Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА НЕЗАКОННУ РЕАЛ╤ЗАЦ╤Ю ВИДАВНИЧО╥ ПРОДУКЦ╤╥ У КИ╢В╤ ОШТРАФОВАНО ДВОХ П╤ДПРИ╢МЦ╤В
Книжки, як╕ розповсюджувалася без дозв╕льних документ╕в, вилучено з об╕гу. Ц╕ р╕шення ухвалено...


ТРАМП: ОБАМА ДОЗВОЛИВ РОС╤╥ ЗАБРАТИ В УКРА╥НИ КРИМ
Про це в╕н заявив на прес-конференц╕╖ в рамках участ╕ у сам╕т╕ л╕дер╕в кра╖н "Велико╖ с╕мки" в...


Москалькова – Ден╕сов╕й: СТАН ЗДОРОВ'Я УКРА╥НЦ╤В У С╤ЗО С╤МФЕРОПОЛЯ ЗАДОВ╤ЛЬНИЙ, АДВОКАТИ МАЮТЬ ДО НИХ ДОСТУП…
Доступ захисник╕в до С╤ЗО зд╕йсню╓ться в установленому порядку на загальних п╕дставах.


╢ВРОПАРЛАМЕНТ ВИМАГА╢ НЕГАЙНО ЗВ╤ЛЬНИТИ СЕНЦОВА ТА ╤НШИХ ПОЛ╤ТВ’ЯЗН╤В
За документ у четвер проголосували 485 ╓вропейських депутат╕в.


ПОВЕРНУТИ «НЕБОЖИТЕЛ╤В» НА ЗЕМЛЮ: ╢МЕЦЬ АНОНСУВАВ СКАСУВАННЯ НЕДОТОРКАННОСТ╤
Верховна Рада може у вересн╕ ухвалити в ц╕лому законопроект № 6773 "Про внесення зм╕н до...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#10 за 04.03.2016
ОЛЕГ ПАНФ╤ЛОВ ПРО ╤НФОРМАЦ╤ЙН╤ В╤ЙНИ РОС╤╥

Зустр╕ч для вас

Олег Валентинович Панф╕лов (нар. 1957, Лен╕набад) — професор Державного ун╕верситету ╤л╕╖ (Груз╕я), автор ╕ ведучий програм на рос╕йськомовному телеканал╕ П╤К. Автор сценар╕ю 8 ф╕льм╕в, один з яких — «Повернення в Ягноб» — отримав Гран-пр╕ М╕жнародного к╕нофестивалю «Образ в╕ри». Автор понад 2000 статей, опубл╕кованих у газетах ╕ часописах Рос╕╖, США, Пакистану, ╤рану, ╤зра╖лю, Польщ╕, Болгар╕╖, Н╕меччини, Чех╕╖, Швец╕╖. Сп╕взасновник громадських орган╕зац╕й — Фонду Вахтанга К╕каб╕дзе, Georgian International Media Center та HGO Resourse Center.

Статт╕ Олега Панф╕лова надибував у прес╕ давно. Вони здавалися мен╕ досить ц╕кавими. Особливо запам’яталися матер╕али про те, як сумують рос╕йськомовн╕ громадяни колишнього СРСР (яких свого часу переселили за рос╕йськими державними програмами до Нечорнозем’я) за сво╓ю малою батьк╕вщиною. Тобто за тими республ╕ками Кавказу та Середньо╖ Аз╕╖, де жили ран╕ше. Це був виразно анти╕мперський погляд! Тому пр╕звище цього автора запам’яталося. А нещодавно була можлив╕сть зустр╕тися з самим Олегом Валентиновичем у Ки╓в╕, куди в╕н при╖хав, щоб посп╕лкуватися з нашими журнал╕стами ╕ пол╕тологами. Я попросив професора розпов╕сти трохи про себе та про ╕нформац╕йн╕ в╕йни, як╕ веде Рос╕я на пострадянському простор╕.
— Батьки мо╖ — рос╕яни, — почав з родоводу пан Олег. — Д╕да розстр╕ляли у 1937 роц╕, а батько, якому на той час було лише 14 рок╕в, в╕дсид╕в сво╓ як син «ворога народу» у спец╕альному табор╕ для неповнол╕тн╕х у Таджикистан╕. Маму ж п╕сля зак╕нчення школи зв’язк╕вц╕в направили до Таджикистану за комсомольською пут╕вкою. Так ╕ перетнулися ╖хн╕ дороги. Мама пот╕м працювала все життя на пошт╕ в м╕ст╕ Лен╕набад╕. Це друге за величиною м╕сто в Таджикистан╕, йому близько трьох тисяч рок╕в. П╕зн╕ше не без мо╓╖ участ╕ йому повернули давню назву — Худжанд. Адже я глибоко ц╕кавився ╕стор╕╓ю, етнограф╕╓ю, археолог╕╓ю, займався розкопками, ╕ тому ставлення до м╕ста, де народився ╕ вир╕с, у мене було надзвичайно теплим.
— Мабуть, це не дуже типово для перес╕чного рос╕янина, який проживав у Середн╕й Аз╕╖…
— Так, нетипово. Таких рос╕ян, як я, була, може, сотня на весь Таджикистан. Я н╕коли не м╕г зрозум╕ти, як люди, живучи серед ╕ншого народу та ╕ншо╖ культури, не можуть нав╕ть вивчити хоча б з десяток сл╕в на мов╕ цього народу. Згодом я почав називати таких людей «колон╕заторами». Мен╕ ж трохи пощастило. П╕сля розлучення батьк╕в ми з мамою зн╕мали квартиру у м╕сцевих таджик╕в. Отож з чотирьох рок╕в я вже намагався сп╕лкуватися з╕ сво╖ми ровесниками таджицькою мовою. П╕зн╕ше нав╕ть з╕ сво╖м приятелем, етн╕чним н╕мцем (в╕н тепер прожива╓ в Н╕меччин╕), я розмовляв таджицькою. Для мене Таджикистан – це моя Батьк╕вщина! ╤ нав╕ть тепер, проживаючи в Груз╕╖, я збер╕г таджицьке громадянство. А рос╕йського громадянства у мене н╕коли й не було – Господь мене милував…
— Наск╕льки я знаю, ви досл╕джу╓те ╕нформац╕йн╕ в╕йни ╕ виклада╓те цей курс у Тб╕л╕ському ун╕верситет╕?
— Так. Анал╕зую в╕йни, як╕ вела Рос╕я в Придн╕стров’╖, Груз╕╖, Чечн╕ ╕ тепер веде в Укра╖н╕... М╕й курс, який я читаю в Державному ун╕верситет╕ ╤л╕╖, розрахований на тридцять годин. Те, з чим Укра╖на з╕ткнулася зараз, почало в╕дбуватися з розвалом СРСР у багатьох м╕сцях. Але ╕нформац╕йна в╕йна завжди ведеться на ту частину населення, яка сприйма╓ цю ╕нформац╕ю. ╤ншими словами – на тих людей, як╕ розмовляють рос╕йською. Важко соб╕ уявити, скаж╕мо, ╕нформац╕йну в╕йну Китаю проти З╕мбабве... Завдання ╕нформац╕йно╖ в╕йни – схилити на св╕й б╕к частину населення кра╖ни, з якою вою╓ш. Це вдалося у Придн╕стров’╖, Абхаз╕╖, П╕вденн╕й Осет╕╖. Тепер там рос╕йськ╕ в╕йськов╕ бази. Ми менше зна╓мо про в╕йну в Наг╕рному Карабаху. Саме тому, що там майже не було рос╕йськомовного населення. В╕йна в цьому рег╕он╕ ведеться на виправдання в╕рменсько╖ сторони. Адже В╕рмен╕я – це давн╕й геопол╕тичний партнер Рос╕╖. Ще в╕дтод╕, як царський генерал Паскевич в╕двоював у Перс╕╖ частину територ╕╖ ╕ захопив м╕сто Ер╕вань.
— А як велася ╕нформац╕йна в╕йна в Чечн╕?
— Перша чеченська в╕йна, яка зак╕нчилася в 1996 роц╕, була значною м╕рою в╕дкритою. Журнал╕сти туди ╖здили безперешкодно. ╤ сам╕ чеченц╕ тод╕ добре ставилися до рос╕йських журнал╕ст╕в. В╕йна зак╕нчилася угодою в Хасавюрт╕, але вс╕ розум╕ли, що хасавюртський догов╕р — це т╕льки початок реваншу. ╤ з к╕нця 1996 року вже почалася справжня ╕нформац╕йна в╕йна.
— Кремль зм╕нив п╕дх╕д до в╕йни?
— Так, рос╕йськ╕ генерали зрозум╕ли, що першу чеченську в╕йну вони програли не ст╕льки чеченцям, ск╕льки журнал╕стам. Адже т╕ могли зн╕мати репортаж╕, як╕ впливали на зах╕дних пол╕тик╕в. А з 1996 року на територ╕╖ Чечн╕ було викрадено 19 рос╕йських журнал╕ст╕в. У тому числ╕ й тих, хто був на боц╕ чеченського Опору. Як неспод╕вано ц╕ викрадення почалися – так само неспод╕вано ╕ зак╕нчились. Але вони створили враження, що перебування журнал╕ст╕в на територ╕╖ Чечн╕ ╓ небажаним ╕ дуже небезпечним. Хвиля викрадень ╕ в╕друбан╕ голови на дорогах були частиною ╕нформац╕йно╖ в╕йни. Ця в╕йна дала результат. Якщо перша чеченська в╕йна проводилася п╕д гаслом захисту конституц╕йного ладу, то друга вже називалася «боротьбою з тероризмом». Тепер журнал╕стам вже не можна було безперешкодно проникати на територ╕ю Чечн╕. Хоча деяк╕ рос╕йськ╕ оф╕цери допомагали журнал╕стам, ╕нколи нав╕ть перевозили ╖х у багажниках автомоб╕л╕в. Ц╕каво зазначити, що вплив ╕нформац╕йно╖ в╕йни на самих чеченц╕в був в╕дносно невеликим. Адже чеченц╕ – маленький народ, ╕ вони добре знали, що насправд╕ в╕дбува╓ться на ╖хн╕й земл╕.
— А як було в Груз╕╖?
— ╤ там на самих грузин╕в пропаганда не впливала. Адже у цього народу також хороша ╕сторична пам’ять. Перша окупац╕я Груз╕╖ в╕дбулася в 1801 роц╕ ╕ супроводжувалася великою к╕льк╕стю бунт╕в ╕ повстань. Припинилися вони лише в 1850 роц╕, але в пам’ят╕ народу вс╕ жорстокост╕ рос╕ян закарбувалися. Пропаганда працювала в основному на рос╕йську аудитор╕ю. Якось я побачив репортаж про те, як дванадцять рос╕ян, мешканц╕в Зугд╕д╕, розпов╕дали про утиски в╕д грузин╕в, як╕ ╖м н╕бито довелося пережити. Ц╕ родини спочатку вивезли в Сухум╕, а пот╕м у Краснодарський край, де ╖х поселили в п╕онерському табор╕ ╕ пот╕м про них зовс╕м забули. Через дек╕лька м╕сяц╕в одна рос╕янка, давши хабаря, перейшла спочатку кордон з Абхаз╕╓ю, а пот╕м через р╕чку ╤нгур╕ перейшла на неокуповану частину Груз╕╖. Пот╕м дала ╕нтерв’ю грузинському телеканалу ╕ розпов╕ла, як ╖х шантажували рос╕яни, погрожували нав╕ть тим, що в╕дберуть д╕тей, якщо на камеру не буде сказано те, що потр╕бно рос╕йському телебаченню. Цей репортаж «поверненки» показували в Груз╕╖, ╕ тому люди добре зрозум╕ли, як працю╓ рос╕йська пропагандистська кухня.
— А як стосовно Укра╖ни?
— Незважаючи на те, що приблизно половина населення Укра╖ни сп╕лку╓ться рос╕йською, нин╕шня ╕нформац╕йна в╕йна Рос╕╖ б╕льше розрахована на власне населення. Я добре бачу, що рос╕йська пропаганда вплива╓ на укра╖нц╕в уже значно менше, н╕ж впливала два-три роки тому. ╤нколи я зустр╕чаю в Груз╕╖ вих╕дц╕в з Донбасу ╕ бачу, що вони намагаються розмовляти з мо╓ю дружиною (вона у мене укра╖нка) укра╖нською мовою. Вони добре знають, що грузини тепло ставляться до Укра╖ни ╕ тому не бояться говорити на мов╕. Хоча на Донбас╕ остер╕галися б це робити. ╤ символ╕ку у нас вони намагаються використовувати укра╖нську. А рос╕йська мова у нас вже давно сприйма╓ться як мова ╕мпер╕╖. Проте рос╕яни в п’ятому-шостому покол╕нн╕ чудово розмовляють грузинською ╕ почуваються справжн╕ми грузинами. Та й укра╖нц╕, як╕ давно живуть в Груз╕╖, мають ще укра╖нськ╕ пр╕звища, але вже грузинськ╕ ╕мена: Шота Шевченко, Тенг╕з Гоголь, Г╕в╕ ╤ванько… Але повернуся до теми рос╕йсько╖ пропаганди на територ╕╖ Укра╖ни. Тепер переконувати укра╖нц╕в, що вони — нег╕дники, абсолютно безсенсовне заняття. В цьому можна переконати лише значну частину рос╕ян.
— Чому ж рос╕йське населення так легко п╕дда╓ться пропаганд╕?
— Ну, це такий народ… Така штучна кра╖на… В XVI стол╕тт╕ на територ╕╖ Московського царства жило близько 3 м╕льйон╕в ос╕б. А в Х╤Х стол╕тт╕ було вже понад 100 м╕льйон╕в. Як народ зм╕г так швидко розмножитись? Жодно╖ в╕агри не вистачило б так розмножатися! Просто ╕мпер╕я просувалася на сх╕д ╕ вбирала в себе ╕нш╕ народи. ╤ все було побудовано так, щоб рос╕ян ставало б╕льше, а ╕нших народ╕в – менше… Зна╓те, я коли п╕др╕с, то почав ставити соб╕ запитання: чому я в паспорт╕ записаний рос╕янином? Адже народився я в Таджикистан╕, вихований в таджицьк╕й культур╕… Але бути рос╕янином в СРСР було престижно. А меншини асим╕лювалися. ╤ це вважалося природним. Бо збереження ╕ розширення ╕мпер╕╖ було головним пр╕оритетом. Т╕льки в часи горбачовсько╖ в╕длиги настро╖ сусп╕льства зм╕нилися. При ╢льцин╕ ще була певна р╕вновага. А пот╕м… У вересн╕ 2000 року Пут╕н п╕дписав дуже сво╓р╕дний документ. В╕н назива╓ться «Доктрина ╕нформац╕йно╖ безпеки». Цей документ готував генерал В╕ктор ╤ванов, який працював у структур╕ Ради безпеки. П╕дготував фактично ще в 1996 роц╕ – п╕сля першо╖ чеченсько╖ в╕йни. Бо вони вже тод╕ зрозум╕ли, що програють. Тод╕ ╢льцину вистачило розуму не п╕дписати цей документ. Якщо не помиляюся, там 36 стор╕нок тексту, але т╕льки два чи три рази вжива╓ться поняття «свободи слова». Зате дек╕лька десятк╕в раз╕в – терм╕н «╕нформац╕йна в╕йна». Це — не закон, не указ, не юридичний документ, це програма в╕дновлення кордон╕в радянсько╖ пропаганди. Вони в ╕нформац╕йн╕й пол╕тиц╕ н╕чого ╕ншого не вм╕ють, як викидати величезну к╕льк╕сть грошей на п╕дняття ╕нформац╕йного галасу. Але й такий галас вплива╓ лише упродовж короткого часу. Через деякий час люди починають розум╕ти, що ╖х обманули, проте… за цей час вже вда╓ться вир╕шити певн╕ пол╕тичн╕ проблеми. Ось так Рос╕я певною м╕рою наростила св╕й вплив в Придн╕стров’╖, на Кавказ╕, частин╕ Донбасу, окупувала укра╖нський Крим. Проте вс╕ ╕мпер╕╖ рано чи п╕зно розпадаються. ╤нформац╕йн╕ в╕йни ╖х жодною м╕рою не рятують.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 04.03.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16758

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков