Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Андр╕й Балашов, СБУ: ДЕРИПАСКА Ц╤ЛЕСПРЯМОВАНО ДОВОДИВ ДО БАНКРУТСТВА СТРАТЕГ╤ЧНЕ УКРА╥НСЬКЕ П╤ДПРИ╢МСТВО
Тор╕к про створення власно╖ системи захисту об’╓кт╕в критично╖ ╕нфраструктури заговорили ╕...


ПОРОШЕНКО В╤ДКЛИКАВ СКАНДАЛЬНИЙ ЗАКОН ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ КРИМЧАН ГРОМАДЯНСТВА ЗА УЧАСТЬ У «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
В╕дпов╕дна ╕нформац╕я також заф╕ксована на сайт╕ Верховно╖ Ради. Станом на 16 травня,...


КРИМСЬК╤ ТАТАРИ, ПОПРИ ДЕПОРТАЦ╤Ю, НЕ СТАЛИ ПОЛ╤ТИЧНОЮ МЕНШ╤СТЮ В КРИМУ
Ключове завдання для Укра╖ни - продемонструвати в╕дношення до кримських татар - не як до...


ЗА ВИБОРИ ПУТ╤НА В КРИМУ РАДА ╢С ВВЕЛА САНКЦ╤╥ ДЛЯ 5 ОС╤Б
Загалом у санкц╕йному списку тих, хто п╕дрива╓ територ╕альну ц╕л╕сн╕сть та суверен╕тет Укра╖ни,...


РЕФАТ ЧУБАРОВ: ВС╤ КАТИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ ПОВИНН╤ ПОСТАТИ ПЕРЕД СУДОМ
Глава Меджл╕су кримськотатарського народу, народний депутат Укра╖ни Рефат Чубаров опубл╕кував...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 12.02.2016
ЖОДНА НАЦ╤Я НЕ ПРОБАЧИТЬ СВО╢МУ Л╤ДЕРОВ╤ ВТРАТУ ТЕРИТОР╤╥. Н╤КОЛИ НЕ ПРОБАЧИТЬ...

Бачо КОРЧ╤ЛАВА,
журнал╕ст ╕ блогер,
учасник в╕йни в Абхаз╕╖

Бачо Корч╕лава — в╕домий укра╖нський журнал╕ст ╕ блогер. В╕н часто пор╕вню╓ грузинську ситуац╕ю, коли в Груз╕╖ в╕дторгали Абхаз╕ю ╕ П╕вденну Осет╕ю, з укра╖нською, — коли в нас забирають Крим ╕ Донбас. Корч╕лава, який працював у 2005-2010 роках прес-аташе посольства Груз╕╖ в Укра╖н╕, учасник в╕йни в Абхаз╕╖, багато може розпов╕сти про рос╕йську дипломат╕ю. Це ╕ стало головною темою ╕нтерв’ю: що таке рос╕йська дипломат╕я, коли вона розмовля╓ з кра╖нами — колишн╕ми радянськими республ╕ками, у чому ╖╖ особливост╕ та що треба робити, щоб за столом переговор╕в розмовляти з Рос╕╓ю на р╕вних? Чим досв╕д грузинських дипломат╕в може бути корисним для укра╖нських? Зверн╕ть увагу, Корч╕лава, який уже багато рок╕в живе в Ки╓в╕, каже однаково «ми», «у нас», «наш╕» ╕ тод╕, коли йдеться про Груз╕ю, ╕ тод╕, коли про Укра╖ну.

— Не обов’язково бути профес╕йним дипломатом, щоб бачити очевидне: переговори м╕ж Рос╕╓ю ╕ Груз╕╓ю (або Укра╖ною) — це не ╓ розмова р╕вних. ╤ все ж: як це в╕дбува╓ться практично? Аргументи, тон, методи...
— Рос╕йська дипломат╕я у в╕дносинах ╕з пострадянськими кра╖нами, а ╖х вони вважають слабкими ╕ зоною сво╖х виключних ╕нтерес╕в, н╕коли не раху╓ться з ╖хн╕ми нац╕ональними ╕нтересами. Нема╓ в рос╕ян до нас жодно╖ поваги, ╕ вони не соромляться це в╕дкрито демонструвати. Сам тон перемовин з ╖хнього боку завжди такий: ось ви дурн╕, ми вас зараз навчимо. Зах╕дн╕ дипломати н╕коли так не чинять. Нав╕ть якщо ви ╖м дуже не подоба╓теся, то все одно вони поводяться дуже культурно. Лише на самому-самому початку переговор╕в м╕ж Груз╕╓ю ╕ Рос╕╓ю щодо Абхаз╕╖ та П╕вденно╖ Осет╕╖, 1993 року, рос╕йська дипломат╕я намагалася проявити хоча б видим╕сть поваги до нас. А дал╕ це мало такий вигляд: при╖жджають вони з якимись пропозиц╕ями, абсолютно неприйнятними для нас, оск╕льки н╕як не узгоджуються з нашими нац╕ональними ╕нтересами, ╕ коли ╖м почина╓ш пояснювати, що це неприйнятно, що це кап╕туляц╕я, то в╕дразу починаються шантаж ╕ погрози, ╕накше це назвати не можна.
— Конкретно?
— Конкретно кажуть: не п╕дпишете документ ╕з нами — у вас будуть велик╕ проблеми. Наприклад, раптово незаконн╕ збройн╕ формування п╕дуть у наступ або в╕дключимо вам газ/електрику, або п╕двищимо за нього ц╕ну. Явне в╕дчуття, що ти розмовля╓ш не з дипломатом, а з шантажистом. Спочатку ми намагалися погоджуватися з ними, шукати компром╕си, пот╕м намагалися з цим боротися, закликати до здорового глузду, п╕дключати посередник╕в. Пот╕м ми зрозум╕ли: треба робити реформи ╕ ставати сильною державою. Дипломат╕я — це лише один з ╕нструмент╕в, причому не головний. Ефективно протистояти ворогов╕, розмовляти з ним на р╕вних ти можеш т╕льки в тому випадку, якщо в тебе повний ╕нструментар╕й, тобто весь сектор безпеки — в╕йськово-пол╕тичний та економ╕чний, працю╓ справно. Рос╕я усп╕шно тисне лише на т╕ кра╖ни, в яких погане економ╕чне, управл╕нське, державне становище. Т╕льки в цей момент вони можуть шантажувати. А якщо в кра╖ни все добре, економ╕ка сильна, арм╕я сильна, тобто вона може дати адекватну шантажу в╕дпов╕дь, — то вони туди не л╕зуть. Тому вони зовс╕м по-╕ншому розмовляють з американцями, британцями, н╕мцями — розум╕ють, що у цих кра╖н сектор безпеки дуже сильний.
— ╤ що ж робити слабк╕й сторон╕, в яко╖ цей сектор безпеки ще слабкий? Погоджуватися на шантаж — погано, не погоджуватися — теж погано.
— Для початку — вибрати вектор розвитку кра╖ни. Визначитися, де тво╓ майбутн╓ — у зах╕дн╕й демократ╕╖ чи в п╕дпорядкуванн╕ Рос╕╖. Виб╕р цей робить вище пол╕тичне кер╕вництво. Що нами було зроблено? П╕сля под╕й в Абхаз╕╖ та П╕вденн╕й Осет╕╖ в принцип╕ було сформовано ч╕тку позиц╕ю сусп╕льства ╕ держави про те, що з Рос╕╓ю стратег╕чн╕ в╕дносини неприйнятн╕. Нав╕ть те, що п╕шов Саакашв╕л╕, не зм╕нило ц╕╓╖ позиц╕╖. ╤ зараз, коли нова грузинська влада спробувала налагодити в╕дносини з Рос╕╓ю, це не вийшло, грузинське сусп╕льство вже ор╕╓нтоване не на Рос╕ю, а на Зах╕д. Так, були спроби загравання з Москвою з над╕╓ю, що з новою владою Рос╕я почне розмовляти р╕вноправно, але й нова грузинська влада швидко зрозум╕ла, що вони не хочуть розмовляти з нами на р╕вних. Вони все одно розмовляють з позиц╕╖ «я — начальник, ти — дурень».
— ╤ все ж, де не можна було погоджуватися п╕д жодним тиском?
— Це зараз, ╕з позиц╕╖ часу, можна сказати, де не варто було погоджуватися, але в той момент виходу не було зовс╕м. Найважча угода, яка нами була п╕дписана, — це московська в╕д 4 кв╕тня 1994 року, за якою ми отримали рос╕йських «миротворц╕в», вони називалися Колективн╕ сили з п╕дтримки миру кра╖н СНД. Це була найважча угода. Ц╕ «миротворц╕», як прикордонники, заф╕ксували кордон м╕ж Абхаз╕╓ю ╕ вс╕╓ю ╕ншою частиною Груз╕╖. Але як було в╕д не╖ в╕дмовитися? В╕йну було повн╕стю програно. У бюджет╕ не було нав╕ть грошей на паливо для вертольот╕в, над╕сланих Укра╖ною, щоб забрати б╕женц╕в. Паливо теж дала Укра╖на. Тобто в нас не було н╕чого свого — Укра╖на над╕слала вертольоти, вертол╕тник╕в ╕ паливо.
— Виходить, у слабких кра╖н нема╓ ╕нших метод╕в протистояння Рос╕╖, окр╕м як вибрати правильний вектор розвитку в б╕к в╕д Рос╕╖ ╕ чекати десятил╕ттями результат╕в цього вибору?
— Чому десятил╕ття?
- Але Груз╕я й зараз не може розмовляти з Рос╕╓ю на р╕вних!
— А Груз╕я зараз узагал╕ не розмовля╓ з Рос╕╓ю. Груз╕я незалежна в енергетичному, економ╕чному план╕.
— Але повернути територ╕╖ теж не може?
— Це — питання часу. Св╕т уже не вигляда╓ так, як це соб╕ уявля╓ Рос╕йська Федерац╕я. Н╕хто в розвиненому св╕т╕ не намага╓ться щось робити за допомогою баз ╕ в╕йськово╖ сили. ╢, звичайно, окрем╕ випадки, коли нема╓ ╕ншого виходу, окр╕м як застосувати в╕йськову силу. Маю на уваз╕ ситуац╕╖ в ╤раку, Афган╕стан╕, Сир╕╖ — там, зв╕дки йде загроза тероризму всьому св╕ту. До реч╕, коли з вересня 2001 року головною загрозою св╕ту було визнано тероризм, виявилося, що т╕льки США, Британ╕я, ╤зра╖ль хоч якось готов╕ до наст╕льки специф╕чно складно╖ в╕йни. ╢вропейськ╕ кра╖ни спочатку не зовс╕м в╕рили в загрозу такого масштабного тероризму, ставилися до цього спок╕йн╕ше, скаж╕мо так. А сьогодн╕, з появою ╤Д╤Л, виявилося, що ╓вропейськ╕ кра╖ни не готов╕ воювати.
Але повернемося до Рос╕╖. З нею воювати Зах╕д не хоче ╕ не буде, але розвал ╖╖ економ╕ки, а вона валиться, бо сировинна, призведе до того, що окупован╕ Рос╕╓ю територ╕╖, як╕ в економ╕чному план╕ також н╕чого не виробляють, хто-небудь повинен буде взяти до себе. Близько п╕вроку тому один грузинський б╕знесмен сказав мен╕: нам ще рок╕в двадцять не треба повертати Абхаз╕ю та П╕вденну Осет╕ю. Питаю: чому? — Ми т╕льки зараз почали розвиватися, а нам зараз пов╕сять ╖х на шию.
— Ось ми перейшли до Донбасу. Нам його теж варто двадцять рок╕в не повертати?
— Н╕, тому що економ╕чн╕ можливост╕ Укра╖ни та Груз╕╖ дуже р╕зн╕. Укра╖на — велика кра╖на. У Груз╕╖ таких можливостей нема╓. У Груз╕╖ населення — до чотирьох м╕льйон╕в, це один Ки╖в. ╤ндустр╕ально╖ економ╕ки в Груз╕╖ н╕коли не було. Груз╕я не виробля╓ зерно ╕ н╕коли не виробляла. Виноград, м╕неральна вода, ще щось там под╕бне. У нас зараз ╕нший розвиток — ╕нновац╕╖ ╕ деяк╕ усп╕хи в промисловост╕, наприклад, феросплави. Укра╖на ж — це величезний ринок, це — величезн╕ ресурси, це — величезний ╕нтелектуальний потенц╕ал. Ось нам, наприклад, дуже важко було починати реформу арм╕╖. Коли ми ╖╖ починали, це був 1998 р╕к, виявилося, що грузин╕в — в╕йськових фах╕вц╕в — раз, два та й усе. У радянськ╕й арм╕╖ грузини служили, грубо кажучи, в каптьорках, фах╕вц╕в в╕йськово╖ справи у нас не було. Пот╕м, коли люди здобули в╕йськову осв╕ту в США, Франц╕╖, Велик╕й Британ╕╖, Н╕меччин╕, у нас з’явилися хорош╕ оф╕цери. В Укра╖н╕ тако╖ проблеми з початковим етапом в╕йськово╖ реформи нема╓.
— У результат╕, ви вважа╓те, що все це дасть змогу Укра╖н╕ й зараз «переварити» Донбас?
— Звичайно. Донбас Укра╖на зможе «переварити» дуже просто. Економ╕ка Укра╖ни з дуже великим резервом м╕цност╕. На в╕дм╕ну в╕д грузинсько╖. На момент зак╕нчення в╕йни в 1993 роц╕ наш р╕чний бюджет становив 300 м╕льйон╕в долар╕в. Це менше, н╕ж витрачають на р╕к на сво╓ утримання деяк╕ ол╕гархи. Але тут головне не в тому, що Укра╖на зможе пор╕вняно швидко в╕дновити Донбас. Головне: жодна кра╖на не може в╕дмовлятися в╕д сво╓╖ територ╕╖. Жодна нац╕я не пробачить сво╓му л╕деров╕ втрату територ╕╖. Н╕коли не пробачить. Незалежно в╕д того, наск╕льки в╕н впливовий. Св╕т так влаштований.
— Як Укра╖на може св╕й потенц╕ал сьогодн╕ конвертувати в силу на дипломатичних переговорах ╕з Рос╕╓ю?
— Потенц╕ал, патр╕отизм неможливо конвертувати. Конвертувати можна реальн╕ справи ╕ реальн╕ показники. Можна ск╕льки завгодно розмовляти з агресором, але лише якщо ви можете сказати йому: я зад╕ю силовий механ╕зм, то лише тод╕ переговори йдуть по-╕ншому, а коли ти не можеш зад╕яти ефективно силовий механ╕зм...
— Укра╖на може зараз так ставити питання?
— Н╕, не може. Нараз╕ не може.
— Чому?
— Занадто багато рок╕в ми розвалювали все, що могли розвалити.
— Питання т╕льки в слабкост╕ арм╕╖?
— Н╕. У нас зараз системна корупц╕я, у нас слабка система безпеки, у нас слабка економ╕ка.
— Що нам робити з М╕нськими угодами?
— В╕дмовлятися в╕д них не можна. Треба виконувати, як виходить, щоб нам не могли прикле╖ти ярлик держави, яка не в╕дбулася. Адже головний акцент, який зараз роблять рос╕яни, а вони завжди роблять такий наголос, коли говорять з╕ США, Франц╕╓ю, Великою Британ╕╓ю, вони кажуть: ця ж держава не в╕дбулася, вони н╕коли н╕чого не можуть виконувати! Якщо ми не будемо виконувати взят╕ на себе зобов’язання, ми будемо п╕д╕гравати ╖м у ц╕й гр╕. А якщо в якихось пунктах ╓ реч╕, що суперечать ╕нтересам нашо╖ безпеки, нашого законодавства, то ми повинн╕ про це говорити в╕дразу ж, не можна брати на себе зобов’язання, а пот╕м казати, що нам щось заважа╓.
— Тобто ми промахнулися, коли взяли на себе зобов’язання, як╕ зараз не можемо виконати без шкоди для нац╕онально╖ безпеки?
— Не думаю, що ми промахнулися. Десь ╕з п╕втора року тому, коли в╕дбувся перший «М╕нськ», у телепрограм╕ «Чорне дзеркало» я сказав, що проблема в тому, що ми ╕ рос╕яни по-р╕зному будемо читати угоди.
— ╤ не можна було не п╕дписувати текст, який можна по-р╕зному читати?
— На ту мить, н╕. Щоб подати нам цю ситуац╕ю, рос╕яни планом╕рно готувалися 20 рок╕в. Послаблювали Укра╖ну, обкрадали, втягували ╖╖ в корупц╕ю ╕ все ╕нше. У нас у Груз╕╖ так само було. М╕н╕стра оборони, наприклад, призначали з Москви. Технолог╕я одна ╕ та сама. Я завжди був упевнений, що Укра╖на не повторить наших помилок. Але в Укра╖н╕ н╕коли не в╕рили, що Рос╕я зможе напасти. Ми пост╕йно говорили укра╖нцям: ви наступн╕. Нам не в╕рили. Н╕хто.
— На якому р╕вн╕ ви говорили?
— Державн╕ управл╕нц╕, депутати, члени уряду аж до президента. Можливо, дек╕лька людей нам в╕рили, але вони не мали стосунку до прийняття р╕шень.
— Якою м╕рою ми можемо розраховувати на Зах╕д? Адже з ними Рос╕я не зможе розмовляти мовою шантажу ╕ погроз, як ╕з Укра╖ною чи Груз╕╓ю?
— Ран╕ше в Заходу завжди превалювала пол╕тика умиротворення агресора. Зараз вона зм╕ню╓ться, Зах╕д усв╕домив загрозу, що йде в╕д Рос╕╖, але ця зм╕на пол╕тики — дуже тривалий процес.
— Чому Зах╕д так п╕зно, лише коли агрес╕я Рос╕╖ в Укра╖н╕ стала очевидною вс╕м, коли справа д╕йшла до захоплення Криму, почав зм╕нювати ставлення до Рос╕╖? Невже суть рос╕йсько╖ пол╕тики не було видно ран╕ше, хоча б п╕сля агрес╕╖ щодо Груз╕╖? Де були зах╕дн╕ анал╕тичн╕ центри?
— Думаю, вони вс╕ це розум╕ли, але справа в тому, що для нового протистояння з Рос╕╓ю, для нового витка «холодно╖ в╕йни» потр╕бн╕ величезн╕ ресурси, а зах╕дн╕ пол╕тики дуже залежн╕ в╕д сво╖х виборц╕в. Тому вони заспокоювали себе над╕╓ю, що з часом у Рос╕╖ зм╕цниться громадянське сусп╕льство, демократ╕я, ╕ таким чином ця кра╖на зм╕ниться. Але зараз, у зв’язку з под╕ями в Укра╖н╕, Зах╕д уже ч╕тко розум╕╓: Рос╕я стала небезпечною. ╤ якщо з Рос╕╓ю не буде укладено угоду, яка влашту╓ вс╕ сторони, то ми семимильними кроками руха╓мося до ново╖ «зал╕зно╖ зав╕си».
— У Рос╕╖ ╓ шанс повернути Зах╕д до його колишньо╖ пол╕тики умиротворення?
— Якщо Рос╕я продовжить у тому ж дус╕, говорячи одне ╕ роблячи ╕нше, — то, повторю, ми йдемо до «зал╕зно╖ зав╕си», ╕ тод╕ найважлив╕ше для нас — те, по який б╕к ми опинимося, коли вона опускатиметься.
— Укра╖на чи Донбас?
— Увесь пострадянський прост╕р.
— Як довго Рос╕я зможе протриматися за ц╕╓ю зав╕сою?
— У Рос╕╖ нема╓ тако╖ м╕цност╕, яку мав СРСР. Для початку — пор╕вняйте територ╕ю та к╕льк╕сть населення.
— Але де пор╕г ц╕╓╖ м╕цност╕? Часто кажуть, що рос╕яни так╕ вже ╕мпер╕ал╕сти, що готов╕, образно кажучи, кору ╖сти заради ╕мпер╕╖.
— Я не в╕рю в «кору». Пор╕г — це коли в магазин╕ залишиться т╕льки морська капуста, як було перед розпадом СРСР. Як казав Борис Н╓мцов, боротьба холодильника ╕ телев╕зора обов’язково зак╕нчиться перемогою холодильника. У Рос╕╖ дуже сильний репресивний апарат, дуже важко буде п╕дняти народ проти влади, але якщо п╕дн╕меться, то вже н╕що його не зупинить. Морська капуста — це умовно, зв╕сно. Зараз, у 2016 роц╕, до не╖ ще далеко.
— Коли або якщо в Рос╕╖ ситуац╕я стане критичною, то перед рос╕йською ел╕тою постане виб╕р: або усувати нин╕шню владу ╕ радикально миритися з Заходом, або б╕гти на Зах╕д до сво╖х «заначок» — грошей ╕ в╕лл. Який вар╕ант реальн╕ший?
— Думаю, що другий. Нин╕шня рос╕йська ел╕та сибаритству╓, скаж╕мо так, тому вар╕ант боротьби — не ╖╖ вар╕ант.
— Наск╕льки серйозно Зах╕д готовий нам допомагати? Не буде так, що скажуть: мовляв, ви, звичайно, хорош╕ й правильн╕, але в╕дносини з Рос╕╓ю для нас важлив╕ш╕, виг╕дн╕ш╕ тощо?
— Це залежить в╕д нас. Коли в Груз╕╖ почалися реформи, вся допомога, яку вир╕шили нам вид╕лити, становила 147 м╕льйон╕в долар╕в. Тобто це був момент, коли Зах╕д ще не був упевнений, чи це реформи. Через три м╕сяц╕, коли були перш╕ гучн╕ антикорупц╕йн╕ справи, ╕ коли Зах╕д зрозум╕в, що ╖хню допомогу н╕хто не розкрадатиме, було вир╕шено вид╕лити 4 м╕льярди. А дал╕ — ще б╕льше. Допомога Груз╕╖ стала не т╕льки значною, а й пост╕йною, причому б╕льш╕сть ц╕╓╖ допомоги пот╕м списувалася, тобто — ╖╖ не треба було повертати. Зах╕д ум╕╓ виконувати сво╖ об╕цянки.
— В Укра╖н╕ ще не минув цей пер╕од «трьох м╕сяц╕в»?
— Пок╕йний Каха Бендук╕дзе п╕сля укра╖нсько╖ Революц╕╖ г╕дност╕ сказав, цитую не досл╕вно: «В Укра╖ни опинився ключ в╕д усього св╕ту. Питання, як ╖м Укра╖на скориста╓ться». Ось це питання — як скористаються ключем т╕, у кого в╕н опинився, — поки ще в╕дкрите.

Юр╕й САНДУЛ
«Укр╕нформ»

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16656

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков