Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 04.12.2015
Рустем СКИБ╤Н: КРИМСЬК╤ ТАТАРИ НЕ МОЖУТЬ МОВЧАТИ – НЕ ВИЙДЕ ЗАЛИШИТИСЬ ОСТОРОНЬ...

П╕сля анекс╕╖ Криму Рустем Скиб╕н вив╕з сво╖ колекц╕╖ до Ки╓ва. Тепер майстерня кримськотатарського художника – «Центр культури та ремесел «Тамга» – розташована на Подол╕. У творч╕й обстановц╕ в╕н розпов╕в «Крим.Реал╕╖» про натхнення, життя в новому м╕ст╕ ╕ проблеми, з якими сьогодн╕ стика╓ться кримськотатарський народ.
– Рустеме, як живеться у новому м╕ст╕?
– Важко.
– Чому?
– Ну, по-перше, далеко в╕д дому. Нов╕ комун╕кац╕╖, нове оточення, плюс загальний психолог╕чний фон. Усе це в╕дгуку╓ться глибоко.
– Чи зм╕нилась Ваша творч╕сть, в╕дколи при╖хали до Ки╓ва?
– Перше, що сталось – це поява соц╕ального фактору. Все, що я зараз роблю – намагаюсь через свою творч╕сть показувати проблеми, як╕ оголились ╕ ╓ дуже гострими для нашого народу та нашо╖ культури. Сам╕ орнаменти сутт╓во не зм╕нились. Вони не можуть зм╕нитись, оск╕льки ╓ традиц╕йними, такими, що складувались в╕ками, ╕ цей стиль уже в╕домий ╕ розроблений. Ми лише вклада╓мо думки ╕, тим самим, започаткову╓мо щось нове, переосмислю╓мо, вводимо нову думку, наприклад, захист. Знак тюльпана означа╓ в б╕льшост╕ композиц╕й знак чолов╕ка, батька. В одн╕й з останн╕х роб╕т я зробив чолов╕ка захисником. Акцент був у тому, що це во╖н, охоронець, який захища╓ свою культуру, с╕м’ю, захища╓ р╕д, ╕ весь народ в обличч╕ ж╕нки, ж╕нки як берегин╕ культури, яка переда╓ ╖╖ та ста╓ певним нос╕╓м.
– Зв╕дки черпа╓те натхнення в Ки╓в╕?
– Багато джерел. Перше – це, зв╕сно ж, сам╕ люди, укра╖нц╕, друз╕. Це, зв╕сно ж, Крим, безпосередн╕й зв’язок з Кримом, колеги-художники з Криму. Ми намага╓мось пост╕йно п╕дтримувати зв’язок: орган╕зову╓мо заходи, як╕ б дозволяли нам зустр╕чатись ╕ разом проводити час.
– Багато ваших друз╕в-художник╕в залишились у Криму?
– Так, майже вс╕.
– Як ╖м зараз живеться в Криму?
– Зна╓те, важке питання. З боку Рос╕╖ робляться вс╕ можлив╕ кроки, як╕ направлен╕ на самовираження художник╕в. От за останн╕й м╕сяць, наприклад, провели три заходи. ╤нша справа, що багато мо╖х друз╕в-художник╕в просто не приймають те, що в╕дбува╓ться, ╕ те, як це в╕дбува╓ться. Дискомфорт в╕дбива╓ться на творчост╕. Багато наших митц╕в довго приходили в себе, не могли працювати, я в тому числ╕. Довгий час, перебуваючи тут, у Ки╓в╕, я н╕чого не робив руками, в сенс╕, не працював як художник ╕з керам╕кою. Займався б╕льше сп╕льними проектами з ╕ншими художниками: виставки, консультац╕╖, допомога у видавництв╕ марок з Укрпошти, проект «Стежка», багато роботи загалом було пророблено. Але все одно було дуже важко пройти кр╕зь оцей загальний психолог╕чний фон. Тому зараз ми з художниками, з кримськими художниками, намага╓мось орган╕зовувати так╕ заходи вже на територ╕╖ Укра╖ни: в Ки╓в╕, В╕нниц╕, у Львов╕. Це дозволя╓ трохи видихнути ╕ зв╕льнитись в╕д т╕╓╖ атмосфери, яка виру╓ в самому Криму.
– Один ╕з таких заход╕в – сем╕нар кримськотатарського розпису хною – Ви провели минулого тижня в Ки╓в╕. Як охарактеризу╓те його?
– У мене були конкретна мета та завдання, як╕ ми усп╕шно виконали. Вс╕ художники, лектори, спец╕ал╕сти, яких долучили до цього заходу, з позитивом в╕дгукнулись. Я дуже задоволений ╕ радий, що думка мого вчителя, Мамута Чурлу, була дуже позитивною. В╕н сказав, що ми зробили все, що мали зробити, ╕ нав╕ть б╕льше.
– Можете розпов╕сти, що за мета та завдання?
– Я зараз спостер╕гаю за тенденц╕╓ю розвитку одн╕╓╖ з традиц╕й, яка в нас практично забута, – Хна Геджеси (Къына Геджеси). Це н╕ч хни, вес╕льний ритуал, але лише мала частина д╕йства. В╕н пов’язаний ╕з тим, що збираються д╕вчата, ╕ вони проходять сакральний ритуал ╕з побажаннями, з фарбуванням рук певними знаками. Пам’ятаючи це в сьогодн╕шн╕х реал╕ях, д╕вчата проводять такий самий зах╕д, т╕льки без сакральних момент╕в, без тих знак╕в ╕ символ╕в. Якщо говорити сучасною мовою, це стало веч╕ркою, д╕вич-вечором, на якому д╕вчата так само сп╕лкуються, обм╕нюються думками, розпов╕дають про сво╖х коханих тощо. Тобто, така соб╕ тусовка. Зображаючи ц╕ елементи, вони звертаються до св╕тово╖ практики, до того, що ╓ дуже популярним: Мехенд╕, ╕нд╕йський розпис, пакистанський, турецький орнаменти, як╕ в╕дом╕ всьому св╕тов╕. В наш╕й культур╕ ╓ велика спадщина, безл╕ч зображень, аналог╕чних рослинному орнаменту. Тому завдання було таким: знайти ╕ створити новий стиль, який би задовольняв потреби цих художник╕в ╕ цих веч╕рок. Це, по сут╕, створення автентичного, красивого кримськотатарського орнаменту.
– Вас часто можна побачити в головному убор╕, який зараз теж ╕з вами. Що в╕н для Вас означа╓?
– Ми вс╕ склада╓мось ╕з певних елемент╕в. ╤ коли ц╕ елементи збираються вс╕ разом, в╕дбува╓ться само╕дентиф╕кац╕я. Для мене це само╕дентиф╕кац╕я як кримського татарина, дуже яскравий елемент, який в╕зуально показу╓ хто я, мен╕ не треба говорити про це. Саме цей – не кримськотатарський, в╕н належить до таджицько╖ традиц╕╖, це подарунок мого друга. У кримських татар теж ╓ так╕, але, на жаль, дуже мало збереглось артефакт╕в. ╤ ось черговий крок – це якраз пошук такого сучасного, заснованого на наших орнаментах. Це один ╕з тих сегмент╕в, як╕ ми ма╓мо в╕дновити.
– Коли ви зрозум╕ли для себе, що з Криму треба ╖хати?
– Одразу, мабуть. Як т╕льки з’явились в╕йськов╕. Хоча тут трохи важко сказати. Я спостер╕гав ╕ дуже сп╕вчував тим под╕ям, як╕ в╕дбувались в наш╕й кра╖н╕, маю на уваз╕ Майдан. Я розум╕в, що якщо зараз не в╕дбудеться зм╕на ц╕╓╖ влади, не в╕дбудеться оця Революц╕я Г╕дност╕, то ми виявимось в╕дкинутими дуже далеко назад, черговий раз. ╤ те, за що боровся кримськотатарський народ, – за повернення на батьк╕вщину та в╕дновлення сво╖х прав – залишиться позаду.
Коли ми побачили, що Верховна Рада вже захоплена, ╕ в╕дбува╓ться перем╕щення в╕йськово╖ техн╕ки, то почали патрулювати сво╖ поселення. ╤ тод╕ ми так само побачили, що нема╓ реакц╕╖ н╕ з боку м╕л╕ц╕╖, н╕ з боку в╕йськових, н╕ держави. ╤ я вир╕шив вивезти сво╖ нову ╕ стару колекц╕╖ сучасного прикладного мистецтва. Це основн╕ причини були. Я розум╕в, що якщо так буде продовжуватись, ╕ не буде жодно╖ в╕дпов╕д╕ на т╕ д╕╖, як╕ проводила Рос╕я, то вс╕ ц╕ канали будуть блокуватись. Кримськотатарський народ вже ма╓ досв╕д сп╕лкування з радянською владою. Ми ╕ наша культура там пост╕йно утискались, замовчувались. Тому цей ви╖зд здеб╕льшого стосувався вивозу колекц╕╖.
П╕сля при╖зду до Ки╓ва буквально одразу ми провели першу виставку. Ми показували Укра╖н╕ ╕ св╕тов╕й сп╕льнот╕, що у нас ╓ проблеми, що наша культура вкотре перебува╓ п╕д загрозою знищення, ╕ що ця загроза може бути останньою. П╕сля депортац╕╖, повернувшись на батьк╕вщину, ми за короткий терм╕н, за 10-15 рок╕в, в╕дновили б╕льш╕сть сво╖х ремесел. Але якщо все буде продовжуватись так, як в╕дбува╓ться сьогодн╕, ╕ ми знову опинимось на початку – це буде останн╓, що в╕дбува╓ться з кримськими татарами. Це буде повне знищення нашо╖ матер╕ально╖ культури.
– Чому так дума╓те?
– Розум╕╓те, це державна програма, яка реал╕зову╓ться в ус╕х напрямках: п╕дтримати ╕ назвати це Рос╕╓ю. Ус╕ культурн╕ заходи, як╕ в╕дбуваються ╕ в╕дбуватимуться, вони будуть п╕д маркою Рос╕╖. Тобто, рос╕йське мистецтво, рос╕йський художник.
– Не кримськотатарський?
– Н╕, зв╕сно. Рос╕я, як спадко╓миця Радянського Союзу, вважа╓ Крим ╕сторично сво╖м. В╕дпов╕дно, кримськ╕ татари ╓ частиною Рос╕╖, ╕ якщо ти з цим не погоджу╓шся, до тебе будуть запитання.
– Ви при╖хали до Ки╓ва весною минулого року. З того часу бували в Криму?
– Так. У мене була велика перерва, майже р╕к, але от нещодавно був у Криму. А до цього я довол╕ часто ╖здив, раз на два м╕сяц╕.
– ╥здили черпати натхнення, чи розв’язувати як╕сь формальн╕ питання?
– Це все разом. От остання по╖здка була гостро необх╕дною для себе. Мен╕ було принципово перетнути кордон, при╖хати додому, побачитись ╕з р╕дними, близькими. ╤з друзями п╕днялись на гору Чатир-Даг, вдихнули пов╕тря, простору – те, що зараз дуже необх╕дно.
– В одному з╕ сво╖х ╕нтерв’ю Ви розпов╕дали, що 1996 року для побудови будинку в Криму доводилось рити траншею в пол╕, де з╕ вс╕х «благ цив╕л╕зац╕╖» була х╕ба електроенерг╕я, а взимку по воду потр╕бно було ходити ╕з санчатами за к╕лька к╕лометр╕в. Поясн╕ть,чому Ви все ж вир╕шили повернутись до Криму? В Узбекистан╕, мабуть, у Вас були кращ╕ умови для проживання на той момент.
– Зна╓те, нещодавно ми сп╕лкувались ╕з киянами, як╕ не ╓ етн╕чними укра╖нцями, р╕зних нац╕ональностей. ╤ я ╖м сказав, що почуваюсь у Ки╓в╕ гостем. Я почуваюсь в Узбекистан╕, в Самарканд╕, де народився – гостем. ╤ де б я не був – я г╕сть. Окр╕м Криму. Тому Крим – це д╕м, а ми там – господар╕.
– Питання, як╕ важко не зачепити сьогодн╕. Що дума╓те про енергетичну блокаду та ╖╖ насл╕дки, як╕ сьогодн╕ в╕дчувають на соб╕ жител╕ Криму?
– Зна╓те, це дуже складне запитання. Мен╕ важко прокоментувати, тому що це стосу╓ться вс╕х мо╖х друз╕в, родич╕в, ╕ це пов’язано з безпекою та життям. Я розум╕ю, наск╕льки важко це буде, наск╕льки траг╕чними можуть бути насл╕дки всього цього. Якщо людина не може свою дитину, яка т╕льки-но народилась, помити, нагодувати, з╕гр╕ти, то це, зв╕сно ж, важко. Однак вважаю, що так╕ кроки ╓ необх╕дними, ╕ ╖х необх╕дно було зробити ще набагато ран╕ше. Я, зв╕сно, був би радий бачити, що цим займа╓ться держава, а не актив╕сти, звичайн╕ люди, як╕ ризикують практично вс╕м, що у них ╓. Але в╕дбува╓ться так, як в╕дбува╓ться.
– Не вс╕ кримчани знайом╕ з вимогою актив╕ст╕в щодо зв╕льнення кримських пол╕тв’язн╕в. Через це сьогодн╕ виника╓ багато запитань. У вас ╓ ╕де╖ щодо того, як донести до людей це пов╕домлення?
– Питання, зрозум╕ло, що виникають. Якщо людина п╕шла на референдум, ╕ ╖й говорили, що в╕дключать те, заблокують ╕нше, ╕ вона сказала: н╕чого, все нормально, нам пооб╕цяли, все буде добре з боку Рос╕╖ – я не знаю. Вочевидь, потр╕бна державна програма, що буде сп╕льно орган╕зована з╕ ЗМ╤. Але, як бачите, все заблоковано, ╕ не з боку Укра╖ни, а з боку Криму, з боку Рос╕╖ блоку╓ться. Якщо до Криму не можуть за╖хати правозахисн╕ орган╕зац╕╖, то як ми можемо пробитись туди? Такий момент дуже важкий, виходить у нас ╓ дв╕ реальност╕: в Криму одна, не в Криму ╕нша. Ми не розум╕╓мо, що там в╕дбува╓ться, вони не розум╕ють, що тут в╕дбува╓ться. На жаль, сьогодн╕ ╕сну╓ ще й ╕нформац╕йна блокада Криму.
– Як в Криму переживають енергетичну блокаду Ваш╕ близьк╕?
– Т╕, що в селах – дуже критично. Селам практично не включають електроенерг╕ю, дуже мало; в м╕стах трохи краще, особливо центральних, С╕мферополь, наприклад. Але б╕льш╕сть мо╖х родич╕в, знайомих, кажуть, що так ма╓ бути, ╕ все це необх╕дно та справедливо. Якщо Рос╕я взяла на себе цю в╕дпов╕дальн╕сть, то вона ма╓ повн╕стю забезпечувати вс╕м необх╕дним, а не торгувати ╕ заробляти на цьому спок╕йно ╕ в╕льно.
– Ваш╕ родич╕, знайом╕, друз╕, що п╕дтримують ╕дею блокади, не побоюються зб╕льшення тиску з боку режиму?
– Зна╓те, в нашого народу дуже великий негативний досв╕д. Зараз – це просто в╕дтягування часу, бо так чи ╕накше тиск в╕дбува╓ться: зникають люди. Кримськотатарська мова – деклару╓ться, що вона буде вивчатись, а насправд╕, факультативи нав╕ть не залишаються. Усе, що пов’язано з кримськотатарським, воно буде згортатись, замовчуватись. Ще один момент: якщо ми мовчимо, це так само не добре, бо тод╕ питання в тих структур виника╓: «чого мовчите?» Тобто, потр╕бна позитивна в╕дпов╕дь, ╖╖ вимагають, н╕кому не вийде залишитись осторонь.

Катерина МАЦЮПА

ШАНОВН╤ ЧИТАЧ╤!

Оск╕льки жодних оф╕ц╕йних наказ╕в або розпоряджень, що стосуються зм╕ни формату випуску «Кримсько╖ св╕тлиц╕», з моменту окупац╕╖ Криму ми не отримували (а зг╕дно з укра╖нським законодавством, так╕ р╕шення узгоджено приймаються лише сп╕взасновниками засоб╕в масово╖ ╕нформац╕╖ або судом), продовжу╓мо готувати до друку щотижнев╕ номери газети ╕ направляти ╖х до ки╖всько╖ друкарн╕. Як ╕ ран╕ше, починаючи з 2002 року, на редакц╕йному сайт╕ щоп’ятниц╕ виставля╓ться електронна верс╕я тижневика, зокрема у pdf-формат╕. Розм╕щену нижче ╕нформац╕ю про умови передплати «Кримсько╖ св╕тлиц╕» та ╕нших культуролог╕чних видань продовжу╓мо публ╕кувати як нагадування «борцям» за ╕нформац╕йний прост╕р Укра╖ни про ╖хн╕ держслужбов╕ зобов’язання перед читачами ╕ державою.

Редакц╕я «КС»

ОФОРМИТИ ПЕРЕДПЛАТУ на всеукра╖нську загальнопол╕тичну ╕ л╕тературно-художню газету «Кримська св╕тлиця» та ╕нш╕ культуролог╕чн╕ видання ДП «Нац╕ональне газетно-журнальне видавництво» (газету «Культура ╕ життя», журнали «Укра╖нська культура», «Укра╖нський театр», «Театрально-концертний Ки╖в», «Музика», «Пам’ятки Укра╖ни: ╕стор╕я та культура») можна в будь-якому поштовому в╕дд╕ленн╕ зв’язку Укра╖ни. У кра╖нах далекого заруб╕жжя оформити передплату на ц╕ видання можна через сайт www.presa.ua на стор╕нц╕ «Передплата On-Line». Передплатити та придбати окрем╕ прим╕рники видань в електронн╕й верс╕╖ можна за адресою -
http://presspoint.ua/. Така послуга доступна в будь-як╕й кра╖н╕ св╕ту. Дов╕дки за тел.: (044) 498-23-64; e-mail: nvu.kultura@gmail.com

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16306

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков