"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Урок української"
#6 за 05.02.2016
ЗА ЩАСТЯ, ЗА ВОЛЮ, ЗА СВ╤ТЛУЮ ДОЛЮ!
Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!
З 1 лютого «Кримська св╕тлиця» розпочала прийом творчих доробк╕в на Всеукра╖нський л╕тературний конкурс «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ кримського поета Данила Кононенка. При╓мно, що вже з першого дня до оргком╕тету конкурсу почали надходити перш╕ конкурсн╕ роботи, а це означа╓, що конкурс, який розпочав свою ╕стор╕ю в Криму ╕ проходив тут 10 рок╕в, тепер з ╕менем Данила Кононенка продовжить в╕дкривати юн╕ л╕тературн╕ таланти по вс╕й Укра╖н╕. Ми також з рад╕стю сприйма╓мо кожен в╕дгук ╕ спогади колишн╕х конкурсант╕в, як╕ не загубилися в повсякденному житт╕, а д╕знавшись про в╕дродження конкурсу, згадують про сво╓ кримське дитинство, про перш╕ кроки в л╕тератур╕, про свою участь у конкурс╕ ╕, звичайно, про першого наставника, яким для багатьох початк╕вц╕в був Данило Андр╕йович Кононенко.
На ╕н╕ц╕ативу «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕дродити л╕тературний конкурс з ╕менем кримського поета Данила Кононенка в╕дгукнулась колишня учасниця конкурсу — Ян╕на Щербань, яка сьогодн╕ живе ╕ працю╓ в м╕ст╕ Остроз╕ Р╕вненсько╖ област╕. Ян╕на написала, що вважа╓ Данила Андр╕йовича сво╖м хрещеним батьком у журнал╕стиц╕, що саме конкурс ╕ Данило Кононенко, як його голова жур╕, дав школярц╕ ╕з м╕ста Саки в╕ру в себе, у те, що головне — не зупинятись, йдучи до сво╓╖ мети! Вперше Ян╕на взяла участь у л╕тературному конкурс╕ в 2005 роц╕, коли навчалась в 9 клас╕ ЗОШ № 6 м╕ста Саки. Про себе тод╕ д╕вчинка написала, що в╕дв╕ду╓ л╕тературно-поетичну студ╕ю «Маг╕я слова», та що ╓ лауреатом Всеукра╖нського конкурсу книжок «Тарасовими шляхами», створених д╕тьми, а також про те, що здобула перше м╕сце у конкурс╕ дитячо╖ творчост╕ «Нащадки пам’ять бережуть». Данило Андр╕йович в╕дразу звернув увагу на доб╕рку в╕рш╕в, як╕ Ян╕на над╕слала на конкурс. Особливо в╕дзначив в╕рш «М╕й Крим»:
П╕востр╕в св╕тла та любов╕, Куточок сонця ╕ над╕й. Печери, гори, Чорне море, М╕й Крим — земля яскравих мр╕й!
До реч╕, п╕зн╕ше саме на цей в╕рш напише музику Февз╕ Ал╕╓в — кримськотатарський сп╕вак та композитор. П╕сня «М╕й Крим» на слова Ян╕ни Щербань в т╕ роки часто звучатиме на концертних майданчиках Автономно╖ Республ╕ки Крим. За роки свого ╕снування в Криму конкурс виявив чимало обдарованих д╕тей, допом╕г ╖м правильно зор╕╓нтуватися в обранн╕ сво╓╖ подальшо╖ житт╓во╖ дороги. Як рад╕в Данило Кононенко, коли д╕знавався, що колишн╕ учасники конкурсу навчаються на ф╕лолог╕чних факультетах навчальних заклад╕в Укра╖ни. Перш╕ учасники конкурсу, зокрема, Тетяна Кис╕ль з Керч╕ на той момент уже навчалась в Ки╖вському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Тараса Шевченка, Св╕тлана Таратор╕на з Роздольного ╕ Ганна Ковальчук ╕з С╕мферополя — в Нац╕ональному педагог╕чному ун╕верситет╕ ╕м. М. Драгоманова, Оксана Тищенко-Монастирська — в Тавр╕йському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕м. В. ╤. Вернадського, а ╤рина Гриша╓ва, теж учасниця конкурсу, на той момент навчалась на 1 курс╕ факультету журнал╕стики Тавр╕йського еколог╕чного ун╕верситету. ╤ головне, що майже вс╕ колишн╕ переможц╕ конкурсу продовжували писати ╕ пл╕дно сп╕впрацювати з «Кримською св╕тлицею». На момент проведення у 2005 роц╕ восьмого конкурсу серед колишн╕х переможц╕в змагання були уже нав╕ть профес╕йн╕ письменники, як-от, учасниця другого конкурсу (1999 р╕к) Св╕тлана Таратор╕на, котру саме тод╕ було прийнято до лав Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни. Данило Андр╕йович був упевнений, що працю л╕тератора чи журнал╕ста, вчителя-словесника важко уявити без ф╕лолог╕чно╖ осв╕ти. Адже ф╕лолог у переклад╕ з грецько╖ – той, хто любить слово! А любити слово, насамперед, покликан╕ вчител╕-ф╕лологи, журнал╕сти, л╕тератори. Головне, вважав Данило Кононенко, конкурс повинен пробудити у д╕тей любов до р╕дного слова, показати, що ╖хньою творч╕стю ц╕кавляться, п╕дтримати молодих початк╕вц╕в хоча б добрим словом, а дал╕ вони сам╕ вийдуть на св╕й особистий творчий шлях. Звертаючись до конкурсант╕в, Данило Андр╕йович наголошував: головне, щоб кожен, хто взявся за перо, шукав св╕й власний голос, зум╕в засобом художнього образу, використовуючи багатство р╕дно╖ мови, передати найсокровенн╕ше, те, «що на серце лягло». Прочитавши в╕рш╕ Ян╕ни Щербань, як╕ д╕вчина над╕слала на восьмий л╕тературний конкурс школяр╕в Криму «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!», Данило Андр╕йович п╕д час обговорення сказав, що ц╕й д╕вчинц╕ обов’язково треба продовжувати писати, ╖╖ треба просто спрямувати ╕ п╕дказати, щоб б╕льше докладала зусиль, ╕ Ян╕на обов’язково стане справжньою творчою особист╕стю. Данило Андр╕йович, як справжн╕й поет, серцем в╕дчував молод╕ таланти ╕ р╕дко коли помилявся. Адже багато що залежало не т╕льки в╕д його настанов, а й в╕д самих початк╕вц╕в-л╕тератор╕в. Не пиш╕ть, щоб лише отримати приз, любив повторювати голова жур╕ конкурсу Данило Кононенко, — пиш╕ть, коли не писати не можете! Нагородження переможц╕в восьмого л╕тературного конкурсу в╕дбувалось у св╕тлиц╕-музе╖ «Слава Укра╖ни» С╕мферопольсько╖ школи-╕нтернату № 1. Гостей радо в╕тала господиня музею, одна з його орган╕затор╕в, колишн╕й педагог ц╕╓╖ школи, кавалер ордена княгин╕ Ольги Валентина ╤ван╕вна Чекал╕на. ╥╖ виступ був пронизаний закликом любити ╕ шанувати свою р╕дну державу Укра╖ну, знати ╕ вивчати ╖╖ ╕стор╕ю ╕ культуру. Ян╕на Щербань, учениця 9-В класу ЗОШ № 6 м. Саки, саме цього року пос╕ла друге м╕сце в ном╕нац╕╖ «Поез╕я». Ось деяк╕ ╖╖ твори т╕╓╖ пори:
М╤Й Р╤ДНИЙ КРАЙ
Моя земля, м╕й р╕дний край, До тебе мо╓ серце рветься. Лани, степи, зелений гай, Усе мил╕шим тут зда╓ться. Моя земля, м╕й р╕дний край, Краса твоя — як пром╕нь сонця. Мен╕ ти душу з╕гр╕вай, Осв╕тлюй знов мо╓ в╕конце. Моя земля, м╕й р╕дний край, Моя славетна Батьк╕вщина, Шумить веселий водограй ╤ лл╓ться п╕сня солов’╖на.
КАЛИНА
Душа рад╕╓, сонце гра╓, Додому стежкою ╕ду. Та ось, я раптом пом╕чаю: Росте калина у саду. ╤ наче сонце та калина Осв╕тлю╓ зелений сад. Отак ╕ р╕дний край ╓диний Д╕литися любов’ю рад. Росте в саду ота калина ╤ людям радощ╕ несе, Як наша ненька-Укра╖на, Що в серц╕ кожного живе.
В╤РЮ В МАЙБУТН╢ ТВО╢, УКРА╥НО!
Я в╕рю в майбутн╓ тво╓, Укра╖но, См╕ливо про це говорю. Ти в мене одна найр╕дн╕ша кра╖на, Як мат╕р тебе я люблю. Я в╕рю в майбутн╓ тво╓, Укра╖но, Ця в╕ра незгасно живе. Моя найдорожча, свята Батьк╕вщино, Я в╕рю в майбутн╓ тво╓!
М╤Й КРИМ П╕востр╕в св╕тла та любов╕, Куточок сонця ╕ над╕й. Печери, гори, Чорне море, М╕й Крим — земля яскравих мр╕й! Тавриди давньо╖ минуле Висок╕ скел╕ бережуть. Багато часу проминуло, А та╓мниц╕ все живуть. Сво╖ слова до Батьк╕вщини З любов’ю тихо промовля. М╕й Крим — частинка Укра╖ни, Це серцю дорога земля.
А вже через р╕к у 2006 роц╕ в дев’ятому л╕тературному конкурс╕ школяр╕в Криму «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» в ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика» учениця 10-В класу НВК «Школа-л╕цей» м. Саки Ян╕на Щербань пос╕ла трет╓ м╕сце за нарис про Помаранчеву мирну революц╕ю на майдан╕ Незалежност╕ в столиц╕ нашо╖ Укра╖ни Ки╓в╕. Пропону╓мо уривки з ц╕╓╖ конкурсно╖ роботи.
ЗА ЩАСТЯ, ЗА ВОЛЮ, ЗА СВ╤ТЛУЮ ДОЛЮ!
Напевно, кожен з нас замислювався над таким питанням: що означа╓ бути справжн╕м патр╕отом, сином Укра╖ни? Чи зможу я в╕ддати сво╓ життя у боротьб╕ за свободу р╕дного краю? П╕сля цього до нас приходило багато р╕зних думок, ми починали м╕ркувати ╕ намагалися робити висновки. Одне ми розум╕╓мо одразу: патр╕от — не пусте слово, це звання треба заслужити. Людина-патр╕от повинна бути чесною не т╕льки перед собою, а й перед землею, де вона народилася, та перед народом, який ╖╖ виростив. Вона зобов’язана ╕ти до к╕нця. Через штучн╕ кордони, через п╕тьму брехн╕ ╕ лихол╕ття, що скували ╖╖ край.... Ще до под╕й Помаранчево╖ революц╕╖ у газет╕ «Кримська св╕тлиця» я побачила так╕ рядки: Народе м╕й, допоки в б╕дах Ти будеш жить, терп╕ти страх? Ти помилився в Леон╕дах, — Не помились у В╕кторах! Мене дуже зачепили ц╕ слова, а ще б╕льше те, що ╖хн╕й автор не ризикнув поставити п╕д ними св╕й п╕дпис, боячись, що його зацькують на робот╕. ╤ це д╕йсно могло статися. Я знаю багато людей, як╕ за п╕дтримку чесно╖ влади втратили роботу. У той час намагалися принижувати громадян, як╕ см╕ливо, з рад╕стю промовляли «Так!» сво╓му народу. М╕стична складова всього того, що сталося в Укра╖н╕, хвилю╓ нав╕ть людей, далеких в╕д рел╕г╕╖, а тим б╕льше в╕руючих, котр╕ в╕дчувають ╖╖ езотерику. Укра╖нським дивом називають Помаранчеву революц╕ю в усьому св╕т╕. Бо такого ще не було, щоб м╕льйони людей об’╓днались на морал╕, а не за ознаками територ╕альними, мовними, рел╕г╕йними чи расовими. Люди запрагли правди, спротививши брехню, народ п╕днявся раптом й на повен зр╕ст — чолом до неба й свободи. Во╕стину, як у Святому Письм╕: «П╕знайте правду, ╕ вона зробить вас в╕льними». На Майдан╕ сталося те, що в╕дбува╓ться з ╕коною: спочатку вона акумулю╓ енерг╕ю звернутих до не╖ молитов, а пот╕м сама в╕дда╓ енерг╕ю. На Майдан принесли свою енерг╕ю м╕льйони людей… Майдан з╕брав однодумц╕в, однов╕рц╕в. Виборсавшись з брехн╕, як з брудно╖ повен╕, люди прибивалися до цього острова правди, як до спас╕ння. ╤ настала рад╕сна довгооч╕кувана хвилина, — народ перем╕г! Це була чесна перемога, за яку люди боролися, яку вони в╕дстоювали, перемога, вимолена у Господа. Вона прийшла до нас разом з Новим роком ╕ стала найкращим новор╕чним подарунком. Ось я беру перший номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕» за 2005 р╕к, та бачу так╕ слова:
В╕ват, народе! Жив ти в б╕дах, Та зло зборов, здолавши страх. Ти помилився в Леон╕дах, Не помиливсь у В╕кторах!
Так, тепер цей лозунг, написаний Михайлом Вишняком, звучить ╕накше, й автор вже залишив св╕й п╕дпис. Це св╕дчить про те, що тепер нам не треба ховати сво╖х облич, думок та почутт╕в... Любов до Бога ╕ р╕дно╖ земл╕ — основа нашо╖ духовност╕. Любов до в╕льно╖ прац╕ на власн╕й земл╕ — основа укра╖нського способу життя. Християнська мораль, нац╕ональн╕ традиц╕╖ та звича╖ народно╖ трудово╖ сол╕дарност╕ м╕сцевих громад надихали громадським духом укра╖нську нац╕ю. Духом Свободи ╕ Самост╕йност╕. Духом, що ╓днав, боровся та животворив. Духом, що створив ╕ Ки╖вську Русь, ╕ Козацьку державу, ╕ сучасну Укра╖ну. Величним Духом в╕льно╖ прац╕, що формувала добробут укра╖нсько╖ родини та нац╕ональне багатство вс╕╓╖ Укра╖ни. ╤ цей Дух допомагав, допомага╓ ╕ буде допомагати нам захищати св╕й р╕дний край. Укра╖нц╕ не повинн╕ розслаблятися, нам ╕ дал╕ треба см╕ливо д╕яти на користь сво╓╖ кра╖ни. Ще багато перемог чека╓ на тебе, Укра╖нський Народе! Ти переможеш, Народе-Лицарю, ╕ в Держав╕ сво╖й незалежн╕й установиш волю святу для народ╕в, що живуть на розк╕шних землях Тво╖х. В╕рний високим засадам вол╕ ╕ р╕вност╕, що плекав Ти з час╕в стародавн╕х, Ти явиш вс╕м народам св╕тлий образ правово╖ держави… Невпинна праця син╕в Тво╖х заго╖ть рани криваво╖ ру╖ни, дасть житн╕ скарби для вс╕х народ╕в св╕ту, дасть спок╕й ╕ щастя Велик╕й, В╕льн╕й, Самост╕йн╕й Укра╖н╕. Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но! Геро╖чна боротьба наших предк╕в ╕ пам’ять про ╖хню лицарську смерть за Батьк╕вщину — це для нас наказ. Ми не можемо зрадити сво╓╖ Держави, не можемо зрадити Майдан! Зак╕нчити свою роботу я хочу власним в╕ршем:
Чому засяяли обличчя, У душ╕ рад╕сть ув╕йшла. Мов подарунок новор╕чний Новина ця до вас прийшла. З народом в╕ра та над╕я, Нема на серц╕ б╕льше ран. Настала рад╕сна под╕я, Ступило щастя на Майдан. «Ти краще впадь, але не зрадь!» — Ось так Франко казав народу. Тепер ╕ ти ус╕м порадь, Нехай не зрадять свого роду! Ян╕на ЩЕРБАНЬ, учениця 10-В класу НВК «Школа-л╕цей» м. Саки (2006 р╕к) * * * Минуло 10 рок╕в в╕дтод╕, як школярка ╕з м╕ста Саки написала цей конкурсний тв╕р з в╕рою у Франкове «не зрадь»! П╕сля Помаранчево╖ в╕дбулась Революц╕я г╕дност╕, анексовано Крим, ╕де в╕йна за Донбас, в Укра╖н╕ пролита кров за р╕дну землю сьогодн╕шн╕ми «крутянами», тими, кому в╕д 20-25 рок╕в, ╕ це могли бути т╕, хто 10 рок╕в тому писав про безкровну перемогу на Майдан╕! Чи в╕рять нин╕шн╕ д╕ти в майбутн╓ нашо╖ держави — сво╓ майбутн╓? Що напишуть сьогодн╕шн╕ конкурсанти л╕тературного конкурсу ╕мен╕ Данила Кононенка, який нав╕ть в останню мить свого земного життя прошепот╕в: «Б╕дна моя Укра╖но...». Час покаже. Життя трива╓. Конкурс розпочався!
Олесь ТАВР╤ЙСЬКИЙ
2006 р╕к. Переможц╕ конкурсу в св╕тлиц╕-музе╖ «Слава Укра╖ни» С╕мферопольсько╖ школи-╕нтернату № 1
ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ КРИМСЬКОГО ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА
УМОВИ КОНКУРСУ: — Мова конкурсу — укра╖нська. — В╕к учасник╕в — учн╕ 8-11 клас╕в. — Ном╕нац╕╖ конкурсу — «Поез╕я», «Проза», «Публ╕цистика». — У ном╕нац╕ю «Поез╕я» конкурсант ма╓ над╕слати 5-8 в╕рш╕в. — У ном╕нац╕╖ «Проза» та «Публ╕цистика» надсилаються роботи на в╕льну тему обсягом 4-8 стор╕нок. Учасники конкурсу повинн╕ вказати повн╕стю сво╓ пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕, в╕к, адресу, навчальний заклад, телефон та електронну адресу. Терм╕н подач╕ конкурсних роб╕т — з 1 лютого до 10 кв╕тня 2016 року на електронну адресу газети «Кримська св╕тлиця» — kr_svit@meta.ua Твори учасник╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка публ╕куватимуться в газет╕ «Кримська св╕тлиця». Оц╕нюватиме творч╕сть учасник╕в компетентне письменницьке жур╕, до складу якого ув╕йдуть, зокрема, й колишн╕ переможц╕ конкурсу «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!». П╕дбиття п╕дсумк╕в конкурсу та нагородження переможц╕в в╕дбудеться в м. Ки╓в╕ напередодн╕ Великодн╕х Свят. На переможц╕в чекають дипломи, подарунки та зб╕рка твор╕в молодих автор╕в — переможц╕в та учасник╕в конкурсу. Оргком╕тет
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16624
|