Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3175)
З потоку життя (6386)
Душі криниця (3502)
Українці мої... (1463)
Резонанс (1499)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1671)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СТО ДВАДЦЯТЬ П’ЯТЕ КРИМСЬКЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Чи не цього й добивалися наш╕ голосист╕ нищуки-щекуни разом з каранд╓╓вими-кириленками?


М╤Ж СТРАХ╤В ╤ НАД╤Й
Нараз╕ мова не про минул╕ образи. Мова про те, чи зробить нова влада належн╕ висновки, а чи й...


ПОЛ╤Т╤НФОРМАЦ╤Я ЗАМ╤СТЬ ПРОПОВ╤Д╤?
Наша кримська землячка – давня шанувальниця, читачка й авторка «Кримсько╖...


╢ДН╤СТЬ, ЯК ЗАПОРУКА МАЙБУТНЬОГО. ПОГЛЯД З КРИМУ.
Це непростий ╕ нелегкий шлях. В╕н вимага╓ зусиль в╕д кожного, хто дор╕с в сво╓му розвитку до...


ДИВН╤ ╤Н╤Ц╤АТИВИ КУЧМИ: ЩО ЦЕ БУЛО?
У в╕дпов╕дь не стр╕ляти, блокаду ОРДЛО скасувати... А, може, взагал╕ забудемо про агрес╕ю й знову...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#44 за 30.10.2015
РАД╤ЙТЕ: КОРАН ╤ Б╤БЛ╤Ю У КРИМУ ЩЕ НЕ ЗАБОРОНЯЮТЬ!

«Покращення» по-кримськи

Т╕льки-но в Укра╖н╕ розпочався день вибор╕в у органи м╕сцевого самоврядування, як рос╕йськ╕ пол╕тики оголосили ╖х найбрудн╕шими в ╕стор╕╖ Укра╖ни. А рикошетом вдарили ╕ по ╢вроп╕ та Америц╕, котр╕, безумовно, дадуть цим виборам позитивну оц╕нку. Впродовж дня ╕ пот╕м прац╕вники ЗМ╤ робили все, аби довести, що саме так воно й ╓: оч╕льники м╕сцевих орган╕в не обираються, а призначаються, а опозиц╕йному пророс╕йському блоку, де ос╕ли найреакц╕йн╕ш╕ представники Парт╕╖ рег╕он╕в, дорога до влади закрита, попри народну волю.
Так, ц╕ люди, д╕йсно, ╓ сьогодн╕ ворогами Укра╖нсько╖ держави, й не у ф╕гуральному смисл╕ слова, бо за останн╕ п╕втора року з ус╕х поспадали маски. Ц╕каво, а як би В. Пут╕н поставився до пол╕тично╖ сили, що розпалю╓ в Рос╕╖ в╕йну та бореться за розчленування ╖╖ ╕ передачу територ╕й сус╕дн╕й держав╕? Щоб уявити соб╕ щось под╕бне, пропоную к╕лька штрих╕в-замальовок ╕з рос╕йсько-кримського життя. Ось на екран╕ телев╕зора б╕бл╕отекарка з 30-р╕чним робочим стажем. На м╕сц╕ ц╕╓╖ пан╕ я б поговорила, скаж╕мо, про залежн╕сть книги в╕д науково-техн╕чного прогресу, про ╖╖ роль у житт╕ сучасно╖ молод╕. Б╕бл╕отекарка ж, добре в╕дчуваючи кон’юнктуру, рад╕╓, що нарешт╕ ╕з книжкових фонд╕в вилучили екстрем╕стську л╕тературу про ОУН-УПА ╕ Голодомор. А невже ж вона комусь заважала, зокрема, ц╕й л╕тн╕й дам╕? ╤ якщо заважала, то чому вона не порушувала це питання за час╕в Укра╖ни?
Не розум╕ю й ╕ншого: який може бути зв’язок м╕ж екстрем╕змом ╕ Голодомором, св╕дки якого жив╕ й дос╕, а ╕нш╕ дивляться на нас ╕з небес з проваллями зам╕сть очей… ╤ якщо д╕ям ОУН-УПА можна надати те чи ╕нше забарвлення, то голод ╕ смерть не п╕ддаються лакуванню, вони або ╓, або ╖х нема╓. А тепер уяв╕мо соб╕, як би поводився пан Пут╕н, якби одна ╕з рос╕йських парт╕й ╕шла на вибори п╕д прапорами ОУН-УПА? Чи створив би ╖й р╕вноц╕нн╕ умови для боротьби за владу? Але як╕ там вибори – на територ╕╖ РФ ╕накомислення просто заборонене. За це кидають у в’язниц╕, а л╕тература горить, як за час╕в ╕нкв╕зиц╕╖.
П╕д загрозою не лише прац╕ письменник╕в та ╕сторик╕в. У пошуках екстрем╕зму – читаймо, того, що суперечить рос╕йським «нац╕ональним ╕нтересам», — спец╕альн╕ органи мали нам╕р прогулятися ╕ по рел╕г╕йних святинях, таких, як Б╕бл╕я, Коран, Тора: а раптом ╕ там прихову╓ться щось вороже для сучасно╖ Рос╕╖? Зам╕сть того, щоб повчитися жити по-Божому, вони мали нам╕р п╕дм╕нити Його волю на волю рос╕йського президента. Звичайно ж, про п╕дготовку ц╕╓╖ акц╕╖ не розголошувалося, про це стало в╕домо лише п╕сля того, як перем╕г-таки здоровий глузд, ╕ святин╕, перев╕рен╕ часом, вир╕шено було не ч╕пати. А якби ╖х п╕ддали анал╕зу ╕ знайшли там не лише твердження про те, що вся влада в╕д Бога, — тод╕ як? Теж у вогонь ╕нкв╕зиц╕╖? А вони ж ╕ у храмах, ╕ майже в кожному дом╕. Невже палити разом ╕з храмами ╕ домами, що ╓ розсадниками екстрем╕зму? Тож добре, що передумали, бо в╕д тако╖ ганьби було б не в╕дмитися до к╕нця св╕ту…
Сьогодн╕ рос╕йська громада н╕бито звернулася до генпрокурора Юр╕я Чайки, аби орган╕зував перев╕рку на екстрем╕зм ╕ кримськотатарського Меджл╕су, згадувати про який у Криму в письмовому вигляд╕ вже ╕ так «не рекомендовано». А слабо допустити аналог╕чну парт╕ю до рос╕йських вибор╕в ╕ довести, що Рос╕я не ╓ прихильником подв╕йних стандарт╕в?
Та що там Меджл╕с, який вже давно не ф╕гуру╓ ╕накше, як у негативному контекст╕. «Ворогами Рос╕╖» можуть оголосити ╕ найяскрав╕ших пров╕дник╕в… рос╕йсько╖ ╕де╖, як╕ при цьому побажали зберегти за собою право на власне обличчя.
Професора ф╕лолог╕╖, члена компарт╕╖ Володимира Казар╕на знаю з 80-х рок╕в. Молодий науковець тод╕ т╕льки-но при╖хав ╕з Сиб╕ру ╕ наводив м╕стки з книжковим видавництвом, маючи нам╕р друкуватися. Його кар’╓ра стр╕мко рухалася вгору. Не зашкодила цьому й Укра╖на, Володимир Павлович вважався пров╕дним ф╕лологом ун╕верситету, об╕ймав висок╕ кер╕вн╕ посади, очолював пророс╕йську громадську орган╕зац╕ю. В╕н був пост╕йним учасником р╕зноман╕тних «круглих стол╕в» ╕ конференц╕й, де завжди виступав на користь рос╕йсько╖ ╕де╖. Але поводився достойно, не принижував н╕чи╓╖ г╕дност╕, водночас не уникав ╕ критичних випад╕в, незважаючи на особи, якщо для того були п╕дстави. Я майже пробачила йому сп╕впрацю з КДБ за радянських час╕в ╕ намагання з допомогою цього не популярного в народ╕ органу очолити всекримську молод╕жну л╕тературну студ╕ю, яка збиралася раз на два м╕сяц╕ ╕ мала св╕й бюджет.
Дивувало ╕нше – те, що син цього ╕деального представника рос╕йсько╖ ел╕ти Павло, виступаючи як журнал╕ст, демонстрував ╕ншу, проукра╖нську позиц╕ю. Було просто не збагнути, де його цьому навчили ╕ чому батьки йому вчасно «не в╕д╕рвали голову»? А був ще й радянський генерал-д╕дусь! Не мала сумн╕в╕в, що з приходом у Крим Рос╕╖ Володимир Казар╕н, под╕бно до палких кримських пенс╕онерок, теж на кол╕нах ц╕лував в╕дтепер рос╕йську землю ╕ знайшов сво╓ м╕сце у найпрестижн╕ших рос╕йських ╕нституц╕ях.
Тож спочатку не пов╕рила сво╖м вухам, коли почула у новинному сюжет╕, що в╕н — зовс╕м не св╕точ рос╕йсько╖ ф╕лолог╕чно╖ науки ╕ л╕тератури, а просто «жул╕к», котрий п╕д╕м’яв п╕д себе орган захисту кандидатських ╕ докторських дисертац╕й, як╕ прода╓ по 5-10 тисяч долар╕в. Що тисяч╕ його публ╕кац╕й – суц╕льна профанац╕я, ╕, взагал╕, на закордон в╕н назива╓ Рос╕ю агресором, а кримський референдум – незаконним.
Так з цього ж треба було починати: ╕ книги його «екстрем╕стськ╕» спалити, ╕ слово «Казар╕н» заборонити. А на його м╕сце в ун╕верситет╕ посадити пана Константинова, в╕н же – ус╕м ф╕лологам ф╕лолог, промови якого соромно слухати. Ось така вона сьогодн╕, кримська ел╕та: малограмотна, без ╕ндив╕дуальност╕, без г╕дност╕, без чест╕, здатна лише козиряти ╕ кланятися.
╤ нелегко доводиться тим, хто виховувався на передов╕й св╕тов╕й, у тому числ╕ волелюбн╕й рос╕йськ╕й, л╕тератур╕. Гадаю, це ╕ «згубило» Володимира Казар╕на, як ╕ багатьох тих, хто за час╕в Укра╖ни звик почуватися людиною, а не механ╕чним ретранслятором чужих ╕дей.
Якби я була ворожкою, напророчила б службов╕ непри╓мност╕ ще одн╕й, сьогодн╕ досить в╕дом╕й через посаду, яку об╕йма╓, людин╕ – головному редактору газети «державно╖ ради РК» «Крымские известия» ╤рин╕ ╤ванченко. Б╕дна ж╕нка, в╕дома мен╕ ран╕ше як чесна журнал╕стка, що волод╕╓ укра╖нською мовою, вже не витриму╓ т╕╓╖ рол╕, до яко╖ ╖╖ зобов’язують посада ╕ зарплата. А х╕ба ж не старалася, х╕ба ж не вживала, де треба ╕ де не треба, пр╕звища перших ос╕б органу-засновника у найвиг╕дн╕шому контекст╕? Х╕ба ж не виставляла нин╕шн╕й режим як велике «благо для народа»?
Але, окр╕м улюбленого начальства, ╓ ╕ просто люди, друз╕, сус╕ди ╕ ╖хн╓ життя. ╤ пан╕ ╤рина цього разу вже самою назвою статт╕ да╓ пораду тим, в╕д кого воно залежить: «Хорошо бы видеть всё, а не только то, что хочется». Ось пан╕ ╤рина циту╓ знайому вчительку: «Я очень устала от трескотни. Из газет, телеэкрана мне постоянно внушают, что всё вокруг великое – страна, прошлое, культура, размер пенсии. Поневоле чувствуешь себя недостойной, виноватой, облагодетельствованной. Так хотелось бы поменьше пафоса. Тем более, что сижу в нетопленной квартире, ломаю голову, как пораньше попасть к сосудистому хирургу, талон к врачу дали только на середину ноября. И с 1 октября выросли тарифы на коммунальные услуги». А дал╕ висновки само╖ журнал╕стки: «Этот вирус раздражения появился не на голом месте. И власти, особенно местной, игнорировать его нельзя». А п╕дсилюють роздратування, на думку ╤. ╤ванченко, «победные реляции чиновников» на адресу ╖хнього високого начальства, бо ц╕ чиновники «очень хотят нравиться вышестоящим и безбожно лакируют жизнь». ╤ ск╕льки б ╤рина при цьому не розшаркувалася, аби ╖╖ теж не записали в екстрем╕стки, вона сказала те, що сказала: реальне життя зовс╕м не таке райдужне, як намагаються нав╕яти це людям. До пори, до часу робила це ╕ вона сама, ймов╕рно, робитиме ╕ дал╕ або поступиться м╕сцем комусь зовс╕м в╕дмороженому.
Що ж до Укра╖ни та до укра╖нських вибор╕в, то там поняття екстрем╕зму не ╕сну╓. Тож ╕ Опозиц╕йний блок н╕хто не заборонив, ╕ на сход╕, якщо в╕рити рос╕йським ЗМ╤, в╕н одержав непоган╕ результати. ╤ в цьому нема╓ н╕чого хорошого, й тут варто було б не гордувати, а повчитися у «старшого брата» ╕ досл╕дити кандидат╕в у депутати на предмет екстрем╕зму. Це ж таке зручне й ун╕версальне формулювання, нав╕ть краще, н╕ж ворог народу. Бо, пригр╕вши на сво╖х грудях зм╕ю, не варто дивуватися, якщо вона вас укусить.
Пом╕ж тим, у Рос╕╖ жваво обговорю╓ться питання про повернення до судочинства статт╕, що передбача╓ смертну кару, – спец╕ально для терорист╕в, як╕ в╕д екстрем╕ст╕в майже не в╕др╕зняються. Тож чи розп╕знають судд╕ у службовому запал╕, хто таки ма╓ право на збереження життя, якщо з╕ смертно╖ кари таки зн╕муть моратор╕й?

Тамара ФЕДОРЕНКО
м. С╕мферополь

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #44 за 30.10.2015 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16115

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков