Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2004 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 09.01.2004
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ДОБРИЙ ВЕЧІР
КС

Після Різдва приходить другий празник - старий Новий рік, або свято Василя. А напередодні - 13 січня - Щедрий вечір, або свято Меланки.
Зранку починали готувати другу обрядову кутю - щедру. На відміну од багатої, її можна було заправляти скороминою; на Поліссі, скажімо, зерна варили зі смальцем. Як і на багатвечір, кутю також ставили на покуть, дотримуючись попередніх обрядів. Крім того, господині пекли чимало млинців із салом, готували пироги, вареники з сиром, щоб віддаровувати щедрувальників та посівальників. Дехто з богомільніших різав чорну курку, щоб "інші добре неслися", адже саме з цією породою пов'язані численні забобони (якщо чорна курка починала співати півнем, то їй одразу відрубували голову, "оскільки вона віщувала покійника в родині").
Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальники. Це було прерогативою лише дівчат. Юнки, зібравшись у гурти, відвідували сусідів з поетичними піснями-щедрівками. Крім того, дівчатка-підлітки поодинці чи гуртом оббігали односельців, щоб защедрувати. Тексти таких дитячих щедрівок виконували в один голос або ж речитативом.
На Меланки ходили також і парубоцькі гурти; вони називалися "Водити Меланку". Одного з учасників хлопці перевдягали в жіноче вбрання і називали Меланкою. З цим сюжетом пов'язані сатиричні сценки, що їх розігрували учасники дійств.
З щедрою кутею пов'язано чимало звичаїв. Скажімо, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби "Новий рік зустріти в мирі й злагоді". Хлопці, котрі перед цим "отримали гарбуза", вдруге засилали сватів з надією "на благословенну згоду".
Сідаючи до святвечері, кожен намагався одягти нову або свіжо-випрасувану сорочку, а також мати власну, спеціально мічену ложку. Перед тим як почати трапезу, господиня просила дітей вийти з хати, а біля батька, що сидів за столом, клала стільки пирогів, щоб його не видно було. Після цього запрошувала дітлахів до світлиці.
- А де ж це,- запитували вони здивовано, - наш тато?
- А хіба ви, - відповідав він, - мене не бачите?
- Ні, не бачимо...
- То дай, Боже, - відказував батько, - аби ви так завше мене не бачили! - і, вставши, роздавав усім хліб. Повечерявши, старійшина разом з дружиною або сином, прихопивши з собою миску з кутею, сокиру та перевесла, йшли в сад. Господар підходив до дерева і звертався до нього:
- Доброго вечора тобі! Чи будеш нам родити, чи ні? Дружина або син імітували голос яблуні:
- Не рубай мене. Я тобі один год не вродю, а сім вродю! - Потім почергово підходили до інших, які менше плодоносили.
- Яблуне, яблуне, я тебе зрубаю, бо ти погано родиш!
Вислухавши прохання, господар тричі розмахував сокирою і стукав обухом об стовбур.
- Гляди ж мені, - погрожував,- роди, бо як не вродиш, то на прийшлий рік зрубаємо.
Чи:
- Роди нам, Боже, рясно, як на небі звізди, і так красно, як од них ясно!
По цьому кожне дерево підв'язували перевеслами. Потім обходили пасіку, домашніх тварин, благословляючи їх з наступаючим Новим роком і ощедрюючи кутею.
Тим часом дівчата, зібравшись осібно, починали ворожити. Доки юнки "завбачували свою долю", хлопці викрадали в них ворота або хвіртки, хоч би як не стерегли господарі. Для того щоб повернулася потрата, батько дівчини мусив ставити могорич.
На особливу увагу заслуговують дівочі гадання. В різних районах були свої форми.
Крім ворожінь, люди намагалися і завбачувати прикмети.
Якщо під Новий рік добрий сніг - сій гречку.
Небо в зірках - врожай на боби й горох.
Падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим.
Сильний мороз і падає малий сніжок - на врожай хліба, здоров'я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу - на неврожай і хвороби.
Який перший день у Новому році, то й рік буде такий.
Багато пухнастого інею на деревах - до врожаю зернових і доброго медозбору.
Ожеледь на деревах - уродить садовина. Зоряне небо - добре нестимуться кури.
Дивилися, куди тварина ляже головою: до сходу - на врожай, до заходу - на недорід.
Кілька цибулин посипали сіллю. Якщо вранці сіль набухла вологою, то невдовзі піде дощ, стала геть мокрою - злива.
Діти клали у батькові чоботи шматочок хліба і вуглинку. Натомість він просив подати правий чи лівий чобіт; якщо втрапила вуглинка, то рік буде голодний, а хлібець - щедрий. Якщо на Меланії відлига, то чекати теплого літа. "Яка Меланка, - казали з цього приводу, - такі Петро з Павлом".
Новий старий рік, Василя (14). За євангельським вченням, у цей день Христові зробили обрізання, а тому намагалися нічого не різати. На Новий рік припадає свято Василя, який вважався покровителем землеробства. Ось чому вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Здебільшого це робили підлітки.
У тих селах, де була церква, засівали після ранкової відправи, а де не було - вдосвіта. Батьки будили своїх синів (традиційно засівали тільки хлопчики, а дівчатка лише щедрували). Зодягшись, дітлахи брали спеціально виплетену рукавицю, наповнювали її житнім чи пшеничним зерном і, ставши перед образами, засівали власну хату:
- На щастя, на здоров'я! Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Батьки ощедровували хлопців грішми, і тоді вони, починаючи з крайньої хати, оббігали сусідські оселі. Кожен намагався щонайпершим засіяти і отримати найкращий подарунок. Тим, хто спізнювався, давали лише млинці та пироги. Найбільш похідною була така засіваночка:
Ходе Ілля на Василя,
Несе пугу метяную.
Туди махне і сюди махне;
У полі ядро, а вдома добро.
Зроди, Боже, жито, пшеницю,
Усяку пашницю!
Вважалося за честь вітати всіх Василів. Деінде на новолітування виносили на подвір'я Дідуха і спалювали його, що символізувало початок Нового року.
На Новий рік прибавляється дня на заячий скік; ...прибуває дня на барана скік.
Василів вечір додає дня на курячу ніжку.
На Василів вечір день прибуває на курячий шаг.
На Василя вечір відьми крадуть місяць.
На Новий рік погода - буде в полі урода.
Старий рік у ноги - Новий у пороги.
Голодна кутя, голодний свят-вечір (18). Готують третю й останню кутю різдвяно-новорічних свят. Називається вона "голодною" від того, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, себто не їли. Власне, це був останній день колядок.
Здебільшого на голодний свят-вечір водили "Меланку" дівчата, хоч у деяких регіонах робили це і парубки. На переважній території України основні дійства завершувалися після Василів.
З голодною кутею пов'язані цікаві обрядодії - "закликання морозу". Адже хрещенські холоди були у давнину найміцнішими. Перед тим як сісти за вечерю, господар брав ложку куті, підходив до вікна (іноді прочиняв кватирку) і тричі казав:
- Морозе, морозе, йди до нас куті їсти!
Після паузи знову звертався:
- Не йдеш? То не йди ні на жито, ні на пшеницю, ні на всяку пашницю!
Залишки куті віддавали курям, а в окремий горщик складали інші наїдки "по три ложки для долі", її віщуватиме той, хто першим прийде з Йордану, себто з Водохрещ. А тому всі, хто йшов до річки святити воду, намагалися якнайшвидше прийти додому.
Яркі зорі на голодну кутю - щедрий приплід білих ягниць.
Як на голодний вечір темно, то вродить гречка.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2004 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1621

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков