Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Василь ╤льницький, ╕сторик, досл╕дник ОУН-УПА: НА ПУБЛ╤ЧНУ СТРАТУ УКРА╥НСЬКИХ П╤ДП╤ЛЬНИК╤В РАДЯНСЬК╤ СИЛОВИКИ ЗГАНЯЛИ СТАРШОКЛАСНИК╤В
знайомтесь: ╕нтел╕гентна, легка в сп╕лкуванн╕, симпатична ╕ розумна молода людина, яка глибоко...


ГЕРБ УКРА╥НИ: ДЕЩО З ╤СТОР╤╥
У листопад╕ 1917 року Центральна Рада проголосила Укра╖нську Народну Республ╕ку. Питання про...


«╤ ОЖИВУ, ╤ ДУШУ В╤ЛЬНУ НА ВОЛЮ ╤З ДОМОВИНИ ВОЗЗОВУ»
Б╕льшост╕ народ╕в властивий - в т╕й чи ╕нш╕й форм╕ - культ предк╕в як основа пам'ят╕ роду й...


ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ ╤ КРИМУ СТО РОК╤В ТОМУ
Нещодавно в Ки╓в╕ вийшла друком книга ╕сторика Серг╕я Коваленка «Пох╕д запорожц╕в на Донбас...


П╤ДЗЕМНИЙ БАТУРИН: МАЗЕПИНСЬК╤ ВАЛИ ТА СХОДИ В ТА╢МНИЦЮ
Археологи досл╕джують «глибинну» ╕стор╕ю Гетьмансько╖ столиц╕




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 19.02.2016
ПОДОРОЖ У ШЕВЧЕНКОВЕ ЗАСЛАННЯ

Усе почалося з того, що у 1988 роц╕ в Канев╕ директором нашо╖ школи Стрипко Тамарою Олекс╕╖вною був орган╕зований ╕нтернац╕ональний фестиваль для знавц╕в творчост╕ Т. Г. Шевченка. Пам’ятаю, було багато груп з р╕зних республ╕к тод╕шнього СРСР. Але особливо ми здружились ╕з групою учн╕в з Казахстану на чол╕ ╕з Сапожниковою Людмилою Володимир╕вною. ╤, мабуть, це не випадково, бо саме з Казахстаном у Шевченка пов’язано чимало стор╕нок його життя, сумних ╕ нелегких, але разом з тим сповнених нових зустр╕чей, зокрема, з начальником Аральсько╖ описово╖ експедиц╕╖ Олекс╕╓м Бутаковим, який навесн╕ 1848 року дом╕гся включення до складу сво╓╖ команди рядового 5-го л╕н╕йного батальйону Тараса Шевченка як художника ╕ таким чином на якийсь час порятував його в╕д солдатчини.
Саме Людмила Володимир╕вна запросила нас в╕дв╕дати запов╕дний остр╕в Барса-Кельмес, Орську фортецю в Оренбурз╕.
По╖здок було к╕лька: Тамара Олекс╕╖вна з╕брала групу зац╕кавлених учн╕в, запросила прац╕вника Шевченк╕вського музею З╕на╖ду Панас╕вну Тарахан-Березу. З того часу минуло вже 25 рок╕в, а мен╕ було тод╕ 14-15. Ц╕ по╖здки були при╓мн╕ для нас, бо це було л╕то, море, при╓мне сп╕лкування з казахськими друзями. Хоча ми н╕ на мить не забували про мету сво╓╖ по╖здки: досл╕дження житт╓вого шляху Шевченка, ознайомлення з тими м╕сцями, де в╕н побував.
В одну з по╖здок, пам’ятаю, ми жили в наметах на берез╕ висихаючого Аральського моря. Навколо неозор╕ степи, пустка. Добирались ми туди автобусом 17 годин. Ця по╖здка була ц╕кава тим, що ми знаходили т╕ пейзаж╕, як╕ колись малював Шевченко, ходили тими стежками, вдихали пов╕тря, дивились у те саме безмежне небо. Неймов╕рн╕ враження! Ти доторка╓шся до безц╕нного сокровенного скарбу, який береже казахська земля. На неозорих степових р╕внинах височ╕ють кам’ян╕ узвишшя, як╕ ми бачимо на картинах Шевченка. Б╕дна рослинн╕сть, незвичайна для нас, укра╖нц╕в. Ста╓ зрозум╕ло, чому в Шевченкових в╕ршах того пер╕оду так багато замилування укра╖нською природою.
Звичайно, запам’ятались тепл╕ вечори б╕ля вогнища з казахськими друзями, при╓мне сп╕лкування, сп╕в укра╖нських та казахських п╕сень. Нас пригощали б╕шбармаком, кумисом. А ще б╕ля каменя-гриба ми залишили лист у майбутн╓ ╕ пооб╕цяли повернутись ╕ прочитати його через 25 рок╕в. А цього року якраз ╕ мина╓ 25 рок╕в...
Ще одна по╖здка була до запов╕дного острова Барса-Кельмес, де побував Шевченко п╕д час експедиц╕╖. Це обмежена запов╕дна зона, тому там дуже мало м╕сцевих мешканц╕в. Ми прилет╕ли туди на вертольот╕. Незабутн╕ враження! Особливо в╕д польоту над Аральським морем. Вода блакитна, чиста, прозора, на глибин╕ к╕лькох метр╕в видно морське дно. У запов╕днику ми бачили зникаюч╕ види сайгак╕в, джейран╕в, а ввечер╕, гуляючи в степу, бачили довговухих ╖жак╕в, тушканчик╕в, багато ящ╕рок.
Людмила Володимир╕вна багато розпов╕дала нам про те, як Шевченков╕ було важко в╕дбувати покарання далеко в╕д Укра╖ни, яку важливу роль в╕д╕грав у його житт╕ Олекс╕й Бутаков, включивши Шевченка у свою експедиц╕ю.
Остання наша по╖здка була до Оренбурга у 1990 роц╕. Там ми побували в Орськ╕й фортец╕, де в╕дбував покарання Шевченко. Пам’ятаю т╕ в╕дчуття: холодне, моторошне, непри╓мне м╕сце. Тут Шевченко пробув п╕втора року ╕з страшною забороною писати ╕ малювати, а пот╕м, завдяки Олекс╕ю Бутакову, був включений до складу Аральсько╖ описово╖ експедиц╕╖, п╕д час яко╖ Шевченко замальовував кра╓види берег╕в та остров╕в Аральського моря.
Я дуже вдячна Тамар╕ Олекс╕╖вн╕, З╕на╖д╕ Панас╕вн╕, Людмил╕ Володимир╕вн╕ за ╖хню в╕ддан╕сть справ╕, небайдуж╕сть, душевний неспок╕й. Саме завдяки ╖м ми мали можлив╕сть доторкнутися до святин╕ св╕тового масштабу.

Юл╕я ЯКУБОВА,
завуч Кан╕всько╖ школи-г╕мназ╕╖ ╕м. ╤. Я. Франка, соц╕альний педагог

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16690

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков