Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3670)
З потоку життя (6890)
Душі криниця (3703)
Українці мої... (1509)
Резонанс (1604)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УЧАСНИКИ МАРШУ НА ЧЕСТЬ ДНЯ ЗАХИСНИК╤В ПРИЙШЛИ П╤Д ОП ╤ ОГОЛОСИЛИ ВИМОГИ
Б╕ля буд╕вл╕ Оф╕су президента перебували дек╕лька тисяч учасник╕в маршу. Вони скандують "Слава...


У КРИМУ ЗАЛИШИЛОСЯ Ш╤СТЬ БАНК╤В ╤ ВС╤ ВОНИ - П╤Д САНКЦ╤ЯМИ
«Станом на 1 вересня 2020 року на п╕востров╕ залишилося 6 д╕ючих банк╕в РФ. Вс╕ вони...


У КИ╢В╤ ВСТАНОВИЛИ ПАМ’ЯТНИК ВИЗВОЛИТЕЛЮ КРИМУ
4 жовтня в Ки╓в╕ було урочисто в╕дкрито пам’ятник полковнику Арм╕╖ Укра╖нсько╖ Народно╖...


ДЕРЖКОМТЕЛЕРАД╤О РОЗПОЧАВ ПРИЙОМ ЗАЯВОК НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМ╤╥ ╤МЕН╤ М. РИЛЬСЬКОГО
Розм╕р прем╕╖ за кожною з ном╕нац╕й становить 20 тис. гривень.


НА ХЕРСОНЩИН╤ ВСТАНОВЛЯТЬ ПОСТИ ДЛЯ МОН╤ТОРИНГУ СИТУАЦ╤╥ З КРИМСЬКИМ «ТИТАНОМ»
про це у п’ятницю, 9 жовтня, на бриф╕нгу у Херсон╕ заявив заступник м╕н╕стра захисту...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#51 за 18.12.2015
ПРО ГРУЗИНСЬКИХ ДОБРОВОЛЬЦ╤В ╤ ДОСВ╤Д ГРУЗ╤╥

Героям – слава!

Участь грузин╕в в укра╖нсько-рос╕йськ╕й в╕йн╕, яку дос╕ сором’язливо називають АТО, — це яскрава стор╕нка нашо╖ ╕стор╕╖. Важлива не так к╕льк╕сть грузинських во╖н╕в, ск╕льки «як╕сть» людей, як╕ при╖хали воювати за нашу свободу.
Бажання розпов╕сти про участь грузин╕в у АТО виникло у мене в╕дразу п╕сля загибел╕ Георг╕я Джанел╕дзе. Один ╕з його земляк╕в, який також воював у полку «Азов», так сказав п╕д час прощання на майдан╕ Незалежност╕: «Георг╕й жив ╕ загинув во╖ном. Доки в Укра╖н╕ триватиме в╕йна — доти грузини будуть тут воювати!». А екс-президент Груз╕╖ М╕хе╖л Саакашв╕л╕ тод╕ промовив: «Вчора я сп╕лкувався з його дружиною. Я був вражений ╖╖ см╕лив╕стю. Вона розпов╕дала про сво╖х д╕тей, ╕ сказала, що треба, аби вони продовжили цю боротьбу. ╤ Георг╕й завжди повторював, що так закохався в Укра╖ну, що готовий в╕ддати сво╓ життя за не╖…».
Трохи п╕зн╕ше грузинка, яка тепер прожива╓ в Ки╓в╕, емоц╕йно розпов╕дала мен╕ про под╕ю: «Ви не уявля╓те, як ми хвилювалися перед телефонною розмовою… Як сказати матер╕ трьох д╕тей про смерть ╖╖ чолов╕ка? Але Тамара дуже добре трималася. Сказала лише: «Не треба мене заспокоювати, я прекрасно розум╕ла, що Георг╕й загине на Донбас╕... Я не засуджую його вчинок ╕ н╕коли не могла б заборонити йому по╖хати воювати за братню нам Укра╖ну…». Ми були просто вражен╕ — це сказала мати трьох д╕тей!».
Виявля╓ться, ш╕стнадцятил╕тн╕й син Георг╕я — Коте пост╕йно сп╕лку╓ться по скайпу з б╕йцями «Грузинського лег╕ону» ╕ також хоче ╖хати воювати на Донбас. Чека╓ свого повнол╕ття… А чотирнадцятил╕тня донька Георг╕я Джанел╕дзе ще за життя батька хот╕ла ╖хати в зону АТО ╕ вивозити з поля бою поранених. Ось така неоч╕кувана допомога ╕ величезна моральна п╕дтримка прийшла нам з маленько╖ Груз╕╖.
* * *
П╕зн╕ше мен╕ пощастило особисто сп╕лкуватися з командиром «Грузинського лег╕ону» Мамукою Мамулашв╕л╕. В╕н — кор╕нний тб╕л╕сець, син генерала Зураба Мамулашв╕л╕. Дуже осв╕чений (фах╕вець з економ╕ки ╕ м╕жнародного права), окр╕м того, очолю╓ Грузинську нац╕ональну федерац╕ю зм╕шаних ╓диноборств. Ц╕каво, що батько й син Мамулашв╕л╕ воювали в Абхаз╕╖ вже в 1992 роц╕. Мамуц╕ тод╕ було лише чотирнадцять…
— Я брав участь у во╓нних д╕ях, будучи п╕дл╕тком, — каже Мамука. — Батько мене взяв з собою, коли була в╕йна в Абхаз╕╖. Був 1992 р╕к, ╕ десь близько року ми провоювали. Пот╕м довго були в полон╕... Зв╕сно, це був не абхазький полон, а чисто рос╕йський. ФСБ тримало нас у м╕ст╕ Гудаута. Я пров╕в там три з половиною м╕сяц╕, а батько — б╕льше року. Про витончен╕ методи катувань я довго говорити не буду, скажу лише, що в цьому в╕дношенн╕ рос╕яни досить креативн╕, ╖м подобалося те, що вони робили.
Сво╓ 15-р╕ччя я зустр╕в у тюремн╕й камер╕… До реч╕, тод╕ разом з рос╕йськими феесбешниками були й чеченц╕. До ╖хньо╖ чест╕, треба сказати, що вони не знущалися над полоненими. ╤ до нас ╕з батьком вони ставилися непогано. У чеченц╕в сво╖ поняття про в╕йськову доблесть, ╕ вони високо оц╕нили той факт, що батько разом з неповнол╕тн╕м сином вою╓ за свою Батьк╕вщину. На жаль, под╕бним благородством не завжди могли похвалитися в╕рмени...
— ╢ сп╕льн╕ риси у нин╕шньо╖ в╕йни на Донбас╕ ╕ тод╕шньо╖ в╕йни в Абхаз╕╖?
— Все, що тепер називають «г╕бридною в╕йною», було випробувано в Груз╕╖ ще на початку 90-х рок╕в. Сценар╕й той же. Рос╕я тод╕ п╕дписала домовлен╕сть, причому не як сторона конфл╕кту, а як посередник м╕ж Абхаз╕╓ю ╕ Груз╕╓ю. Через 5 дн╕в ми в╕двели важку артилер╕ю в╕д л╕н╕╖ фронту, ╕ п╕сля цього Рос╕я в╕дразу ж почала наступальну операц╕ю. Взяла Сухум╕ ╕ незахоплен╕ нею ран╕ше м╕ста й села Абхаз╕╖. Св╕т мовчав, дивлячись на це беззаконня, лише Укра╖на нас тод╕ п╕дтримала. Та й то не на оф╕ц╕йному р╕вн╕. В╕йськове з’╓днання УНСО непогано виконувало поставлен╕ командуванням завдання. ╤ в моральному план╕ нам була дуже важлива п╕дтримка укра╖нц╕в! ╤ все ж ми тод╕ програли, з територ╕╖ Абхаз╕╖ було понад 350 тисяч б╕женц╕в. Боюся, як би под╕бн╕ елементи «г╕бридно╖ в╕йни» не повторилися нин╕ в Укра╖н╕. Не варто в╕рити Пут╕ну ╕ виконавцям його вол╕. Не в╕рте жодним домовленостям з Рос╕╓ю!
— Хот╕лося б поговорити про ╕сторичн╕ паралел╕. У 1795 роц╕, захищаючи Груз╕ю, геро╖чно загинуло триста во╖н╕в-арагвинц╕в. ╥м протистояло величезне в╕йсько перс╕в. У нас же була битва п╕д Берестечком у 1651 роц╕, ╕ тод╕ за под╕бних умов геро╖чно загинуло триста запорозьких козак╕в...
— А в Грец╕╖ було триста геро╖чних спартанц╕в… Так, ц╕ ╕сторичн╕ паралел╕ заохочують краще п╕знавати одне одного. У вас були «геро╖ Крут» — студенти, як╕ в 1918 роц╕ на якийсь час зупинили наступ б╕льшовик╕в на Ки╖в. У нас же под╕бне повторилося тр╕шечки п╕зн╕ше. В 1921 роц╕ б╕льшовики вир╕шили анексувати Груз╕ю, й один з останн╕х бо╖в був п╕д самим Тб╕л╕с╕. Б╕ля села Табахмела частини 11-╖ арм╕╖ з╕ткнулися ╕з запеклим опором наших юнкер╕в п╕д командуванням полковника Чхе╖дзе. Як ╕ в Укра╖н╕, певна частина грузинського населення тод╕ п╕ддалася впливу б╕льшовицько╖ пропаганди, а ось молод╕ хлопц╕, як╕ навчалися у в╕йськовому училищ╕ й яким було по 16-17 рок╕в, трималися дуже ст╕йко. ╥х було не б╕льше 500 б╕йц╕в. Як бачите, це схоже на ваш б╕й п╕д Крутами…
— П╕д Крутами було чотириста студент╕в… А загалом, аналог╕я майже повна. П╕сля окупац╕╖ Груз╕╖ б╕льшовиками ще був збройний оп╕р? Щось на зразок нашого Холодного Яру?
— В деяких районах Груз╕╖ ще довго тривав спротив б╕льшовикам. Останн╓ повстання спалахнуло в 1924 роц╕. Але сили були нер╕вн╕, б╕льшовики вже контролювали ситуац╕ю ╕ могли кинути велик╕ сили на придушення повстанц╕в. Тод╕ постраждали ╕ мо╖ родич╕. В живих залишився лише м╕й прад╕д, який вимушений був зм╕нити пр╕звище ╕ покинути р╕дн╕ м╕сця. ╤ ще одна ╕сторична паралель. У вас частина укра╖нських територ╕й була захоплена Румун╕╓ю ╕ Польщею. Под╕бне повторилося ╕ в Груз╕╖, але з боку Туреччини. Турецьке командування 23 лютого 1921 року оголосило Груз╕╖ ультиматум, вимагаючи залишити м╕ста Ардахан ╕ Артвин. Опинившись п╕д вогнем з двох бок╕в, грузинський уряд вимушений був в╕д-ступити, ╕ турки п╕д╕йшли до Батум╕. Так ╕ ми втратили частину сво╖х етн╕чних територ╕й.
— П╕сля втрати Криму ╕ частини Донбасу ми краще, н╕ж будь-хто розум╕╓мо грузин╕в...
— ╤ тому наш╕ стосунки п╕сля зак╕нчення в╕йни повинн╕ перейти на як╕сно вищий р╕вень. Це — одна з тих ц╕лей, як╕ «Грузинський лег╕он» ставить перед собою. Недаремно ж ми категорично в╕дмовилися в╕д будь-яко╖ зарплати, хоча в зон╕ АТО ризику╓мо нар╕вн╕ з ус╕ма. У нас також ╓ втрати. Скаж╕мо, п╕сля смерт╕ Ал╕ко Григолашв╕л╕ його дружина лишилася з двома д╕тьми. ╤ у Коте Лашх╕а без батька лишилася донька... ╤ громадянство нас не ц╕кавить, х╕ба що «вид на проживання», щоб можна було без проблем раз у п╕вроку побачити сво╖х р╕дних ╕ пот╕м без проблем повернутися в зону АТО. А ось волонтерську допомогу ми охоче прийма╓мо, адже нам також треба мати теплий одяг, харчуватися.
Ми тут тому, що представля╓мо волю грузинського народу. ╤ укра╖нц╕, розум╕ючи це, вс╕ляко нас п╕дтримують. У нас багато сп╕льного ╕ попереду. Скаж╕мо, п╕сля в╕йни 1992-1993 рок╕в у Груз╕╖ з’явилося багато людей з посттравматичним синдромом чи «синдромом в╕йни». Колишн╕ б╕йц╕, як╕ втратили р╕дних та друз╕в, як╕ бачили вс╕ жахи в╕йни, — або накладали на себе руки, або спивалися. Йдеться про десятки ╕ сотн╕ людей. Припускаю, що й Укра╖ну чека╓ те ж саме. Треба переймати досв╕д США ╕ створити як╕сь реаб╕л╕тац╕йн╕ центри. Створювати умови, щоб люди, як╕ воювали, мали можлив╕сть часто зустр╕чатися, сп╕льно вир╕шувати сво╖ проблеми, згадувати сво╖х побратим╕в. Люди, як╕ залишилися без н╕г, без рук, — ╖м також потр╕бно мати можлив╕сть висловитись.
Думаю, що ветерани АТО повинн╕ в╕д╕гравати пом╕тну роль в укра╖нському сусп╕льств╕ ╕ п╕сля в╕йни. Зокрема, я маю на уваз╕ патр╕отичне виховання молод╕. Коли все це буде забезпечено, то руйн╕вний вплив «синдрому в╕йни» буде сутт╓во зменшено.
— Як, на вашу думку, можна ╕нтегрувати в Укра╖ну обманутий, спустошений, нап╕взруйнований Донбас?
— Повернути можна во╓нними методами. ╤ збудувати велику ст╕ну, яка в╕дд╕ляла б цив╕л╕зовану Укра╖ну в╕д варварсько╖ Рос╕╖. А що стосу╓ться людей, як╕ прийняли рос╕йське громадянство, то ╖х треба неодм╕нно депортувати. Тим паче, що вони сам╕ так сильно хот╕ли жити в Рос╕╖... Треба п╕ти ╖м назустр╕ч ╕ допомогти до╖хати до кордону. Бо рано чи п╕зно ця ╕деолог╕чна м╕на може ще раз вибухнути. Укра╖на б╕льше не повинна ризикувати. Ми под╕бне пережили, тому в Груз╕╖ ╓ стаття про зраду Батьк╕вщин╕… Одержання рос╕йського паспорта однозначно прир╕вню╓ться до зради. Думаю, й укра╖нцям варто б давати тюремний строк таким людям. Але оск╕льки ви дуже гуманний народ, то оптимальним буде вар╕ант з депортац╕╓ю. Головне, щоб все було справедливо, ╓ ж на окупованих територ╕ях ╕ проукра╖нськ╕ мешканц╕… У нас також ╓ абхази, як╕ зайняли нейтральну позиц╕ю. Н╕хто ╖х ч╕пати не буде, абхазька автоном╕я у склад╕ Груз╕╖, скор╕ш за все, буде збережена.

Серг╕й ЛАЩЕНКО

P. S. Переглядаючи фотоарх╕в Мамуки Мамулашв╕л╕, я побачив одне його фото з дитинкою. Спочатку вир╕шив, що це його син. Але командир «Грузинського нац╕онального лег╕ону» сказав, що дорожить цим фото тому, що воно зроблене на прохання киянина. Ц╕лком випадковий перехожий пом╕тив грузинську символ╕ку ╕ дуже захот╕в сфотографувати свого маленького сина з грузинським во╖ном. А таке тепле ставлення простих киян ╓ чи не найвищою нагородою для грузинських лег╕онер╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 18.12.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16360

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков