себе все б╕льше ╕ б╕льше благ – ╕ нове джакуз╕, ╕ палаци, ╕ княз╕вськ╕ регал╕╖. ╤ чим це зак╕нчиться, якщо нахабство досягне меж╕. Тепер в св╕т╕ з’явилося найб╕льше корито в св╕т╕, площею в одну шосту частину земно╖ суш╕. ╤ д╕ряве в╕д численних нафтових ╕ газових свердловин, здеб╕льшого вже н╕кому не потр╕бних.
Рос╕йськ╕ казки, як ╕ в багатьох ╕нших народ╕в, запозичен╕: частково – з ╓вропейсько╖ м╕фолог╕╖, частково – з╕ сх╕дно╖. ╤снують сво╖ нац╕ональн╕ геро╖ – ╢меля чи ╤лля Муромець. Обидва лежали на печ╕ – один пост╕йно, ╕нший «р╕вно тридцять л╕т ╕ три роки». «Баба Яга» походженням з Монгол╕╖, «Золотий п╕вник» – з Н╕меччини, зв╕дти ж «Червона шапочка». Як у сучасн╕й Рос╕╖, якщо не читати книжки сучасних «╕сторик╕в», усе в╕д ус╕х потроху:
– не було б в╕зант╕йц╕в Кирила ╕ Мефод╕я – не було б «рос╕йсько╖ писемност╕»;
– не було б Ки╖всько╖ Рус╕ – не було б Рос╕╖;
– не було б голландц╕в – не було б «рос╕йського флоту»;
– не було б француз╕в – не було б «рос╕йського балету»;
– не було б ╕тал╕йц╕в – не було б «рос╕йсько╖ опери» ╕ Кремля;
– не було б перс╕в – не було б «рос╕йсько╖ медицини»;
– не було б араб╕в – не було б «рос╕йсько╖ математики»;
– не було б н╕мц╕в – не було б «рос╕йського автомата Калашникова»;
– не було б поляк╕в – не було б «рос╕йсько╖ гор╕лки»;
– не було б японц╕в – не було б «рос╕йсько╖ матрьошки»;
– не було б тюрк╕в – не було б «рос╕йсько╖ балалайки»;
– зрештою, не було б монгол╕в – не було б «рос╕йського мату».
Список може продовжити будь-хто, хто розум╕╓, що св╕т величезний ╕ р╕зноман╕тний. Той, хто намага╓ться поставити себе вище ╕ краще за ╕нших, в результат╕ залиша╓ться на берез╕ моря б╕ля д╕рявого корита. Корита Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖.

Олег ПАНФ╤ЛОВ,
професор Державного ун╕верситету ╤л╕╖ (Груз╕я)
radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16759

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков