Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВОЗНЕС╤ННЯ, РОСТУТЬ ПОС╤ВИ...
В укра╖нськ╕й народн╕й традиц╕╖ свято Вознес╕ння пов'язане з багатьма обрядами, спрямованими на...


КОР╤НН╤
Пам’ять зрешечена кулями, але жива в навхрест забитих дошками товарних вагонах.


ДЛЯ ВАС, АВТОРИ Й ЧИТАЧ╤!
Вийшло друком десяте число художньо-л╕тературного журналу-п╕вр╕чника “М╤СЦЕВИЙ...


УКРА╥НСЬК╤ НАГОРОДИ ЗНАЙШЛИ КРИМСЬКИХ ПЕРЕМОЖЦ╤В!
Оргком╕тет Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Св╕тлана КОРОНЕНКО
Поетеса, проза╖к, есе╖ст Св╕тлана Короненко народилася в м. Фастов╕ Ки╖всько╖ област╕.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#9 за 26.02.2016
УКРА╥НСЬКА Г╤ЛКА В КРИМУ

Письменник ╕ час

П╕сля того, як по-живому в╕д╕рвали Крим в╕д Укра╖ни, творче об’╓днання укра╖номовних письменник╕в п╕вострова нагаду╓ розчахнуте дерево, в╕ття якого тримаються не на стовбур╕, а на пошматован╕й кор╕, — ╕ не всиха╓, ╕ не розвива╓ться. Щоправда, трохи додало оптим╕зму те, що недавно зг╕дно з р╕шенням правл╕ння НСПУ лави кримських письменник╕в поповнилися новими членами — сп╕лчанами стали В╕ктор Качула, Наталка Мух╕на, Аркад╕й Вакуленко. А це крок до зм╕цнення.

Нин╕ в кримському осередку, очолюваному Михайлом Вишняком, 23 члени Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. ╤ це не враховуючи тих, хто вже ви╖хав за меж╕ п╕вострова, не бачачи тут перспективи для сво╓╖ творчост╕ та перебування. Дехто ╕з член╕в НСПУ ув╕йшов до «Союза писателей Республики Крым». Тобто кожен визначився залежно в╕д св╕тобачення, розум╕ння свого м╕сця в сьогодн╕шн╕х досить складних реал╕ях. Проте б╕льш╕сть укра╖номовних автор╕в н╕куди не примкнула, не ви╖хала, «прив’язана» до сво╖х родин, житла. Це для декого на материку може стати предметом осуду чи кпин╕в. Але потр╕бно розум╕ти: перебратися на материк для письменник╕в, як ╕ для багатьох укра╖нц╕в-кримчан, що мешкають тут по к╕лька десятил╕ть, величезна матер╕альна, ф╕нансова та юридична проблема. Та й бути додатковим тягарем для Укра╖ни, що потерпа╓ в╕д скрути, теж не вих╕д.
Водночас варто також зрозум╕ти, що на в╕дм╕ну в╕д письменник╕в на материков╕й частин╕ Укра╖ни у кримських нема╓ змоги в╕дверто висловлювати власн╕ м╕ркування на теренах п╕вострова. На це мають право лише т╕, хто рату╓ за «Кримнаш». ╤нш╕ думки, тим б╕льше видрукуван╕ чи виголошен╕, за нин╕шн╕м рос╕йським законодавством можуть бути розц╕нен╕ як прояви екстрем╕зму з ус╕ма юридичними та адм╕н╕стративними насл╕дками — за це можна «схлопотать» нав╕ть до п’яти рок╕в ув’язнення. ╤, як показу╓ практика, захистити сво╖х сп╕вв╕тчизник╕в Укра╖н╕ часто не п╕д силу, та й особливо бажання нема╓.
Так-от, до 2014 року на п╕востров╕ д╕яла Кримська республ╕канська орган╕зац╕я, головою яко╖ був обраний Борис Ф╕нкельштейн. Вона складалася з трьох творчих об’╓днань — з рос╕йських, укра╖нських ╕ кримськотатарських письменник╕в, член╕в НСПУ. Мала сп╕льне правл╕ння, куди майже в р╕вних пропорц╕ях входили висуванц╕ ус╕х трьох осередк╕в. На правл╕нн╕ вир╕шувалися р╕зноман╕тн╕ орган╕зац╕йн╕ та господарськ╕ справи. Добрим знаком стало те, що регулярно випускалися друкован╕ органи сп╕лчан трьома мовами — рос╕йською, укра╖нською ╕ кримськотатарською. А саме — щоквартальний журнал «Крим» ╕ щом╕сячна газета «Л╕тературний Крим». Укладачем укра╖номовних доб╕рок до журналу був Данило Кононенко (на превеликий жаль, нин╕ пок╕йний), а редагування доб╕рок до газети рада творчого об’╓днання доручила мен╕. Сл╕д завважити, укра╖номовн╕ письменники брали активну участь у висв╕тленн╕ тод╕шн╕х под╕й, що в╕дбувалися на п╕востров╕. Зрозум╕ло, багато твор╕в було присвячено Укра╖н╕ ╕ Криму як ╖╖ частин╕. Чимало патр╕отичних в╕рш╕в представили поети Галина Литовченко, Василь Латанський, В╕ра Пальоха, Катерина Степчин, Володимир Проценко, Ярослава Шумляк╕вська. Також потужно лунала тема дружби народ╕в, що населяють п╕востр╕в, — а це понад 100 нац╕ональностей. Н╕кому — н╕ укра╖номовним, н╕ рос╕йськомовним, н╕ кримськотатарським авторам — ╕ в голову не приходило «поносити» Укра╖ну, Рос╕ю чи ╕нш╕ держави. А от критика на адресу влади була, ╕ досить гостра. Це природно. Недарма кажуть, на те й щука, аби карась не др╕мав. Але н╕ в кого не п╕дн╕малася рука на питання м╕жнац╕онально╖ злагоди. Нав╕ть попри те, що пророс╕йськ╕ пол╕тики та радикально налаштован╕ парт╕╖, м’яко кажучи, настирливо ╖х порушували. Письменники, як здавалося, розум╕ли, що кримчани р╕зних нац╕ональностей тут в одному човн╕ ╕ що лише сп╕льними зусиллями, допомагаючи одне одному, вони здатн╕ налагодити цив╕л╕зоване життя на п╕востров╕.
Одначе п╕сля березневого референдуму 2014 року все р╕зко зм╕нилося, як то кажуть, з плюс╕в на м╕нуси. Наче чорна к╕шка проб╕гла ╕ м╕ж творчими об’╓днаннями Кримсько╖ орган╕зац╕╖ НСПУ. В газет╕ «Л╕тературний Крим» з’явилися публ╕кац╕╖, як╕ на вс╕ заставки розхвалюють Рос╕ю та ╖╖ кер╕вництво за те, що вони тепер у «сво╖й гаван╕», ╕ беззастережно гудять Укра╖ну, громадянами яко╖ донедавна були або ще ╓ й понин╕. Ясна р╕ч, б╕льш╕сть укра╖номовних ╕ кримськотатарських член╕в НСПУ таке «перевт╕лення» сво╖х рос╕йськомовних колег шокувало, ╕ вони перестали публ╕куватися у донедавна толерантних пер╕одичних виданнях кримських письменник╕в. Це стало межею у стосунках. Хоча ╕ журнал «Крим», ╕ «Л╕тературний Крим» продовжують виходити, щоправда, в електронному вигляд╕. Але там нема╓ кримськотатарських автор╕в, вряди-годи в них потрапляють укра╖номовн╕, однак здеб╕льшого твори л╕тератор╕в ╕з Ки╓ва, ╤рпеня, В╕нниц╕, Р╕вного, Мукачевого тощо. Схоже, редактори таким чином прагнуть показати, що укра╖нське слово все ж пропагу╓ться. Окр╕м того, залучення твор╕в укра╖номовних автор╕в з материка ма╓ довести, що ц╕ видання можуть об╕йтися ╕ без м╕сцевих письменник╕в. А це, зрозум╕ло, уже пол╕тика не кращого пошибу.
Тод╕ ж, у серпн╕ 2014 року, на письменницьк╕й конференц╕╖ в С╕мферопол╕ була створена «Организация Союза писателей России в Республике Крым и Севастополе», засновано Л╕тературний фонд, завданням якого стало н╕бито «повернення» Будинк╕в творчост╕ в Ялт╕ та Коктебел╕. ╤ знову-таки в орган╕затор╕в не виник сумн╕в, наск╕льки це законно та узгоджу╓ться з м╕жнародними нормами. Також започатковано процес спрощеного прийому член╕в КРО НСПУ (!) до Сп╕лки письменник╕в Рос╕╖. Сл╕д зазначити, дехто з укра╖номовних письменник╕в «клюнув» на ту наживку, хоча б╕льш╕сть не п╕ддалася ╕… залишилася сам на сам з╕ сво╖ми принципами.
Уже тод╕ стало зрозум╕ло, що кримськ╕ укра╖номовн╕ письменники не потр╕бн╕ в рос╕йськ╕й сп╕лц╕, н╕хто не зац╕кавлений у популяризац╕╖ ╖хн╕х твор╕в. ╥х участь була потр╕бна з чисто пол╕тичних м╕ркувань, адже в Криму проголошено три державн╕ мови — рос╕йська, укра╖нська ╕ кримськотатарська, ╕ цю ф╕шку якось необх╕дно п╕дтримувати. Хоча це вигляда╓ лицем╕рством, бо ж на п╕востров╕ закрит╕ укра╖нськ╕ г╕мназ╕╖, рад╕о- ╕ телепрограми, як╕ н╕бито «посягають» на суверен╕тет Рос╕╖, забороня╓ться нав╕ть в╕дзначати р╕чниц╕ Тараса Шевченка, покладання кв╕т╕в б╕ля його пам’ятника тощо. Словом, укра╖нськ╕ письменники Криму опинилися м╕ж молотом ╕ ковадлом — куди не кинь, всюди клин.
У виграшн╕й ситуац╕╖ опинилися х╕ба що рос╕йськомовн╕ колеги. Окр╕м того, що вони отримали у сво╓ розпорядження засоби ╕нформац╕╖, ╖х запрошують до участ╕ у вс╕ляких л╕тературних конкурсах, конференц╕ях, до творчих по╖здок по Рос╕╖. Укра╖номовн╕ письменники тако╖ можливост╕ не мають, з боку Укра╖ни под╕бних пропозиц╕й не надходило. Причина зрозум╕ла — во╓нн╕ д╕╖ на сход╕ кра╖ни вимагають великих клопот╕в ╕ витрат. Тут, як мовиться, не до жиру, бути б живу. Але ж на якусь моральну п╕дтримку вони могли б розраховувати. Як ╕ ран╕ше, кримським письменникам пробитися на шпальти, скаж╕мо, «Л╕тературно╖ Укра╖ни» практично неможливо, не «балують» ╕ часописи. ╢дина можлив╕сть у кримських автор╕в — це публ╕кац╕╖ у газет╕ «Кримська св╕тлиця», що виходить у електронному вар╕ант╕. Проте ╕ в не╖ значн╕ ф╕нансов╕ негаразди, через як╕ вона може припинити сво╓ ╕снування. Зда╓ться, що в М╕н╕стерств╕ культури Укра╖ни, на баланс╕ якого перебува╓ це ╓дине укра╖номовне видання, так ╕ не прониклися розум╕нням, наск╕льки сьогодн╕ воно необх╕дне для укра╖нц╕в Криму. Адже, як би там не було, а на п╕востров╕ ╖х мешка╓ майже п╕вм╕льйона. Можна зрозум╕ти позиц╕ю чиновник╕в: нема газети, нема письменник╕в — менше мороки. Це попаху╓ пр╕снопам’ятною совков╕стю. Однак варто уяснити: втративши ╕нформац╕йний вплив на п╕востров╕, держава опиниться, врешт╕-решт, у великому програш╕. ╤ сумний досв╕д останн╕х под╕й у Криму та на Донбас╕ мав би чомусь навчити як управл╕нц╕в, так ╕ пол╕тик╕в. Упевнений, якби ки╖вськ╕ владн╕ структури сво╓часно ╕ серйозно, а не формально займалися проблемами Криму та Донбасу, територ╕альна ц╕л╕сн╕сть держави збереглася б. ╤ давайте не будемо лукавити: ╕нформац╕йний прост╕р протягом ус╕х л╕т незалежност╕ був в╕дданий на п╕востров╕ у розпорядження пророс╕йських парт╕й, рух╕в ╕ чиновник╕в.
Та все ж, попри складнощ╕, кримськ╕ укра╖номовн╕ письменники не падають духом, не опускають рук, а продовжують творити. Катерина Степчин останн╕м часом видала зб╕рку в╕рш╕в, акров╕рш╕в, рондел╕в, п╕сень п╕д назвою «В╕длуння часу», Галина Литовченко, окр╕м доб╕рок в╕рш╕в, представлених у р╕зних пер╕одичних виданнях, видрукувала зб╕рку опов╕дань «Криниця пам’ят╕», В╕ра Пальоха — зб╕рку в╕рш╕в «Осен╕ тиха хода». Реценз╕╖ на ц╕ книги опубл╕кован╕ в газет╕ «Кримська св╕тлиця». Фед╕р Степанов видав книгу спогад╕в та публ╕цистики. Володимир Проценко опубл╕кував низку розв╕док про життя та творч╕сть Лес╕ Укра╖ни, зокрема, про ╖╖ перебування в Криму. Василь Латанський продовжу╓ виступати з реценз╕ями та публ╕цистичними статтями в пер╕одичних виданнях Укра╖ни. Мен╕ також вдалося випустити у запор╕зькому видавництв╕ окремими книжками дв╕ пов╕ст╕ про ╕сторичн╕ под╕╖ в мо╖х р╕дних краях на Запор╕жж╕ та Дн╕пропетровщин╕ — «Судний день на Покрову» та «Пастка».
Одначе доводиться констатувати — творчий потенц╕ал кримських письменник╕в повною м╕рою не використову╓ться. ╤, як я розум╕ю, не через небажання, а скор╕ше через неузгоджен╕сть д╕й, недолуг╕сть, а то й байдуж╕сть ки╖вських чиновник╕в. Ми не хочемо в╕дчувати себе в╕дчахнутою г╕лкою в укра╖нському саду. Ми прагнемо бути корисними Укра╖н╕ та Криму. Б╕льше того, саме кримськ╕ майстри слова згодом зможуть стати тим ланцюгом, що допомагатиме наново встановлювати справд╕ дружн╕ стосунки м╕ж укра╖нським ╕ рос╕йським народами на цив╕л╕зованих принципах. Коли це в╕дбудеться — важко сказати. Але це почнеться. Бо ж ми, як сус╕ди, приречен╕ жити в мир╕ та злагод╕. Як кажуть, пол╕тики та президенти приходять ╕ в╕дходять, а народи зостаються. Тож спод╕ва╓мося на пл╕дну сп╕впрацю.

В╕ктор СТУС,
член НСПУ, заслужений журнал╕ст Укра╖ни, заслужений журнал╕ст АРК

2012 р╕к. С╕мферополь. Укра╖нськ╕, рос╕йськ╕, кримськотатарськ╕ письменники ще п╕д одним дахом...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #9 за 26.02.2016 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16735

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков