"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "З перших уст"
#44 за 30.10.2015
Андр╕й ╤ЛЛАР╤ОНОВ: АНЕКС╤Я КРИМУ НЕ МОГЛА БУТИ ЗД╤ЙСНЕНА БЕЗ Ц╤ЛЕСПРЯМОВАНИХ Д╤Й УКРА╥НСЬКОГО КЕР╤ВНИЦТВА...
Що зм╕нила для св╕ту участь Рос╕╖ у в╕йн╕ в Сир╕╖? Ск╕льки кошту╓ «Велика в╕йна» Володимира Пут╕на ╕з Заходом? Що чека╓ Укра╖ну: реформи чи угода з Кремлем? Про це йшлося в ╕нтерв’ю Рад╕о «Свобода» ╕з старшим науковим сп╕вроб╕тником Центру з глобально╖ свободи ╕ процв╕тання ╤нституту Катона (США), колишн╕м пом╕чником президента Рос╕╖ Андр╕╓м ╤ллар╕оновим.
– Рос╕я бере участь у бойових д╕ях в Сир╕╖ силами ав╕ац╕╖. Володимир Пут╕н ухвалив таке р╕шення п╕сля свого в╕зиту до Сполучених Штат╕в. Що принципово зм╕нилося з цього моменту у св╕тов╕й пол╕тиц╕? – Початок в╕йськово╖ операц╕╖ рос╕йських збройних сил у Сир╕╖ знамену╓ собою початок абсолютно ново╖ ситуац╕╖, яко╖ у нас або не було к╕лька десятил╕ть, або не було н╕коли. Насамперед, це — перша участь регулярних збройних сил Рос╕╖ з моменту розпаду Радянського Союзу за межами контуру колишнього СРСР. По-друге, це — перше розм╕щення регулярних в╕йськ Рос╕╖ чи колишнього Радянського Союзу на територ╕╖ Близького Сходу. Радники були, пом╕чники були, розм╕щення збро╖ було. Нав╕ть тод╕, коли радники або так зван╕ добровольц╕ брали участь у бойових д╕ях ╕ в ╢гипт╕, ╕ в Сир╕╖ п╕д час арабсько-╕зра╖льських во╓н, це ретельно приховувалося. Зараз уперше участь рос╕йських регулярних в╕йськ оф╕ц╕йно визна╓ться. – Миротворч╕ м╕с╕╖ були за ц╕ роки. – Я маю на уваз╕ — регулярн╕ сили беруть участь у бойових д╕ях, не миротворч╕ сили. Особлив╕стю ╓ те, що ми ста╓мо важливими учасниками ши╖тсько╖ коал╕ц╕╖, ╕ ц╕й коал╕ц╕╖, хочемо ми цього чи н╕, протисто╖ть сун╕тська коал╕ц╕я, яка п╕дтриму╓ться багатьма великими державами, включаючи Сполучен╕ Штати Америки. За твердженням президента Обами, у ц╕й коал╕ц╕╖ 65 держав, у нашо╖ коал╕ц╕╖ 6 не те що держав, а суб’╓кт╕в. З цього виплива╓ така позиц╕я: ми фактично ста╓мо залученими в рел╕г╕йну в╕йну на Близькому Сход╕. Рос╕йськ╕ регулярн╕ в╕йська опинилися на театр╕ во╓нних д╕й одночасно ╕з перебуванням там американських регулярних в╕йськ, ╕з час╕в берл╕нсько╖ кризи 1961 року й карибсько╖ кризи 1962 року н╕коли такого не було. Зараз на одному ╕ тому ж театр╕ опиняються регулярн╕ в╕йська обох супердержав, ядерних держав, ╕ ризик ненавмисного, неспровокованого конфл╕кту м╕ж збройними силами обох держав, як╕ починаються не з генерал╕в ╕ маршал╕в, а з полковник╕в, майор╕в, кап╕тан╕в, лейтенант╕в, зроста╓ неймов╕рно. Ось це все разом створю╓ абсолютно нову ситуац╕ю для нас, нову ситуац╕ю для Близького Сходу. Боюся, що це т╕льки в╕дкрива╓ двер╕ на сходи, як╕ ведуть дуже далеко донизу. Влазити у в╕йськов╕ конфл╕кти набагато легше, н╕ж вилазити з них. – Скаж╕ть, це переключення уваги з Укра╖ни на Сир╕ю, яке в╕дбува╓ться в Рос╕╖, в рос╕йськ╕й пропаганд╕, що це означа╓ для ситуац╕╖ в Укра╖н╕? В╕йна заморожена надовго? – Насправд╕, Пут╕н дом╕гся практично всього, чого хот╕в, принаймн╕ з вересня минулого року, нав╕ть трохи ран╕ше, у вересн╕ був перший М╕нськ, а насправд╕ в╕н цього захот╕в не п╕зн╕ше червня минулого року. Коли стало зрозум╕ло, що укра╖нська арм╕я почала наступ на так званих пророс╕йських ╕ рос╕йських бойовик╕в та сепаратист╕в на сход╕, стало зрозум╕ло, що розгром ╖х без прямо╖ п╕дтримки з боку Рос╕╖ – це питання часу, причому дуже короткого часу. Тому головним завданням Пут╕на на укра╖нському фронт╕ стало умиротворення, досягнення яко╖сь мирно╖ угоди, призупинення ╕ зупинення наступу укра╖нсько╖ арм╕╖. – До цього були залучен╕ рос╕йськ╕ в╕йська, й укра╖нськ╕й арм╕╖ було завдано великих втрат. – Я кажу про червень, саме тод╕. – У пауз╕ був збитий «Бо╖нг». – Абсолютно правильно. Використовувалися р╕зн╕ методи для того, щоб досягти т╕╓╖ ж само╖ мети. Спочатку використовувалася дипломат╕я, Кремль намагався умовити ╕ Меркель, ╕ Олланда, ╕ Обаму, ╕ Порошенка, щоб укра╖нська влада зупинила наступ. Це не вдавалося зробити. Тод╕ була застосована дещо б╕льш сильна зброя п╕д назвою «терор» ╕ впав «Бо╖нг», що лет╕в ╕з ╓вропейського м╕ста Амстердама. – Слово «впав» не дуже ч╕тке. Був збитий все-таки. – Н╕, в╕н, д╕йсно, впав. Це був терористичний акт, метою цього терористичного акту було залякування, зм╕на позиц╕й, радикал╕зац╕я позиц╕й ╢вропи щодо посилення тиску на укра╖нську владу з метою зупинення во╓нних д╕й. – Тобто Ви не вважа╓те це випадков╕стю, що ц╕лилися в якийсь АН укра╖нських збройних сил, який повинен був лет╕ти, а збили «Бо╖нг»? – Н╕, звичайно. Н╕ верс╕я з АН-26, яка була запропонована, н╕ верс╕я укра╖нсько╖ сторони, яку спочатку озвучував Валентин Наливайченко, пот╕м ╕нш╕ представники про те, що н╕бито «Бук» прямував до Первомайського, ╕ повинен був збити л╕так рейсу рос╕йсько╖ ав╕акомпан╕╖, що лет╕в на К╕пр, ╕ так дал╕, – це не витриму╓ жодно╖ критики. Робили те, що робили, робили так, як ум╕ють робити, домагалися саме того. Для рос╕йського кер╕вництва, судячи з т╕╓╖ ╕нформац╕╖, яка нам зараз доступна, те, що сталося (з «Бо╖нгом», — ред.), не було жодним чином новиною, неспод╕ванкою. Ба б╕льше, користуючись саме цим фактом, було посилено так званий дипломатичний наступ з╕ спробою вмовити пан╕ Меркель ╕ пана Олланда, а також ╕нших зах╕дних партнер╕в посилити тиск на Порошенка, на укра╖нську владу з тим, щоб зупинити наступ. Це, як ми зна╓мо, не вдалося. ╤ ось вже тод╕, коли майже через два тижн╕ з’ясувалося, що укра╖нськ╕ в╕йська продовжують наступ, ╖м довелося застосовувати останн╕й аргумент таких режим╕в – це пряме вторгнення, яке, тим не менш, все одно ховалося ╕ дос╕ його намагаються приховати. ╢ величезна к╕льк╕сть факт╕в, як╕ викривають безпосередню участь рос╕йських регулярних в╕йськ, але метою ц╕╓╖ операц╕╖ була та ж сама мета – зупинення наступу укра╖нських в╕йськ. Треба визнати, це ╖м вдалося. – ╢ тепер так званий м╕нський процес, замороження бойових д╕й на сх╕дному Донбас╕. Як╕ тут перспективи, якщо Рос╕я зайнялася тепер Сир╕╓ю? – Насправд╕, перш, н╕ж Рос╕я зайнялася Сир╕╓ю, з’ясувалося, що укра╖нська влада йде на поступки Кремлев╕ ╕ поступово крок за кроком зда╓ одну позиц╕ю за ╕ншою. Власне кажучи, п╕дписання М╕нська-2 вже було здачею укра╖нських ╕нтерес╕в, нац╕онально╖ укра╖нсько╖ позиц╕╖. Цей процес трива╓. Зараз вже викручують руки укра╖нськ╕й влад╕, не т╕льки сам Володимир Володимирович, а й його колеги Ангела Меркель та Франсуа Олланд. Тому що вс╕ сторони виступають за суворе дотримання М╕нських домовленостей. У М╕нських домовленостях ч╕тко сказано, за яких умов Укра╖на н╕бито може отримати контроль над м╕жнародно визнаним рос╕йсько-укра╖нським кордоном: шляхом включення так звано╖ Лугансько╖ та Донецько╖ «народних республ╕к» у пол╕тичний прост╕р Укра╖ни, з╕ зм╕ною Конституц╕╖ Укра╖ни ╕ з наданням впливу з боку цих анклав╕в на формування зовн╕шньопол╕тичного курсу Укра╖ни, в тому числ╕ ╕ в сфер╕ ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖. Це — саме те, чого хот╕в домогтися Пут╕н, ╕ в╕н це отриму╓. Але зараз для цього не потр╕бно застосовувати зброю, для цього достатньо застосовувати «зелену зброю», дипломатичну зброю, ╕нформац╕йну зброю та ╕ншу. – «Зелена зброя» – це що, п╕дкуп? – Це не т╕льки «зелен╕ чолов╕чки», а й зелен╕ пап╕рц╕. – У мене ╕нше в╕дчуття, мен╕ зда╓ться, що м╕нський процес обидв╕ сторони трактують по-сво╓му, використовують по-сво╓му, просто ведуть затягування ситуац╕╖ заморожування дал╕ й дал╕. Принаймн╕ Укра╖на, ╖╖ кер╕вники думають, що поганий мир чи перемир’я краще за ту в╕йну, яку вони у в╕дкриту з Рос╕╓ю не можуть виграти. – Це — оф╕ц╕йна л╕н╕я укра╖нсько╖ пропаганди, справд╕, так ╕ ╓, вони так намагаються подати. Але якщо ви подивитеся на зм╕ну оф╕ц╕йно╖ позиц╕╖, зм╕стовно╖ позиц╕╖ щодо Конституц╕╖ Укра╖ни, щодо законодавства, щодо того, як в╕дбуваються вибори, щодо того, як формуються органи влади в цих рег╕онах, там жодних ╕люз╕й не залиша╓ться, там за здачу позиц╕й. До реч╕, нещодавн╕ заяви Петра Порошенка укра╖нському народу ч╕тко говорять про те, що в╕н попереджа╓ укра╖нське сусп╕льство про наступн╕ неминуч╕ кроки щодо зм╕ни пол╕тичного режиму. Тож це питання дуже недалеко╖ думки, коли буде оголошена амн╕ст╕я, коли т╕ особи, як╕ брали участь у бойових д╕ях проти Укра╖ни, в тому числ╕ брали участь у злочинах, так чи ╕накше будуть легал╕зован╕ на сход╕ Укра╖ни. – ╢ реальн╕ реч╕, в╕дведення в╕йськ, наприклад. – Будь ласка, в╕дведення в╕йськ можна зд╕йснити частково, нав╕ть повн╕стю. – Люди не гинуть, х╕ба це погано? – Н╕, це не погано. Але треба просто усв╕домлювати, що таким чином купу╓ться здача суверен╕тету Укра╖ни. З мо╓╖ точки зору, набагато б╕льш правильним ╕ стратег╕чно розумним для Укра╖ни було б формування ново╖ л╕н╕╖ розмежування за нин╕шн╕м фронтом. Тому що найголовн╕ше – не в╕дновлення контролю над рос╕йсько-укра╖нським кордоном, як це сформульовано в М╕нську, найголовн╕ше – це в╕дновлення суверен╕тету над ус╕╓ю територ╕╓ю Сх╕дно╖ Укра╖ни. В результат╕ ц╕╓╖ п╕дм╕ни, п╕дм╕ни цих терм╕н╕в, Пут╕ну вдалося укра╖нськ╕й влад╕ продати шматок р╕заного паперу, а не гарант╕ю в╕дновлення суверен╕тету на сво╖й власн╕й територ╕╖. В принцип╕ такими речами, як суверен╕тет, самост╕йна влада не торгу╓, вона не ставить його в залежн╕сть в╕д того, де в╕дбуваються вибори, ким проводяться вибори, кого обирають, н╕, це питання не обговорю╓ться. – Вибори, д╕йсно, перенесли, ╖х не проводять сепаратисти. – Вибори не в╕д╕грають жодно╖ сутт╓во╖ рол╕ – це абсолютно порожня р╕ч, порожня ╕грашка, яку Пут╕н спец╕ально запустив для того, щоб цю пустушку обм╕няти на серйозн╕ реч╕, так╕ реч╕, наприклад, як зм╕на укра╖нсько╖ Конституц╕╖. Будь ласка, нехай би вони проводили ц╕ вибори, як проводили «вибори» в 2014 роц╕, як вони проводили «референдум» у 2014 роц╕, в будь-якому випадку ц╕ так зван╕ «вибори», так званий «референдум» не мали б жодно╖ лег╕тимност╕, вони не мали б жодного легального характеру. Зараз, коли ки╖вська влада погодилася з перенесенням цього, вони де-факто визнали, що майбутн╕ вибори, як╕ будуть проводитися сепаратистами, з ╖хньо╖ точки зору можуть виявитися лег╕тимними. Це — втягування в так званий м╕нський процес, коли як не кийком, то палицею Пут╕н втягу╓ укра╖нську ки╖вську владу в процес в╕дмови в╕д суверен╕тету на власн╕й територ╕╖. Йому це вдалося. Чому робить це укра╖нська влада, – мен╕ незрозум╕ло. – Мабуть, щоб не зазнавати великих втрат, щоб не стикатися з рос╕йською владою. – Не треба стикатися, треба просто визнавати нин╕шню л╕н╕ю розмежування м╕ж укра╖нськими в╕йськами ╕ так званими сепаратистами, рос╕йськими бойовиками або рос╕йськими в╕йськами як тимчасову л╕н╕ю розмежування ╕ дал╕ прапори, герби Донецька ╕ Луганська в буд╕вл╕ Верховно╖ Ради Укра╖ни зав╕шувати чорним драп╕руванням, як це було зроблено з гербами Ельзасу та Лотаринг╕╖ у французьк╕й Нац╕ональн╕й асамбле╖ в 1871 роц╕, терпляче чекаючи того часу, коли суверен╕тет над цими укра╖нськими рег╕онами буде в╕дновлений, до реч╕, над Кримом теж, ск╕льки б часу для цього не знадобилося. М╕нськ╕ угоди не передбачають, жодним чином не згадують Крим, н╕хто п╕д час цих переговор╕в Крим не згадував, у тому числ╕ й укра╖нська влада, тим самим роблячи Крим де-факто зданим укра╖нською владою сво╓му агресивному сус╕дов╕. – Чути ще один аргумент укра╖нсько╖ влади: Рос╕я Пут╕на платить величезн╕ грош╕ за Донбас, за його утримання, ╕ це завда╓ велико╖ шкоди рос╕йському бюджету. Рос╕я ╕ так у ф╕нансово-економ╕чн╕й криз╕, п╕д санкц╕ями, мовляв, нехай вони поки ╕ дал╕ платять за цю депресивну зруйновану територ╕ю. – У М╕нських угодах ч╕тко сказано, що це Ки╖в повинен ф╕нансувати. – Вони ж не ф╕нансують, ми ж бачимо. В╕дновлять суверен╕тет – ф╕нансуватимуть. – Оск╕льки вс╕ говорять, ╕ Пут╕н говорить, ╕ Меркель, ╕ Олланд, ╕ Обама, вс╕ кажуть: ми вс╕ виступа╓мо за неухильне виконання М╕нських угод. – ╤ Порошенко каже: ми теж, т╕льки поверн╕ть нам кордон. – Добре, повернуть кордон, ╕ укра╖нськ╕ прикордонники виявляться де-факто в стан╕ заручника, тому що попереду буде Рос╕я, а позаду за ╖хн╕ми спинами стоятимуть сепаратисти. – Сепаратист╕в же роззбро╖ти повинн╕ в так╕й ситуац╕╖. – Питання поляга╓ не у в╕дновленн╕ контролю за кордонами, а у в╕дновленн╕ суверен╕тету над ус╕м цим рег╕оном, а це не передбача╓ться в М╕нських угодах. Тому це питання лише часу, коли Ки╖в змусять, ╕ в цьому нема╓ жодних сумн╕в╕в у Ки╓ва, його ╓вропейськ╕ союзники повн╕стю виконувати М╕нськ╕ угоди, у тому числ╕ ╕ цю позиц╕ю – ф╕нансувати в╕дновлення Донбасу. Пут╕н це робити не буде, ╕ в цьому жодних сумн╕в╕в нема╓. – Яка ц╕на ц╕╓╖ в╕йни, як люблять говорити рос╕йськ╕ пропагандисти, з╕ Сполученими Штатами, скаж╕мо, ╕з Заходом на полях Укра╖ни, а тепер ╕ в Сир╕╖, для Рос╕╖? Можна це порахувати? – Ми намагалися визначити ц╕ну в╕йни в широкому розум╕нн╕, не т╕льки прям╕ в╕йськов╕ витрати, не т╕льки в частин╕ взагал╕ в╕йськових витрат, а додатков╕ в╕йськов╕ витрати пор╕вняно з тим р╕внем, який спостер╕гався в попередн╕ 12 дово╓нних рок╕в, але й оц╕нку додаткового в╕дтоку кап╕талу, в╕дтоку приватного кап╕талу, який можна пов’язати з початком розгортання во╓нних д╕й. Коли ми говоримо про в╕йну Пут╕на, ми ма╓мо на уваз╕ так звану велику в╕йну, ма╓мо на уваз╕ велику в╕йну, в як╕й укра╖нський фронт, сир╕йський фронт, грузинський фронт, фронт в╕йни проти ╢вропи, фронт в╕йни проти Сполучених Штат╕в Америки в ╕нформац╕йному, дипломатичному, якому завгодно ключ╕. Принаймн╕ в розрахунку на 4 роки, починаючи з с╕чня 2012 року, коли почала зд╕йснюватися кампан╕я масового переозбро╓ння рос╕йських збройних сил та п╕дготовки до ц╕╓╖ в╕йни, витрати можна оц╕нити приблизно в суму 377 м╕льярд╕в долар╕в. Це цифра в розрахунку на 4 роки, враховуючи, що тренди, як╕ спостер╕галися до цього, будуть тривати до к╕нця 2015 року. Звичайно, у нас будуть нов╕ дан╕, ми в╕дкорегу╓мо цю цифру в той чи ╕нший б╕к. Але це нам да╓ уявлення про масштаби витрат, масштаби ц╕ни, яку наша кра╖на, наша держава, наше сусп╕льство платить за ведення ц╕╓╖ велико╖ в╕йни. – Я хочу запитати про початок ц╕╓╖ в╕йни – про Крим. – Я перепрошую, але початок ц╕╓╖ в╕йни ще ран╕ше. Тому що, якщо ми будемо говорити про те, коли почалася ця в╕йна, то у Криму оф╕ц╕йн╕ во╓нн╕ д╕╖ почалися 20 лютого 2014 року, в╕йна проти Укра╖ни г╕бридна, сан╕тарна — 27 липня 2013 року, економ╕чна п╕дготовка до велико╖ в╕йни — у с╕чн╕ 2012 року, а економ╕чна п╕дготовка до велико╖ в╕йни з огляду на нагромадження необх╕дних золотих резерв╕в – це с╕чень 2006 року. Тож ми готу╓мося до велико╖ в╕йни останн╕, як м╕н╕мум, 10 рок╕в. – «Ми» – це Пут╕н? Угруповання, яке при влад╕. – Ми теж до цього готу╓мося, нас про це не питають, бо накопичення м╕жнародних резерв╕в зд╕йсню╓ться за рахунок нашого р╕вня життя. – Тож все-таки про Крим. Що з Кримом буде? Це буде в╕чний П╕вн╕чний К╕пр за нин╕шньо╖ Рос╕╖? – Ви зна╓те, проблема з Кримом поляга╓ нав╕ть не т╕льки в тому, що нин╕шня рос╕йська влада його анексувала ╕ при╓днала до територ╕╖ Рос╕╖, порушуючи вс╕ норми м╕жнародного права, що ╕снують останн╕ 70 рок╕в п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни, проблема поляга╓ в тому, що з боку Укра╖ни не пом╕тно якогось ╕нтересу до в╕дновлення свого суверен╕тету над Кримом. – Блокада зараз в╕дбува╓ться, кримськ╕ татари активно д╕ють. – Це — приватна ╕н╕ц╕атива. – Але держава не заважа╓. – Укра╖нське громадянське сусп╕льство проводило ╕ Майдан, ╕ перший, ╕ другий, укра╖нське громадянське сусп╕льство направляло укра╖нськ╕ добровольч╕ батальйони воювати на Донбас, п╕сля чого до них при╓дналися Збройн╕ Сили Укра╖ни. Але ми не бачимо будь-яко╖ ╕н╕ц╕ативно╖ позиц╕╖ з боку укра╖нсько╖ влади щодо в╕дновлення суверен╕тету кра╖ни, укра╖нсько╖ держави над Кримом. Тому ця проблема ╓ найважлив╕шою. – Можливо, д╕йсно, Укра╖на хоче в╕дмовитися в╕д Криму поступово? – Власне кажучи, можливо, не вся Укра╖на, але, як кажуть, пол╕тичн╕ ел╕ти Укра╖ни прийшли до цього р╕шення, судячи з усього, вже к╕лька рок╕в тому. Ц╕ла низка пол╕тичних д╕яч╕в Укра╖ни досить цин╕чно вир╕шила, що в кра╖н╕, де ╓ два з половиною м╕льйона жител╕в Криму, ╓ к╕лька м╕льйон╕в жител╕в Донбасу, ╖хн╕ пол╕тичн╕ парт╕╖ не в змоз╕ отримати гарантовано╖ перемоги на загальнонац╕ональних виборах. Якщо ж ц╕ рег╕они в╕др╕зати в╕д Укра╖ни, то вони практично гарантовано здобувають перемогу. – А пр╕звища у них ╓? – Вони добре вс╕м в╕дом╕ в Укра╖н╕. Нин╕шн╓ кер╕вництво, судячи з усього, повн╕стю под╕ля╓ цей п╕дх╕д. Тому що здача Криму, анекс╕я Криму не могла бути зд╕йснена без ц╕леспрямованих д╕й з боку укра╖нського кер╕вництва. Зараз ус╕ ц╕ матер╕али в╕дом╕ ╕ пом╕тно, як м╕н╕стр оборони Укра╖ни Тенюх в╕дмовлявся в╕ддавати наказ про початок опору «зеленим чолов╕чкам» у Криму, якраз в╕ддаючи не лише Крим, в╕ддаючи людей, як╕ там живуть, в╕ддаючи збройн╕ сили, як╕ там розм╕щен╕, в╕ддаючи склади, ╕нфраструктуру ╕ так дал╕ агресору. Це — справа укра╖нц╕в квал╕ф╕кувати ц╕ д╕яння. З╕ свого боку, лише зазначимо, що такого роду д╕╖ не могли зд╕йснюватися без прямого санкц╕онування вищого пол╕тичного кер╕вництва Укра╖ни того часу. – Але вони були в шоц╕. – Н╕, вони абсолютно цин╕чно ухвалювали ц╕ р╕шення. Повинен сказати, що в цьому ╓, звичайно, своя роль ╕ само╖ влади, ╓ певна роль ╕ зах╕дних союзник╕в, як╕ рекомендували не чинити опору. Але як би там не було, в╕дпов╕дати влад╕ потр╕бно не перед зах╕дними союзниками, а перед сво╖ми громадянами. – Але вони тепер об╕цяють реформи сво╖м громадянам на т╕й територ╕╖, яку вони контролюють. Можливо, це краще, н╕ж в╕йна? Порошенко сказав: вибори в╕дбудуться, ми тут так╕ реформи влашту╓мо без попул╕зму, у нас вибор╕в чотири роки не буде. Тобто Ви не в╕рите? – Вибори у нас вже були в травн╕ 2014 року, ╕нш╕ були восени 2014 року, н╕ одн╕, н╕ ╕нш╕ вибори не призвели до радикальних зм╕н. Результатом став дефолт Укра╖ни за зовн╕шн╕м боргом, якщо вважати це реформами, то це не т╕ реформи, як╕ потр╕бн╕ кра╖н╕. До того ж зараз досить ╕мов╕рно Укра╖на п╕де на другий дефолт уже тепер перед рос╕йськими кредиторами.
Михайло СОКОЛОВ
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "З перших уст"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16116
|