Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2677)
З потоку життя (5748)
Душі криниця (3242)
Українці мої... (1420)
Резонанс (1428)
Урок української (984)
"Білі плями" історії (1618)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВОЛИНЬ В╤ДКРИВА╢ ТА╢МНИЦ╤
Синьоока Волинь осп╕вана у п╕снях ╕ поез╕ях. Ц╕каво, що назва «Волинь» як означення...


«Р╤ДНА ШКОЛА» ТВОРИЛА УКРА╥НСЬКИЙ СВ╤Т В УМОВАХ БЕЗДЕРЖАВНОСТ╤
Важко переоц╕нити внесок подружжя в розбудову укра╖нсько╖ справи. Ут╕м, найб╕льше вража╓ той...


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: КРИЛО Л╤ТАКА ЗНИЩИВ ВИБУХ ЗСЕРЕДИНИ
Про це йдеться в висновках польсько╖ п╕дком╕с╕╖, що займа╓ться повторним розсл╕дуванням...


ТР╤УМФ «ЧЕК╤СТ╤В» - ТРАГЕД╤Я РОС╤╥
Твор╕ння б╕льшовизму стол╕тньо╖ давност╕ – «ВЧК-ФСБ» – впевнено трима╓ за...


ПОМ╤ЧНИК КОМАНДУВАЧА ВМС РОЗПОВ╤ЛА ПРО ЗАВЕЗЕНИХ У 2014 «ЗЕЛЕНИХ ЧОЛОВ╤ЧК╤В»
Першими блокували в╕йськов╕ частини ╕ адм╕нбуд╕вл╕ Криму в лютому 2014 року спец╕ально привезен╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#8 за 19.02.2016
ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ОЛЕКС╤Й БУТАКОВ

«В╕н був мен╕ друг...»

(ДО 200-Р╤ЧЧЯ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ О. ╤. БУТАКОВА)
На житт╓вому шляху Тараса Григоровича Шевченка зустр╕чалось багато добрих в╕рних друз╕в, як╕ в╕д╕грали у його подальшому житт╕ немалу роль. Так, у лютому 2012 року в╕дзначали 200-л╕тн╕й юв╕лей з дня народження ╢вгена Греб╕нки, який одним ╕з перших оц╕нив поетичний талант Шевченка. У кв╕тн╕ 2012 р. в╕дзначали 200-л╕тн╕й юв╕лей з дня народження Олександра Герцена, який теж дуже шанував Шевченка, виступав на його захист у «Полярной звезде» ╕ «Колоколе». Позаминулого року ми в╕дзначили 200-л╕тн╕й юв╕лей з дня народження Тараса Шевченка, а 19 лютого цього року виповню╓ться 200 рок╕в з дня народження Олекс╕я Бутакова, який в╕д╕грав у Шевченковому житт╕ значну роль.
Т. Шевченко про О. Бутакова сказав: «В╕н був мен╕ друг, товариш ╕ командир» [7, с. 58].

У 2013 роц╕ виповнилося 165 рок╕в в╕д початку д╕яльност╕ науково╖ експедиц╕╖ на Аральському мор╕ за участ╕ Тараса Шевченка.
На засланн╕ тяжко було талановитому поетов╕ та художнику переживати заборону писати й малювати. Тож можна вважати як справжн╕й подарунок дол╕ Тарасу Григоровичу запрошення до участ╕ в науков╕й географ╕чн╕й експедиц╕╖, що мала досл╕дити маловивчене Аральське море. Але його непоко╖ла думка, що це може бути надто виснажливий пох╕д по безлюдному, безводному степу та ще й у нестерпну спеку. В╕н нав╕ть хот╕в просити, щоб його залишили в Орську: «…якщо пошлють весною в степ на Ра╖м, бо ╓ така чутка, то тод╕ вже проситиму, та, може, Бог дасть, що тут остануся» [8, c. 42].
Та вже, коли в╕н д╕знався про характер ╕ сво╖ обов’язки, то полегшено з╕тхнув: «Я тепер веселий йду на оте н╕кчемне море Аральське. Не знаю, чи вернуся т╕льки!.. А ╕ду, ╓й-богу, веселий [8, c. 46].
Кер╕вником експедиц╕╖ було призначено Олекс╕я Бутакова – кап╕тан-лейтенанта, людину ╕нтел╕гентну ╕ високоосв╕чену.
Народився Олекс╕й ╤ванович у родин╕ в╕йськового моряка, в╕це-адм╕рала ╤вана Миколайовича Бутакова 19 лютого 1816 року у м╕ст╕ Микола╓в╕. Вс╕ п’ять син╕в батька Олекс╕я Бутакова — ╤вана Миколайовича обрали морську кар’╓ру. Вс╕ вони зробили великий внесок у розвиток мореплавства, особливо Григор╕й ╤ванович Бутаков (1820-1882) — адм╕рал флоту.
Бутакови – дв╕ старовинн╕ дворянськ╕ родини. Родинне дерево Бутакових дуже розгалужене, ╖хньою малою батьк╕вщиною ╓ невелике село Пчолк╕но в Костромському кра╖. Досл╕дник ╕стор╕╖ костромського дворянства А. А. Григоров так опису╓ це село: «По большой дороге, пролегающей из Костромы в город Галич, недалеко от Судиславля, лежит село Антипино. Если свернуть направо, едучи из Костромы, то вскоре покажется деревушка Пчёлкино, невдалеке от реки Мезы. Это Пчёлкино, где в XVIII столетии стояла небольшая усадьба того же имени, и есть родина Бутаковых. С незапамятных времён поселившиеся в костромском крае Бутаковы на протяжении почти двухсот лет верно служили морскому флоту, и до самой последней войны 1941-1945 гг. имена Бутаковых неизменно украшали славные страницы военно-морской истории» [1, c. 1].
У льв╕вському часопис╕ «Дзв╕н» ╤ван Чернецький опубл╕кував передрук ╕з газети «В╕льна думка» (Австрал╕я), де була на завершення подана така ╕нформац╕я: «В╕д редакц╕╖ «ВД». Для ╕нформац╕╖ наших читач╕в пода╓мо, що внук О. ╤. Бутакова – Олександр Бутаков – був учасником визвольних змагань, полковником арм╕╖ УНР, начальником штабу Запор╕зько╖ див╕з╕╖. Правнуки О. ╤. Бутакова перебувають в ем╕грац╕╖ в Австрал╕╖» [6, с. 153-155].
У недавно створених укра╖нських енциклопед╕ях значиться ╕м’я ще одного з Бутакових, Григор╕я ╤вановича Бутакова, який народився 21 лютого 1873 року в Аф╕нах. У 1914 роц╕ в╕н – кап╕тан ╤-го рангу. А в 1919 роц╕ був начальником штабу Морського управл╕ння Укра╖нсько╖ республ╕ки. У 1920 роц╕ удосто╓ний звання контр-адм╕рала флоту. П╕зн╕ше ем╕грував до Франц╕╖ й у французькому флот╕ дослужився до адм╕ральського чину. В╕д першого шлюбу з В╕рою Васил╕вною Гротгус мав двох син╕в: Володимира – помер у 1980 роц╕, Михайла – помер у 1934 роц╕ у Париж╕. У другому шлюб╕ з Варварою Григор╕вною Боборик╕ною у 1917 роц╕ у подружжя Бутакових народився син ╤ван, який помер у 2000 роц╕ у Париж╕. На жаль, не вдалося встановити контакти з нащадками роду Бутакових, за винятком Карла-Томаса фон Крист╕ерсона, який живе у Дан╕╖. В╕н в╕дв╕дав могилу ╕ музей Тараса Шевченка вл╕тку 2003 року. Побачив в експозиц╕╖ «Дневные записки плавания А. И. Бутакова по Аральскому морю в 1848-1849 гг.», почув розпов╕дь про Аральську експедиц╕ю, що ╖╖ очолював Олекс╕й Бутаков ╕, глибоко вражений, залишив запис у Книз╕ вражень, пов’язаний з родинами Бутакових ╕ Крист╕ерсон╕в. Повернувшись до Дан╕╖, над╕слав к╕лька лист╕в з ╕нформац╕╓ю про публ╕кац╕╖ за кордоном про О. Бутакова в енциклопедичних виданнях р╕зних кра╖н. В╕н досл╕джу╓ рос╕йську династ╕ю Бутакових. Напередодн╕ юв╕лею О. Бутакова над╕слав багато документальних матер╕ал╕в про сво╖х родич╕в. Старший науковий сп╕вроб╕тник Шевченк╕вського нац╕онального запов╕дника Дзима В╕та у газет╕ «Дн╕прова з╕рка» 25 липня 2003 р. (с. 3) опубл╕кувала статтю про зустр╕ч з Карлом-Томасом фон Крист╕ерсоном п╕д заголовком «Нащадок великого мореплавця – на Чернеч╕й гор╕». Старший науковий сп╕вроб╕тник Нац╕онального музею Т. Шевченка у Ки╓в╕ Остаф╕╓ва Людмила у журнал╕ «Музе╖ Укра╖ни» також опубл╕кувала статтю «Про данця Карла-Томаса — далекого нащадка О. Бутакова, який в╕дв╕дав музей Т. Шевченка ╕ розпов╕в про родов╕д с╕м’╖ Бутакових».
Багатогранною людиною був Тарас Григорович Шевченко, в╕н — ген╕альний поет, чудовий художник, письменник ╕ драматург, знавець укра╖нського фольклору, ╕стор╕╖ Укра╖ни, неабиякий сп╕вак, географ, топограф, картограф, г╕дрограф. П╕д час роботи Аральсько╖ експедиц╕╖ розкрились ╕нш╕ гран╕ таланту Шевченка. Метою експедиц╕╖ було б╕льш систематизоване досл╕дження району Аральського моря, вивчення акватор╕╖ моря, досл╕дження флори та фауни, складання карт. П╕д нижньою рамкою карти, видано╖ Г╕дрограф╕чним управл╕нням радянських в╕йськово-морських сил, праворуч надруковано: «Составлена по карте Бутакова 1850 года» [2, с. 4].
╤з Аральсько╖ експедиц╕╖ Шевченко вив╕з багато рисунк╕в, як╕ св╕дчать про його багатий досв╕д не лише в одн╕й геолог╕╖. Часто його рисунки ╕ картини оц╕нюють з профес╕йно╖ точки зору як окрем╕ художн╕ роботи. Це не зовс╕м правильно. Тарас Григорович був членом науково╖ експедиц╕╖, в╕н брав участь в опис╕ Арала ╕ на його художн╕ роботи, апробован╕ вченим колективом ек╕пажу, сл╕д поглянути очима геолога, ботан╕ка, зоолога.
Перебуваючи в Оренбурз╕, Шевченко впродовж листопада 1849 — кв╕тня 1850 рок╕в багато ╕ пл╕дно працював над завершенням опису вид╕в Аральського моря, карти Аральського моря. Що стосу╓ться нагород, то 27 с╕чня 1849 року начальник Аральсько╖ експедиц╕╖ кап╕тан Бутаков пережив рад╕сть першого визнання свого високого наукового подвигу — з черговою поштою на Кос-Арал було доставлено почесний диплом про обрання Олекс╕я ╤вановича д╕йсним членом Рос╕йського географ╕чного товариства. За опис Аральського моря Бутаков, за пропозиц╕╓ю Гумбольдта, у 1853 роц╕ був обраний Почесним членом Берл╕нського географ╕чного товариства, а в 1867 роц╕ за ту ж роботу – отримав медаль в╕д Лондонського «Корол╕вського товариства». А нижн╕ чини, тобто матроси ╕ серед них рядовий Тарас Шевченко, були удосто╓н╕ за ц╕ морськ╕ кампан╕╖ 1848-1849 рок╕в «высочайше дарованной денежной награды», кожен в розм╕р╕ по 5 рубл╕в ср╕блом.
П╕сля експедиц╕╖ у Шевченка була над╕я, що йому дадуть оф╕ц╕йний дозв╕л малювати ╕ що можуть задовольнити п╕клування його друз╕в, щоб його п╕двищили до звання унтер-оф╕цера.
Це був би реальний крок до вол╕. Але з╕ столиц╕ над╕йшла категорична в╕дпов╕дь: «Высочайшего соизволения не воспоследовало!» [3, с. 184]. Якби не було поруч Бутакова, справжнього дружнього оточення, йому було б значно тяжче пережити цю в╕дмову.
З Олекс╕╓м Бутаковим вони подружилися назавжди. ╤з листа до Варвари Р╓пн╕но╖: «Проживая в Одессе, быть может, встретитесь с Алексеем Ивановичем Бутаковым; это флотский офицер и иногда бывает в Одессе, у него в Николаеве родственники и родные. Это мой друг, товарищ и командир при описании Аральского моря. Сойдитесь с ним. Благодарите его за его доброе, братское со мною обращение, он, ежели встретитесь с ним, сообщит все подробности о мне. Прощайте, добрая моя Варвара Николаевна, кланяюсь Глафире Ивановне, князю Василию Николаевичу и всему дому вашему. Шевченко, 14 листопада 1849 р., Оренбург» [7, с. 58].
У сво╖х наступних листах Шевченко частенько скаржився «на погано╓ море», «н╕кчемно╓ море». ╤ дивувався, що те ж саме «погано╓ море» так захопило командира Аральсько╖ експедиц╕╖ Бутакова, що, одружившись, той знову по╖хав на Арал. У 1858 р., повертаючись ╕з заслання, поет зустр╕в його на поштов╕й станц╕╖ у Владимир╕: «Теперь он едет с женой в Оренбург, а потом на берега Сырдарьи. У меня об одном воспоминании об этой пустыне сердце холодеет, а он, кажется, готов навсегда там поселиться» («Дневник», 10 марта 1858 года)» [8, с. 160].
Працюючи над темою, вдалося в╕дкрити нов╕ джерела про спадко╓мц╕в Бутакових, про вза╓мозв’язок ╕ вза╓мовплив Олекс╕я Бутакова ╕ Тараса Шевченка, про набутий Шевченком флотський досв╕д п╕д час його роботи в Аральськ╕й експедиц╕╖. Вража╓ те, що п╕д час експедиц╕╖ з допомогою О. Бутакова поет осво╖в астроном╕ю, штурманську справу, проводив г╕дрограф╕чн╕ зам╕ри, як╕ пот╕м переносив на карту Аральського моря. Висновок: завдяки Тарасу Шевченку, його мистецькому доробку, безпосередн╕й участ╕ у складанн╕ карт ╕ зв╕тних матер╕ал╕в, результати Аральсько╖ експедиц╕╖ були високо оц╕нен╕ в Рос╕╖ ╕ за кордоном. Олекс╕й Бутаков допом╕г Тарасу Шевченку, а той, сво╓ю чергою, — Бутакову.

В╕ктор ТАРАХАН,
зав╕дувач сектора науково-досл╕дного в╕дд╕лу культурно-осв╕тньо╖ роботи Шевченк╕вського нац╕онального запов╕дника
м. Кан╕в

Л╕тература:
1. Григоров А. Бутаковы / Из истории Костромского дворянства. – Костромской фонд культуры, 1993.
2. Дмитриев В. И. А. И. Бутаков. – Москва: Государственное издательство географической литературы, 1955.
3. Документи та матер╕али до б╕ограф╕╖ Тараса Шевченка. К.: Видавництво «Вища школа», 1982.
4. Короц╕нська М. Л. Т. Г. Шевченко – географ–досл╕дник. [Електронний ресурс]. http://geograf.lnu.ed
5. Пипко О. Тарас Шевченко – географ ╕ картограф в експедиц╕╖ О. ╤. Бутакова. – Режим доступу: // http:geograf.lnu.ed…
6. Чернецьк╕й ╤. Друг Шевченка О. ╤. Бутаков // Дзв╕н. — 1991. — № 3 (557).
7. Шевченко Т. Г. З╕брання твор╕в у шести томах. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 5.
8. Шевченко Т. Г. З╕брання твор╕в у шести томах. – К.: Видавництво Академ╕╖ наук, 1964 – Т. 6.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 19.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16688

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков