Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2849)
З потоку життя (6004)
Душі криниця (3339)
Українці мої... (1437)
Резонанс (1451)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1641)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 05.02.2016
ЗА ЩАСТЯ, ЗА ВОЛЮ, ЗА СВ╤ТЛУЮ ДОЛЮ!

Ми – д╕ти тво╖, Укра╖но!

З 1 лютого «Кримська св╕тлиця» розпочала прийом творчих доробк╕в на Всеукра╖нський л╕тературний конкурс «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕мен╕ кримського поета Данила Кононенка. При╓мно, що вже з першого дня до оргком╕тету конкурсу почали надходити перш╕ конкурсн╕ роботи, а це означа╓, що конкурс, який розпочав свою ╕стор╕ю в Криму ╕ проходив тут 10 рок╕в, тепер з ╕менем Данила Кононенка продовжить в╕дкривати юн╕ л╕тературн╕ таланти по вс╕й Укра╖н╕. Ми також з рад╕стю сприйма╓мо кожен в╕дгук ╕ спогади колишн╕х конкурсант╕в, як╕ не загубилися в повсякденному житт╕, а д╕знавшись про в╕дродження конкурсу, згадують про сво╓ кримське дитинство, про перш╕ кроки в л╕тератур╕, про свою участь у конкурс╕ ╕, звичайно, про першого наставника, яким для багатьох початк╕вц╕в був Данило Андр╕йович Кононенко.

На ╕н╕ц╕ативу «Кримсько╖ св╕тлиц╕» в╕дродити л╕тературний конкурс з ╕менем кримського поета Данила Кононенка в╕дгукнулась колишня учасниця конкурсу — Ян╕на Щербань, яка сьогодн╕ живе ╕ працю╓ в м╕ст╕ Остроз╕ Р╕вненсько╖ област╕. Ян╕на написала, що вважа╓ Данила Андр╕йовича сво╖м хрещеним батьком у журнал╕стиц╕, що саме конкурс ╕ Данило Кононенко, як його голова жур╕, дав школярц╕ ╕з м╕ста Саки в╕ру в себе, у те, що головне — не зупинятись, йдучи до сво╓╖ мети! Вперше Ян╕на взяла участь у л╕тературному конкурс╕ в 2005 роц╕, коли навчалась в 9 клас╕ ЗОШ № 6 м╕ста Саки. Про себе тод╕ д╕вчинка написала, що в╕дв╕ду╓ л╕тературно-поетичну студ╕ю «Маг╕я слова», та що ╓ лауреатом Всеукра╖нського конкурсу книжок «Тарасовими шляхами», створених д╕тьми, а також про те, що здобула перше м╕сце у конкурс╕ дитячо╖ творчост╕ «Нащадки пам’ять бережуть». Данило Андр╕йович в╕дразу звернув увагу на доб╕рку в╕рш╕в, як╕ Ян╕на над╕слала на конкурс. Особливо в╕дзначив в╕рш «М╕й Крим»:

П╕востр╕в св╕тла та любов╕,
Куточок сонця ╕ над╕й.
Печери, гори, Чорне море,
М╕й Крим — земля яскравих мр╕й!

До реч╕, п╕зн╕ше саме на цей в╕рш напише музику Февз╕ Ал╕╓в — кримськотатарський сп╕вак та композитор. П╕сня «М╕й Крим» на слова Ян╕ни Щербань в т╕ роки часто звучатиме на концертних майданчиках Автономно╖ Республ╕ки Крим.
За роки свого ╕снування в Криму конкурс виявив чимало обдарованих д╕тей, допом╕г ╖м правильно зор╕╓нтуватися в обранн╕ сво╓╖ подальшо╖ житт╓во╖ дороги. Як рад╕в Данило Кононенко, коли д╕знавався, що колишн╕ учасники конкурсу навчаються на ф╕лолог╕чних факультетах навчальних заклад╕в Укра╖ни. Перш╕ учасники конкурсу, зокрема, Тетяна Кис╕ль з Керч╕ на той момент уже навчалась в Ки╖вському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Тараса Шевченка, Св╕тлана Таратор╕на з Роздольного ╕ Ганна Ковальчук ╕з С╕мферополя — в Нац╕ональному педагог╕чному ун╕верситет╕ ╕м. М. Драгоманова, Оксана Тищенко-Монастирська — в Тавр╕йському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕м. В. ╤. Вернадського, а ╤рина Гриша╓ва, теж учасниця конкурсу, на той момент навчалась на 1 курс╕ факультету журнал╕стики Тавр╕йського еколог╕чного ун╕верситету. ╤ головне, що майже вс╕ колишн╕ переможц╕ конкурсу продовжували писати ╕ пл╕дно сп╕впрацювати з «Кримською св╕тлицею». На момент проведення у 2005 роц╕ восьмого конкурсу серед колишн╕х переможц╕в змагання були уже нав╕ть профес╕йн╕ письменники, як-от, учасниця другого конкурсу (1999 р╕к) Св╕тлана Таратор╕на, котру саме тод╕ було прийнято до лав Нац╕онально╖ сп╕лки письменник╕в Укра╖ни.
Данило Андр╕йович був упевнений, що працю л╕тератора чи журнал╕ста, вчителя-словесника важко уявити без ф╕лолог╕чно╖ осв╕ти. Адже ф╕лолог у переклад╕ з грецько╖ – той, хто любить слово! А любити слово, насамперед, покликан╕ вчител╕-ф╕лологи, журнал╕сти, л╕тератори. Головне, вважав Данило Кононенко, конкурс повинен пробудити у д╕тей любов до р╕дного слова, показати, що ╖хньою творч╕стю ц╕кавляться, п╕дтримати молодих початк╕вц╕в хоча б добрим словом, а дал╕ вони сам╕ вийдуть на св╕й особистий творчий шлях. Звертаючись до конкурсант╕в, Данило Андр╕йович наголошував: головне, щоб кожен, хто взявся за перо, шукав св╕й власний голос, зум╕в засобом художнього образу, використовуючи багатство р╕дно╖ мови, передати найсокровенн╕ше, те, «що на серце лягло».
Прочитавши в╕рш╕ Ян╕ни Щербань, як╕ д╕вчина над╕слала на восьмий л╕тературний конкурс школяр╕в Криму «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!», Данило Андр╕йович п╕д час обговорення сказав, що ц╕й д╕вчинц╕ обов’язково треба продовжувати писати, ╖╖ треба просто спрямувати ╕ п╕дказати, щоб б╕льше докладала зусиль, ╕ Ян╕на обов’язково стане справжньою творчою особист╕стю. Данило Андр╕йович, як справжн╕й поет, серцем в╕дчував молод╕ таланти ╕ р╕дко коли помилявся. Адже багато що залежало не т╕льки в╕д його настанов, а й в╕д самих початк╕вц╕в-л╕тератор╕в. Не пиш╕ть, щоб лише отримати приз, любив повторювати голова жур╕ конкурсу Данило Кононенко, — пиш╕ть, коли не писати не можете!
Нагородження переможц╕в восьмого л╕тературного конкурсу в╕дбувалось у св╕тлиц╕-музе╖ «Слава Укра╖ни» С╕мферопольсько╖ школи-╕нтернату № 1. Гостей радо в╕тала господиня музею, одна з його орган╕затор╕в, колишн╕й педагог ц╕╓╖ школи, кавалер ордена княгин╕ Ольги Валентина ╤ван╕вна Чекал╕на. ╥╖ виступ був пронизаний закликом любити ╕ шанувати свою р╕дну державу Укра╖ну, знати ╕ вивчати ╖╖ ╕стор╕ю ╕ культуру.
Ян╕на Щербань, учениця 9-В класу ЗОШ № 6 м. Саки, саме цього року пос╕ла друге м╕сце в ном╕нац╕╖ «Поез╕я». Ось деяк╕ ╖╖ твори т╕╓╖ пори:

М╤Й Р╤ДНИЙ КРАЙ

Моя земля, м╕й р╕дний край,
До тебе мо╓ серце рветься.
Лани, степи, зелений гай,
Усе мил╕шим тут зда╓ться.
Моя земля, м╕й р╕дний край,
Краса твоя — як пром╕нь сонця.
Мен╕ ти душу з╕гр╕вай,
Осв╕тлюй знов мо╓ в╕конце.
Моя земля, м╕й р╕дний край,
Моя славетна Батьк╕вщина,
Шумить веселий водограй
╤ лл╓ться п╕сня солов’╖на.

КАЛИНА

Душа рад╕╓, сонце гра╓,
Додому стежкою ╕ду.
Та ось, я раптом пом╕чаю:
Росте калина у саду.
╤ наче сонце та калина
Осв╕тлю╓ зелений сад.
Отак ╕ р╕дний край ╓диний
Д╕литися любов’ю рад.
Росте в саду ота калина
╤ людям радощ╕ несе,
Як наша ненька-Укра╖на,
Що в серц╕ кожного живе.

В╤РЮ В МАЙБУТН╢ ТВО╢, УКРА╥НО!

Я в╕рю в майбутн╓ тво╓, Укра╖но,
См╕ливо про це говорю.
Ти в мене одна найр╕дн╕ша кра╖на,
Як мат╕р тебе я люблю.
Я в╕рю в майбутн╓ тво╓, Укра╖но,
Ця в╕ра незгасно живе.
Моя найдорожча,
 свята Батьк╕вщино,
Я в╕рю в майбутн╓ тво╓!

М╤Й КРИМ
П╕востр╕в св╕тла та любов╕,
Куточок сонця ╕ над╕й.
Печери, гори, Чорне море,
М╕й Крим — земля яскравих мр╕й!
Тавриди давньо╖ минуле
Висок╕ скел╕ бережуть.
Багато часу проминуло,
А та╓мниц╕ все живуть.
Сво╖ слова до Батьк╕вщини
З любов’ю тихо промовля.
М╕й Крим — частинка Укра╖ни,
Це серцю дорога земля.

А вже через р╕к у 2006 роц╕ в дев’ятому л╕тературному конкурс╕ школяр╕в Криму «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» в ном╕нац╕╖ «Публ╕цистика» учениця 10-В класу НВК «Школа-л╕цей» м. Саки Ян╕на Щербань пос╕ла трет╓ м╕сце за нарис про Помаранчеву мирну революц╕ю на майдан╕ Незалежност╕ в столиц╕ нашо╖ Укра╖ни Ки╓в╕. Пропону╓мо уривки з ц╕╓╖ конкурсно╖ роботи.

ЗА ЩАСТЯ, ЗА ВОЛЮ, ЗА СВ╤ТЛУЮ ДОЛЮ!

Напевно, кожен з нас замислювався над таким питанням: що означа╓ бути справжн╕м патр╕отом, сином Укра╖ни? Чи зможу я в╕ддати сво╓ життя у боротьб╕ за свободу р╕дного краю? П╕сля цього до нас приходило багато р╕зних думок, ми починали м╕ркувати ╕ намагалися робити висновки.
Одне ми розум╕╓мо одразу: патр╕от — не пусте слово, це звання треба заслужити. Людина-патр╕от повинна бути чесною не т╕льки перед собою, а й перед землею, де вона народилася, та перед народом, який ╖╖ виростив. Вона зобов’язана ╕ти до к╕нця. Через штучн╕ кордони, через п╕тьму брехн╕ ╕ лихол╕ття, що скували ╖╖ край....
Ще до под╕й Помаранчево╖ революц╕╖ у газет╕ «Кримська св╕тлиця» я побачила так╕ рядки:
Народе м╕й, допоки в б╕дах
Ти будеш жить, терп╕ти страх?
Ти помилився в Леон╕дах, —
Не помились у В╕кторах!
Мене дуже зачепили ц╕ слова, а ще б╕льше те, що ╖хн╕й автор не ризикнув поставити п╕д ними св╕й п╕дпис, боячись, що його зацькують на робот╕. ╤ це д╕йсно могло статися. Я знаю багато людей, як╕ за п╕дтримку чесно╖ влади втратили роботу. У той час намагалися принижувати громадян, як╕ см╕ливо, з рад╕стю промовляли «Так!» сво╓му народу.
М╕стична складова всього того, що сталося в Укра╖н╕, хвилю╓ нав╕ть людей, далеких в╕д рел╕г╕╖, а тим б╕льше в╕руючих, котр╕ в╕дчувають ╖╖ езотерику.
Укра╖нським дивом називають Помаранчеву революц╕ю в усьому св╕т╕. Бо такого ще не було, щоб м╕льйони людей об’╓днались на морал╕, а не за ознаками територ╕альними, мовними, рел╕г╕йними чи расовими. Люди запрагли правди, спротививши брехню, народ п╕днявся раптом й на повен зр╕ст — чолом до неба й свободи. Во╕стину, як у Святому Письм╕: «П╕знайте правду, ╕ вона зробить вас в╕льними». На Майдан╕ сталося те, що в╕дбува╓ться з ╕коною: спочатку вона акумулю╓ енерг╕ю звернутих до не╖ молитов, а пот╕м сама в╕дда╓ енерг╕ю. На Майдан принесли свою енерг╕ю м╕льйони людей…
Майдан з╕брав однодумц╕в, однов╕рц╕в. Виборсавшись з брехн╕, як з брудно╖ повен╕, люди прибивалися до цього острова правди, як до спас╕ння. ╤ настала рад╕сна довгооч╕кувана хвилина, — народ перем╕г! Це була чесна перемога, за яку люди боролися, яку вони в╕дстоювали, перемога, вимолена у Господа. Вона прийшла до нас разом з Новим роком ╕ стала найкращим новор╕чним подарунком. Ось я беру перший номер «Кримсько╖ св╕тлиц╕» за 2005 р╕к, та бачу так╕ слова:

В╕ват, народе! Жив ти в б╕дах,
Та зло зборов, здолавши страх.
Ти помилився в Леон╕дах,
Не помиливсь у В╕кторах!

Так, тепер цей лозунг, написаний Михайлом Вишняком, звучить ╕накше, й автор вже залишив св╕й п╕дпис. Це св╕дчить про те, що тепер нам не треба ховати сво╖х облич, думок та почутт╕в...
Любов до Бога ╕ р╕дно╖ земл╕ — основа нашо╖ духовност╕. Любов до в╕льно╖ прац╕ на власн╕й земл╕ — основа укра╖нського способу життя. Християнська мораль, нац╕ональн╕ традиц╕╖ та звича╖ народно╖ трудово╖ сол╕дарност╕ м╕сцевих громад надихали громадським духом укра╖нську нац╕ю. Духом Свободи ╕ Самост╕йност╕. Духом, що ╓днав, боровся та животворив. Духом, що створив ╕ Ки╖вську Русь, ╕ Козацьку державу, ╕ сучасну Укра╖ну. Величним Духом в╕льно╖ прац╕, що формувала добробут укра╖нсько╖ родини та нац╕ональне багатство вс╕╓╖ Укра╖ни. ╤ цей Дух допомагав, допомага╓ ╕ буде допомагати нам захищати св╕й р╕дний край. Укра╖нц╕ не повинн╕ розслаблятися, нам ╕ дал╕ треба см╕ливо д╕яти на користь сво╓╖ кра╖ни. Ще багато перемог чека╓ на тебе, Укра╖нський Народе!
Ти переможеш, Народе-Лицарю, ╕ в Держав╕ сво╖й незалежн╕й установиш волю святу для народ╕в, що живуть на розк╕шних землях Тво╖х. В╕рний високим засадам вол╕ ╕ р╕вност╕, що плекав Ти з час╕в стародавн╕х, Ти явиш вс╕м народам св╕тлий образ правово╖ держави…
Невпинна праця син╕в Тво╖х заго╖ть рани криваво╖ ру╖ни, дасть житн╕ скарби для вс╕х народ╕в св╕ту, дасть спок╕й ╕ щастя Велик╕й, В╕льн╕й, Самост╕йн╕й Укра╖н╕.
Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но! Геро╖чна боротьба наших предк╕в ╕ пам’ять про ╖хню лицарську смерть за Батьк╕вщину — це для нас наказ. Ми не можемо зрадити сво╓╖ Держави, не можемо зрадити Майдан!
Зак╕нчити свою роботу я хочу власним в╕ршем:

Чому засяяли обличчя,
У душ╕ рад╕сть ув╕йшла.
Мов подарунок новор╕чний
Новина ця до вас прийшла.
З народом в╕ра та над╕я,
Нема на серц╕ б╕льше ран.
Настала рад╕сна под╕я,
Ступило щастя на Майдан.
«Ти краще впадь, але не зрадь!» —
Ось так Франко казав народу.
Тепер ╕ ти ус╕м порадь,
Нехай не зрадять свого роду!
Ян╕на ЩЕРБАНЬ,
учениця 10-В класу НВК «Школа-л╕цей» м. Саки (2006 р╕к)
* * *
Минуло 10 рок╕в в╕дтод╕, як школярка ╕з м╕ста Саки написала цей конкурсний тв╕р з в╕рою у Франкове «не зрадь»! П╕сля Помаранчево╖ в╕дбулась Революц╕я г╕дност╕, анексовано Крим, ╕де в╕йна за Донбас, в Укра╖н╕ пролита кров за р╕дну землю сьогодн╕шн╕ми «крутянами», тими, кому в╕д 20-25 рок╕в, ╕ це могли бути т╕, хто 10 рок╕в тому писав про безкровну перемогу на Майдан╕! Чи в╕рять нин╕шн╕ д╕ти в майбутн╓ нашо╖ держави — сво╓ майбутн╓? Що напишуть сьогодн╕шн╕ конкурсанти л╕тературного конкурсу ╕мен╕ Данила Кононенка, який нав╕ть в останню мить свого земного життя прошепот╕в: «Б╕дна моя Укра╖но...».
Час покаже. Життя трива╓. Конкурс розпочався!

Олесь ТАВР╤ЙСЬКИЙ

2006 р╕к. Переможц╕ конкурсу в св╕тлиц╕-музе╖ «Слава Укра╖ни» С╕мферопольсько╖ школи-╕нтернату № 1

ГАЗЕТА «КРИМСЬКА СВ╤ТЛИЦЯ» ОГОЛОШУ╢ ВСЕУКРА╥НСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС «МИ — Д╤ТИ ТВО╥, УКРА╥НО!» ╤МЕН╤ КРИМСЬКОГО ПОЕТА ДАНИЛА КОНОНЕНКА

УМОВИ КОНКУРСУ:
— Мова конкурсу — укра╖нська.
— В╕к учасник╕в — учн╕ 8-11 клас╕в.
— Ном╕нац╕╖ конкурсу — «Поез╕я», «Проза», «Публ╕цистика».
— У ном╕нац╕ю «Поез╕я» конкурсант ма╓ над╕слати 5-8 в╕рш╕в.
— У ном╕нац╕╖ «Проза» та «Публ╕цистика» надсилаються роботи на в╕льну тему обсягом 4-8 стор╕нок.
Учасники конкурсу повинн╕ вказати повн╕стю сво╓ пр╕звище, ╕м’я та по батьков╕, в╕к, адресу, навчальний заклад, телефон та електронну адресу.
Терм╕н подач╕ конкурсних роб╕т — з 1 лютого до 10 кв╕тня 2016 року на електронну адресу газети «Кримська св╕тлиця» — kr_svit@meta.ua
Твори учасник╕в Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!» ╕м. Д. Кононенка публ╕куватимуться в газет╕ «Кримська св╕тлиця».
Оц╕нюватиме творч╕сть учасник╕в компетентне письменницьке жур╕, до складу якого ув╕йдуть, зокрема, й колишн╕ переможц╕ конкурсу «Ми — д╕ти тво╖, Укра╖но!».
П╕дбиття п╕дсумк╕в конкурсу та нагородження переможц╕в в╕дбудеться в м. Ки╓в╕ напередодн╕ Великодн╕х Свят. На переможц╕в чекають дипломи, подарунки та зб╕рка твор╕в молодих автор╕в — переможц╕в та учасник╕в конкурсу.
Оргком╕тет

 

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16624

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков