Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3677)
З потоку життя (6894)
Душі криниця (3705)
Українці мої... (1510)
Резонанс (1606)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1756)
Крим - наш дім (534)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (71)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НА НЕ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИМЕ ВОДОЮ РОС╤ЙСЬК╤ БАЗИ У КРИМУ
Про це заявив пост╕йний представник Укра╖ни при м╕жнародних орган╕зац╕ях у В╕дн╕ ╢вген╕й Цимбалюк...


ПРЕЗИДЕНТ ЗАЯВЛЯ╢ ПРО В╤ДПОВ╤ДАЛЬН╤СТЬ ТИХ, ХТО «ЗДАВ КРИМ»
Про це в╕н заявив у Посланн╕ до Верховно╖ Ради про внутр╕шн╓ ╕ зовн╕шн╓ становище Укра╖ни


М╤НРЕ╤НТЕГРАЦ╤╥ ЗАКЛИКА╢ НЕ НАЗИВАТИ КРИМ АНЕКСОВАНИМ - ЛИШЕ ОКУПОВАНИМ
"Тобто, громадяни Укра╖ни в Криму позбавляються сво╖х прав як громадяни, як╕ п╕дпадають п╕д...


МЗС ВИМАГА╢ В╤Д РОС╤╥ ПРИПИНИТИ НЕЗАКОНН╤ АРХЕОЛОГ╤ЧН╤ РОЗКОПКИ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
Про це пов╕домила перший заступник м╕н╕стра закордонних справ Ем╕не Джапарова у коментар╕ Укр╕нформу


ЗЕЛЕНСЬКИЙ НАЗВАВ НОВУ УМОВУ ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРА╥Н╤ ЖОРСТКОГО КАРАНТИНУ
Про це в╕н сказав в ╕нтерв'ю чотирьом укра╖нським телеканалам




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#49 за 04.12.2015
«ГОЛОДОМОРУ НЕ СТАЛОСЯ Б,ЯКБИ МИ НЕ ВТРАТИЛИ ДЕРЖАВНОСТ╤ НА ПОЧАТКУ 20-х РОК╤В МИНУЛОГО СТОЛ╤ТТЯ...»

Пам’ять

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА НА ЦЕРЕМОН╤╥ ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТ╤ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОР╤В В УКРА╥Н╤

Ваша Святосте!
Ваш╕ блаженства, пресвят╕ отц╕!
Вельмишановний ╕ дорогий Миколо Павловичу.
Ваш╕ слова дуже зворушлив╕ — це саме те, що сьогодн╕ ма╓ чути не лише укра╖нський народ, а й увесь св╕т сьогодн╕ ма╓ чути з Укра╖ною!!
Шановн╕ панове Президенти!
Ваш╕ високоповажност╕, представники дипломатичного корпусу!
Шановн╕ члени укра╖нського Уряду!
Високодостойна укра╖нська громадо, дорог╕ мо╖ сп╕вв╕тчизники!

«На св╕т╕ — весна, а над селом нависла чорна хмара. Д╕ти не б╕гають, не грають, сидять на дорогах. Ноги тонесеньк╕, складен╕ калачиком, ╕ великий жив╕т м╕ж ними. Голова велика ╕ похилена лицем до земл╕. А лиця майже й нема — сам╕ зуби зверху. Сидить дитина ╕ гойда╓ться вс╕м т╕лом… Безк╕нечно одна п╕сня-стог╕н… Н╕ в╕д кого не вимагаючи: н╕ в╕д мами, н╕ в╕д тата, а так, у прост╕р, у св╕т — одне: «╥сти, ╖сти, ╖сти».
«На базар╕ у Верб╕вц╕ ж╕нка несла пляшку з ол╕╓ю ╕ пляшка випала з ╖╖ рук ╕ розбилася. Зв╕дус╕ль позб╕галися ж╕нки, впали на те м╕сце, де розлилася ол╕я, ╕ почали жувати землю».
«Щодня на цвинтар вивозили мертвих десятками… На деяких возах були ще жив╕, вони рухалися ╕ стогнали дорогою, дорогою до могили»…
Дорог╕ мо╖, це — далеко не найжахлив╕ш╕ спогади таких очевидц╕в, як пан Микола, очевидц╕в Голодомору. Вони — ╕з першо╖ Книги-мемор╕алу, яка вийшла 1991 року, одночасно з отриманням Укра╖ною незалежност╕. П╕сля ш╕стдесяти рок╕в табу, накладеного радянською владою на цю траг╕чну тему, св╕дчення з ус╕╓╖ Укра╖ни з╕брало й впорядкувало подружжя укра╖нських публ╕цист╕в Л╕д╕╖ Коваленко та Володимира Маняка.
Л╕тн╕ вже на той час люди, за словами автор╕в, «посп╕шали пов╕дати страшну правду, яка гн╕тила ╖х все життя… У селах стар╕ вели за околицю, на поросл╕ г╕ркими полинами пустирища й казали: «Тут!». Чолов╕ки зн╕мали шапки, ж╕нки тулили до очей б╕л╕ хустинки»… ╤ мало де на тих м╕сцях було видно чи пам’ятний хрест, чи бодай могильний горбок. Саму згадку про страшний Голод тотал╕тарний режим намагався втоптати в землю!
Але в деяких селах ╕ по цей день залишаються могили у дворах та на городах. Жив╕ вже просто не мали сил донести померлих до кладовища, тому й ховали ╖х там, де мешкали.
Страх ╕ заборони не змогли стерти пам’ять.
У багатотомн╕й «╤стор╕╖ УРСР», яка була видана в 1984 роц╕, про 1933 р╕к — про р╕к масового ╕ ретельно спланованого вбивства укра╖нц╕в голодом — безсоромно писали як про щасливий р╕к п╕двищення добробуту селян.
Та на середину 80-х вже готова була знаменита праця Роберта Конквеста, яка називалася «Жнива скорботи». В╕дтод╕, як ми з вами збиралися на цьому м╕сц╕ р╕к тому, Роберт Конквест п╕шов у в╕чн╕сть на 99-му роц╕ життя. ╤ ми, вдячн╕ укра╖нц╕, н╕коли не забудемо його ун╕кального внеску в поширення правди про Голодомор. Так само, як ╕ безц╕нного внеску американсько-укра╖нського публ╕циста та ╕сторика Джеймса Мейса, який працював з Ком╕с╕╓ю Конгресу США з вивчення Голодомору в Укра╖н╕.
Роберта Конквеста ╕ Джеймса Мейса, Л╕д╕ю Коваленко ╕ Володимира Маняка, ╕ десятки ╕нших подвижник╕в ми назива╓мо людьми правди. Це вони прорвали щ╕льну дез╕нформац╕йну блокаду, в як╕й Москва десятил╕ттями тримала Укра╖ну та весь св╕т.
Але правда пробила соб╕ дорогу до людей. Подив╕ться, як зм╕нилася Укра╖на за останн╕ два-три-чотири роки — зг╕дно з сьогодн╕шн╕ми соц╕олог╕чними досл╕дженнями вже 80% укра╖нц╕в вважають Голодомор геноцидом, ╕ саме така оц╕нка переважа╓ по вс╕й Укра╖н╕ без винятку — на сход╕ ╕ на заход╕.
Але для тих, хто й дос╕ не визначився, ще раз пошлюся на всесв╕тньо в╕домого юриста Рафала Лемк╕на. Це в╕н винайшов ╕ об╜рунтував де-факто ╕ де-юре терм╕н «геноцид». Ще в 1953 роц╕ Лемк╕н дов╕в, що укра╖нц╕в було п╕ддано саме геноциду. По-перше, в╕дбулося масове знищення укра╖нського селянства, яке збер╕гало укра╖нську культуру, мову ╕ традиц╕╖. По-друге, мало м╕сце нищення укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ як мозку ╕ розуму нац╕╖.
Буквально цього тижня в Москв╕ Лемк╕на оф╕ц╕йно проголосили екстрем╕стом. Його статтю, про яку я щойно говорив, зараз у Рос╕╖ включено до списку заборонених. Правда оч╕ коле… А як ще ╕накше це можна прокоментувати?
Лемк╕н мав абсолютну рац╕ю! В голов╕ у Стал╕на схрестилися соц╕альн╕ й нац╕ональн╕ мотиви ненавист╕. Соц╕ально╖ — до укра╖нського селянства та нац╕онально╖ — до с╕льського укра╖нства, яке тод╕ становило переважну б╕льш╕сть населення УРСР. Як писав великий «ш╕стдесятник» ╢вген Сверстюк, ц╕лу окрему нац╕ю п╕д гаслами ╕нтернац╕онал╕зму «вибрали п╕д демонтаж».
Силами спецзагон╕в, регулярних в╕йськ та м╕л╕ц╕╖ Укра╖на була перетворена на величезний концтаб╕р, в якому випробовувалася зброя масового знищення — знищення укра╖нц╕в голодом. В наш╕ часи це б назвали етн╕чними чистками!
Укра╖нським селянам було заборонено ви╖здити з м╕сць пост╕йного проживання в т╕ рег╕они СРСР, де голоду не було, чи де в╕н мав менш╕ масштаби. В╕йська затримали сотн╕ тисяч селян, 90% з яких примусово повернули назад у сво╖ голодн╕ села – помирати. Шляхи до порятунку навмисне перекривалися.
Багато кра╖н та низка м╕жнародних орган╕зац╕й оф╕ц╕йно визнали Голодомор геноцидом, ╕ М╕н╕стерство закордонних справ Укра╖ни, Уряд ╕ я, як Президент Укра╖ни, будуть продовжувати роботу з розширення географ╕╖ визнання. Рос╕я ж не лише не визнала, а чинила й дос╕ чинить в╕дпов╕дний тиск на ╕ноземн╕ держави.
Дехто з нас довго не м╕г втямити, чому ж сучасна Рос╕я ╕з таким заповзяттям захища╓ давн╕ злочини Кремля, н╕бито ж ско╓н╕ ╕ншим режимом. Для чого беруть на душу ╕нший, чужий гр╕х?! ╤ зараз в╕дпов╕дь стала очевидною, коли Укра╖на вже двадцять один м╕сяць в╕дбива╓ рос╕йську агрес╕ю.
Давайте пом╕рку╓мо. Лише за останн╕ сто з невеликим рок╕в Рос╕йська ╕мпер╕я дв╕ч╕ розпадалася або зменшувалася в кордонах. Вона ╕снувала п╕д п’ятьма назвами. Над нею майор╕ло, як м╕н╕мум, с╕м р╕зних прапор╕в. ╥╖ п╕ддан╕ сп╕вають вже сьомий г╕мн. Чотири р╕зних пол╕тичних режими правили нею з двох столиць, одну з яких встигли трич╕ перейменувати.
Але незм╕нними залишалися ненависть до Укра╖ни ╕ нестримне бажання знищити нас, укра╖нц╕в, як окремий народ. В чому-чому, а саме в цьому ╕ б╕л╕, ╕ червон╕, ╕ нав╕ть червоно-коричнев╕ завжди демонстрували ╕ демонструють вражаючу ╓дн╕сть.
В так╕й ╕сторичн╕й законом╕рност╕ Голодомор — це н╕що ╕нше, як прояв багатов╕ково╖, г╕бридно╖ в╕йни, яку Рос╕я веде проти Укра╖ни!
Чи то забирають хл╕б з нашо╖ земл╕, чи то ту ж землю поливають «Градами», — мета одна ╕ зрозум╕ла. ╤ однаково боляче в╕д того, що в 1933 роц╕ в Староб╕льську на Луганщин╕ вимер в╕д голоду весь дитячий будинок… ╤ в╕д того, як минуло╖ зими загинули д╕ти в╕д обстр╕лу Мар╕уполя рос╕йськими бойовиками.
╤ роль компарт╕╖ теж жахлива ╕ злочинна. Але ╕стор╕я все розставила по м╕сцях ╕ на парламентських виборах минулого року КПУ не пройшла до Верховно╖ Ради. ╤ це була справжня оц╕нка укра╖нського народу!
В м╕сцевих виборах минулого м╕сяця вона вже взагал╕ не брала участ╕, бо набрав чинност╕ Закон про декомун╕зац╕ю. ╤ я, як Президент Укра╖ни, вимагаю його повного ╕ беззастережного виконання, як ╕ подальшого розкриття арх╕в╕в КДБ!
Дорога укра╖нська громадо!
Сьогодн╕ ми традиц╕йно запалю╓мо св╕чки в пам’ять жертв Голодомору.
Молимось за багатом╕льйонний небесний лег╕он укра╖нського люду.
Св╕тл╕ душ╕ невинно уб╕╓нних укра╖нц╕в тут, незримо поруч з нами.
╤стор╕я не зна╓ умовного способу, але я твердо впевнений: Голодомору не сталося би, якби ми не втратили державност╕ на початку 20-х рок╕в минулого стол╕ття. ╤ московськ╕ б╕льшовики не перемогли би в Укра╖н╕, якби приб╕чники незалежност╕ били б гуртом ворога, а не р╕зали й в╕дстр╕лювали одне одного на вт╕ху Москв╕.
Ми повинн╕ пам’ятати наше минуле ╕ робити з нього, нашого минулого, висновки. Але, як казав великий мислитель Ортега-╕-Гассет, нац╕╖ народжуються ╕ живуть, доки мають програму на завтра. Тому ми ма╓мо остаточно позбутися комплексу народу-жертви ╕ пишатися тим, що в так╕й сильн╕й конкуренц╕╖ ми в╕дстояли сво╓ м╕сце на пол╕тичн╕й карт╕ ╢вропи та св╕ту!
╤ мр╕я наших ворог╕в, яку було покладено на пап╕р ще у Валу╓вському циркуляр╕: «Не было, нет, и быть не может».
А наша в╕дпов╕дь така: «Була, ╓ ╕ буде!».
Саме сьогодн╕ мусимо сказати соб╕ ╕ всьому св╕тов╕: не забудемо злочин╕в Голодомору-Геноциду та його винуватц╕в. Не зрадимо ╕деал╕в Революц╕╖ г╕дност╕. Зробимо все для нац╕онального, пол╕тичного, економ╕чного в╕дродження Укра╖ни, для ╖╖ входження в ╓вропейську с╕м’ю в╕льних народ╕в!
Запорукою нашо╖ перемоги може бути, як сказав пан Микола, лише непохитна ╓дн╕сть укра╖нського народу. Ц╕ слова — не книжний пафос, а об’╓ктивна потреба. Це ╓ той ╕мператив, без якого не вижити.
В╕дродження Укра╖ни трива╓. ╤ це – нестримний процес животворення, очищення нашого життя, побудови оновлено╖ кра╖ни ╕ виходу на авансцену нових людей — патр╕от╕в та геро╖в, як╕ подвигами сво╖ми зупинили наступ ╕мпер╕╖.
Слава нашим новим героям!
Слава Укра╖н╕!

28 листопада 2015 р. м. Ки╖в

У Варшав╕ планують встановити пам’ятник польським жертвам Голодомору в Укра╖н╕, яких, як оц╕ню╓ться, було приблизно 80 тисяч. Про це в середу у Варшав╕ заявив голова ком╕с╕╖ Сейму з питань сп╕впрац╕ з поляками за кордоном М╕хал Дворчик, ╕нформу╓ РАР.
В╕н п╕дкреслив, що про цей пер╕од ╕стор╕╖ ╕ про те, що серед жертв Голодомору в Укра╖н╕ було 80 тисяч поляк╕в, взагал╕ н╕хто не говорить. «Про нього не знають ╕ не вивчають також ╕ в нас. Тому ми звертатимемося до ╕нституц╕й культури ╕ науки про початок д╕й, як╕ будуть спрямован╕ на вивчення цього злочину», — заявив польський пол╕тик.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #49 за 04.12.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16274

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков