Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У КРИМУ ПОБИЛИ ЕКС-ПРЕМ'╢РА ФРАНЧУКА ╤ ВКРАЛИ У НЬОГО ЗОЛОТО ╤ ГРОШ╤
Колишнього прем'╓р-м╕н╕стра Криму Анатол╕я Франчука нев╕дом╕ побили ╕ пограбували у власному...


УКРА╥НЦ╤ СТАЛИ ЧАСТ╤ШЕ ╥ЗДИТИ В АНЕКСОВАНИЙ КРИМ
У липн╕ м╕сяц╕ к╕льк╕сть перетин╕в адм╕нкордону з анексованим Кримом у Херсонськ╕й област╕ зросла...


СУД ПРОДОВЖИВ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ НАС╤РОВУ НОСИТИ ЕЛЕКТРОННИЙ БРАСЛЕТ
Нас╕рову заборонено сп╕лкуватися з╕ св╕дками, як╕ проходять у крим╕нальному провадженн╕....


З╤ СЦЕНАР╤Ю Ф╤ЛЬМУ ПРО СТУСА ВИДАЛИЛИ СЦЕНИ З ЙОГО АДВОКАТОМ МЕДВЕДЧУКОМ
Факт того, що сцени з Медведчуком у ф╕льм╕ не буде, п╕дтвердив продюссер стр╕чки Артем Денисов


РЕЙТИНГ ПУТ╤НА ВПАВ ДО Р╤ВНЯ 2013 РОКУ
Нин╕шн╕й рейтинг Пут╕на ╓ найнижчим з 2013 року, коли в╕н теж становив 45%.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 12.02.2016
«╢ВРОПЕЙЦ╤, ПРОБУД╤ТЬСЯ!»

В╤ДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ФРАНЦУЗЬКИХ ЕКСПЕРТ╤В ЩОДО УКРА╥НИ

Наприк╕нц╕ тижня в ╓вропейськ╕й експертн╕й сп╕льнот╕ активно поширювали в╕дкрите звернення авторитетного французького анал╕тичного центру «Synopia» до ╓вропейц╕в, яке стало особливо доречним п╕сля пропагандистсько╖ атаки на Укра╖ну на французькому канал╕ «Canal+». В ориг╕нал╕ цей текст можна прочитати, зокрема, на ресурс╕ theconversation.com, доступний в╕н також англ╕йською.
«╢вропейська правда» публ╕ку╓ укра╖нську верс╕ю звернення.

Зда╓ться, до ╓вропейц╕в поверта╓ться «укра╖нська втома». Цей ц╕кавий синдром вперше з’явився всередин╕ 2000-х, коли процеси реформування Укра╖ни, як╕ почалися одразу п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖, досить швидко зупинилися. Здавалося, пол╕тична св╕дом╕сть тод╕ була притаманна громадянам б╕льше, н╕ж урядовцям. Останн╕ втратили нагоду зд╕йснити перетворення пол╕тично╖, економ╕чно╖ та соц╕ально╖ системи кра╖ни, головним чином – через тиск ол╕гарх╕в.
Новий шанс Укра╖на отримала восени 2013 року разом з ╢вромайданом, однак за цими ман╕фестац╕ями розпочався конфл╕кт на Донбас╕, до якого причетна ╕ Рос╕я. Це показу╓, якщо хочете, що Укра╖на ╓ ключовою державою, яка забезпечу╓ р╕вновагу в ╢вроп╕. ╢вроп╕, яка в╕дчува╓ свою в╕дпов╕дальн╕сть щодо сус╕д╕в, зокрема, – з огляду на бажання мати стаб╕льн╕сть на власних кордонах.
Та спробу╓мо оц╕нити нин╕шн╕ оч╕кування (╕ громадян, ╕ кредитор╕в Укра╖ни, ╕ м╕жнародно╖ сп╕льноти) щодо спроможност╕ до зм╕н укра╖нсько╖ влади та сусп╕льства.
Т╕, хто чека╓ на швидк╕ зм╕ни, будуть до певно╖ м╕ри розчарован╕. Та головне – щоби зм╕ни стояли в порядку денному.
В 2016-му – так само, як ╕ в 2004-му (очевидно, йшлося про 2005 р╕к. – «╢П»), – в ╢вроп╕ знову в╕дчувають певну втому в╕д неквапливост╕ укра╖нських реформ.
Але, ╓вропейц╕, не втрачайте так швидко ╕нтерес до укра╖нського питання!
Перех╕д кра╖ни в╕д керовано╖ економ╕ки та пострадянсько╖ системи до л╕берально╖ демократ╕╖ та ринково╖ економ╕ки – це тривалий процес. Особливо – коли в╕н супроводжу╓ться в╕йськовим конфл╕ктом.

Укра╖нський дисбаланс

З╕ свого боку, й ╢вросоюз далеко не в т╕й форм╕, що був десять рок╕в тому. Розширення на Сх╕д чи на Балкани тепер – не на час╕. Водночас можлив╕сть Brexit – в╕д’╓днання Велико╖ Британ╕╖ в╕д ╢С – турбуватиме висок╕ каб╕нети протягом нин╕шнього року. До того ж грецька драма, без сумн╕в╕в, лишила сво╖ насл╕дки...
Напруга у в╕дносинах м╕ж ╢С та РФ досягла найвищого ступеня з часу розпаду СРСР, тод╕ як в Угорщин╕ та Польщ╕ проявляються ознаки авторитаризму.
Отже, «втома в╕д Укра╖ни» ма╓ ╕ншу, небезпечн╕шу причину: ╢вропа спить... Хоча зараз зовс╕м не час др╕мати!
╢вропа повинна залишатися живою, пильною та уважною, особливо – до св╕ту, що ╖╖ оточу╓. Водночас щодо частини причин (втоми в╕д Укра╖ни) нема╓ розб╕жностей: теракти 13 листопада у Париж╕ разом з м╕грац╕йною кризою д╕йсно призвели до того, що сир╕йська криза посунула укра╖нське питання на другий план.
Менше з тим, було б неправильним залишати Укра╖ну на самот╕ з ╖╖ проблемами, закриваючи оч╕ на них чи то через те, що так зручн╕ше, чи то через боягузтво. Навпаки, як н╕коли, важливо звернути на них увагу саме зараз, адже частина проблем, як╕ потрясають ╓вропейський континент, знайдуть сво╓ вир╕шення в Укра╖н╕.
У в╕йськовому план╕ стаб╕л╕зац╕я на фронт╕ Укра╖ни дасть змогу знизити р╕вень напруги на континент╕ в ц╕лому. Хоча М╕нськ╕ домовленост╕ сприяли зменшенню активност╕ во╓нних д╕й, вони так ╕ не припинилися. В╕д лютого 2015 року був досягнутий певний прогрес, ╕ сторони-учасники конфл╕кту погодилися, що вир╕шення кризи лежить саме в пол╕тичн╕й, а не у в╕йськов╕й площин╕.
У 2016 роц╕ саме за умови виконання цих угод буде можливе зняття санкц╕й, як╕ накладен╕ на Рос╕ю. Безумовне ж скасування санкц╕й дискредиту╓ зовн╕шню пол╕тику ╢вропи, яка ╕ так п╕дда╓ться пост╕йн╕й критиц╕.
Тим не менше, той, хто об╕знаний про ступ╕нь напруженост╕ в сам╕й Укра╖н╕, у ╖╖ в╕дносинах з Рос╕╓ю, а також у недол╕ках М╕нських угод, розум╕╓, що Донбас залишатиметься гарячою точкою в ╢вроп╕, в╕д яко╖ ми не можемо в╕двернутися.
Поступово вгамовувати нестаб╕льн╕сть в Укра╖н╕ вкрай важливо, щоби збер╕гати збалансован╕сть у сам╕й ╢вроп╕.

Без важел╕в розширення ╢С

Що стосу╓ться економ╕ки, то Укра╖на наблизилася до ╓вропейського ринку завдяки застосуванню з 1 с╕чня 2016 року угоди про поглиблену та всеосяжну зону в╕льно╖ торг╕вл╕. Основне ╖╖ завдання – переформатувати укра╖нську економ╕ку, зробити ╖╖ конкурентоспроможною, такою, що д╕╓ за ╓вропейськими стандартами.
Боротьба з корупц╕╓ю лиша╓ться неймов╕рним викликом, адже багатства зосереджен╕ в к╕лькох руках тих, хто зум╕в вибудувати систему на власну користь.
Дос╕ ключовою руш╕йною силою реформ вважали об╕цянку подальшо╖ ╕нтеграц╕╖ т╕╓╖ чи ╕ншо╖ кра╖ни до ╢С. Нин╕ ж доведеться шукати нов╕ мотивац╕╖ для подальших перетворень, адже перспектив розширення ╢С, принаймн╕ у найближч╕ роки, оч╕кувати не доводиться.
Реформи енергетичного сектора та газотранспортно╖ системи – це проекти та завдання континентального масштабу, як╕ стоять перед нами. ╤ саме Укра╖на матиме найб╕льше зиску в╕д зближення ╢С та ╢враз╕йського союзу.
Що стосу╓ться сфери державного управл╕ння, то на укра╖нц╕в чекають масштабн╕ проекти – так╕, як децентрал╕зац╕я. Кра╖ни-члени ╢С мають необх╕дний досв╕д, щоб допомагати Ки╓ву у таких глибоких перетвореннях.
* * *
Насамк╕нець, з пол╕тично╖ точки зору та беручи до уваги попередн╕ два пункти, для нормал╕зац╕╖ в╕дносин м╕ж ╢вросоюзом та РФ обов’язково потр╕бно буде досягти покращення ситуац╕╖ всередин╕ Укра╖н╕, а не ╖╖ роздратованого уникання.
Не ╓ альтернативою вар╕анти в╕дмови в╕д Укра╖ни, щоби догодити Москв╕, або ж в╕йни з Рос╕╓ю задля задоволення Ки╓ва. Натом╕сть ╕деться про те, щоби по╓днати р╕зн╕ ╕нтереси та вир╕шити конфл╕кт.
Без Ки╓ва неможливе покращення в╕дносин м╕ж ╢вропою та Рос╕╓ю, а без покращення рос╕йсько-╓вропейських в╕дносин не буде основи для того, щоби сус╕дн╕ з нами держави розвивалися в хороших умовах.
«Право на розумне управл╕ння» не ма╓ кордон╕в: це ╓ ключовою тезою на ╢вропейському континент╕, особливо для француз╕в, як╕ опинилися на передов╕й М╕нських угод ╕ повинн╕ й надал╕ брати участь у цьому проект╕.
Майбутн╓ Укра╖ни буде прямим в╕ддзеркаленням здатност╕ ╢вропи будувати сво╓ майбутн╓ в дус╕ свого основоположного ╕деалу – миру, а також розвивати ширш╕ та б╕льш збалансован╕ в╕дносини в сво╓му географ╕чному, ╕сторичному, культурному та пол╕тичному оточенн╕.
╢вропейц╕, пробуд╕ться!
Те, що в╕дбува╓ться в Укра╖н╕, також ╓ частиною нашо╖ сп╕льно╖ дол╕ ╕ нашо╖ здатност╕ долучитися до вир╕шення проблем кра╖ни-партнера, водночас не пропонуючи ╖й перспективи негайного при╓днання до ╢вропейського Союзу.

Сир╕л БРЕТ,
викладач паризького ╤нституту пол╕тичних досл╕джень ╕ член робочо╖ групи по Укра╖н╕ в think-tank «Synopia».
Флоран ПАРМЕНТЬ╢,
викладач у Школ╕ зв’язк╕в з громадськ╕стю паризького ╤нституту пол╕тичних досл╕джень, член робочо╖ групи по Укра╖н╕ в «Synopia».
Александр МАЛАФЕЙ,
президент «Synopia»
eurointegration.com.ua
* * *
«Synopia» – французький анал╕тичний центр, що спец╕ал╕зу╓ться на управл╕нн╕ в державному та приватному сектор╕ у Франц╕╖ та ╢вроп╕.
Редакц╕я «╢вропейсько╖ правди» висловлю╓ вдячн╕сть груп╕ «Безпека та розвиток» за допомогу у переклад╕ статт╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 12.02.2016 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16643

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков