Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2761)
З потоку життя (5872)
Душі криниця (3302)
Українці мої... (1427)
Резонанс (1444)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1623)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДОСЛ╤ДНИКИ П╤ДТВЕРДЖУЮТЬ ЗАГИБЕЛЬ СЕМИ М╤ЛЬЙОН╤В В╤Д ГОЛОДОМОРУ
На цьому наголосив перший в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни, голова Всеукра╖нсько╖ правозахисно╖...


РОЗСЛ╤ДУВАННЯ ДЕПОРТАЦ╤╥ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
Орган╕затором заходу виступив Кримськотатарський ресурсний центр.


МИНУЛА 32 Р╤ЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКО╥ КАТАСТРОФИ
26 кв╕тня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоц╕ Чорнобильсько╖ АЕС стався потужний...


ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ Ф╤ЛЬМ «КРИМ, ЯК ЦЕ БУЛО» З’ЯВИВСЯ У В╤ЛЬНОМУ ДОСТУП╤
«Крим, як це було» - це ╕стор╕я оф╕цер╕в, солдат╕в та матрос╕в, як╕ п╕д час...


ПОРТНИКОВ: ЯНУКОВИЧУ ГОТУВАЛИ ВТЕЧУ ТА ПОВЕРНЕННЯ НА ЧОЛ╤ КОЛОНИ ОКУПАНТ╤В
Чотири роки тому В╕ктор Янукович вт╕к до Рос╕╖. Зараз обставини його зникнення з Ки╓ва, а пот╕м ╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 05.02.2016
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н

Книга в газет╕
Продовження.
Поч. у № 34-52 (2015 р.) — № 1-5

«Кримська св╕тлиця» публ╕ку╓ газетний вар╕ант книги полковника В╕тал╕я Лазорк╕на, одного ╕з засновник╕в Збройних Сил Укра╖ни ╕ Сп╕лки оф╕цер╕в Укра╖ни, про ╕стор╕ю творення Укра╖нського в╕йська, ╕ зверта╓ться ╕з закликом до видавц╕в та потенц╕йних спонсор╕в п╕дтримати видання повно╖ верс╕╖ книги. Звертатися з пропозиц╕ями можна на електронну адресу редакц╕╖ — kr_svit@meta.ua, або автора — vlazorkin@ukr.net.

В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ

Президент Укра╖ни мав би видати указ про введення во╓нного стану, оск╕льки закон Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни» визнача╓ во╓нний стан як особливий правовий режим, що вводиться в Укра╖н╕ або в окремих ╖╖ м╕сцевостях у раз╕ збройно╖ агрес╕╖ чи небезпеки державн╕й незалежност╕ Укра╖ни, ╖╖ територ╕альн╕й ц╕л╕сност╕, та створити Ставку Верховного Головнокомандувача — як ╓диного центру кер╕вництва обороною кра╖ни. Проте цього зроблено не було.
На час початку збройно╖ агрес╕╖ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ проти Укра╖ни у Криму перебувало близько 30 тисяч бо╓здатних в╕йськових у частинах Збройних Сил Укра╖ни проти 12 тисяч в╕йськ ворога. Тож для чого ми, в╕йськов╕ профес╕онали, в╕дпрацьовували у чинному законодавств╕ у сфер╕ оборони кожен крок д╕й вищого в╕йськового командування для моб╕л╕зац╕╖ вс╕х сил ус╕╓╖ кра╖ни на збройний захист територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ та державного суверен╕тету в╕д збройно╖ агрес╕╖ сус╕дньо╖ держави, у тому числ╕ ╕ в╕д такого сус╕да, як Рос╕йська Федерац╕я!
Проте жодних з визначених д╕й й заход╕в, що прописан╕ в закон╕ Укра╖ни «Про оборону Укра╖ни», виконувачем обов’язк╕в Президента Укра╖ни Олександром Турчиновим ╕ вищим в╕йськовим командуванням зроблено не було, що ма╓ квал╕ф╕куватися як ухилення в╕д службових обов’язк╕в, ╕ це тягне за собою крим╕нальну в╕дпов╕дальн╕сть.
Весь б╕ль патр╕от╕в Криму й Укра╖ни красномовно висловив нащадок славетного гетьманського роду Бут╕в, в╕домий публ╕цист, ╕сторик, письменник Валентин Бут у сво╖й анал╕тичн╕й статт╕ «Нездари, або як за два тижн╕ втратити Крим» у часопис╕ «Кримська св╕тлиця» № 11 в╕д 14 березня 2014 року.
Валентин Бут написав: «Озирн╕мося – в╕йська окупанта без жодного спротиву крокують мо╓ю кра╖ною. Трива╓ м╕нування в район╕ Чонгара (а це вже Херсонщина), позавчора захопили прикордонний в╕дд╕лок у Чорноморському, вчора — в╕йськову частину в тому ж селищ╕, вчора ж колона з п’ятнадцяти вантаж╕вок рушила до села Олен╕вка, що на мис╕ Тарханкут. Сьогодн╕ ма╓мо пов╕домлення про те, що «зелен╕ чолов╕чки» вже оволод╕ли ракетною частиною поблизу того села. Нашим гарн╕зонам у Криму в╕ддано наказ не застосовувати зброю. Тепер ту зброю майже повсюдно контролюють рос╕йськ╕ в╕йська. В деяких гарн╕зонах наш╕ вояки ще не допускають загарбник╕в до ракетно╖ збро╖, оволод╕ння якою загрожу╓ дуже серйозними насл╕дками. Уяв╕ть соб╕, що укра╖нською ракетою буде збито цив╕льний чи в╕йськовий л╕так третьо╖ сторони, що нею завдадуть удару по якомусь судну, в╕йськовому кораблю! Це значною м╕рою лег╕тим╕зувало б окупац╕ю нашо╖ територ╕╖, адже можна було б показувати пот╕м пальцем на незугарних «майданутих кахл╕в», у яких дах рве, ╕ яких, в╕дпов╕дно, треба взяти п╕д контроль.
Що ж робить «наша» влада, аби припинити ╕нтервенц╕ю, покласти край окупац╕╖ Криму, запоб╕гти завоюванню само╖ Укра╖ни, втрати незалежност╕? Влада веде перемовини з╕ стурбованим Заходом».
Виконувач обов’язк╕в м╕н╕стра оборони Укра╖ни ╤гор Тенюх писав у той час на сво╖й стор╕нц╕ у Фейсбук таке: «Прошу вс╕х Вас збер╕гати холодну голову ╕ бути реал╕стами! Протягом тривалого часу «попередники» систематично ╕ ц╕леспрямовано знищували ресурси та обороноздатн╕сть Збройних Сил Укра╖ни, продавали майно, нехтували кадрами та фах╕вцями, деморал╕зовували укра╖нського оф╕цера, проводили фактичне роззбро╓ння в╕йськ...
…Наша з вами мета – довгострокова перемога та досягнення ц╕лей нашо╖ з вами ╓дино╖ кра╖ни, а не короткострокова, спровокована ворогом б╕йня, нав╕ть якщо ╕ геро╖чна… Терп╕ння вс╕м, виваженост╕, ╕ ще раз прошу бути реал╕стами! В╕йськов╕ знають свою справу! Життя людей – понад усе!!!» – писав ╤гор Тенюх, який також н╕чого не зробив для п╕двищення обороноздатност╕ кра╖ни, не з╕брав докупи в╕йська, що могли вести б╕й з ворогом, не пров╕в навчання з в╕йськами для п╕двищення ╖хньо╖ бо╓здатност╕. Вся арм╕я в Укра╖н╕ завмерла в якомусь оч╕куванн╕ команд зверху!
А зверху була лише одна команда – не стр╕ляти! ╤гор Тенюх, в. о. м╕н╕стра оборони, обмежився лише побажанням: «Тримайтеся!». ╤ це у той час, як рос╕йськ╕ в╕йськов╕, побачивши свою безкарн╕сть, почали нагло порушувати державний кордон Укра╖ни як на Керченськ╕й переправ╕, так ╕ у пов╕тряному простор╕, – вертольотами переправляючи сво╖ спец╕альн╕ загони для захоплення важливих в╕йськових об’╓кт╕в та комун╕кац╕й. Жоден вертол╕т ╕ жоден л╕так агресора не було збито, н╕би в Криму не було розгорнуто системи протипов╕тряно╖ оборони ╕ не було прикордонних в╕йськ. В╕йна у Криму була ганебно програна!
З цього бл╕цкригу Пут╕на в Криму можна зробити висновок, що Генеральний штаб ЗС Укра╖ни н╕коли не планував збройно╖ в╕дс╕ч╕ рос╕йськ╕й агрес╕╖ нав╕ть при наявност╕ в Криму тако╖ в╕йськово╖ загрози, як в╕йськова база Чорноморського флоту Рос╕╖ з 12-тисячним в╕йськом, який в останн╕й момент перед окупац╕╓ю Криму сутт╓во зб╕льшився без жодно╖ реакц╕╖ на це з боку Генерального штабу ЗС Укра╖ни ╕ командування Прикордонних в╕йськ.
П╕дготовкою в╕йськ до оборони Укра╖ни н╕ м╕н╕стри оборони, н╕ начальники Генерального штабу не займалися. З л╕кв╕дац╕╓ю Соц╕ально-психолог╕чно╖ служби ╕ усунення в╕д ╖╖ кер╕вництва Володимира Муляви н╕хто з в╕йськового командування психолог╕чно не готував в╕йська до реальних бойових д╕й, не займався серйозною мотивац╕╓ю в╕йськовослужбовц╕в до самопожертви в ╕м’я захисту Укра╖нського народу. В╕йна розглядалася як якесь нереальне явище.
Все це ╓ очевидним фактом невиконання вищим в╕йськовим командуванням ЗС Укра╖ни вимог чинного законодавства у сфер╕ оборони протягом останн╕х рок╕в п’ятнадцяти-двадцяти посп╕ль, ╕ якби добровольч╕ загони захисник╕в Майдану не проявили свого високого духу патр╕отизму ╕ самопожертви та не зупинили ворога, весь Донбас був би окупований так само, як ╕ Крим!
Тож як я можу оц╕нювати д╕яльн╕сть першо╖ десятки м╕н╕стр╕в оборони з огляду на такий важкий результат для Укра╖ни в оборонному буд╕вництв╕? Т╕льки негативно, оск╕льки вони ╕з року в р╕к лише ╕м╕тували в╕йськову реформу. А д╕яльн╕сть ╢желя, Саламат╕на та Лебед╓ва я розц╕нюю як д╕яльн╕сть державних злочинц╕в, що перебували на посад╕ м╕н╕стра оборони Укра╖ни, ╕ ними ма╓ займатися в╕йськова прокуратура.
Мен╕ по в╕йськов╕й служб╕ випало працювати п╕д кер╕вництвом чотирьох м╕н╕стр╕в оборони Укра╖ни – Морозова, Радецького, Шмарова та Гриценка, який п╕д час нашо╖ сп╕впрац╕ ще не був м╕н╕стром.
В╕тал╕я Радецького я поважаю як в╕йськового профес╕онала – командира, проте в╕н на посад╕ м╕н╕стра оборони не зм╕г себе проявити як реформатор, на цьому я зупинюсь б╕льше у розд╕л╕ про наукову д╕яльн╕сть. А от у 1994 роц╕ генерал Радецький припустився пол╕тично╖ помилки, аг╕туючи в╕йська Збройних Сил Укра╖ни голосувати на виборах за Леон╕да Кравчука, а перем╕г на виборах Леон╕д Кучма. За свою передвиборну аг╕тац╕ю генерал-полковник Радецький був негайно зв╕льнений новим Президентом Укра╖ни Леон╕дом Кучмою.
Новим м╕н╕стром оборони було призначено цив╕льну людину, колишнього директора Жулянського в╕йськового заводу Валер╕я Шмарова, який також за свою каденц╕ю з 25 серпня 1994 року до 8 липня 1996 року реформатором себе не проявив, але шкоди оборонному буд╕вництву в Укра╖н╕ завдав.
Була нав╕ть судова тяганина патр╕от╕в Укра╖ни за участ╕ народного депутата Укра╖ни Левка Григоровича Лук’яненка, в╕домого радянського дисидента, проти м╕н╕стра оборони Валер╕я Шмарова за звинуваченням його у руйнуванн╕ системи оборони Укра╖ни.
В╕домий журнал╕ст В╕тал╕й Карпенко видав про цю судову тяганину книгу з витягами протокол╕в зас╕дань. За спогадами Левка Григоровича, патр╕отичн╕ сили Укра╖ни виступили проти нам╕р╕в л╕кв╕дувати в╕йськов╕ округи ╕ створити в Укра╖н╕ с╕м оперативно-тактичних командувань.
Тим самим в╕йськова спроможн╕сть Укра╖ни була б зведена до м╕н╕муму, що не можна було допустити. Патр╕оти перемогли ╕ не допустили роззбро╓ння Укра╖ни. Час перебування Валер╕я Шмарова на посад╕ м╕н╕стра оборони Укра╖ни ув╕йшов в ╕стор╕ю п╕д назвою «шмаровщина».
Президент Укра╖ни Леон╕д Кучма наступним м╕н╕стром оборони призначив генерал-лейтенанта Кузьмука Олександра ╤вановича.
Вусатий красень генерал з густим баритоном, Олександр Кузьмук дв╕ч╕ об╕ймав цю посаду: вперше – з серпня 1996 року до грудня 2001 року, вдруге – з жовтня 2004 року до лютого 2005 року. В╕н завжди складав при╓мне враження сво╖м козацьким виглядом у по╓днанн╕ з акуратн╕стю та хорошими манерами виховано╖ людини.
Олександр ╤ванович народився у родин╕ в╕йськового 17 кв╕тня 1954 року в сел╕ Дятил╕вка Славутського району Хмельницько╖ област╕. На службу до Збройних Сил Укра╖ни Олександр Кузьмук був прийнятий у 1992 роц╕. В╕н зробив неабияку швидку кар’╓ру в╕д полковника до генерала арм╕╖ Укра╖ни всього за ш╕сть рок╕в служби.
Безумовно, кар’╓рному зростанню Олександра Кузьмука посприяло те, що його батько, генерал-лейтенант танкових в╕йськ ╤ван Федорович Кузьмук, був у Радянському Союз╕ в╕домим генералом, який з травня 1971 до вересня 1973 року командував Харк╕вським гвард╕йським вищим танковим командним училищем.
Серед випускник╕в цього училища був майбутн╕й м╕н╕стр оборони Укра╖ни генерал арм╕╖ Укра╖ни Олександр Кузьмук ╕ вже в╕дом╕ в Укра╖н╕ особи: перший заступник м╕н╕стра оборони Укра╖ни генерал-полковник ╤ван Б╕жан, начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил Укра╖ни генерал арм╕╖ Укра╖ни Серг╕й Кириченко, командувач Сухопутних в╕йськ Збройних Сил Укра╖ни генерал-лейтенант Анатол╕й Пушняков.
╤нформагентство «FORUM» 1 с╕чня 2006 року пов╕домило укра╖нцям: «Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил Укра╖ни генерал-полковник Серг╕й Кириченко запевня╓, що готовн╕сть ЗСУ в╕дпов╕да╓ загрозам, що стоять перед Укра╖ною. Про це в╕н сказав на бриф╕нгу в Ки╓в╕».
«Я хот╕в би сказати, що Збройн╕ Сили нашо╖ держави готов╕ до виконання конституц╕йних завдань, як╕ на них покладен╕ щодо оборони ╕ забезпечення суверен╕тету нашо╖ держави», — сказав Кириченко. За його словами, цього року Генштаб зробив величезний крок до ╕нтенсиф╕кац╕╖ п╕дготовки в╕йськ. «Цього року у нас ╓ досягнення, якими ми можемо гордитися, — сказав в╕н. — Якщо говорити про р╕вень п╕дготовки ЗС Укра╖ни, то в╕н в╕дпов╕да╓ стану справ ╕ тим загрозам, як╕ сьогодн╕ ╓».
Кириченко запевнив, що з деяких складових укра╖нська арм╕я б╕льш п╕дготовлена, н╕ж в ╕нших кра╖нах. «Якщо пор╕вняти з бо╓готовн╕стю арм╕й колишнього СРСР, то я вас запевняю, що ЗСУ виглядають г╕дно», — п╕дкреслив в╕н, переда╓ УН╤АН.
Кириченко зазначив, що щодня близько 20 тисяч в╕йськовослужбовц╕в перебувають на бойовому чергуванн╕. Зокрема, близько 50 п╕дрозд╕л╕в рад╕отехн╕чних в╕йськ ╕ близько 15 зен╕тно-ракетних п╕дрозд╕л╕в ц╕лодобово забезпечують захист пов╕тряного простору Укра╖ни.
В╕н запевнив, що у раз╕ незаконного проникнення в пов╕тряний прост╕р Укра╖ни л╕така через 30 хвилин його супроводжуватиме укра╖нський винищувач, який змусить його зд╕йснити посадку, а у раз╕ неп╕дкорення, за р╕шенням антитерористичного центру, цей л╕так буде збитий».
Невдовз╕ п╕сля цього генерал-полковник Серг╕й Кириченко отримав чергове в╕йськове звання генерала арм╕╖ Укра╖ни. Генерал арм╕╖ Укра╖ни Кириченко зв╕льнився з в╕йськово╖ служби у 2009 роц╕, та з огляду на невт╕шн╕ результати п╕д час окупац╕╖ Рос╕╓ю Криму ╕ Донбасу висловлена ним висока оц╕нка п╕дготовки в╕йськ ЗС Укра╖ни була явно завищеною.
Генерал-лейтенант Пушняков був однокурсником генерала арм╕╖ Укра╖ни Олександра Кузьмука у Харк╕вському гвард╕йському вищому танковому командному училищ╕. Як командувач Сухопутних в╕йськ Збройних Сил Укра╖ни в╕н також себе не проявив реформатором, б╕льше того, п╕д час рос╕йсько╖ збройно╖ агрес╕╖ Сухопутн╕ в╕йська п╕д орудою Пушнякова не змогли провести жодно╖ усп╕шно╖ операц╕╖, а в╕н став широков╕домим генералом за безглузду ╕ безп╕дставну критику волонтерського руху.
Президент Укра╖ни Петро Порошенко указом № 4 в╕д 13 с╕чня 2016 року зв╕льнив Анатол╕я Пушнякова з посади командувача Сухопутних в╕йськ Збройних Сил Укра╖ни за власним бажанням.
Ус╕ ц╕ генерали, можливо, були хорошими командирами, але вони не були реформаторами. Укра╖н╕ ж потр╕бн╕ були стратеги, як╕ б розум╕ли та знали, як побудувати оборону Укра╖ни й як╕ Укра╖н╕ потр╕бн╕ Збройн╕ Сили для ╖╖ над╕йного збройного захисту.
Н╕хто з них так ╕ не ознайомився з мо╖ми напрацюваннями, як╕ я виклав у сво╖й допов╕д╕ на науков╕й конференц╕╖ в Харк╕вськ╕й в╕йськов╕й ╕нженерн╕й рад╕отехн╕чн╕й академ╕╖ 21 кв╕тня 1992 року та як╕ були надрукован╕ в одному ╕з наукових зб╕рник╕в Центрального науково-досл╕дного ╕нституту М╕н╕стерства оборони Укра╖ни у 1994 роц╕. А мен╕ вже практично неможливо було достукатись до м╕н╕стр╕в: ╖м це було не потр╕бно, бо в ейфор╕╖ кар’╓рного усп╕ху ╖х розпирала пиха, вони вважали себе ╕стиною в останн╕й ╕нстанц╕╖.
Тож мен╕ так ╕ не зрозум╕ло, чому вс╕ м╕н╕стри оборони, як╕ так хизуються сво╓ю побожн╕стю, нав╕дуються до храму, хрестяться п╕д камери разом з╕ сво╖ми президентами, а отих в╕домих вс╕м Запов╕дей Божих не дотримуються? Пиха – це ж великий гр╕х!
Ц╕ генерали справно служили сво╖м президентам, г╕дно презентували ╖х на м╕жнародних перемовинах, але жодних потр╕бних реформ не робили ╕ бо╓здатн╕сть Збройних Сил з року в р╕к лише знижувалась. М╕н╕стр оборони Укра╖ни Олександр Кузьмук ув╕йшов в ╕стор╕ю з пр╕звиськом «снайпер», оск╕льки за час його перебування на посад╕ м╕н╕стра оборони п╕д час в╕йськових навчань одна ракета влучила в житловий будинок у Броварах, а ╕нша ракета влучила у цив╕льний рос╕йський л╕так над Чорним морем.
Олександра Кузьмука на посад╕ м╕н╕стра оборони Укра╖ни зм╕нив полковник Анатол╕й Гриценко. З полковником Анатол╕╓м Гриценком близько я познайомився ще у 1997 роц╕ в Науково-досл╕дному центр╕ Генерального штабу Збройних Сил Укра╖ни. В╕н працював начальником наукового Управл╕ння проблем в╕йськово╖ безпеки ╕ в╕йськового буд╕вництва, де я, вже перебуваючи на пенс╕╖, працював науковим сп╕вроб╕тником.

(Продовження буде)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 05.02.2016 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16618

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков