"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Урок української"
#5 за 29.01.2016
НЕЗАЛЕЖН╤СТЬ №1: КОЛИ ГРУШЕВСЬКИЙ ╥╥ ОГОЛОСИВ, ЧОМУ ВИННИЧЕНКО СУМН╤ВАВСЯ, А ╢ФРЕМОВ БУВ ПРОТИ
╤стор╕я ╕ сучасн╕сть
У перш╕ дн╕ 1918 року – 9 с╕чня за старим стилем (22 с╕чня за новим) – в умовах в╕йськово╖ агрес╕╖ проголошено незалежну республ╕ку Укра╖на. Навколо Ки╓ва стискалося к╕льце вогню. Б╕льшовики розпочали агрес╕ю проти Укра╖ни ╕ще в грудн╕ 1917 року. Зг╕дно ╕з Трет╕м Ун╕версалом, Укра╖нська республ╕ка створювалася у федеративному зв’язку ╕з ╕ншими республ╕ками колишньо╖ ╤мпер╕╖. Проте вже через два м╕сяц╕ та ж Центральна Рада прийма╓ р╕шення про повну незалежн╕сть Укра╖ни.
Тривожне святкування
Учитель укра╖нсько╖ школи Городко шукав к╕мнату. Старе мешкання на Жилянськ╕й, 113 його не влаштовувало. У газетному оголошенн╕ в╕н додав «Маю дрова». Взимку того року це було важливою обставиною. ╤нша ки╖вська газета публ╕кувала рекламу певно╖ пан╕: «Англ╕йка, досв╕дчена вчителька шука╓ к╕мнату ╕з повним утриманням навзам╕н урок╕в англ╕йсько╖ мови. Д╕знаватися: Британське консульство, Пушк╕нська, 21 в╕д 10-╖ години ранку до 12-╖ дня». Цирк К╕ссо на Микола╖вськ╕й, 7 рекламував «велик╕ ефектовн╕ вистави «Ялинка» та «Д╕д Мороз». Настав новий 1918-й р╕к. Газети звично рясн╕ли приватними оголошеннями. До проголошення незалежност╕ Укра╖нсько╖ Народно╖ Республ╕ки лишалося менше, н╕ж 10 д╕б. Володимир Винниченко, Голова уряду УНР, був одним з тих, хто святкував Новий р╕к в укра╖нському клуб╕ на Володимирськ╕й вулиц╕. Там з╕бралася переважно стара укра╖нська ╕нтел╕генц╕я Ки╓ва. Коли годинник пробив дванадцять удар╕в, оч╕ ус╕х присутн╕х повернулися до прем’╓р-м╕н╕стра, спод╕ваючись почути в╕д нього новор╕чн╕ прив╕тання. Винниченко сид╕в мовчки. На прохання старшини клубу виступити – р╕шуче в╕дмовився, мовляв, дуже стомився. Вмовили Микиту Шаповала, м╕н╕стра пошти ╕ телеграфу. Той встав з╕ словами: — От ви, люди добр╕, з╕бралися весел╕, рад╕сн╕ стр╕чати перший Новий р╕к у сво╖й власн╕й хат╕, ╕ не дума╓те, ╕ не гада╓те того, що цей перший р╕к може бути й останн╕м. Я як м╕н╕стр пошти ╕ телеграфу, що ма╓ найпевн╕ш╕ ╕ найостанн╕ш╕ в╕домост╕, певний, що Укра╖н╕ зосталося жити, може, не б╕льше двох тижн╕в. Саме так описував першу новор╕чну н╕ч ново╖ республ╕ки ╢вген Чикаленко, меценат укра╖нсько╖ культури ╕ сп╕ввидавець газети «Нова Рада». Дмитро Дорошенко, ╕сторик ╕ член Центрально╖ Ради, який м╕г би бути прем’╓ром зам╕сть Винниченка, розпов╕да╓ цю ж ╕стор╕ю навпаки. Н╕бито цю шокуючу для новор╕чного з╕брання промову все-таки виголосив прем’╓р, а не м╕н╕стр пошти. Неважливо, чия пам’ять м╕цн╕ше схопилася за цю сцену ╕ новор╕чну н╕ч – Чикаленка чи Дорошенка. Загальний настр╕й вони описували однаково: Новий р╕к зустр╕чали словами «morituri te salutant» — «т╕, що йдуть на смерть, в╕тають тебе»! Наступного дня нав╕ть без пов╕домлень у газетах увесь Ки╖в знав про сумн╕ промови м╕н╕стр╕в. «Але д╕йсн╕сть ц╕лком виправдовувала нав╕ть найб╕льший песим╕зм», — згадував т╕ дн╕ Дмитро Дорошенко. «Нова Рада» — газета, сп╕вредактором яко╖ був ╕ще один ╕з активних творц╕в Укра╖нсько╖ Центрально╖ Ради Серг╕й ╢фремов, — увесь час друкувала тривожну ╕нформац╕ю. ╤ вчитель Городко, ╕ нев╕дома на ╕м’я англ╕йська пан╕ могли переконатися з пов╕домлень газети, що сумн╕ви Винниченка мали п╕дстави: Укра╖на палала. Б╕льшовики рухалися як сарана, зм╕таючи усе на сво╓му шляху. 4 с╕чня «Нова Рада» пов╕домляла про бо╖ п╕д Бахмачем. Катеринослав перейшов до рук б╕льшовик╕в. Натом╕сть укра╖нськ╕ козаки встановили порядок у Полтав╕ ╕ перемогли б╕льшовик╕в у Р╕вному. 6 с╕чня укра╖нська влада роззбро╖ла б╕льшовик╕в у самому Ки╓в╕. З «Арсеналу» вивезли 6 вантаж╕вок збро╖: 1500 рушниць. Б╕льше 200 б╕льшовик╕в заарештували. 7 с╕чня пов╕домляли, що в Одесу прибули з фронту броньовики б╕льшовик╕в. 8 с╕чня б╕льшовики розпочали активн╕ вилазки зал╕зницею навс╕б╕ч в╕д Катеринослава. Б╕льшовицький ешелон прибув було на станц╕ю «Запор╕жжя», але п╕д натиском козак╕в був вимушений повернути назад. ╤нший ешелон вирушив безперешкодно до Микола╓ва. З Черн╕гова пов╕домляли, що в Рогачов╕ б╕льшовики роззбро╖ли польський полк, Глух╕в також у руках б╕льшовик╕в, всюди ╕дуть безк╕нечн╕ грабунки. 9 с╕чня «Нова Рада» пов╕домляла про нов╕ бо╖ у Полтав╕: «Насл╕дки бою нев╕дом╕». В Городн╕ б╕льшовики захопили пошту ╕ телеграф. Натом╕сть станц╕ю Красил╕в зайняла 6-та укра╖нська самокатна сотня, а на станц╕╖ Мокошин в╕дбувся б╕й м╕ж укра╖нцями ╕ б╕льшовиками: «Б╕льшовики, з╕бравшись на станц╕╖, почали наступати, але в той час на станц╕ю в’╖хав броньований по╖зд ╕ обстр╕ляв б╕льшовицький ешелон. Один снаряд, пробивши броню, роз╕рвався всередин╕. Втрати з боку б╕льшовик╕в величезн╕, з боку укра╖нц╕в – незначн╕». Того ж дня пов╕домлялося, що б╕льшовики захопили Житомир, Миргород, Лубни, Сарни. 10 с╕чня з’ясувалося, що до цього перел╕ку треба додати ╕ще к╕лька м╕ст. Полтава також опинилася в руках б╕льшовик╕в, як╕ намагалися обеззбро╖ти 1-й Укра╖нський полк. У Мар╕упол╕ м╕тинг солдат╕в-б╕льшовик╕в ухвалив роз╕гнати в╕йськову раду, обеззбро╖ти гайдамак╕в та захопити урядов╕ ╕нституц╕╖. «З кожним днем поб╕льшу╓ться боротьба м╕ж укра╖нцями ╕ б╕льшовиками. Обидв╕ сторони моб╕л╕зують сво╖ в╕йськов╕ сили, й цими днями можна чекати генерального бою на одн╕й з╕ станц╕й коло Ки╓ва», — писала «Нова Рада» у т╕ дн╕. Саме поруч з такими пов╕домленнями 10 с╕чня на трет╕й шпальт╕ «Ново╖ Ради» з’явилося ╕ще одне: «Незалежна Укра╖нська Республ╕ка. В укра╖нських пол╕тичних колах зараз обговорю╓ться акт надзвичайно╖ ваги, який буде внесений на обговорення на одному з найближчих зас╕дань Центрально╖ Ради. Зг╕дно з цим актом Укра╖ну буде оголошено самост╕йною незалежною Республ╕кою». Отже, 10 с╕чня за старим стилем (23 с╕чня за новим) в╕стка про майбутн╓ проголошення незалежност╕ молодо╖ республ╕ки вперше стала здобутком сусп╕льства. Напередодн╕, 9 с╕чня, «Нова Рада» опубл╕кувала ╕ншу коротеньку зам╕тку: «Англ╕я визна╓ Укра╖нську Республ╕ку. Великобританський пов╕рений у справах Г. П╕ктон Ба╜е прибув до Ки╓ва. Його приймав генеральний секретар по м╕жнародним справам О. Шульг╕н». Як так сталося, що 9 (22) с╕чня – тобто у день, який ми звично пов’язу╓мо ╕з Четвертим Ун╕версалом, — «Нова Рада» мовчала про цей важливий документ? Як так сталося, що мовчала газета, яку редагував один ╕з член╕в Центрально╖ Ради ╢фремов, який не м╕г не знати ус╕х подробиць пол╕тично╖ кухн╕? Натом╕сть саме ця газета пов╕домляла про визнання Англ╕╓ю Укра╖нсько╖ республ╕ки ще до того, як ця республ╕ка формально оголосила про свою самост╕йн╕сть!
Коли Франц╕я, Англ╕я, Центральн╕ держави ╕ рос╕йськ╕ ком╕сари визнали УНР?
Укра╖нську незалежн╕сть ╕ноземн╕ держави почали визнавати ╕ще наприк╕нц╕ 1917 року. П╕дставою для цього кроку був Трет╕й Ун╕версал 7 (20) листопада. Мотивом – ситуац╕я на фронтах Першо╖ св╕тово╖ в╕йни. Трет╕й Ун╕версал оголосив: «Однин╕ Укра╖на ста╓ Укра╖нською Народньою Республ╕кою. Не в╕дд╕ляючись в╕д республ╕ки Рос╕йсько╖ ╕ збер╕гаючи ╓дн╕сть ╖╖, ми твердо станемо на наш╕й земл╕, щоб силами нашими помогти вс╕й Рос╕╖, щоб уся Республ╕ка Рос╕йська стала федерац╕╓ю р╕вних ╕ в╕льних народ╕в». Цей документ, у свою чергу, був реакц╕╓ю Укра╖ни на Ультиматум Лен╕на ╕ Троцького, переданий представникам Центрально╖ Ради на три дн╕ ран╕ше. Винниченко та Петлюра в╕дхилили ультиматум Троцького та Лен╕на. Й усе це разом стало приводом до початку б╕льшовицько╖ агрес╕╖ на територ╕ю Укра╖нсько╖ республ╕ки, та водночас – достатньою умовою для визнання УНР кра╖нами Антанти.
Олександр З╤НЧЕНКО, ╕сторик, журнал╕ст
(Продовження буде)
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 29.01.2016 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16572
|