Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОЗДУМИ ╤ ТУРБОТИ ЗА УКРА╥НУ
До вас зверта╓ться укра╖нець з окупованого Криму, а з╕ мною, думаю, погодяться тисяч╕ мо╖х...


ПРО ПЕРВИНН╤СТЬ ПРИЧИН
Сьогодн╕шня в╕йна не впала нам з неба. Лише сл╕пий чи тотально безмозкий не пом╕чав бажання...


ANNA-MARIA, або НЕ ВТРАТИТИ Г╤ДНОСТ╤
Виставляючи високу планку патр╕отизму для сп╕вачок, нам сл╕д ╕ самим дотягуватися до не╖ ╕ - що...


МЮНХЕНСЬК╤ МОТИВИ
«Знов Мюнхеном запахло у ц╕ дн╕…»


БАЧИТИ ЗА ГОРИЗОНТ
Чи не продовжу╓мо ми й дал╕ ту сумну традиц╕ю ╕ сьогодн╕, вкотре бездумно п╕дпираючи як не...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2015
ТАВРО МАЛОРОС╤ЙСТВА У ЧАС АГРЕС╤╥ РОС╤╥ ПРОТИ УКРА╥НИ

Точка зору

Повед╕нка влади Укра╖ни навряд чи витриму╓ ╕спит з огляду на ╖╖ адекватн╕сть нин╕шн╕й ситуац╕╖, на посл╕довн╕сть ╕ лог╕чн╕сть. Однак вона да╓ п╕дстави п╕дозрювати наявн╕сть у не╖ глибинних соц╕оментальних основ, зокрема, у ставленн╕ до кра╖ни-агресорки, Рос╕йсько╖ Федерац╕╖. Ц╕ основи сформувались не сам╕ собою ╕ виникли не спонтанно.
Протягом ус╕х рок╕в незалежност╕ Укра╖ни рос╕йська пропаганда та ╖╖ апологети в Укра╖н╕ не втомлювались нав╕ювати м╕фи про «особливий характер» в╕дносин двох кра╖н, що н╕бито радикальним чином в╕др╕зняються в╕д ус╕х ╕нших м╕ждержавних в╕дносин, ╓ якимсь «ексклюзивом», що виходить за меж╕ стандарт╕в м╕жнародного права. Вся ця пропагандистська демагог╕я про «сп╕льне минуле», «споконв╕чну дружбу», «братн╕ народи» вразила св╕дом╕сть пол╕тичного класу Укра╖ни, зачепила його найглибш╕ ментальн╕ структури ╕ позбавила адекватност╕ в оц╕нц╕ поточно╖ ситуац╕╖.
Пропагандистськ╕ зусилля Кремля, що базувались не на порожньому м╕сц╕, а ц╕леспрямовано надбудовувались на здобутки понад 300-р╕чно╖ спецоперац╕╖ ╕мпер╕╖ з переформування св╕домост╕ укра╖нц╕в, виявились далеко не марними. Вони ще раз актуал╕зували давно закладений комплекс малорос╕йства, який поет ╕ оф╕цер арм╕╖ УНР ╢вген Маланюк називав «кап╕туляц╕╓ю ще до початку бою». Саме ця не ст╕льки ╕деолог╕я, ск╕льки психолог╕я пост╕йно в╕дтворю╓ у головах укра╖нського начальства меншоварт╕сть ╕ пораженство, в╕дновлюючи задавнен╕ й дуже типов╕ для малорос╕в настро╖ подв╕йно╖ лояльност╕ й подв╕йно╖ нац╕онально╖ ╕дентичност╕, коли нос╕й цього типу св╕домост╕ одночасно почувався укра╖нцем за кров’ю та народженням – ╕ в╕рним слугою Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ в пол╕тичному в╕дношенн╕.
Зрозум╕ло, що нин╕ цей малорос╕йський комплекс уже не ╓ наст╕льки «х╕м╕чно» чистим, як у ХVIII-XIX-XX стол╕ттях, усе ж таки 24 роки незалежност╕ Укра╖ни на щось таки вплинули, проте залишков╕ явища малорос╕йства присутн╕ дотепер у мисленн╕ й повед╕нц╕ кер╕вник╕в Укра╖ни, пол╕тик╕в, громадських д╕яч╕в, науковц╕в ╕ журнал╕ст╕в довол╕ потужно.

Виявля╓ться, вони не чекали…

У численних публ╕чних заявах укра╖нських достойник╕в пост╕йним рефреном у поясненнях щодо втрати Криму, поразок п╕д ╤ловайськом, Дебальцевим та в ╕нших м╕сцях звучить одне й те ж саме: «Ми не чекали…», «Хто ж м╕г подумати…», «Якби не Рос╕я, ми б цих сепаратист╕в…» ╕ так дал╕. Отже, вони не розраховували, що Рос╕йська Федерац╕я буде зд╕йснювати свою де-факто (всупереч пропагандистському туману) ворожу щодо Укра╖ни пол╕тику.
Сучасн╕ пол╕тичн╕ малороси (пом╕ж них кер╕вники Генштабу, колишн╕ оч╕льники СБУ ╕ в╕йськово╖ розв╕дки, анал╕тики ╕ т.п.) як жертва рос╕йського нав╕ювання чомусь вважали, що Рос╕я поводитиметься на укра╖нському напрямку як дружня, союзна Укра╖н╕ держава, що ╓ абсолютно неадекватним ус╕й сум╕ факт╕в двосторонн╕х в╕дносин – як останн╕м часом, так ╕ протягом попередн╕х 300 рок╕в. Вони в╕рили в це поз╕рне «братство» всупереч реал╕ям, ╕гноруючи б╕льш н╕ж промовист╕ обставини: Рос╕я сприйняла унезалежнення Укра╖ни як особисту образу, як порушення сво╖х нац╕ональних ╕нтерес╕в, як безпосередню загрозу сво╖й безпец╕.
Починаючи з 1991 року, Рос╕йська Федерац╕я пост╕йно провокувала конфл╕кти в Криму, 1994 року, коли Рос╕я зосереджувала ударне угруповання на Таманському п╕востров╕, Укра╖ну в╕д украй непри╓мних под╕й врятувала лише в╕йна в Чечн╕. А пот╕м був орган╕зований Рос╕╓ю заколот М╓шкова в Криму, а пот╕м провокац╕╖ навколо острова Тузла. Власне, Рос╕я н╕коли й не приховувала сво╖х реваншистських прагнень щодо Укра╖ни. Однак укра╖нська пол╕тична верх╕вка вол╕ла не пом╕чати цих красномовних ознак небезпеки. Ця традиц╕йна для малорос╕йства схильн╕сть до на╖вност╕ й легковажност╕, цей страх дивитися правд╕ у в╕ч╕ й називати реч╕ ╖хн╕ми власними ╕менами, це боягузтво як один ╕з вир╕шальних чинник╕в пол╕тики – все воно присутн╓ в укра╖нському пол╕тичному житт╕.
Нин╕ це яскраво проявля╓ться у ставленн╕ центрально╖ влади до громадянсько╖ блокади Криму, коли влада уда╓, н╕бито вона взагал╕ мало про це зна╓ ╕ ч╕тко╖ позиц╕╖ не ма╓, зам╕сть кардинально ╕ принципово розв’язати питання про припинення торг╕вл╕ з окупованими територ╕ями, для чого потр╕бно нарешт╕ скасувати вкрай шк╕дливий «Закон про в╕льну економ╕чну зону Крим», про що вже кажуть нав╕ть прост╕ жител╕ п╕вдня Херсонсько╖ област╕. Нер╕шуч╕сть, непринципов╕сть, пост╕йне намагання сид╕ти одним задом на двох ст╕льцях роблять укра╖нську пол╕тику слабкою ╕ провальною.

А що ж нин╕?

На Укра╖нському рад╕о з довол╕ яскравим проявом малорос╕йства виступив колишн╕й д╕яч М╕н╕стерства закордонних справ Василь Филипчук. В╕н довго й натхненно нав╕ював укра╖нцям знев╕ру ╕ безнад╕йн╕сть, розпов╕даючи, що Укра╖на не ма╓ (на його думку!) жодних шанс╕в у збройному протистоянн╕ з Рос╕╓ю, оск╕льки не ма╓ тако╖ могутньо╖ арм╕╖ ╕ таких значних ресурс╕в. З цього випливав лише один рац╕ональний вих╕д: кап╕туляц╕я.
Проте якби пан Филипчук згадав чимало в╕дпов╕дних прецедент╕в з╕ св╕тово╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖, то переконався би у недосконалост╕ сво╖х аргумент╕в. Наприклад, 1939 року все населення Ф╕нлянд╕╖ чисельно поступалось к╕лькост╕ особового складу Червоно╖ арм╕╖. Але Ф╕нлянд╕я не кап╕тулювала, вступила у двоб╕й ╕, як показали наступн╕ под╕╖, вчинила правильно. Можна згадати ще дек╕лька «Давид╕в», як╕ зум╕ли поставити на м╕сце сучасних «Гол╕аф╕в»: Афган╕стан, В’╓тнам, ╤зра╖ль… Пан Филипчук убача╓ порятунок лише в тому, щоб «домовлятися з Пут╕ним». Не варто нагадувати загальнов╕дому фразу н╕мецького канцлера Б╕смарка про те, чого варт╕ будь-як╕ договори, п╕дписан╕ з Рос╕╓ю. Домовленост╕ особисто з Пут╕ним значать ще менше… Адже жодних гарант╕й ╖хнього виконання не ╕сну╓. Звеселив ╕ суто малорос╕йський заклик пана Филипчука «перехитрувати Пут╕на». У попередн╕й ╕стор╕╖ Укра╖ни вс╕ намагання малорос╕в перехитрувати супротивника такого роду зак╕нчувалися поразкою.
А на «5 канал╕» ведучий у студ╕╖ атакував заступника м╕н╕стра ╕нфраструктури, запитуючи, чи не завдасть Укра╖на б╕льше шкоди сам╕й соб╕, запроваджуючи заборону на польоти над укра╖нською територ╕╓ю для рос╕йських ав╕акомпан╕й ╕ чи не потерпатимуть укра╖нськ╕ громадяни, як╕ л╕тають до Рос╕╖, через необх╕дн╕сть робити зайву пересадку в Б╕лорус╕?
Заступник м╕н╕стра справедливо нагадав, що йде в╕йна ╕ в╕н не уявля╓, як п╕д час, прим╕ром, Друго╖ св╕тово╖ в╕йни громадянин Британ╕╖ л╕тав би до Берл╕на, щоб зв╕дти зручн╕ше д╕ставатись ╤нд╕╖ чи Австрал╕╖…
Отож ма╓мо зробити п╕дсумок: верх╕вка з невил╕ковним комплексом малорос╕йства, що сприяв таким настроям в ус╕х верствах сусп╕льства, не зможе привести Укра╖ну до перемоги нав╕ть в ╕деально сприятливих умовах, не кажучи вже про скрутн╕, бо в т╕╓╖ ел╕ти поразка живе в головах ╕ душах. З цього випливають ц╕лком лог╕чн╕ висновки про те, де м╕стяться головн╕ чинники перемоги ╕ поразки в сучасному протистоянн╕ Укра╖ни з пут╕нською Рос╕╓ю…

╤гор ЛОС╢В,
кандидат ф╕лософських наук, доцент кафедри культуролог╕╖ НаУКМА
radiosvoboda.org

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16120

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков