Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БАЛУХ ПОЧАВ ПРОХОДИТИ РЕАБ╤Л╤ТАЦ╤Ю
Приватна кл╕н╕ка «Нодус», в як╕й найближчими м╕сяцями проходитиме реаб╕л╕тац╕ю та...


ЙОГО НАЗИВАЛИ «СТР╤ЛЕЦЬКИМ БОЯНОМ»…
С╕човий рух в Галичин╕ був позначений неабияким сплеском народно╖ творчост╕, саме в цей пер╕од...


ПРИСВЯТИВ ЖИТТЯ ТЕАТРОВ╤
Хрестомат╕йний автор, знайомий нам з╕ шк╕льних п╕дручник╕в – ╤ван Карпенко-Карий, нин╕...


УКРА╥НСЬКИЙ МОЙСЕЙ – МИТРОПОЛИТ ШЕПТИЦЬКИЙ
Духовна велич укра╖нського Мойсея – митрополита Шептицького – безц╕нний дар нашого...


НЕ СТАЛО ВАДИМА РО╥КА…
11 вересня п╕шов з життя Вадим Михайлович Ро╖к, син кримсько╖ укра╖нсько╖ вищивальниц╕-геро╖н╕...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#50 за 11.12.2015
КУБАНСЬКИЙ ОРЕЛ З УКРА╥НСЬКОЮ ДУШЕЮ

Джерела

Василь Миколайович Орел – кубанський кра╓знавець, досл╕дник л╕тературно╖ ╕стор╕╖ р╕дного краю, фольклорист. Разом з тим, його л╕тературна, журнал╕стська й кра╓знавча та наукова д╕яльн╕сть була т╕сно пов’язана з Укра╖ною не т╕льки тематично й духовно – двадцять три роки життя пров╕в в Укра╖н╕, зв╕дки ж родом ╕ його кровне кор╕ння: прад╕д Василя Миколайовича, полтавський селянин, переселився на Кубань наприк╕нц╕ ХVIII стол╕ття, тут пустив паростки р╕д.
Про життя й творчу д╕яльн╕сть ц╕╓╖ ун╕кально╖ особистост╕ нин╕шнього року побачило св╕т ц╕каве видання – «Материалы к биобиблиографическому словарю В. Н. Орла (1928-1987)/сост. Л. Г. Орел; науч. ред. В. К. Чумаченко). Краснодар. ООО «Традиция, 2015. — 142 с.».
У передньому слов╕ до видання професор В╕ктор Чумаченко детально охарактеризував творч╕сть Василя Миколайовича Орла, зокрема, зазначивши, що Василь Миколайович прожив усього 59 рок╕в, переважно сповнених боротьби, пошук╕в, змагань, труда, ╕з них 23 найб╕льш пл╕дн╕ – безпосередньо в Укра╖н╕. Про життя ╕ творч╕сть В. Орла можна написати монограф╕ю. Серед численних його публ╕кац╕й – зам╕тки, газетн╕ ╕ журнальн╕ статт╕, книжки. Дв╕ основн╕ теми, як╕ пост╕йно опрацьовував та якими переймався, можна умовно назвати «Кубань ╕ Укра╖на у ╖хн╕х вза╓мозв’язках». Творча ╕ разом з тим житт╓ва його дорога була тернистою — В. Орел знаходив сп╕вчуття, моральну п╕дтримку серед численних друз╕в на Кубан╕, в Укра╖н╕ та й в ╕нших частинах колишнього Радянського Союзу, однак т╕, хто мав силу, ставились до нього п╕дозр╕ло, вс╕ляко обмежували творч╕ можливост╕, ╕нколи й шкодили.
Багато сил ╕ часу Василь Миколайович в╕ддав досл╕дженню й популяризац╕╖ творчост╕ таких укра╖номовних кубанських письменник╕в, як Я. Кухаренко (про його життя й л╕тературний доробок написав книжку), В. Мова-Лиманський, Я. Жарко, В. Потапенко, А. Кирей, ╢. Розум╕╓нко та ╕н. П╕дготував монограф╕ю «Коста Хетагуров ╕ Укра╖на». Ц╕кавою, насиченою ц╕нним документальним матер╕алом ╓ сер╕я його статей про тривалу дружбу першого кубанського письменника, ╕сторика й отамана Чорноморського козацького в╕йська Якова Герасимовича Кухаренка з Тарасом Григоровичем Шевченком. Робота у вигляд╕ окремо╖ книжки – «Атаман Кухаренко и его друзья» надрукована посмертно 1994 року. Василь Орел брав участь у багатьох наукових конференц╕ях, друкувався не т╕льки в газетах, а й у пров╕дних укра╖нських журналах.
Звичайно ж, нам ц╕кав╕ науков╕ й кра╓знавч╕ доробки В. М. Орла про Тараса Шевченка. Скаж╕мо й про те, що Василь Миколайович разом з дружиною Ларисою Гаврил╕вною, яка працювала п╕онервожатою в школ╕, створили перший у Рос╕йськ╕й РФСР шк╕льний л╕тературний музей Т. Г. Шевченка й присвятили 150-р╕ччю в╕д дня народження Кобзаря. Про те, що орган╕зову╓ться музей Т. Г. Шевченка на Кубан╕, з’явилась ╕нформац╕я в укра╖нськ╕й прес╕. В. Орел також звернувся листовно до в╕домих укра╖нських культурних д╕яч╕в з проханням допомогти в комплектац╕╖ музею експонатами.
Багато матер╕ал╕в для музею над╕слали льв╕в’яни А. Й. Кос-Анатольський, П. Ю. Кияшко, киянин В. ╤. Кас╕ян, москвич М. ╤. Кутинський, ╕з Соф╕╖ над╕йшов б╕бл╕ограф╕чний покажчик болгарсько╖ шевченк╕ани ╕ т.д. Всього з╕бралось понад 200 експонат╕в, як╕ були розгорнут╕ в новому прим╕щенн╕ школи, усього створено дев’ять в╕дд╕л╕в: «Житт╓вий шлях поета», «Шевченко-художник», «Кобзар на Кубан╕», «Дружба Тараса Шевченка й Якова Кухаренка», «Твори Т. Г. Шевченка мовами народ╕в св╕ту» та ╕н.
В╕дкриття музею в╕дбулось 9 березня 1964 року й стало резонансною под╕╓ю краю, набуло широкого резонансу: над╕йшла велика к╕льк╕сть телеграм, у тому числ╕ в╕д Максима Тадейовича Рильського. Про урочистост╕ з нагоди в╕дкриття музею пов╕домило багато газет, нав╕ть деяк╕ заруб╕жн╕, наприклад, «Наша культура» (Польща), «Укра╖нське життя» (Канада) та ╕н.
Усе це не на жарт налякало компарт╕йних «ангел╕в-охоронц╕в», «в╕дданих ╕нтернац╕онал╕ст╕в». Новий директор школи пов╕сив замок на двер╕ музею, на голову Василя Миколайовича посипались непри╓мност╕, як╕ змусили невдовз╕ розпрощатися з Кубанню.
Подальш╕ в╕хи житт╓вого шляху Василя Миколайовича Орла подаю за листом його дружини Лариси Гаврил╕вни, яка ╓ не т╕льки хранителем творчо╖ спадщини письменника, а й доклада╓ чимало зусиль для ╖╖ всеб╕чного наукового вивчення та популяризац╕╖. На ╖╖ рахунку — науково-кра╓знавч╕ конференц╕╖, зокрема, «Историко-культурное наследие Кубани и научно-исследовательская деятельность В. Н. Орла», на як╕й заслухано 24 допов╕д╕. Опубл╕ковано зб╕рник цих матер╕ал╕в.
З 1965 року Василь Миколайович Орел живе в Укра╖н╕: спочатку працю╓ на Донеччин╕, згодом — у волноваськ╕й газет╕ «Знамя труда» (1965-1967), затим — у м╕стечку Тельманове (1967-1973) — в склад╕ редколег╕╖ газети «Путь Октября» та редактором на м╕сцевому рад╕о.
У вересн╕ 1973 року Василь Миколайович з родиною пере╖здить до Микола╓ва (вулиця Матросова, 54, кв. 6), де працю╓ в обласному науково-методичному центр╕ народно╖ творчост╕ — спочатку методистом, згодом – зав╕дувачем в╕дд╕лу. Тут найб╕льш повно розгорнулась його науково-досл╕дна, журнал╕стська та л╕тературна д╕яльн╕сть.
П╕шов В. М. Орел Божим шляхом у Микола╓в╕ й на м╕ському кладовищ╕ знайшов в╕чний спочинок.
…Б╕об╕бл╕ограф╕чний дов╕дник про життя й творч╕сть Василя Миколайовича Орла – не т╕льки ще одна стор╕нка укра╖нсько╖ д╕йсност╕ ╕ матер╕али про того, хто доклав максимум зусиль до об’╓ктивного формування ╕стор╕╖ Укра╖ни. Це видання засв╕дчу╓, що, де б не мешкала творча особист╕сть, в яко╖ укра╖нська душа, вона не т╕льки возвеличуватиме ╕стор╕ю народу, а й наповнить смисл свого буття його надбаннями ╕ цим возвеличиться й сама.

В╕ктор ЖАДЬКО,
доктор ф╕лософських наук, професор, письменник

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #50 за 11.12.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16328

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков