Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3132)
З потоку життя (6348)
Душі криниця (3489)
Українці мої... (1461)
Резонанс (1491)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1666)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХТО ╤ КОЛИ НАСПРАВД╤ ЗАСНУВАВ МАР╤УПОЛЬ, ХЕРСОН ТА ОДЕСУ
Як справжня ╕стор╕я П╕вдня Укра╖ни в╕др╕зня╓ться в╕д “╕мперського м╕фу” та рос╕йсько╖...


ДО РОКОВИН ДЕПОРТАЦ╤╥ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
ПЕРЕКЛАДИ УКРА╥НСЬКО╥ ПИСЬМЕННИЦ╤ З КРИМУ ГАЛИНИ ЛИТОВЧЕНКО


КОЛИ ГОСПОДЬ СУДИТИМЕ ЗА ╤ЛОВАЙСЬК
Багатьох гризе питання: хто винен ╕ хто в╕дпов╕сть за цю жахливу катастрофу, яку називають...


З'ЯВИЛИСЯ ДОКАЗИ УЧАСТ╤ В ЗАХОПЛЕНН╤ КРИМУ 41-╥ БРИГАДИ РАКЕТНИХ КАТЕР╤В ЧФ РФ
Денисенко ╕ Барабаш також нагороджен╕ медаллю за участь в операц╕╖ захоплення Криму.


СМОЛЕНСЬКА КАТАСТРОФА: БРИТАНСЬК╤ ЕКСПЕРТИ ЗНАЙШЛИ СЛ╤ДИ ТРОТИЛУ НА УЛАМКАХ Л╤ТАКА КАЧИНСЬКОГО
Експерти британсько╖ лаборатор╕╖ Forensic Explosives Laboratory (FEL) виявили сл╕ди тротилу в...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2015
ДЕЯК╤ СТОР╤НКИ З ╤СТОР╤╥ ТВОРЕННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ
В╕тал╕й ЛАЗОРК╤Н

Книга в газет╕

(Продовження. Поч. у № 34-43)

30 с╕чня в бригаду при╖хав особисто адм╕рал ╤. Касатонов. Проводяться загальн╕ збори оф╕цер╕в. Раптом командувач ЧФ почина╓ вир╕шувати соц╕альн╕ питання, веде розмову про розбудову двох будинк╕в за рахунок ф╕нансово╖ допомоги ╕з Рос╕╖. В к╕нц╕ його промови я перший поставив Касатонову запитання: «Чому ви вважа╓те нас за дурн╕в ╕ чого зустр╕ча╓ться з ╢льциним, а не з Кравчуком?».
Ф╕нал виступу адм╕рала Касатонова: на звернення до залу: «Вы верите мне как командующему?» – у в╕дпов╕дь мертва тиша. Схвильований Касатонов терм╕ново ╕ швидко виходить ╕з залу, кидаючи на ходу: «Товарищ Романенко! Управляйте ими сами».
Дал╕ продовжу╓ В. Рожманов, що його ще не зв╕льняють, але хмари над ним густ╕шають.
Пост╕йно сп╕лку╓ться з оф╕церами, сержантами ╕ матросами. Остаточно встановлю╓ день складання присяги на 22 лютого ╕, що ц╕каво, н╕хто не зрадив ╕ не допов╕в куди треба.
22 лютого о 7.00 отримали Бойовий прапор, винесли в розташування батальйону. Не виконав одну статутну вимогу — не було духового оркестру. Присягу на в╕рн╕сть народу Укра╖ни складали по п╕дрозд╕лах. Першим склав я. П╕сля чого командири п╕дрозд╕л╕в вивели особовий склад на плац, де я поздоровив батальйон з╕ складанням присяги Укра╖н╕.
У в╕дпов╕дь пролунало: «Служимо народу Укра╖ни!!!».
Я йду до штабу, водночас у бригаду прибува╓ командир з’╓днання полковник А. Кочешков. Допов╕даю йому. В цей момент аркуш╕ з п╕дписами один ╕з мо╖х оф╕цер╕в пов╕з до ╤. Тенюха.
Комбриг допов╕да╓ про факт складання присяги народу Укра╖ни 880 окремим батальйоном МП на чол╕ з комбатом майором В. Рожмановим генерал-майору В. Романенку.
Через 20 хвилин вл╕та╓ начальник БРАВ ╕ МП ЧФ весь червоний ╕ брудними словами до мене: «...Ты мог это сделать 24 февраля, ведь завтра праздник». Допов╕в адм╕ралу ╤. Касатонову, який дав команду в╕дсторонити Рожманова в╕д посади ╕ вивести за територ╕ю частини.
Через дек╕лька дн╕в я попросив дати можлив╕сть виступити по севастопольському телебаченню ╕ спростувати наклепи на батальйон, як╕ по телев╕зору зробив генерал-майор В. ╤. Романенко. Телеведуча Лариса Кужанова дозволила мен╕ виступити по телебаченню, що я ╕ зробив. Я тримав зв’язок з оф╕церами бригади, переважна б╕льш╕сть яких мене п╕дтримувала.
А тепер надамо слово заступнику командира батальйону ╕з роботи з особовим складом старшому лейтенанту Михайлу Рудю:
4 с╕чня 1992 року у 810-й окрем╕й бригад╕ морсько╖ п╕хоти ЧФ, куди входив батальйон майора В. Рожманова, в╕дбулися оф╕церськ╕ збори п╕д кер╕вництвом командира бригади полковника Кочешкова. Йшлося про ставлення оф╕цер╕в з’╓днання до складання присяги на в╕рн╕сть народу Укра╖ни. Б╕льш╕сть оф╕цер╕в (близько 90%), у тому числ╕ ╕ полковник Кочешков, висловилась за необх╕дн╕сть присягнути Укра╖н╕.
Незабаром до з’╓днання прибула ком╕с╕я берегових в╕йськ ВМФ СНД на чол╕ з начальником в╕йськ генерал-лейтенантом ╤. Скуратовим, яка вжила низку запоб╕жних заход╕в щодо недопустимост╕ складання присяги Укра╖н╕.
П╕д час опитування командир╕в частин генералом ╤. Скуратовим майор В. Рожманов допов╕в, що 880-й ОБМП готовий присягнути на в╕рн╕сть народу Укра╖ни, бо цього хочуть ус╕ категор╕╖ в╕йськовослужбовц╕в батальйону.
У друг╕й половин╕ лютого командир бригади полковник Кочешков оголосив оф╕церам нашого батальйону, що ╓ директива Головного штабу ВМФ про його розформування. На запитання, чому саме така доля сп╕ткала 880-й окремий батальйон МП, в╕н в╕дпов╕в, що це помилка.
21 лютого о 18-й годин╕ в╕дбулася зустр╕ч оф╕цер╕в ╕ прапорщик╕в батальйону з його командиром майором В. Рожмановим. Обговорювалося орган╕зац╕йне питання про складання присяги. Була визначена дата — 22 лютого, о 7 годин╕ 30 хвилин.
Зак╕нчилася зустр╕ч з командиром батальйону тим, що в╕н попросив оф╕цер╕в ╕ прапорщик╕в вдома все ще раз обдумати, порадитися з дружинами ╕ прийняти остаточне р╕шення.
22 лютого о 7 годин╕ 30 хвилин прибули вс╕ оф╕цери ╕ прапорщики, як╕ перебували у той час у частин╕.
Присягу давав особовий склад у п╕дрозд╕лах, оф╕цери управл╕ння були першими: командир батальйону майор В. Рожманов у 1-й рот╕ МП, я — у 2-й рот╕ МП, заступник командира ╕з озбро╓ння майор М. Артюшкевич у САБ (самох╕дн╕й артбатаре╖). Присягу на в╕рн╕сть укра╖нському народов╕ склали вс╕ 30 оф╕цер╕в ╕ прапорщик╕в та 80% сержант╕в ╕ матрос╕в.
Треба зауважити: серед в╕йськовослужбовц╕в батальйону була й прапорщик морсько╖ п╕хоти Валентина Ковальченко, яка першою серед ж╕нок-в╕йськовослужбовц╕в ЧФ склала присягу на в╕рн╕сть народу Укра╖ни».
Про цю под╕ю у Севастопол╕ газета «Народна арм╕я» писала у статт╕ в╕д 7 березня 1992 року «Чорноморський флот: у св╕тл╕ гласност╕» таке: «…Несмотря на обстановку морального террора, которую установило командование Черноморского флота, отдельный батальон морской пехоты, которым командует майор Виталий Рожманов, принял присягу на верность народу Украины. Этот батальон по итогам за 1991 год признан лучшим в бригаде. Высок авторитет его офицеров в воинском коллективе морских пехотинцев. Наверное, поэтому командование флота решило как можно скорее избавиться от «худой овцы», которая, как известно, может испортить всё стадо…
Было принято решение о кадрировании батальона.
Комбат майор Рожманов отстранен от командования…
В настоящее время батальон разоружен…
По свидетельству капитана 1 ранга Евгения Лупакова, на кораблях и береговых частях создаётся атмосфера всеобщей подозрительности, абсолютной нетерпимости к точке зрения, отличной от спускаемой из Главного штаба ВМФ… командование Черноморского флота начинает внедрять методы психологического и идеологического террора…».
Прикро ╕ дивно, що усе це безкарно ╕ тривалий час робилося на територ╕╖ суверенно╖ Укра╖ни громадянином ╕ншо╖ кра╖ни ╤горем Касатоновим, а громадяни Укра╖ни, як╕ присягнули на в╕рн╕сть сво╓му народов╕, ставали вигнанцями на сво╖й земл╕, опинялися без роботи та зароб╕тно╖ плати.

Глава 17.
ЧОРНОМОРСЬКА ВЕСНА ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРА╥НИ

П╕сля чергово╖ по╖здки до Севастополя ╤гор Тенюх у розпач╕ в голос╕ заявив, що Укра╖на втрача╓ Чорноморський флот, треба щось робити!
Я зрозум╕в, що без в╕зиту до Севастополя оф╕ц╕йних ос╕б М╕н╕стерства оборони там ситуац╕ю не зм╕нити. Тому, зважаючи на гостроту моменту, я негайно звернувся до м╕н╕стра оборони К. Морозова з пропозиц╕╓ю в╕дрядити мене до Севастополя на чол╕ оперативно╖ групи, до складу яко╖ я включив начальника служби в╕йськ генерал-майора Валер╕я Василь╓ва та по одному оф╕церу в╕д управл╕ння кадр╕в, моб╕л╕зац╕йного ╕ ф╕нансового управл╕нь та в╕дд╕лу ВМС Укра╖ни. М╕н╕стр дав згоду ╕ попросив мене тримати з ним пост╕йний зв’язок.
3 березня 1992 року я, нарешт╕, оф╕ц╕йно прибув до штабу Чорноморського флоту ╕ прибув не один, а з оперативною групою М╕н╕стерства оборони Укра╖ни. Я в╕дрекомендувався оперативному черговому ╕ попросив ауд╕╓нц╕╖ з адм╕ралом Касатоновим. Мен╕ в╕дпов╕ли, що командувач прийме мене о 17-й годин╕ одного.
У призначений час я ув╕йшов до його каб╕нету. Це була наша перша особиста зустр╕ч заочних противник╕в в╕ч-на-в╕ч.
Адм╕рал Касатонов ╤гор Володимирович натом╕сть виявився досить прив╕тною ╕ ц╕кавою людиною, яка зовн╕ зовс╕м була не схожою н╕ на диктатора, н╕ на зл╕сного правопорушника.
Дуже енерг╕йний, ерудований, у розмов╕ напористий, комун╕кабельний, в╕н тримався впевнено ╕ рац╕онально. ╤гор Володимирович вийшов назустр╕ч ╕, прив╕тавшись за руку, спитав, чи ус╕ оф╕цери М╕н╕стерства оборони Укра╖ни ╓ буржуазними нац╕онал╕стами.
Я спитав, на п╕дстав╕ чого у нього склалося таке враження. У в╕дпов╕дь в╕н показав на м╕й депутатський значок з син╕м ╕ жовтим кольором.
Я пояснив, що це — кольори державного прапора Укра╖ни, як╕ походять з глибин ╖╖ ╕стор╕╖, тому заслуговують на повагу до себе, ╕ запропонував йому для отримання в╕дпов╕д╕ на сво╓ запитання щодо нац╕онал╕ст╕в послухати нов╕тню ╕стор╕ю мо╓╖ р╕дно╖ Льв╕вщини.
Адм╕рал з веселою усм╕шкою запросив мене с╕сти.
Я с╕в за ст╕л напроти нього ╕ розмова розпочалася.
Через дек╕лька хвилин я зауважив, що наша розмова його зац╕кавила, оск╕льки вже через хвилин двадцять адм╕рал викликав ад’ютанта, наказавши подати чай ╕ печиво, що за флотськими поняттями означало прояв поваги до гостя. ╤, д╕йсно, почута з мо╖х вуст правда про розвиток пол╕тичних под╕й на заход╕ Укра╖ни, про загрозу виникнення громадянсько╖ в╕йни, про конструктивну роль командувача в╕йськ ПрикВО генерал-полковника Скокова в той складний час, про консол╕дуючу роль в сусп╕льств╕ Народного Руху Укра╖ни, про створення власних Збройних Сил Укра╖ни правовим шляхом склали на адм╕рала враження ╕ в╕н з деяким пафосом сказав, що поважа╓ народ Укра╖ни ╕ його боротьбу за незалежн╕сть. Проте в його розмов╕ в╕дчувалася образа та певне розчарування в╕д с╕чневих в╕дв╕дин Ки╓ва, оск╕льки ╤гор Володимирович дав свою дуже негативну оц╕нку кер╕вництву держави ╕ М╕н╕стерства оборони Укра╖ни. Згодом це в╕н п╕дтвердив у книз╕ з╕ сво╖ми власними спогадами.
На мо╖ зауваження про права власност╕ Укра╖ни на Чорноморський флот в╕н заявив, що дотриму╓ться тако╖ позиц╕╖: ЧФ ╓ власн╕стю трьох держав – Рос╕╖, Укра╖ни ╕ Груз╕╖, базу╓ться у ╖хн╕х портах, а тому ╓ стратег╕чним ╕ п╕дпорядкову╓ться командуванню стратег╕чних сил СНД.
На запитання щодо зв╕льнення з╕ служби моряк╕в, як╕ присягнули Укра╖н╕, адм╕рал пояснив тим, що вс╕ оф╕цери ╕ прапорщики сво╓ю присягою довели, що бажають служити на флот╕ Укра╖ни, а не на ЧФ. Тому саме уряд Укра╖ни, а не в╕н ма╓ подбати про ╖хню подальшу службу.
У такому раз╕, зауважив я, з╕ складу корабл╕в потр╕бно визначити дек╕лька, як╕ можна вважати власн╕стю Укра╖ни, та укомплектувати особовим складом, що присягнув на в╕рн╕сть Укра╖нському народов╕. На що адм╕рал категорично не погодився.
З ц╕╓╖ розмови я зрозум╕в, що м╕н╕стр оборони Укра╖ни поверхово п╕д╕йшов до анал╕зу досить складно╖ ситуац╕╖ навколо ЧФ ╕ розраховував на швидке стих╕йне п╕дпорядкування ЧФ Укра╖н╕ через масовий прийом присяги, а тому не готовий був надати Президенту Укра╖ни в╕рн╕ р╕шення та переконати його в необх╕дност╕ ╖хнього прийняття. ╤гор Касатонов натом╕сть б╕льш тонко в╕дчував ситуац╕ю ╕ просто сумл╕нно грав свою роль поборника збереження м╕жнародного статусу Чорноморського флоту СНД, дошкуляючи цим в╕йськовому кер╕вництву Укра╖ни.
Аргументи, якими оперував адм╕рал Касатонов, аж н╕як не могли бути перешкодою для Укра╖ни отримати у свою власн╕сть Чорноморський флот з огляду на ч╕тк╕ вимоги норм м╕жнародного права, бо ми претендували лише на ту частку ВМФ СРСР, яка перебувала у портах Укра╖ни. Необх╕дно було лише домовитися з Груз╕╓ю, яка на той час ще не визначилась з питанням про створення власних В╕йськово-Морських сил.
Наша розмова з адм╕ралом Касатоновим затягнулася. Вже минуло майже п╕втори години, ╕ я подумав, що пора ╖╖ завершувати, як ╤горя Володимировича потурбував оперативний черговий ╕ пов╕домив, що прибув генерал-лейтенант Скуратов.
«Пусть заходит!» — коротко в╕дреагував адм╕рал.
Хвилин через десять хтось постукав, двер╕ в╕дчинилися ╕ до каб╕нету енерг╕йно ув╕йшов п╕дтягнутого вигляду оф╕цер у чорн╕й морськ╕й форм╕, але погони з червоним кантом видавали його приналежн╕сть до берегового складу. Так, це був генерал-лейтенант Скуратов ╤ван Сидорович, начальник берегових в╕йськ ╕ морсько╖ п╕хоти ВМС ЗС СРСР.
Адм╕рал Касатонов в╕дрекомендував нас одне одному — ми познайомились. Залишивши мене, Скуратов ╕ Касатонов п╕д╕йшли до в╕кна каб╕нету, щоб переговорити.
З ╖хньо╖ розмови я зрозум╕в, що генерал Скуратов прибув до Севастополя не оф╕ц╕йно, а для вир╕шення проблем, як╕ виникли у нього з дачею п╕д Севастополем.
Перемовившись м╕ж собою, адм╕рал Касатонов ╕ генерал Скуратов повернулись до розмови з╕ мною. Генерал Скуратов, д╕знавшись, що я порушив питання власност╕ Чорноморського флоту, усм╕хнувся ╕ сказав, що Чорноморський флот ╓ стратег╕чним ╕ ма╓ тримати п╕д контролем акватор╕╖ Середземного моря ╕ сходу Атлантики.
В╕дпов╕даючи на це, я звернув увагу генерала Скуратова на мапу Чорного моря ╕ сказав, що Чорноморському флоту для виходу у Середземне море потр╕бно подолати протоки Босфор ╕ Дарданелли, що перебувають п╕д контролем Турецько╖ Республ╕ки, яка ╓ членом НАТО.
Це означа╓, що Чорноморський флот перебува╓ у м╕шку, для виходу з якого потр╕бно проводити в╕дпов╕дн╕ в╕йськово-морськ╕ операц╕╖ проти Турецько╖ Республ╕ки, яку блок НАТО не залишить без допомоги, тож вважати, що Чорноморський флот ╓ стратег╕чним, нема╓ п╕дстав.
Генерал Скуратов на це запально в╕дпов╕в, що за затвердженим планом нав╕ть одна його бригада морських п╕хотинц╕в здатна захопити Босфор ╕ утримувати його до п╕дходу основних сил флоту. Якщо буде потр╕бно, морськ╕ п╕хотинц╕ застосують ядерн╕ м╕ни.
Я змушений був нагадати генералу, що плани передбачають, а реальн╕ бойов╕ д╕╖ – це зовс╕м ╕нша ситуац╕я з непередбачуваними обставинами. Кр╕м того, не можна вважати, що в╕дпов╕дних план╕в протид╕╖ захопленню протоки у Турецько╖ Республ╕ки ╕ у НАТО нема╓, а тому вважаю, що лише сама необх╕дн╕сть Чорноморському флоту пробиватися до Середземного моря з виснажливими боями заперечу╓ його стратег╕чн╕сть.
У в╕дпов╕дь генерал Скуратов розпов╕в про висок╕ бойов╕ можливост╕ бригади морсько╖ п╕хоти, що кожен морський п╕хотинець вартий трьох ворожих б╕йц╕в, а тому переконаний в усп╕ху проведення заплановано╖ операц╕╖.
Я, у свою чергу, в╕дпов╕в, що Укра╖на, як молода незалежна держава, не передбача╓ ведення в╕йни з сус╕дн╕ми державами ╕ прагне жити з ними в мир╕, але Чорноморський флот, що базу╓ться в портах Укра╖ни, за м╕жнародними нормами належить Укра╖н╕, оск╕льки його варт╕сть р╕вноц╕нна щор╕чному внеску Укра╖ни в державний бюджет колишнього СРСР на утримання вс╕х флот╕в Збройних Сил колишнього СРСР.
Генерал Скуратов дотримувався ╕ншо╖ думки, яку оголошували на той час у Москв╕, як в оточенн╕ маршала ав╕ац╕╖ ╢вгена Шапошникова, так ╕ в оточенн╕ м╕н╕стра оборони Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ генерал-полковника Павла Грачова, що Чорноморський флот ╓ складовою Стратег╕чних сил оборони Союзу незалежних держав, належить Груз╕╖, Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ та Укра╖н╕, а тому жодного розпод╕лу Чорноморського флоту не буде, — заявив в╕н. Ну, нав╕що Укра╖н╕ взагал╕ мати св╕й флот, як ╓ Стратег╕чн╕ сили оборони СНД, як╕ зможуть захистити Укра╖ну на Чорному мор╕, — розсердився генерал.
Стало ц╕лком зрозум╕ло, що кер╕вництво Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ трима╓ курс на привласнення Чорноморського флоту ╕ його берегово╖ ╕нфраструктури, розташовано╖ на територ╕╖ Укра╖ни в Криму ╕ Севастопол╕.
Рос╕йська Федерац╕я, як метропол╕я колишньо╖ ╕мпер╕╖, без будь-яких на те прав та ще й в умовах розладу та знищення в╕йськово-промислового комплексу СРСР, фактично привласнила весь В╕йськово-морський флот СРСР, ус╕ ядерн╕ сили, увесь валютний ╕ золотий запас та весь алмазний фонд СРСР, залишивши незалежну Укра╖ну сам на сам з проблемами ф╕нансування за кошти державного бюджету 17 м╕льйон╕в пенс╕онер╕в ╕ п╕льговик╕в, ╖хнього пенс╕йного та медичного забезпечення, з якого Укра╖на успадкувала аж 60%, та який залишився без замовлень, а його прац╕вники без зароб╕тно╖ плати.
Проте Укра╖на демонструвала в╕дсутн╕сть сво╓╖ пол╕тично╖ вол╕ для вир╕шення проблеми як Чорноморського флоту, так ╕ валютного, золотого запасу та алмазного фонду СРСР. Це, на жаль, в╕ддзеркалювало стан вир╕шення багатьох ╕нших проблем в Укра╖н╕, зокрема економ╕чних, як╕ потр╕бно було самотужки вир╕шувати укра╖нському народу.
Як показала ╕стор╕я, укра╖нський народ з честю витримав т╕ випробування, як╕ наслала на нього доля. Дуже багато укра╖нц╕в по╖хало на зароб╕тки в розвинут╕ кра╖ни ╢вропи ╕ сво╓ю працею поповнювали статки сво╖х родин та державний бюджет Укра╖ни.
Тисяч╕ укра╖нц╕в зд╕йснювали по╖здки до сус╕дн╕х держав з товарами на продаж з Укра╖ни ╕ поверталися з товаром, який мав попит в Укра╖н╕. Для зручност╕ вони брали сумки на колесах, як╕ ув╕йшли в нашу ╕стор╕ю п╕д назвою «кравчучки» за пр╕звищем Президента Укра╖ни Леон╕да Кравчука. Ц╕ масов╕ геро╖чн╕ зусилля укра╖нц╕в врятували нац╕ональну економ╕ку в╕д краху й утримали незалежн╕сть держави Укра╖на…
А ранньою весною 1992 року я, сидячи в каб╕нет╕ командувача Чорноморського флоту, думав, яка важка боротьба оч╕ку╓ молоду незалежну державу Укра╖ну за сво╖ права на Чорноморський флот з впевненим у соб╕ генерал╕тетом Рос╕╖, який ╕ п╕д час ╕снування СРСР вважав себе приналежним до Рос╕╖, ставлячи знак р╕вност╕ м╕ж СРСР ╕ Рос╕╓ю.
Та й на м╕жнародн╕й арен╕ тривалий час панував цей знак р╕вност╕ м╕ж Рос╕╓ю ╕ СРСР, а про Укра╖ну нав╕ть не було чути. Так, наприклад, вс╕ лаври перемог укра╖нських спортсмен╕в на м╕жнародних змаганнях д╕ставалися Рос╕╖, бо ╕ноземц╕ вважали, що перемогли рос╕йськ╕ спортсмени, ╕ н╕хто цього не заперечував, — так думав я, як раптом Касатонову нагадали, що його чекають гост╕ ╕ столи для вечер╕ вже накрит╕. Скориставшись нагодою, я попросив у командувача Чорноморського флоту сприяння в робот╕ оперативно╖ групи М╕н╕стерства оборони Укра╖ни, попрощався з адм╕ралом Касатоновим ╕ генералом Скуратовим та вийшов з каб╕нету.
В коридор╕ я побачив ф╕гуру оф╕цера в шинел╕ сталевого кольору, коли в╕н наблизився, я вп╕знав щойно призначеного Леон╕дом Кравчуком командувачем в╕йськами Одеського в╕йськового округу генерал-лейтенанта В╕тал╕я Радецького.
В╕н прив╕тався, але у його погляд╕ в╕дчувалося якесь незадоволення, думаю, що це через мою тривалу розмову з командувачем Чорноморського флоту, бо йому довго довелося чекати, поки той зв╕льниться.
Вийшовши в╕д адм╕рала Касатонова, я розшукав член╕в оперативно╖ групи. Генерал Василь╓в побував на командному пункт╕ ЧФ, познайомився з оперативним черговим флоту та налагодив зв’язок з оперативним черговим Головного штабу ЗС Укра╖ни у Ки╓в╕. Полковник Садовський з моб╕л╕зац╕йного управл╕ння, у минулому також морський оф╕цер, налагодив зв’язки з колегами штабу ЧФ. Взяв у них список ус╕х, хто на ЧФ склав присягу на в╕рн╕сть Укра╖н╕.
Так проходив перший оф╕ц╕йний в╕зит представник╕в М╕н╕стерства оборони Укра╖ни до штабу Чорноморського флоту. Як з’ясувалося, на р╕вн╕ виконавц╕в вир╕шувати питання набагато легше, н╕ж на р╕вн╕ командування. Нав╕ть дехто з оф╕цер╕в штабу ЧФ зрозум╕в наш в╕зит як перех╕д флоту в п╕дпорядкування Ки╓ва, тому дуже прихильно поставився до член╕в оперативно╖ групи М╕ноборони Укра╖ни. Кап╕тан 3 рангу Тенюх за цей час встиг домовитись на телебаченн╕ Севастополя про м╕й виступ на завтра увечер╕.
Вранц╕ оперативна група продовжила роботу, кожен за сво╖м напрямком, а ми з ╤горем Тенюхом до об╕дньо╖ перерви мали дек╕лька зустр╕чей.
Коли ми повернулися до готелю, то, беручи ключ в╕д номера, я побачив сльози в очах чергово╖ готелю. Я спитав, що трапилось, може, треба чимось зарадити ╖й. Але те, що я почув, аж н╕як не вкладалось н╕ в здоровий глузд, н╕ в наш╕ оч╕кування на швидку перемогу Укра╖ни в Севастопол╕.
Чергова розпов╕ла, що з╕ Львова при╖хала велика група молодик╕в, бандер╕вц╕в-фашист╕в, як╕ будуть ╖х, рос╕йськомовних, виганяти з Криму, що ╖х прив╕з депутат Хмара, ╕ що це к╕нець!
Я навмисно гучно розсм╕явся, щоб чергова отямилась, ╕ сказав, що ╖╖ не так по╕нформували, що я ╓ депутатом Льв╕всько╖ обласно╖ ради ╕ н╕коли не чув про бандер╕вц╕в-фашист╕в, що я особисто знаю депутата Степана Хмару як ц╕лком адекватну особу, ╕ н╕хто не плану╓ н╕кого виселяти н╕ ╕з Севастополя, н╕ з Криму. Я пояснив, що, д╕йсно, група молод╕ з╕ Львова при╖хала до Севастополя, щоб ознайомитися з ц╕╓ю частиною Укра╖ни, ╕ в них ╓ особлив╕сть пересуватися м╕стом по-в╕йськовому, ч╕ткими колонами ╕ з п╕снями на патр╕отичну тематику. А те, що ╖й пов╕домили про бандер╕вц╕в-фашист╕в, то це з переляку в╕д побачено╖ ходи цих молодих людей.
Чергова трохи заспоко╖лась ╕ нав╕ть посм╕хнулася, а ми з ╤горем Тенюхом пройшли до свого готельного номера, де обм╕нялися враженнями.
Така бурхлива реакц╕я чергово╖ готелю показала нам велику вразлив╕сть м╕сцевих мешканц╕в Севастополя на пол╕тичний подразник м╕жетн╕чних стосунк╕в, яка залишилась нам у спадок в╕д брудних пол╕тичних м╕ф╕в, вигаданих у ст╕нах колишн╕х каб╕нет╕в Лаврент╕я Бер╕╖ та його НКВС. Саме вони запустили м╕ф про ненажерливих фашист╕в-бандер╕вц╕в, щоб виправдати масов╕ репрес╕╖ проти мирного населення Зах╕дно╖ Укра╖ни, кращ╕ сини яко╖ боронили свою землю, сво╖ родини в╕д окупант╕в як ╕з заходу, так ╕ з╕ сходу.
Для п╕дкр╕плення сво╖х м╕ф╕в та залякування мирних людей НКВС готувало диверс╕йн╕ бандитськ╕ групи, одягало ╖х у форму вояк╕в УПА та засилало на Зах╕дну Укра╖ну, де вони тероризували м╕сцеве населення, вбивали людей ╕ палили ╖хн╕ осел╕. С╕ючи навколо чутки про бандер╕вц╕в-фашист╕в, вони тим самим насаджували думку про справедливу радянську владу, яка вс╕х захища╓ в╕д цих кровопивць.
Ц╕ м╕фи, як виявилося, глибоко запали у св╕дом╕сть радянських громадян, як╕ у 1992 роц╕ погано усв╕домлювали, що вони вже стали громадянами незалежно╖ Укра╖ни.
У ц╕й ситуац╕╖ важливо було витримати толерантн╕сть у нац╕ональному ╕ мовному питаннях, дати людям можлив╕сть самим роз╕братися в реальн╕й д╕йсност╕, в╕дчути себе справжн╕ми громадянами незалежно╖ держави Укра╖на, яка гаранту╓ ╖м ус╕ ╖хн╕ права на щасливе ╕ г╕дне життя.
Прибувши увечер╕ на телебачення, ми з ╤горем Тенюхом побачили в╕деозапис ходи групи з УНА-УНСО центром м╕ста, який показали саме перед нашим виступом. Запис робили профес╕йно: ракурс зйомки дозволив в╕дтворити жах в╕д насування на глядача ст╕ни солдатських чоб╕т ╕ в╕д гуркот╕ння ╖хн╕х удар╕в по брук╕вц╕ вулиц╕. Д╕йсно, для мирних севастопольц╕в таке в╕део мало дуже негативний вплив.
Тому у сво╓му веч╕рньому виступ╕ по севастопольському телебаченню, окр╕м розпов╕д╕ про х╕д вир╕шення Укра╖ною проблем в╕йськового буд╕вництва, я зупинився ╕ на в╕зит╕ до Севастополя член╕в громадсько╖ орган╕зац╕╖ УНА-УНСО, який так налякав м╕сцевих мешканц╕в, назвавши його недоречним.
Я пояснив телеглядачам, що так╕ акц╕╖ ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ у Львов╕ ╓ звичними ╕ буденними, а в╕зит член╕в ц╕╓╖ громадсько╖ орган╕зац╕╖ до Севастополя, на мою думку, скерований не на розбрат, а на власне патр╕отичне самовиховання та самоствердження; що я розц╕нюю цей ╖хн╕й при╖зд до Севастополя як п╕знавальний для молодих людей, як╕ б при╖хали до будь-якого ╕ншого м╕ста на територ╕╖ Укра╖ни, та не зовс╕м вдалою спробою засв╕тити себе перед севастопольцями як геро╖. ╤гор Тенюх п╕дтримав мене ╕ також висловив свою думку з цього приводу як депутат Севастопольсько╖ районно╖ ради.
Наступного дня цей м╕й виступ прокоментувала московська в╕йськова газета М╕н╕стерства оборони Рос╕╖ «Красная звезда», що в╕дсунуло на задн╕й план роботу оперативно╖ групи М╕н╕стерства оборони Укра╖ни ╕ мо╖ переговори з адм╕ралом Касатоновим.
Така швидк╕сть реагування московсько╖ преси на под╕╖ в Севастопол╕ ╕ вм╕ння подати ╖х з виг╕дного для Москви ракурсу св╕дчили про налагоджену сп╕льну роботу розв╕дки, анал╕тичного та пол╕тичного центр╕в Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, як╕ перейшли ╖й у спадок в╕д СРСР.
Кр╕м того, в мене склалося враження, що д╕╖ десанту УНА-УНСО якось корелювалися з д╕ями Москви у Севастопол╕, бо було дуже багато дивних зб╕г╕в, як╕ в╕двол╕кали увагу громадськост╕ Севастополя в╕д основних важливих под╕й життя Укра╖ни на другорядн╕ под╕╖, спотворюючи об’╓ктивну реальн╕сть.
Наприклад, в╕зит оперативно╖ групи М╕н╕стерства оборони Укра╖ни до штабу Чорноморського флоту для моряк╕в-оф╕цер╕в ╕ м╕чман╕в, що присягнули на в╕рн╕сть Укра╖нському народу ╕ були зв╕льнен╕ адм╕ралом Касатоновим з в╕йськово╖ служби, для ╖хн╕х родин ╕ для самого флоту мав дуже важливе значення ╕ як сигнал з Ки╓ва, мовляв, сво╖х не кида╓мо, все буде добре, ╕ як сигнал для решти моряк╕в-оф╕цер╕в ╕ м╕чман╕в — флоту Укра╖ни бути!
Та тут у рос╕йськомовне м╕сто раптом без будь-яко╖ попередньо╖ ╕нформац╕йно╖ роботи з м╕сцевим населенням висаджу╓ться десант молодик╕в УНА-УНСО, одягнених в одностро╖ вояк╕в УПА, ╕ кроку╓ вулицями м╕ста, наводячи страх на оточуючих.
Ця под╕я одразу ста╓ головною в пропагандистськ╕й машин╕ ворог╕в Укра╖ни та повною м╕рою використову╓ться проти не╖, витягуючи на ╕нформац╕йну поверхню весь бруд дещо забутого м╕фу про кровожерливих бандер╕вц╕в-фашист╕в.
Решта позитивно╖ ╕ конструктивно╖ ╕нформац╕╖ зника╓ з поля зору севастопольц╕в! Так оперативно працювала ╕ нин╕ працю╓ ворожа пропагандистська машина.
З укра╖нських ЗМ╤ лише один телев╕з╕йний канал Укра╖ни взяв у мене ╕нтерв’ю в Севастопол╕ на берез╕ моря, навпроти пам’ятника затонулим кораблям.
Мен╕ особисто сподобалось це ╕нтерв’ю сво╓ю виразн╕стю ╕ показом укра╖нського полковника в папас╕ на тл╕ ╕сторичного пам’ятника.
Так невт╕шно починалась перша Чорноморська весна Збройних Сил Укра╖ни…

(Продовження буде)


НА КОРДОН ПО╥ХАЛИ БРОНЬОВИКИ «КОЗАК» ТА ВАЖКА ТЕХН╤КА
Для посилення п╕дрозд╕л╕в прикордонник╕в на пункти укра╖нського кордону в╕дправили чергову колону автомоб╕льно╖ техн╕ки. Про це пов╕домили у Держприкордонслужб╕.
«До орган╕в охорони кордону вирушили ще 27 авт╕вок, серед яких м╕кроавтобуси «Ford», важка техн╕ка для проведення ╕нженерних роб╕т, а також броньован╕ позашляховики «Козак», — зазначили у прес-служб╕. Зазначену техн╕ку прикордонне в╕домство отримало в рамках проекту м╕жнародно-техн╕чно╖ допомоги, а також закупило за бюджетн╕ кошти.
У Держприкордонслужб╕ п╕дкреслили, що переоснащення та оновлення застар╕ло╖ техн╕ки сучасними зразками зд╕йсню╓ться пост╕йно. Так, наприклад, 39 патрульних автомоб╕л╕в п╕двищено╖ прох╕дност╕ «Volkswagen Amarok», як╕ були направлен╕ тиждень тому на зах╕дну д╕лянку, вже використовуються в охорон╕ державного кордону.
За останн╕й час для посилення держрубежу загалом направлено понад 500 техн╕чних засоб╕в, як╕ були отриман╕ за рахунок закуп╕вл╕ за бюджетн╕ кошти, а також у рамках реал╕зац╕╖ проект╕в м╕жнародно╖ техн╕чно╖ допомоги.

НА В’╥ЗД╤ ДО КРИМУ ЗАТРИМАЛИ ДВОХ ПРИКОРДОННИК╤В-ХАБАРНИК╤В
Сп╕вроб╕тники внутр╕шньо╖ безпеки Держприкордонслужби на меж╕ з Кримом затримали не чистих на руку прикордонник╕в. Про це пов╕домля╓ Державна прикордонна служба.
Спочатку правоохоронц╕ отримали ╕нформац╕ю про можливе сприяння в перем╕щенн╕ до Криму товар╕в народного споживання, при цьому також мав використовуватися службовий автомоб╕ль. Реал╕зувати та перев╕рити ╕нформац╕ю вир╕шили у момент можливих протиправних д╕й.
Через деякий час у контрольний пункт «Чонгар» за╖хав автомоб╕ль з прикордонним нарядом. Його в╕дразу затримали. П╕д час огляду транспортного засобу в ньому виявили 7 сумок з речами. В подальшому оперативники встановили, що товар належить громадянц╕ Укра╖ни, яка невдовз╕ прибула в контрольний пункт. З пояснень ж╕нки, вона намагалась доправити куплений у Харков╕ товар в Крим ╕ для цього звернулася до прикордонник╕в. За кожну сумку з товаром вона запропонувала ╖м по 1500 рубл╕в РФ.
Матер╕али вчинення протиправних д╕й з боку в╕йськовослужбовц╕в готуються для направлення до в╕йськово╖ прокуратури Херсонського гарн╕зону. Також затримано укра╖нку, яка намагалась перевезти товар.
«Укра╖нська правда»

КАНАДСЬК╤ МЕДИКИ ОПЕРУВАТИМУТЬ УКРА╥НСЬКИХ В╤ЙСЬКОВИХ
Група канадських медик╕в орган╕зову╓ в Укра╖н╕ майстер-клас для укра╖нських в╕йськових л╕кар╕в ╕ протягом тижня буде проводити операц╕╖ постраждалим укра╖нським в╕йськовим. Про це пов╕домили у Конгрес╕ укра╖нц╕в Канади, переда╓ «Укр╕нформ».
«Медична команда з б╕льш як 20 профес╕онал╕в склада╓ться виключно з волонтер╕в ╕ включа╓ х╕рург╕в, анестез╕олог╕в ╕ медсестер. Вони будуть л╕кувати травми обличчя та верхн╕х к╕нц╕вок, посттравматичн╕ черепно-лицьов╕ деформац╕╖, пошкодження м’яких тканин ╕ рубц╕», — зазначили в Конгрес╕.
Окрему увагу буде прид╕лено навчанню укра╖нських фах╕вц╕в. «Канадц╕ навчатимуть укра╖нських медик╕в використовувати сучасне медичне обладнання та пров╕дним методам л╕кування. Також вони встановлять телех╕рург╕чн╕ прилади, щоб надал╕ надавати допомогу в╕ддалено», — йдеться в пов╕домленн╕. По╖здка орган╕зову╓ться канадсько-укра╖нським фондом п╕д патронатом Конгресу укра╖нц╕в Канади. Б╕льшу частину кошт╕в на ╖╖ проведення вид╕лив уряд Канади. У ход╕ попередн╕х в╕зит╕в до Укра╖ни канадськ╕ медики провели б╕льше 80 в╕дновлювальних операц╕й 60-ти пац╕╓нтам. Четверта м╕с╕я запланована на лютий 2016 року.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16118

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков