Версiя для друку Обговорити в форумi

У грудні народився і в грудні 2014 р. на 86-му році життя не стало Євгена Сверстюка, українського письменника, мислителя, громадського діяча.

Євген СВЕРСТЮК
РІЗДВЯНИЙ ВІРШ

«Мають нори лисиці і гнізда птахи небесні. Син же Чоловічий не має де голови прихилити (Мт 8.20).

В наш світ
Він прийшов уже гнаним:
Йому поклонились волхви,
але по дорозі назад уже замітали свій слід.
На земних тронах сиділи царі.
Святині посіли фарисеї.
У всіх була рішуча віра:
всі місця зайняті.
Вгорі та глуха стіна,
де лежить уже знайдена істина.
Пильні хранителі дослухались
Нового Слова:
чим воно загрожує?..
Лише один оцінив прихід на землю
Месії:
з високої гори показав Йому
Усі царства світу і славу їх
і ладен був віддати їх лише за те,
щоб поклонився йому.
Ходили за Ним нещасні і каліки,
благаючи чуда,
але навіть грім чудес і блискавиці
мудрости —
затягувало павутиною
фарисейства.
Маловірні учні, яким рости
до апостолів,
тверді вороги, яких не вразити
любов’ю,
юрми цікавих, міняйли в храмі,
просвітлені блудниці,
потаємні Никодими
в примарах страху, що зродив Юду.
І тільки максималізм віри:
«Хто не збирає зо мною,
той розкидає».
І тільки максималізм серця:
«Будьте мудрі, як змії, і невинні,
як голубки».
І чиста сила офіри.

СИНОВІ
(Переклад вірша Р. Кіплінга)

Як вистоїш, коли всі проти тебе —
Упали духом і тебе клянуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять —
в мрійництво не впасти,
І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Спримеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;
Якщо ти зможеш в прориві одному
Поставить все на карту і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш воля — встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 08.01.2016 > Тема "Душі криниця"