Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 22.01.2016
Володимир Казар╕н, професор, ректор Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету: Я — ОПТИМ╤СТ: ЗА П╤ВТОРА-ДВА РОКИ КРИМ ПОВЕРНЕТЬСЯ В УКРА╥НУ...

ПРОВ╤ДНИЙ КРИМСЬКИЙ ВИШ — ТАВР╤ЙСЬКИЙ НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ УН╤ВЕРСИТЕТ, ДЕ ╤НТЕЛЕКТУАЛЬНА ЕЛ╤ТА ПО КРИХТАХ ЗБИРАЛА ЗНАННЯ, ╤МЕНА ╤ ТРАДИЦ╤╥, ЗУСИЛЛЯМИ ЯКОГО ПРИЩЕПЛЮВАЛАСЯ ЛЮБОВ МОЛОД╤ ДО НАУКИ ╤ НАВЧАННЯ, ПОТРАПИВ «П╤Д РОЗНОС» ОКУПАЦ╤ЙНО╥ ВЛАДИ. РАЗОМ З ╤НШИМИ П’ЯТЬМА КЛАСИЧНИМИ БАЗОВИМИ ВИШАМИ ЙОГО БУКВАЛЬНО ЗАШТОВХАЛИ В ОДИН «ФЕДЕРАЛЬНИЙ УН╤ВЕРСИТЕТ» ╤ ЗАПРОВАДИЛИ ТАМ ╢ДИНИЙ ДЛЯ ВС╤Х КАЗАРМЕНИЙ ПОРЯДОК ╤ СТАТУТ. ╤ Т╤ЛЬКИ ТАВР╤ЙСЬКИЙ — ОДИН ╤З Ц╤╢╥ Ш╤СТКИ ВИШ╤В — ВИР╤ШИВ ВИ╥ХАТИ З КРИМУ НА МАТЕРИКОВУ УКРА╥НУ. ПАРАДОКСАЛЬНО, АЛЕ ОЧОЛИВ ЦЕЙ ПРОЦЕС ДОКТОР РОС╤ЙСЬКО╥ Ф╤ЛОЛОГ╤╥, БЛИСКУЧИЙ ЗНАВЕЦЬ ПУШК╤НА, ЛЕРМОНТОВА Й АХМАТОВО╥, В╤ДОМИЙ У КРИМУ ПРОФЕСОР ВОЛОДИМИР КАЗАР╤Н. ПРО ВС╤ Ц╤ ПЕРИПЕТ╤╥ НОВОПРИЗНАЧЕНИЙ РЕКТОР ТАВР╤ЙСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО УН╤ВЕРСИТЕТУ РОЗПОВ╤В В ╤НТЕРВ’Ю КОРЕСПОНДЕНТУ «УКР╤НФОРМУ».

ЩО СП╤ЛЬНОГО У ТАК ЗВАНОГО «РУССМИРА» З РОС╤ЙСЬКОЮ КУЛЬТУРОЮ?

— Володимире Павловичу, мен╕ завжди здавалося, що ви кровними зв’язками пов’язан╕ з Рос╕╓ю, оск╕льки зак╕нчили там ун╕верситет, захистили дисертац╕ю...
— Одну дисертац╕ю я захистив у Рос╕╖ — в Лен╕нградському ун╕верситет╕, а докторську у 1986 роц╕ — в Укра╖н╕, в Ки╓в╕.
— ╤ все-таки ви — знавець рос╕йсько╖ л╕тератури...
— Спод╕ваюся, не найг╕рший.
— Я б сказала, найкращий. Чому ви вибрали не «русский мир», а Укра╖ну, дуже багатьох у Криму засмутивши ╕ здивувавши сво╖м при╖здом до Ки╓ва?
— В╕дпов╕даючи на ваше запитання, я скажу, що, на жаль, той терм╕н, який сьогодн╕ пану╓, — так званий «русский мир», — не ма╓ жодного в╕дношення до цього св╕ту рос╕йсько╖ культури. Насправд╕, справжн╕й рос╕йський св╕т — це, по-перше, г╕гантський багатонац╕ональний св╕т. Це — Пушк╕н з його негритянською кров’ю, Лермонтов — з шотландською ╕ татарською кров’ю. Його бабуся була з роду Челеб╕-мурзи. Це — кра╖на письменник╕в з такими дивними пр╕звищами, як Кюхельбекер або, наприклад, Герцен — наполовину н╕мець, наполовину рос╕янин. Або Жуковський, мати якого — полонена туркеня, а батько — рос╕йський пом╕щик.
Рос╕йська культура пол╕конфес╕ональна, ╖й служили люди р╕зних народ╕в, ╕ з цим н╕чого не зробиш. ╤ не треба н╕чого робити. Потр╕бно просто в╕ддати належне, наприклад, кримському татарину Юсупову — ╓диному дворянину з багатьох у Рос╕╖, який врятував Рос╕ю в╕д тако╖ проблеми, як распут╕нщина.
Але найголовн╕ше — рос╕йська культура у сво╖х яскравих проявах — це суперечност╕ громадянських засад з ╕мперськими. Ми саме напередодн╕ говорили з другом про те, що ╕стор╕ю рос╕йсько╖ л╕тератури треба буде у ХХ╤ стол╕тт╕ переписувати, бо ми ╖╖, умовно кажучи, класиф╕кували за пер╕одами правител╕в. У Х╤Х стол╕тт╕ ╖╖ вибудовували за царями — це була л╕тература царювання Олександра I, л╕тература царювання Миколи I, Олександра II тощо. За радянських час╕в це збереглося, т╕льки зам╕сть цар╕в — пер╕оди ╕ндустр╕ал╕зац╕╖, осво╓ння космосу, ц╕лини, але в основ╕ лежало — Стал╕н, Хрущов, Брежн╓в.
А насправд╕ рос╕йська л╕тература розвивалася у внутр╕шньому жорсткому протистоянн╕ ╕ в р╕зн╕ пер╕оди брала гору або тема громадянсько╖ незаспоко╓ност╕, захисту людсько╖ г╕дност╕, або напрям так званого ура-патр╕отизму. Так-от, цей рос╕йський св╕т не ма╓ жодного в╕дношення до того, що сьогодн╕ творять люди в╕д ╕мен╕ «русского мира» ╕ в Москв╕, ╕ в Криму. ╤ цей рос╕йський св╕т, якому я все життя профес╕йно служу, саме ╕ не дозволив мен╕ погоджуватися з тим, що в╕дбувалося у Криму й мо╓му р╕дному ун╕верситет╕.
— Отже, ваш виб╕р ╕ ви╖зд з ун╕верситетом в Ки╖в був усв╕домленим?
— ╤ м╕й особистий виб╕р, ╕ виб╕р мо╖х колег, як╕ сьогодн╕ в╕дновлюють Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет у Ки╓в╕, був усв╕домленим ╕ н╕яким не емоц╕йним.

ВИЯВИЛОСЯ, ╤СТОР╤Я КРИМУ ╢, А ╤СТОР╤╥ УКРА╥НИ — НЕМА╢

— Ви майже р╕к пропрацювали в умовах ново╖ «влади»...
— Коли все це сталося в Криму ╕ стало зрозум╕ло, що нам доведеться на якийсь пер╕од йти з цього вишу, мо╓ головне завдання у 2014 роц╕ було зак╕нчити вс╕ захисти, як╕ ми п╕дготували. Останн╕ захисти за укра╖нською ВАК ми провели 22 ╕ 29 грудня. Ми з╕брали докторську раду, яка наполовину складалася ╕з вчених ╕нших виш╕в. Вони при╖жджали до нас ╕з Дн╕пропетровська, Харкова, Полтави.
Останн╕й раз вони при╖хали у той день, коли в Крим припинили ходити по╖зди. Але, тим не менше, наш╕ колеги п╕шки, з вал╕зами в руках, перетинаючи адм╕нкордон з Кримом, все-таки при╖хали до нас. Для нас було дуже важливо, щоб ц╕ останн╕ захисти — докторськ╕ ╕ кандидатськ╕ — пройшли, тому що ми розум╕ли, що в рос╕йському правовому пол╕ цим вченим вже не дадуть в╕дбутися.
— Розкаж╕ть, в яких умовах жив ун╕верситет весь останн╕й р╕к.
— По-перше, одразу ╕ повн╕стю був л╕кв╕дований факультет укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖. Я дивувався, стривайте, ви ж прийняли конституц╕ю, в як╕й написано, що в Криму три державн╕ мови — рос╕йська, укра╖нська ╕ кримськотатарська. Що ж ви л╕кв╕ду╓те факультет одн╕╓╖ з державних мов республ╕ки? Л╕кв╕дували. На ╕сторичному факультет╕ закрили одразу кафедру ╕стор╕╖ Укра╖ни. Нема╓, виявля╓ться, тако╖ науки. Створили кафедру ╕стор╕╖ Криму. Тобто ╕стор╕я Криму ╓, а ╕стор╕╖ 50-м╕льйонно╖ Укра╖ни — нема╓. Почалися важк╕ часи у кримськотатарського в╕дд╕лення й особливо у турецького, де працювали викладач╕-╕ноземц╕. Ну, а сьогодн╕ Туреччина взагал╕ мало не ворог Рос╕╖. П╕шли скорочення-зв╕льнення з надуманих причин. Почалося системне руйнування ун╕верситету. Деяк╕ проблеми з’явилися нав╕ть не ст╕льки за бажанням ново╖ влади, а через зм╕ну статусу. Студенти раптом з╕ткнулися з тим, що диплом Кримського федерального ун╕верситету не визна╓ться н╕де у св╕т╕, кр╕м Рос╕╖. Б╕льше того, я — св╕док, як його не визнавали нав╕ть у деяких рег╕онах Рос╕╖, наприклад, у Сиб╕ру. П╕зн╕ше дипломн╕ «корочки» стали друкувати у сол╕дних друкарнях з ус╕ма ступенями захисту, але це не допомогло — в╕н все ще не визна╓ться н╕де у св╕т╕. У нас були випадки, коли у громадян В╕рмен╕╖, Груз╕╖ через дипломи «федерального ун╕верситету» п╕сля повернення на батьк╕вщину були проблеми з оформленням на роботу. Наш╕ студенти раптом побачили, що вони навчаються у виш╕, диплом якого не буде затребуваний.

У 2015 РОЦ╤ НА ТЕРИТОР╤╥ УН╤ВЕРСИТЕТУ ЗАБОРОНИЛИ WI-FI Й ЗАПРОВАДИЛИ ДРЕС-КОД

— А чи в╕дбилися якось санкц╕╖ на ун╕верситет╕?
— У ТНУ була угода про сп╕впрацю з вишами 12-ти держав, яка передбачала обм╕н ╕нформац╕╓ю, обм╕н студентами, викладачами ╕ в ц╕лому сп╕впрацю з вищими навчальними закладами Н╕меччини, США, Польщ╕, Грец╕╖, того ж Китаю. ╤ ц╕ло╖ низки ╕нших кра╖н. Щойно проти Криму ╕ Рос╕╖ були введен╕ санкц╕╖ — з нашим ун╕верситетом було припинено всяке сп╕вроб╕тництво. Виявилося, що студент нав╕ть не може ви╖хати на стажування в якусь кра╖ну, а зв╕дти студенти не можуть при╖хати до нас. Але ун╕верситети не можуть ╕снувати без обм╕ну, без сп╕впрац╕. Можливо, як╕сь сфери життя можуть перебувати у замкнутому простор╕, але ун╕верситет, де трива╓ пост╕йно живий розвиток науки, не може. Там, де нема╓ дискус╕╖, полем╕ки, пошуку ╕стини та ориг╕нальних новаторських ╕дей, таке поняття, як ун╕верситет, зника╓.
Наш виш почав перетворюватися на якусь нап╕вв╕йськову установу. У нього нав╕ть з’явився дрес-код для викладач╕в та студент╕в. Ось такого р╕вня проблеми почали вир╕шуватися — як повинн╕ одягатися студенти, ╕ чому в нашому сучасному динам╕чному св╕т╕ раптом стало не можна ходити в футболках ╕ крос╕вках. Г╕рше того, у 2015 роц╕ на територ╕╖ ун╕верситету заборонили WI-FI. Виявля╓ться, у нас з’явився ц╕лий департамент безпеки, на думку якого WI-FI та ╤нтернет становлять небезпеку ун╕верситету, Криму ╕ загалом ус╕й Рос╕╖. Тому там, де WI-FI було встановлено, його терм╕ново згорнули, ╕ робота з комп’ютерами в аудитор╕ях стала проходити п╕д суворим контролем викладач╕в. ╤ таких ╕стор╕й дуже багато.
— З чого розпочався процес прориву ун╕верситету з «кримського полону»?
— У 2014 роц╕, коли все це сталося в Криму, ми з мо╖ми колегами, це було ще до референдуму, зробили велике звернення, з╕бравши п╕д ним п╕дписи знаних представник╕в ╕нтел╕генц╕╖. Я дуже шкодую, що це звернення не п╕дтримав колишн╕й ректор нашого ун╕верситету, Герой Укра╖ни Микола Багров. Я радий тому, що ректор ╤нженерно-педагог╕чного ун╕верситету, Герой Укра╖ни Февз╕ Якубов та багато ╕нших п╕дписали це звернення. ╤ пот╕м я, м╕н╕мум один раз на м╕сяць, намагався через ╕нтерв’ю кримським або укра╖нським телеканалам висловити свою позиц╕ю щодо проведено╖ в╕дносно ун╕верситету пол╕тики. П╕сля кожного ╕нтерв’ю з ректорату обов’язково приб╕гав гонець ╕ передавав установку, що мен╕, м’яко кажучи, не сл╕д б╕льше давати ╕нтерв’ю. Але дозвольте, н╕хто не може мене обмежувати в мо╓му прав╕ в╕дкрито висловлювати свою позиц╕ю. Знаючи це, мене намагалися якось ╕золювати в╕д справ. З 1 с╕чня 2015 року, коли перестав ╕снувати ТНУ ╕ було оголошено про новий, так званий федеральний ун╕верситет, ми якийсь час спостер╕гали за тим, як з Донбасу переводять за наказом м╕н╕стерства виш╕.
— Ви чекали, що й ТНУ почнуть переводити?
— Наш виш створювався у 1918 роц╕ як ф╕л╕я Ки╖вського ун╕верситету святого Володимира. Кор╕ння нашого ун╕верситету в Ки╓в╕. Але по Криму не було жодного наказу про переведення, ╕ тод╕ через м╕сяц╕ два-три я при╖хав у Ки╖в ╕ кажу: «А де нам наказ — по кримських вишах ╕, зокрема, по Тавр╕йському ун╕верситету?». А в Ки╓в╕ кажуть, що нема╓ наказу, тому що нема╓ запиту в╕д вас. Тод╕ ми з мо╖ми друзями повернулися в Крим ╕ зробили звернення на м╕н╕стра за п╕дписом професора Тавр╕йського ун╕верситету.
П╕сля того, як я прив╕з це звернення, закрутилися вс╕ шестерн╕, ╕ ми м╕сяц╕в ш╕сть-с╕м займалися процесом переведення ун╕верситету сюди, в Ки╖в.

У НАС В ПР╤ОРИТЕТ╤ — МОВИ Й КУЛЬТУРА НАРОД╤В, ЩО НАСЕЛЯЮТЬ КРИМ

— Давайте тепер поговоримо про те, в якому формат╕ буде в╕дтворений Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет? Вивчення яких наук у ньому переважатиме?
— Думаю, на сьогодн╕шньому етап╕ ми однозначно не будемо зач╕пати природнич╕ науки — б╕олог╕ю, х╕м╕ю, ф╕зику... Тому що цей проф╕ль вимага╓ дорого╖ лабораторно╖ бази. Кр╕м того, я думаю, у Ки╓в╕ для нас це зараз не актуально, тому що Ки╖вський пол╕техн╕чний, Ки╖вський нац╕ональний, вони ц╕лком вс╕ ц╕ потреби закривають.
— Тобто в╕дтворю╓ться т╕льки гуман╕тарний блок?
— Так, це, умовно кажучи, 7 з 14-ти наших факультет╕в. С╕м — тому що саме вони ╓ актуальними тут. У нас в пр╕оритет╕ мова, л╕тература ╕ культура народ╕в, що населяють Крим, — це укра╖нц╕, рос╕яни, кримськ╕ татари, кара╖ми, кримчаки, болгари, греки, в╕рмени та ╕нш╕ народи з ╖хньою траг╕чною долею. Природно, класичн╕ ╓вропейськ╕ та св╕тов╕ мови теж будемо викладати — це французька, англ╕йська, н╕мецька, ймов╕рно, ╕спанську введемо, тому що це дуже важливий рег╕он ╕сторичного зв’язку. Будуть також географи, ф╕лософи. Обов’язково юристи, ╕ нам дадуть фах╕вц╕в, як╕ будуть правозахисну ╕ всю ╕ншу д╕яльн╕сть супроводжувати. Але головне — вони будуть грамотно готувати вс╕ позови, починаючи в╕д права на в╕дшкодування матер╕ального збитку ╕ зак╕нчуючи захистом прав Укра╖ни на Крим як свою нев╕д’╓мну територ╕ю. Ми в╕дтворюватимемо факультет сходознавства.
— До в╕йни в╕н був в ун╕верситет╕?
— Був, причому дуже сильний ╕ потужний. Але п╕сля виселення кримських татар, в╕рмен, болгар, грек╕в його л╕кв╕дували ╕ пот╕м вже не дали в╕дновити. Говорили, що в Криму н╕бито нема╓ н╕чого сх╕дного, що Крим — чисто слов’янський рег╕он, ╕ сходознавство вивчати там не потр╕бно. Буде також ╕сторичний факультет ╕, природно, кафедра ╕стор╕╖ Укра╖ни та вс╕ ╕нш╕ кафедри, у тому числ╕ кафедра ╕стор╕╖ Криму. Але не така, як у них, яка доводить споконв╕чно рос╕йський характер Криму, його рос╕йське кор╕ння. Господи, та Крим ма╓ ст╕льки корен╕в, ╕ в них ще б роз╕братися... Почнемо з того, що для цього потр╕бн╕ фах╕вц╕, як╕ б волод╕ли мовами.
— Будуть у вас так╕ фах╕вц╕? Як взагал╕ вигляда╓ ситуац╕я з кадрами для вашого ун╕верситету?
— Коли я ще був у Криму, я думав, що десь 17-18% викладач╕в покинули м╕й ун╕верситет. Але, виявля╓ться, я помилявся. Обсяг дзв╕нк╕в, як╕ я зараз отримую, електронних лист╕в ╕ звернень такий, що я розум╕ю — насправд╕, десь приблизно третина мо╖х колег покинули ун╕верситет. Мен╕ телефонують на р╕вн╕ доктор╕в, професор╕в, зав╕дувач╕в кафедр. Мен╕ телефонують економ╕сти, психологи, географи, ф╕лологи, ╕сторики. Але ви╖хало багато не т╕льки викладач╕в, а й студент╕в. Перша хвиля п╕днялася одразу. Друга — коли побачили, що ун╕верситет перетворю╓ться на фортецю, на таку замкнуту структуру, вони зрозум╕ли, що ╖м це не потр╕бно, ╕ теж по╖хали. А зараз цей процес пост╕йно в╕дбува╓ться. Розумн╕, сильн╕, активн╕ студенти, особливо старшокурсники, ╖дуть. Причому т╕, у кого родич╕ в Рос╕╖ або сво╖ як╕сь погляди, вони намагаються перейти в рос╕йськ╕ виш╕, щоб отримати диплом, наприклад, Ростовського, Б╓лгородського, Ярославського ун╕верситету, який визна╓ться у св╕т╕. А т╕, хто ор╕╓нтований на Укра╖ну, переводяться ╕ ╖дуть сюди.
— Чи ╓ в такому раз╕ майбутн╓ «федерального ун╕верситету»?
— Можу сказати одне — трива╓ знекровлення «федерального ун╕верситету», а той, що в╕дтворю╓ться тут, в╕н забира╓ все здорове й найкраще. Хочу розпов╕сти про фантастичного вченого з Криму, який погодився працювати з нами. Саме наприк╕нц╕ 2014 року у нас захистила дисертац╕ю ун╕кальний вчений, подарований нам кримськотатарським народом. Це — Ал╕╓ Канг╕╓ва, вона захистила дисертац╕ю «Ф╕лософ╕я суф╕╖в у кримськотатарськ╕й л╕тератур╕ XV-XVIII стол╕ть». Вона зна╓ в╕с╕м мов, вона чита╓ за старою арабською граф╕кою та за новою арабською граф╕кою. Сьогодн╕ ╖й нема╓ р╕вних в Укра╖н╕, ╖╖ р╕вня фах╕вцю сл╕д працювати у великих сходознавчих центрах або в Мюнхен╕, або у Стамбул╕, або в Тегеран╕. Укра╖н╕ подарунок зроблений в ╖╖ особ╕. ╤ я сказав директору ╤нституту сходознавства у Ки╓в╕: «Ми з вами разом проситимемо, аби вона з нами працювала». Я думаю, що з ╖╖ допомогою ми дуже потужний сходознавчий блок в╕дтворимо, тому що вона все зна╓ з ц╕╓╖ проблематики.

ТАВР╤ЙСЬКИЙ НАЦ╤ОНАЛЬНИЙ ПОВЕРНЕТЬСЯ В УКРА╥НСЬКИЙ КРИМ

— Конкурентних настро╖в не в╕дчули в╕д ки╖вських колег?
— Я вс╕м сво╖м колегам з укра╖нських виш╕в кажу, щоб вони не сприймали нас як суперник╕в ╕ конкуренц╕ю. Тому що ми — кримський виш, який тимчасово перебува╓ в Ки╓в╕ ╕ в оч╕куванн╕ повернення додому. Ми готу╓мо фах╕вц╕в для Криму завтра-п╕слязавтрашнього дня, ми вивча╓мо проблематику чорноморського рег╕ону. Це — наш напрямок, ╕ в цьому сенс╕ ми тут н╕кому не суперники.
— Тобто Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет повернеться в Крим разом з його поверненням в Укра╖ну? Коли це станеться?
— Я з числа оптим╕ст╕в. Вважаю, що це в╕дбудеться за п╕втора-два роки.
— ╤ яким шляхом?
— Найголовн╕ший шлях — той, що св╕тове сп╕втовариство, яке так активно п╕дтримало Укра╖ну, ввело ось ц╕ санкц╕╖, до яких спочатку, пам’ята╓те, яке було ставлення — як до н╕сен╕тниц╕. Але сьогодн╕ ми бачимо, що вони обернулися повною економ╕чною катастрофою для Рос╕╖. Ми бачимо, що в╕дбува╓ться з нафтою, з курсом рубля, що в╕дбува╓ться з курсом долара у в╕дпов╕дь. Вс╕ об╕цянки Рос╕╖ завалити Крим грошима обернулися пшиком. Пам’ята╓те цю дурну сценку, де Жириновський, стоячи б╕ля Севастопольсько╖ м╕сько╖ адм╕н╕страц╕╖, д╕ста╓ пачку грошей ╕ кида╓ ╖╖ в натовп, демонструючи цим, що Рос╕я вс╕х завалить грошима ╕ проблем не буде. Сьогодн╕ проблеми ╓ у вс╕х, тому що Крим перетворився на гирю на ши╖ у ц╕╓╖ кра╖ни ще ╕ з цим нап╕вкрим╕нальним нин╕шн╕м кер╕вництвом, що утримати цей рег╕он не можна.
— Хрущов таки мав рац╕ю?
— Сьогодн╕ в Криму трива╓ експеримент, який доводить, що Хрущов не був божев╕льним, коли в 1954 роц╕ приймав р╕шення про переор╕╓нтац╕ю Криму на Укра╖ну. В╕н саме проявив державну далекоглядн╕сть, тому що у Криму не буде без Укра╖ни н╕ води, н╕ електрики, н╕ нормального транспортного сполучення, н╕ розвиненого с╕льського господарства. ╤ у нього не буде нац╕онального миру й розвитку. Тому що Крим — це не задв╕рки чи╓╖сь ╕мпер╕╖. Це — центр св╕ту, це земля маленького народу, розс╕яного по всьому св╕ту. Т╕льки в Туреччин╕ д╕аспора кримських татар нал╕чу╓ к╕лька м╕льйон╕в ос╕б. Якщо, наприклад, прихильники православ’я кажуть, що Крим — це колиска православ’я для сх╕дних слов’ян, ╕ це правда, то чому вони не говорять, що Крим був колискою ╕сламу для всього рег╕ону ╕сторично╖ Рос╕╖. В╕н дв╕ функц╕╖ виконав — з просування православ’я та з просування ╕сламу. Мен╕ зда╓ться, повернення кримських татар на Батьк╕вщину — це саме приклад того, як можна мирно, без втручання в╕йськових, протистояти систем╕ ╕ зламати ╖╖. В результат╕, без будь-яких в╕йськових операц╕й ця система сама впаде.
Ще приклад — на Красну площу в Москв╕, протестуючи проти введення в╕йськ у Чехословаччину, свого часу вийшли всього 7 ос╕б. Вони протрималися 15 секунд — одразу наб╕гла м╕л╕ц╕я, КДБ ╕ вс╕х посадили. Дали в╕д 3 до 8 рок╕в за цю коротку 15-секундну акц╕ю. А чим все ск╕нчилося? Перемогли не т╕, хто заарештовував, а т╕, кого заарештовували. ╤ це в╕дбудеться, тому що видно, що вже надриваються сили у тих, хто утриму╓ Крим, й утримати його неможливо.

В УКРА╥Н╤ НАРОДЖУ╢ТЬСЯ НОВИЙ ЛАД, НОВА ДЕРЖАВА

— Володимире Павловичу, як ви вважа╓те, якою буде доля рос╕йсько╖ мови в Укра╖н╕ ╕ якою би ви хот╕ли ╖╖ бачити?
— Я думаю, що сьогодн╕шн╕ под╕╖ в Укра╖н╕ прекрасно демонструють, що вона ╓, насамперед, пол╕етн╕чною кра╖ною. Природно, ╖╖ основу склада╓ укра╖нський етнос, але ж за г╕дн╕сть, за благополуччя Укра╖ни, за ╖╖ рух уперед в╕ддали сво╓ життя люди р╕зних нац╕ональностей. Ми пам’ята╓мо ╕мена в╕рмен, грузин╕в, молдаван, б╕лорус╕в, як╕ загинули в результат╕ останн╕х под╕й. Тому я переконаний — укра╖нська мова буде державною ╕ все ╕нше, що належить у цьому сенс╕, але водночас Укра╖на буде батьк╕вщиною для людей будь-яких нац╕ональностей, що проживають на ╖╖ земл╕. Я думаю, збува╓ться пророцтво пок╕йного Чорновола, який говорив: «Ми збуду╓мо Укра╖ну, в як╕й рос╕янину буде жити краще, н╕ж у Рос╕╖, б╕лорусу — краще, н╕ж у Б╕лорус╕». Ось така кра╖на буде вибудовуватися ╕ буде збудована. Кр╕м того, Укра╖на, якщо ╕сторично брати, вона — одна з творц╕в рос╕йсько╖ мови, тому що все почина╓ться з так звано╖ церковнослов’янсько╖, основу яко╖ склада╓ укра╖нське кор╕ння, але дал╕ з цього кор╕ння вироста╓ рос╕йська, б╕лоруська мова тощо. Водночас, подив╕ться, — на що перетворю╓ться рос╕йська мова в Рос╕╖? Перш╕ особи кра╖ни в оф╕ц╕йному виступ╕ з приводу Криму говорять про те, що Рос╕ю «нагнули», практично переходячи на такий нап╕вблатний тон, на так звану «феню». А громадянин отриму╓ сигнал, що це нормальна рос╕йська мова, ╕ треба користуватися ц╕╓ю мовою. Цьому ╓ приклади ╕ в сьогодн╕шньому Криму.
— Якими мовами вестиметься навчання у вашому ун╕верситет╕?
— Саме наш ун╕верситет хоче дати приклад того, як сьогодн╕ ма╓ вир╕шуватися це питання. Ми прийняли р╕шення, що в нашому ун╕верситет╕ буде вестися навчання м╕н╕мум чотирма мовами. Студенти будуть слухати лекц╕╖, складати ╕спити, писати роботи укра╖нською, рос╕йською, кримськотатарською або турецькою та англ╕йською мовами. Вс╕ студенти повинн╕ будуть знати вс╕ ц╕ мови, тому що час, коли людина все життя вчить, вчить ╕ н╕як не вивчить англ╕йську мову, зак╕нчився.
— Ви впевнен╕, що вийде?
— У цьому сенс╕ нам ус╕м приклад подали колеги турецько╖ народно╖ осв╕ти, як╕ створили у сел╕ Танкове Бахчисарайського району ун╕кальний л╕цей. Я був вражений, як д╕ти в цьому л╕це╖ в╕льно вчаться чотирма мовами. При╖жджа╓ до них лектор ╕ виступа╓ перед ними, скаж╕мо, англ╕йською мовою, ╕ учн╕ в╕льно конспектують його, ставлять запитання та в╕дпов╕дають — все англ╕йською мовою. Те ж саме ╕ншими мовами, ╕ це здорово. Я вважаю, що англ╕йську треба знати, тому що вона в╕дкрива╓ шлях в ╓вропейський ╕ атлантичний св╕т, а кримськотатарську потр╕бно знати, бо ця мова в╕дкрива╓ дорогу до вс╕х тюркських мов. У Баку при╖деш — будеш сп╕лкуватися, в Ташкент при╖деш — будеш сп╕лкуватися, у Стамбул при╖деш — теж будеш сп╕лкуватися. У Казахстан╕, Киргиз╕╖ — скр╕зь знайдеш можлив╕сть розмовляти. Я дуже серйозно до цього ставлюся, свого часу в╕дкривав кримськотатарське в╕дд╕лення на ф╕лфац╕ ТНУ, ╕ моя дочка вчилася на тюркському в╕дд╕ленн╕. Ми претенду╓мо на роль м╕жнародного вишу, а м╕жнародний виш — це, перш за все, велика к╕льк╕сть мов.
— Володимире Павловичу, що, на ваш погляд, сьогодн╕ в╕дбува╓ться в Укра╖н╕? Яких помилок сл╕д уникнути пол╕тикам, сусп╕льству, аби кра╖на, нарешт╕, зм╕цн╕ла ╕ процв╕тала?
— Я думаю, що в Укра╖н╕ народжу╓ться нова держава, новий лад, нова система життя. Укра╖на заплатила надзвичайно високу ц╕ну за це. Але як казав Гете: «Лише той г╕дний щастя ╕ свободи, хто кожен день ╕де за них на б╕й». Я думаю, що народжу╓ться кра╖на ХХ╤ стол╕ття з демократичними нормами свободи у вс╕х сферах життя, з повагою до людини, з правом людини себе самореал╕зувати. ╤ для нас ус╕х, хто живе у Криму ╕ любить Крим, я думаю, потр╕бно винести велик╕ уроки з того, що було. Нам треба, щоб наша ел╕та кримська не застоювалася, а пост╕йно оновлювалася, нам треба, щоб нагору в Ки╖в п╕дн╕малися представники р╕зних соц╕альних верств, щоб ╖хн╕й голос було чути. Нам потр╕бно, щоб лише п╕дозра про непристойн╕ д╕╖ чиновник╕в уже змушувала ╖х п╕ти з посади. Нам потр╕бно, щоб людина була головним м╕рилом усп╕шност╕ будь-яко╖ пол╕тики, будь-яко╖ парт╕╖, будь-яко╖ влади, уряду. Тому що жодн╕ ╕нш╕ критер╕╖ не можуть ╕снувати. Я думаю, що ми сто╖мо на пороз╕ дуже великих ╕ гарних зм╕н. Це не означа╓, що вони прийдуть сам╕ — над цим треба каторжно працювати. ╤ я готовий працювати на цей прогрес, тому що в╕д нього виграють вс╕: ╕ ми, ╕ св╕т.

МИ ХОЧЕМО СТВОРИТИ УН╤ВЕРСИТЕТ ХХ╤ СТОЛ╤ТТЯ

— ╤ роль осв╕ти у цьому величезна. Чи пом╕тили ви р╕зницю м╕ж нин╕шньою осв╕тою ╕ колишньою радянською?
— У нин╕шньому сучасному св╕т╕ багатством волод╕ють люди ╕нтелектуально╖ прац╕ або сфери ╕нтелекту ╕ культури. В╕зьмемо Б╕лла Гейтса або пок╕йного Джобса. ╥хня практика показу╓, що, починаючи в╕д с╕льського господарства ╕ промисловост╕, ╕нтелектуальними зусиллями людини можна вир╕шити вс╕ проблеми. Саме в Укра╖ни ╓ така можлив╕сть — у не╖ ╓ основа. У Радянському Союз╕ вона була одн╕╓ю з найб╕льш розвинених ╕ р╕зноб╕чних, ╕ вона повинна продовжувати ╕ посилювати цей шлях, ╕накше час буде згаяно. Був час, коли осв╕та в Радянському Союз╕ була ун╕версальною ╕ в╕дкритою. П╕сля того, як в СРСР запустили перший супутник, а пот╕м ╕ людину в космос, американц╕ задумалися ╕ почали вивчати систему осв╕ти в СРСР. ╥м було незрозум╕ло — чому Радянський Союз ╖х об╕гнав. ╤ вони д╕йшли висновку, що тод╕шня радянська осв╕та була ун╕версальною, ╕ б╕льшу частку в н╕й займали гуман╕тарн╕ предмети. Х╕м╕к ти або ф╕зик, математик або б╕олог — все одно обов’язково вчиш мову, ф╕лософ╕ю, вивча╓ш музику, яка, до реч╕, допомага╓ мислити. Сьогодн╕ рос╕йська осв╕та наст╕льки скукожилася, куп╕рувалася, стиснувшись усередин╕, що цього вже нема╓. Мистецтво ╕ культуру прибрали. Втрачено ун╕версальн╕сть. А на Заход╕ — навпаки: там Болонська система передбача╓ 60% обов’язкових предмет╕в за спец╕альн╕стю, а 40% — студент набира╓ соб╕ сам. Йому обов’язково потр╕бно отримати сертиф╕кат з наук, як╕ не мають в╕дношення до його основно╖ спец╕альност╕. А взагал╕, я хочу сказати, що через 15-20 рок╕в дипломи перестануть ╕снувати, тому що життя буде стр╕мко зм╕нюватися, що не буде необх╕дност╕ в якихось окремих спец╕альностях. Розумний студент вже сьогодн╕ бере якомога б╕льше ун╕версальних знань, а пот╕м при необх╕дност╕ зак╕нчу╓ навчання. Пройшов якийсь пер╕од його життя чи в╕н пере╖хав в ╕нше м╕сто, в╕н зможе спок╕йно зм╕нити фах. Людина зможе вчитися все життя: ╕ в 20, ╕ в 35, ╕ в 50 рок╕в, аби доповнити в╕дсутн╕й напрямок знань, з яких, наче з пазл╕в, можна буде формувати свою спец╕альн╕сть. Такий ун╕верситет ХХ╤ стол╕ття ми хочемо створити, ун╕версальний, багатомовний, багатопроф╕льний.
— А пол╕тики в цьому ун╕верситет╕ не буде?
— Все залежить в╕д нас. Ви зна╓те, ╕стор╕я показу╓, що у найб╕льш процв╕таючих державах у найкращ╕ пер╕оди поселялася якась «зараза» ╕ починала по╖дати найщаслив╕ш╕ ╕мпер╕╖ ╕ цив╕л╕зац╕╖, ╕ вони пот╕м руйнувалися. Як красиво починалася грецька цив╕л╕зац╕я ╕ як вона занепала. Як красиво починалися римська, ╓гипетська цив╕л╕зац╕╖. Ми повинн╕ на цьому вчитися, бути в╕дкритими ╕ пост╕йно п╕знавати нове.

Катерина ЛИСИЦИНА
м. Ки╖в

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 22.01.2016 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16530

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков