Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 23.10.2015
РОС╤ЙСЬК╤ СОЛДАТИ ГОТОВ╤ БАГАТО НА ЩО, АБИ НА ╥ХН╤Х РУКАХ НЕ БУЛО КРОВ╤ Ц╤╢╥ В╤ЙНИ

Лев Шлосберг,
pос╕йський опозиц╕йний пол╕тик

Столичне пол╕тичне поле Рос╕╖ витоптане й зачищене, пол╕тика, нормальна жива пол╕тика, а не ╖╖ в╕зант╕йська ╕м╕тац╕я, йде у рег╕они. Ми пам’ята╓мо, як активно працював у Ярославськ╕й облдум╕ Борис Н╓мцов. У Петербурзьких Закзборах ╓ (поки що, до наступних вибор╕в) ц╕ла фракц╕я демократ╕в. Але, схоже, такому гнилому л╕берал╕зму кремл╕всько╖ влади приходить к╕нець. Демкоал╕ц╕╖ на чол╕ з Михайлом Касьяновим, Олекс╕╓м Навальним, ╤ллею Яшиним наглухо закрили вх╕д на недавн╕ рег╕ональн╕ вибори. А наприк╕нц╕ минулого тижня з надуманого приводу позбавили статусу депутата Псковського обласного парламенту, «яблучника» Лева Шлосберга. Того самого, який р╕к тому не побоявся голосно заявити про темн╕ ╕стор╕╖ з похороном псковських десантник╕в, як╕ загинули «на навчаннях».

— В Укра╖н╕, у св╕т╕ ваше ╕м’я стало широко в╕домо у серпн╕-вересн╕ минулого року, п╕сля публ╕кац╕й у ваш╕й газет╕ «Псковська губерн╕я» про та╓мний похорон псковських десантник╕в ╕ напад на вас, що посл╕дував за цим. Можете трохи детальн╕ше розпов╕сти про те, що тод╕ сталося?
— Тод╕ зб╕глися к╕лька под╕й. Незадовго до цього, вл╕тку 2014 року, команда чинного губернатора Псковсько╖ област╕ Андр╕я Турчака зробила все, аби з допомогою «мун╕ципального ф╕льтра» не дати мен╕ стати учасником губернаторських вибор╕в: не вистачило 8 п╕дпис╕в з╕ 157 необх╕дних. П╕сля цього, у серпн╕ 2014 року, ми випустили великим тиражем рег╕ональну газету парт╕╖ «Яблуко» «Гражданинъ», в як╕й було дв╕ головн╕ тези. Перша: Турчак злякався, злякався суперника. Друга: ми не програли, ми перемогли. Йшлося про моральну перемогу. Губернатор був розлючений такими оц╕нками. Це було не перше наше з ним протистояння.
Ще у лютому 2014 року я отримав в╕д с╕мей в╕йськовослужбовц╕в ╕ виклав у сво╓му ЖЖ ╕нформац╕ю про участь псковських десантник╕в у кримськ╕й спецоперац╕╖, що теж викликало обурення Турчака. У березн╕ в╕н публ╕чно к╕лька раз╕в висловився про «ворог╕в народу», «п’яту колону» ╕ «щабл╕ Держдепу», я в╕дпов╕в йому публ╕чно 27 березня на сес╕╖ обласних Збор╕в виступом про те, хто насправд╕ ╓ ворогом Псковсько╖ област╕.
А дал╕ — в╕йна. 15-16 серпня в╕йськовослужбовц╕ псковсько╖ 76-╖ див╕з╕╖ ВДВ були переведен╕ у Ростовську область, п╕д Таганрог. ╥м дали три дн╕ на бойове злагодження ╕ направили через кордон, у Луганську область. Почалася ця жахлива в╕йна. З’явилися перш╕ загибл╕. П╕шли поховання. У Псков при╖хало багато журнал╕ст╕в. ╥м погрожували, заважали працювати. Можна згадати, як розпов╕дав про це кореспондент телеканалу «Дождь» Володимир Роменський, якого погрожували вбити ╕ закопати тут у болот╕, поруч з Псковом багато бол╕т, н╕хто н╕коли не знайде.
У Псков╕ ╓ нове кладовище «Крестовське», де похован╕ загибл╕ в Укра╖н╕. Журнал╕сти к╕лькох ЗМ╤, в тому числ╕ «Дождя», «Фонтанки», «Рос╕йсько╖ планети», при╖хали туди на машин╕. На них напали. Нападники були з╕ штопором у руках, прокололи шини, намагалися розбити скло, погрожували розправою. Машина дивом вирвалася з кладовища, викликали пол╕ц╕ю, нападник╕в пот╕м знайшли за в╕дбитками пальц╕в на капот╕. Але в п╕дсумку до в╕дпов╕дальност╕ н╕кого не притягли.
Сп╕льними зусиллями журнал╕сти вивели у св╕т великий обсяг достов╕рно╖ ╕нформац╕╖. 29 серпня було ско╓но напад на мене. В╕н викликав великий резонанс. Люди сприйняли це як виклик сусп╕льству.
— Ви згадали про вашу першу лютневу публ╕кац╕ю з приводу кримсько╖ спецоперац╕╖. Нагадайте, будь ласка, про не╖.
— Я тод╕ д╕знався в╕д р╕дних в╕йськовослужбовц╕в ╕ написав у сво╓му Живому Журнал╕ про присутн╕сть в╕йськовослужбовц╕в 76-╖ див╕з╕╖ в Криму. Наших в╕йськових переправили рейсом з ╢йська у С╕мферополь. Десантник╕в в╕дправляли у повному бойовому ек╕п╕руванн╕. Сп╕льно з частинами рос╕йського спецназу псковськ╕ десантники брали участь у захопленн╕ буд╕вл╕ парламенту Автономно╖ Республ╕ки Крим.
П╕сля при╓днання Криму до Рос╕╖ я був ╓диним депутатом Псковських обласних Збор╕в, хто висловив з цього приводу критичну позиц╕ю. Я нагадав, що ми порушу╓мо Гельс╕нськ╕ угоди 1975 року, Будапештський меморандум 1994 року. Що Рос╕я, виступаючи наст╕льки непродумано, взагал╕ руйну╓ всю п╕сляво╓нну систему державних кордон╕в, яка склалася п╕сля Потсдамсько╖ конференц╕╖ 1945 року. Хто буде п╕дписувати договори з кра╖ною, яка поводиться таким чином? Не кажучи вже про те, як╕ ризики Рос╕я заклада╓ для себе на майбутн╓. 1945 р╕к прин╕с нов╕ земл╕ ╕ Рос╕╖. Кал╕н╕нградська область, Виборзький район Лен╕нградсько╖ област╕. Сьогодн╕ ти у когось щось забрав. Завтра у тебе можуть забрати. На хвил╕ п╕днесення в╕д при╓днання Криму ц╕ оц╕нки викликали обурення частини сусп╕льства ╕ оф╕ц╕йних ос╕б.
— Лайки на адресу рос╕йсько╖ опозиц╕╖ — «п’ята колона»?
— Це було найб╕льш м’яке висловлювання. М╕й пом╕чник напередодн╕ побував на молод╕жному сем╕нар╕ у Варшав╕ — про техн╕ку проведення виборчих кампан╕й, де, до реч╕, представники «╢дино╖ Рос╕╖» теж були. Сем╕нар показали по рос╕йському державному телебаченню в абсолютно спотвореному вигляд╕, як мало не п╕дготовку терорист╕в для д╕й в Укра╖н╕. Псковський губернатор Андр╕й Турчак п╕сля цього заявив, що псковське в╕дд╕лення парт╕╖ «Яблуко» «посилало сво╖х видатних представник╕в, член╕в вищо╖ управл╕нсько╖ ланки в рег╕он╕, на навчання до Варшави, де вони навчалися конкретним покроковим д╕ям — 15 щаблям Держдепу щодо лег╕тим╕зац╕╖ тих незаконних р╕шень, як╕ були прийнят╕ Укра╖ною, — з розхитування ситуац╕╖, пов’язано╖ з референдумом у Криму ╕ Севастопол╕».
Учасники сем╕нару були оголошен╕ ледь не учнями сенатора Маккейна... На м╕й погляд, це сприйняття вимага╓ медичних визначень. Але, з ╕ншого боку, слова були публ╕чно сказан╕ губернатором, пол╕тиком федерального р╕вня. Не в╕дпов╕сти було не можна. ╤ я в╕дпов╕в за вс╕х ╕накомислячих з трибуни обласних Збор╕в. Цей виступ «Про справжн╕х ворог╕в Псковсько╖ област╕» ╓ на ютуб╕.
Також я подав тод╕ заяву про порушення проти Турчака крим╕нально╖ справи за статтею «Наклеп». Прокуратура, сл╕дчий ком╕тет, п╕дрозд╕ли МВС перекидали цю справу один одному, як гарячу картоплю. Н╕хто не хот╕в нею займатися. Все зак╕нчилося тим, що рядовий сл╕дчий м╕сько╖ пол╕ц╕╖ у Псков╕ з третього разу зм╕г отримати св╕дчення губернатора Турчака. ╤ той дав задн╕й х╕д, сказавши, що «н╕кого конкретно на уваз╕ не мав, а говорив так, взагал╕». Видно, що людина в╕н несм╕лива. ╤ от на такому тл╕ ми вступали в губернаторськ╕ вибори...
— Ми про них ще поговоримо. А поки що ви могли б зак╕нчити тему псковських десантник╕в. На зас╕данн╕, де вир╕шувалося питання про дострокове зняття з вас статусу депутата, лунали, як я зрозум╕в, погрози на вашу адресу у зв’язку з розсл╕дуваннями ц╕╓╖ теми.
— Н╕, це — не погрози, а щось ╕нше. Говорили це люди, як╕ прекрасно знають, що рос╕йськ╕ в╕йськов╕ п╕дрозд╕ли брали ╕ беруть участь у во╓нних д╕ях на сход╕ Укра╖ни. Знають, що рос╕йська влада бреше з цього приводу. Вс╕ знають правду, але при цьому брешуть, щоб показати систем╕ свою лояльн╕сть. В╕дбуваються як╕сь глибинн╕ дев╕ац╕╖ св╕домост╕.
Лояльн╕сть, брехня конвертуються в атмосферу ненавист╕, в як╕й люди вважають правом╕рним називати народ сус╕дньо╖ кра╖ни фашистами, ╕ хтось нав╕ть готовий ╖хати туди вбивати на ц╕й в╕йн╕.
Прямих погроз у висловлюваннях мо╖х колег не було, але вони сво╖ми словами створюють загальну атмосферу нетерпимост╕, неприйняття, ненавист╕. У таких умовах завжди може знайтися людина, яка перейде в╕д сл╕в до справи.
— Там ╕ тод╕ ж якось смутно говорилося про сьогодн╕шню ситуац╕ю у 76-й див╕з╕╖ ВДВ. У вас ╓ якась нова ╕нформац╕я в зв’язку з цим?
— Насамперед, хочу нагадати, що 28 травня 2015 року президент Пут╕н п╕дписав указ про те, що розголошення в╕домостей про втрати Збройних Сил у мирний час тепер належить до в╕домостей, що становлять державну та╓мницю. Я був серед тих 10 людей, як╕ оскаржили цей указ у Верховному Суд╕ Рос╕╖. 13 серпня нам в╕дмовили у заявлених вимогах. Ми подали апеляц╕йну скаргу, яка буде розглядатися також у Верховному Суд╕.
Люди, з якими я сп╕лкувався на цю тему, п╕сля пут╕нського указу стали ще б╕льш закритими. Багато з тих, хто служив за контрактом, зв╕льнилися. Деяк╕ взагал╕ ви╖хали з╕ Пскова. Частина оф╕цер╕в, хто м╕г це зробити за вислугою рок╕в, п╕шли на пенс╕ю.
— А як загалом зм╕нилася ситуац╕я за р╕к?
— Дуже сильно. Р╕к тому в╕йськовослужбовц╕в п╕д час направлення в Укра╖ну н╕ про що не попереджали. Вони взагал╕ не знали про мету походу доти, доки не перейшли «стр╕чку» (так в╕йськов╕ називають державний кордон). ╤ т╕льки п╕сля цього д╕знавались, що опинилися на чуж╕й територ╕╖ ╕ зараз ╖м доведеться вести бойов╕ д╕╖.
Тепер багато що зм╕нилося. Про все попереджають заздалег╕дь, вс╕ п╕дписують як╕сь контракти, а також дають п╕дписку про нерозголошення в╕домостей. Обдурити в╕йськовослужбовц╕в, навчених г╕рким досв╕дом попередник╕в, уже неможливо. Тих, хто в╕дмовля╓ться п╕дписувати папери ╕ йти на цю в╕йну, негайно зв╕льняють. П╕сля такого зв╕льнення люди можуть опинитися без житла — вони живуть у службових квартирах, що належать М╕н╕стерству оборони. Але люди йдуть ╕ на це, оск╕льки не хочуть, щоб на ╖хн╕х руках була кров ц╕╓╖ в╕йни.
— А що в╕дбува╓ться з тими, хто погоджу╓ться?
— В╕йськовослужбовц╕в оформляють у статус╕ добровольц╕в, часто включають у дивн╕ козач╕ частини, причому контракти п╕дписуються на чуже ╕м’я. У раз╕ ╖хньо╖ загибел╕ близьк╕ не отримують компенсац╕╖, т╕льки допомогу на поховання — у тому випадку, якщо люди ран╕ше отримали статус ветерана бойових д╕й.
Зараз во╓нн╕ д╕╖ на Донбас╕ практично зупинен╕. Але в╕йна може поновитися в будь-який момент. Там залишаються люди, як╕ можуть п╕дтримувати регульоване напруження. Риторика Пут╕на щодо Укра╖ни сильно зм╕нилася. В╕н сказав, що потр╕бно в╕дновлювати в╕дносини з Укра╖ною. Так ╕ хочеться сказати: «Повтор╕ть, будь ласка!».
В╕дновити в╕дносини... А хто ╖х знищив? Президент зараз намага╓ться врятувати рос╕йську економ╕ку, яка вступила в зону найвищих ризик╕в через санкц╕╖.
— Як вам бачиться у зв’язку з цим розширення рос╕йсько╖ участ╕ у сир╕йськ╕й криз╕. Що це б╕льшою м╕рою: допомога Асаду або в╕двол╕кання уваги в╕д укра╖нсько╖ в╕йни?
— На м╕й погляд, це, насамперед, гра на п╕двищення ц╕н на нафту. Сир╕йський збройний конфл╕кт здатний роз╕гр╕ти ц╕ни на нафту. Життя наших солдат╕в кидаються в топку в╕йни в над╕╖ на те, що ц╕ни п╕двищаться ╕ це полегшить ситуац╕ю в рос╕йськ╕й економ╕ц╕, яка залежить в╕д сировинних доход╕в.
— У рос╕йськ╕й пол╕тиц╕, кр╕м понять «кооператив «Озеро», «друз╕ Пут╕на», з’явився висл╕в «сини друз╕в Пут╕на». Батько вашого опонента Анатол╕й Турчак працював з Пут╕ним у команд╕ Собчака в Петербурз╕ 90-х рок╕в. Наск╕льки це пов’язане з кар’╓рою Андр╕я Анатол╕йовича?
— Справд╕, в╕н — людина з оточення президента Рос╕╖. Не близького, але все ж. ╤ н╕ для кого не секрет, що в Псков Андр╕й Турчак при╖хав не ст╕льки займатися м╕сцевими справами, ск╕льки робити федеральну кар’╓ру.
На виборах у Псковськ╕ обласн╕ Збори депутат╕в у 2007 роц╕ йому був забезпечений потр╕бний результат за списком парт╕╖ «╢дина Рос╕я». У тому ж роц╕ в╕н став сенатором ╕ членом Ради Федерац╕╖ в╕д Псковсько╖ област╕. Тод╕ вже вс╕ у пол╕тичн╕й ел╕т╕ розум╕ли, що Турчак буде наступним губернатором Псковсько╖ област╕. ╤ чинний губернатор теж знав, не противився ╕ розум╕в, що не повинен заважати в передач╕ сво╖х повноважень. Турчак став псковським губернатором у 2009 роц╕.
Спочатку в╕н намагався встановити хорош╕ стосунки з ус╕ма. Багато посм╕хався, говорив, що буде допомагати вс╕м ╕ в усьому. Але тут йому не пощастило. П╕к нафтогазового бюджету в Рос╕╖ припав на 2006-2007 роки. Тод╕ в рос╕йський бюджет просто лився золотий дощ. Але чи не половину грошей банально роз╕крали, а решту витратили, як могли. У 2008 роц╕ настала криза. Умови, в яких Турчак прийшов в область, були вже не так╕ сприятлив╕, як йому мр╕ялося...
Турчак, ставши губернатором, за три роки зробив колосальн╕ борги. В╕н безоглядно брав кредити — ╕ з державного бюджету, ╕ комерц╕йн╕. Вже два роки тому борги Псковсько╖ област╕ зр╕внялися з обсягом ╖╖ р╕чних доход╕в. Зг╕дно з Бюджетним кодексом, у таких випадках вводиться пряме управл╕ння бюджетом област╕ з федерального центру. Але ця норма закону набере чинност╕ лише у 2017 роц╕. Я припускаю, що до того часу або закон перероблять, або строк набуття чинност╕ ц╕╓╖ норми знову перенесуть.
— Чому?
— Тому що такий борг сьогодн╕ ма╓ кожен трет╕й рег╕он Рос╕╖... По сут╕, Турчак керував областю за принципом «п╕сля нас хоч потоп». Не приховував, що п╕сля повернення Пут╕на до влади в 2012 роц╕ спод╕вався на високу посаду в уряд╕ чи адм╕н╕страц╕╖ президента. Однак його не взяли. Тод╕ Турчак в╕дчув себе ображеним. ╤ з цим почуттям залишився жити ╕ працювати у Псков╕... Хоча н╕ — т╕льки працювати. Справа в тому, що губернатор працю╓ у нас за вахтовим методом. При╖жджа╓ у понед╕лок ╕ ╖де в п’ятницю. А с╕м’я у нього так ╕ залишилася в Петербурз╕. За законом це можливо. Але зрозум╕ло, що це сприя╓ самов╕дчуттю «временщика».
— А як╕ були ваш╕ особист╕ стосунки з губернатором?
— Спочатку в╕н нав╕ть пропонував мен╕ ув╕йти в його команду. Але я в╕дмовився, у нас р╕зн╕ погляди на пол╕тику. На виборах депутат╕в обласних Збор╕в у 2011 роц╕ я очолив список парт╕╖ «Яблуко». Ми пройшли в обласний парламент, хоча за оф╕ц╕йного результату близько 7% опитування на д╕льницях давали нам близько 11%. ╤нш╕ голоси «випарувалися» п╕д час п╕драхунку. Статус депутата дозволяв мен╕ працювати досить ефективно. Я став використовувати наявн╕ у мене можливост╕, вивчав обласний бюджет, систему державних закуп╕вель. Побачив багато, м’яко кажучи, недол╕к╕в. У тому числ╕ прямих порушень, деяк╕ з них в рамках Крим╕нального кодексу квал╕ф╕куються як нец╕льове витрачання кошт╕в в особливо великих розм╕рах. У той час я ще був головним редактором ╕ директором газети «Псковська губерн╕я». Там регулярно виходили критичн╕ матер╕али про роботу губернатора. Побачивши, що розм╕няти незалежн╕сть газети на хорош╕ стосунки ╕ лояльн╕сть не виходить, Турчак образився. В╕н дуже бол╕сно сприйма╓ критику.
У 2014 роц╕ Турчак зрозум╕в, що втекти у Москву в╕д губернаторсько╖ посади не вдасться. А отже, потр╕бно готуватися до вибор╕в. Але до того часу багатьом не т╕льки представникам ел╕ти, а й перес╕чним мешканцям уже було зрозум╕ло, що я мав рац╕ю у сво╖й критиц╕ й оц╕нц╕ ситуац╕╖ в област╕.
Сл╕д нагадати, що повернення губернаторських вибор╕в — це ╓дина поступка влади п╕д час бездарно витраченого масового рос╕йського протесту 2011-2012 рок╕в. Але в╕льн╕ вибори не повернули, звичайно: щоб не ризикувати, був встановлений дуже жорсткий страхувальний мун╕ципальний ф╕льтр. В╕н поляга╓ в тому, що кожен кандидат на посаду губернатора ма╓ для ре╓страц╕╖ кандидатом з╕брати 7% голос╕в депутат╕в м╕сцевого самоврядування, при цьому в це число входить 10% п╕дпис╕в депутат╕в районних збор╕в та м╕ських дум. Кожен депутат може п╕дписатися т╕льки один раз, причому кожен п╕дпис ма╓ бути засв╕дчений нотар╕ально. Треба брати машину, вести депутата в м╕сто й засв╕дчувати його п╕дпис на спец╕альному бланку у нотар╕уса.
Мен╕, як ╕ вс╕м, необх╕дно було з╕брати 157 голос╕в. За три тижн╕ я з╕брав 149 п╕дпис╕в. Люди губернатора в╕дчули, що ╓ загроза конкуренц╕╖, почали протид╕яти. Я не зм╕г з╕брати решту 8 п╕дпис╕в. Жоден опозиц╕йний кандидат у губернатори в Рос╕╖ не п╕дходив так близько до певного порога для виходу на вибори. Але б╕льше я н╕чого не м╕г зробити — команда губернатора буквально «забетонувала» вс╕ можливост╕. Мен╕ не вистачало п╕дпис╕в депутат╕в районного р╕вня. А це в основному кер╕вники м╕сцевих бюджетних орган╕зац╕й, що перебувають п╕д сильним впливом влади...
Турчак ╕ його оточення зазнали к╕лька шок╕в. Перший — в╕д того, ск╕льки п╕дпис╕в депутат╕в мен╕ вдалося з╕брати, в тому числ╕ член╕в парт╕╖ «╢дина Рос╕я», як╕ прямо говорили мен╕: «Ми не п╕дтриму╓мо Турчака, ми п╕дтриму╓мо Вас». Другий шок — у день вибор╕в, коли явка становила трохи б╕льш як 30%. Що було природно, оск╕льки вибори були позбавлен╕ будь-яко╖ ╕нтриги. Бюджетник╕в мало не за списками гнали до виборчих д╕льниць. Для того, щоб мати резерв для фальсиф╕кац╕й, у Рос╕╖ в 2014 роц╕ повернули право дострокового голосування. У вересн╕ у Псковськ╕й област╕ проголосувало майже 20 тисяч людей у конвертах, як╕ дуже легко п╕дм╕нити.
— Окр╕м прямих фальсиф╕кац╕й, мен╕ доводилося читати ╕ бачити, як╕ брудн╕ технолог╕╖ застосовуються проти вас.
— Це — правда. 16 вересня 2014 року, п╕сля мого побиття ╕ к╕лькох резонансних ╕нтерв’ю у ЗМ╤ на тему рос╕йсько-укра╖нсько╖ в╕йни, на телеканал╕ «Рос╕я» вийшов розгорнутий сюжет, в якому стверджувалося н╕ б╕льше, н╕ менше, що я — агент США. Завдяки цьому сюжету ми побачили, що у псковських закладах громадського харчування ведеться в╕деостеження в╕д ФСБ. У ресторан╕ псковського готелю «Дв╕р Подзно╓ва» була записана моя бес╕да з консулом США ╕з Санкт-Петербурга.
У под╕бних зустр╕чах пол╕тик╕в ╕ дипломат╕в нема╓ н╕чого особливого, вони проходять пост╕йно й у влади, й у опозиц╕╖. Однак «фах╕вц╕» каналу «Рос╕я», яким передали записи ФСБ, так «пор╕зали» на репл╕ки мою зустр╕ч з американським консулом, що у глядача, який не розум╕в сут╕ (а таких у Рос╕╖ десятки м╕льйон╕в), могло скластися враження, н╕би я зв╕тую перед консулом про виконану роботу. Я подав заяву про порушення крим╕нально╖ справи, яку дос╕ не розглянуто, не проведена досл╕дча перев╕рка. Але п╕сля подач╕ заяви сюжет видалили з сайту програми «Вести», що ╓ винятковою под╕╓ю для рос╕йського телебачення.
У червн╕ цього року п╕д час вибор╕в в органи м╕сцевого самоврядування той самий телеканал «Рос╕я» випустив у св╕т другий сюжет про мене, який на 70% зб╕гався з попередн╕м. Я знову подав заяву про порушення крим╕нально╖ справи, ╕ вона знову залиша╓ться без руху. Але п╕длегл╕ губернатора розпорядилися, щоб ус╕ районн╕ газети Псковсько╖ област╕ надрукували великий матер╕ал на основ╕ того сюжету: «Шлосберг — американський шпигун». ╤ вс╕ надрукували, жодна не в╕дмовилася.
Так╕ акц╕╖ пол╕тично╖ дискредитац╕╖ починають нагадувати кампан╕╖ цькування 30-х рок╕в. Багато людей, як╕ перебувають при влад╕ в Рос╕╖, насправд╕ мр╕ють сьогодн╕ про рестал╕н╕зац╕ю: про «особлив╕ тр╕йки», масов╕ розстр╕ли. Це — прям╕ пол╕тичн╕ нащадки вертуха╖в 30-х рок╕в. Не обов’язково генетичн╕, але точно ╕дейн╕ нащадки. Зараз вони починають зв╕р╕ти в╕д безкарност╕ ╕ всесилля, тому що вважають, що ╖хн╕й час настав. Але вони не можуть проявити себе у вс╕й повнот╕, тому що в економ╕чному сенс╕ ╖хн╕й час минув. У кра╖ни сьогодн╕ нема╓ ресурс╕в для в╕дновлення системи ГУЛАГу.
— В Укра╖н╕ зараз трива╓ конституц╕йна реформа. У жовтн╕ пройдуть вибори в м╕сцев╕ органи влади, як╕ отримають набагато б╕льш╕ права. Можете под╕литися досв╕дом роботи на рег╕ональному р╕вн╕ у ваших умовах?
— З одного боку, я всього лише один з 44 депутат╕в обласних законодавчих Збор╕в. Мен╕ важко протид╕яти б╕льшост╕. Хоча ╕нод╕ все ж вдавалося домогтися прийняття якихось поправок у закони, але дуже р╕дко, у виняткових випадках. К╕лька раз╕в бувало так, що м╕й законопроект в╕дкидався, а пот╕м точно такий же висувався вже в╕д ╕мен╕ «╢дино╖ Рос╕╖» й усп╕шно проходив. Однак законодавч╕ ╕н╕ц╕ативи — це лише одна частина мо╓╖ роботи. А ╕нша, можливо, б╕льш важлива — це захист прав виборц╕в. ╤ тут депутатський статус нав╕ть у наших умовах дозволя╓ зробити багато. Щороку я направляв по 300-400 депутатських запит╕в. Тобто в середньому по одному на кожен день. На ╕м’я губернатора, на адресу адм╕н╕страц╕╖, ╖╖ ком╕тет╕в та управл╕нь, дуже багато — в прокуратуру. Пост╕йно доводиться звертатися у федеральн╕ органи влади. Т╕льки за законом це вже не запит, а звернення.
Приблизно третина запит╕в — особист╕, тобто стосуються проблем одн╕╓╖ людини, дуже часто це скарги на зловживання чиновник╕в. Багато прохань надати допомогу в як╕сному л╕куванн╕. У нас же в селах ╕ малих м╕стах зараз практично нема╓ медично╖ допомоги. ╤ багато людей зовс╕м не знають сво╖х прав...
Я регулярно ╖здив по област╕ з╕ зв╕тами про свою роботу. Це вража╓, але люди на м╕сцях взагал╕ не знають, хто ╖хн╕й депутат. Я обирався по загальнообласному округу. Але в кожному окруз╕ ╓ ще св╕й мажоритарний депутат. Хто в╕н, мало хто зна╓. Те, що я, депутат обласних Збор╕в, при╖жджав зв╕тувати перед виборцями, для багатьох з них було чимось дивним. Спочатку деяк╕ люди чекали оф╕ц╕озу, але пот╕м розкр╕пощались ╕ розмова була дуже в╕двертою ╕ довгою.
У наш╕й област╕ б╕льше половини бюджету форму╓ться з податк╕в громадян. ╤ люди з великою ц╕кав╕стю слухали ╕нформац╕ю про те, як витрачаються бюджетн╕ грош╕. Так з’явля╓ться розум╕ння, що вони — господар╕ цих грошей ╕ повинн╕ знати, як вони витрачаються. Це була реальна робота депутата. Звичайно, такий приклад виявився невиг╕дним ╕ншим депутатам. Вони давно хот╕ли позбутися мого сус╕дства. У нас вся державна машина працю╓ проти людини, проти свободи. ╤ тому в таких випадках, як м╕й, машина обурю╓ться ╕ скрипить. Вс╕ шестерн╕ обертаються в один б╕к, а ось ця — в ╕нший.
Державна машина бо╖ться зламатися, для не╖ небезпечний будь-який оп╕р. ╤ тод╕ вона прагне викинути з╕ свого механ╕зму чужий елемент: «Ми не хочемо його бачити. Ми не хочемо його знати».
— Псковська область — прикордонна. Ви багато писали про можливост╕ транскордонного сп╕вроб╕тництва з Естон╕╓ю, з ╢вросоюзом. Як ц╕ можливост╕ зараз реал╕зуються?
— Практично н╕як. Ми втратили дуже багато. Р╕вень в╕дносин зараз вкрай низький. Майже вс╕ проекти, розроблен╕ ран╕ше, заморожен╕. На м╕сцях якась сп╕впраця, культурн╕ та осв╕тн╕ обм╕ни тривають, але дуже тихо, щоб нагор╕ не пом╕тили. ╤ що буде дал╕, незрозум╕ло, бо з нин╕шньою рос╕йською зовн╕шньою пол╕тикою м╕сцева влада ╕ кер╕вники на м╕сцях дуже сильно напружилися, бояться.
— Я чув про те, що у прикордонних з Естон╕╓ю районах багато хто бере естонське громадянство?
— Так, по два паспорти на сьогодн╕ у Псковськ╕й област╕ мають майже 20 тисяч ос╕б. Це т╕льки т╕, хто оф╕ц╕йно пов╕домив рос╕йськ╕й влад╕ про друге громадянство. У нас перед кожними виборами у Печорському район╕ велик╕ труднощ╕. Дуже важко набрати людей не т╕льки у кандидати, а й нав╕ть у виборч╕ ком╕с╕╖. До кого не звернешся, у вс╕х ╓ естонський паспорт.
— А що ви дума╓те про м╕жнац╕ональн╕ в╕дносини у сьогодн╕шн╕й Рос╕╖?
— Загалом усе гаразд. Люди в б╕льшост╕ сво╖й не озв╕р╕ли. Але проблема в тому, що серед тих, хто перебува╓ ближче до влади, зараз багато ксенофобськи налаштованих людей. ╤ в близькому кол╕ губернатора Турчака, серед його пол╕тичних радник╕в, розвинений затятий нац╕онал╕зм, у тому числ╕ антисем╕тизм. Я бачу, що зв╕рячий антисем╕тизм, якого так багато у висловлюваннях анон╕мних учасник╕в псковських ╤нтернет-форум╕в, направля╓ться зв╕дти.
Показово: наш╕ правоохоронн╕ органи через IP-адреси вже не раз знаходили абонент╕в з пов╕домленнями, як╕ вони вважали екстрем╕стськими. Тут же очевидно масове виробництво людиноненависницьких, ксенофобських висловлювань у соц╕альних мережах. Однак у правоохоронно╖ системи нема╓ нам╕ру знайти ╖хн╕х автор╕в...
Спроби мо╓╖ дискредитац╕╖ як пол╕тика пост╕йно ведуться в тому числ╕ з натяками на мою нац╕ональн╕сть. Одного разу губернатор Турчак на зв╕т╕ про роботу адм╕н╕страц╕╖ за р╕к у присутност╕ тисяч╕ людей у в╕дпов╕дь на мо╓ критичне запитання дозволив соб╕ сказати: «Як кажуть у вас в Одес╕...».
— Це в тому сенс╕, що в Одес╕ вс╕ ╓вре╖?
— Очевидно, так, це в його розум╕нн╕ см╕шно. Це — показник р╕вня дискус╕╖ ╕ р╕вня культури. Про що говорити з такою людиною? А в╕н не просто людина. В╕н — губернатор. У будь-як╕й демократичн╕й кра╖н╕ п╕сля публ╕чного прояву антисем╕тизму кер╕вник такого р╕вня був би вигнаний з пол╕тики. Але у нас не так.
— Ви — ╕сторик за осв╕тою. ╤ якось казали, що мр╕╓те написати ╕стор╕ю сво╓╖ родини. Пов’язу╓ вашу родину щось з Укра╖ною?
— Практично н╕. Мо╖ батьки — пскович╕. Г╕лочки нашо╖ родини ╓ в Б╕лорус╕ та Латв╕╖, Петербурз╕ ╕ Москв╕. Х╕ба що д╕дусь, батьк╕в батько, Наум Шлосберг. В╕н був в╕домим у Псков╕ профес╕йним фотографом. У 1941 роц╕ п╕шов на фронт. Його дружина, моя бабуся Аня (Нехама), говорила, що останн╕й лист, що над╕йшов в╕д чолов╕ка, був з-п╕д Харкова в 1943 роц╕. ╤ ми б╕льше н╕чого не зна╓мо про Наума Шлосберга.
— Так, у лютому-березн╕ 1943-го там йшли тяжк╕ бо╖.
— Наша с╕м’я зверталася до арх╕ву М╕ноборони. Але у них не було даних про д╕да. Хоча вивчення Центрального в╕йськового арх╕ву у Подольську, сканування його документ╕в трива╓, там в електронному вигляд╕ оброблена ледве десята частина. Можливо, при нашому житт╕ щось з’явиться. А може, десь на Харк╕вщин╕ ╓ його ╕м’я або на пам’ятнику, або в документах, у чи╖хось спогадах. Наум Шлосберг — не найпоширен╕ше ╕м’я, мало запам’ятатися.
— Що ви дума╓те як пол╕тик, як гуман╕тар╕й про нин╕шню ситуац╕ю в Укра╖н╕?
— Я — не експерт в цьому питанн╕. ╤ у мене просто не вистача╓ часу, аби детально стежити за укра╖нськими под╕ями. Але багато що зрозум╕ло, тому що очевидно. З величезним зап╕зненням — на два з гаком десятил╕ття — у вас в╕дбува╓ться дуже тяжка, болюча пострадянська трансформац╕я пол╕тично╖ ментальност╕ та економ╕чного устрою. Як не сумно, але, схоже, що ран╕ше це було об’╓ктивно неможливо. При влад╕ залишалося занадто багато людей з ментальн╕стю член╕в КПРС. Та й серед жител╕в переважали «радянськ╕ люди». Це властиво майже вс╕м республ╕кам колишнього СРСР, як╕ не пройшли десов╓тизац╕ю.
Економ╕чна ситуац╕я у вас ускладнювалася тим, що Укра╖на не така багата на природн╕ ресурси, як, скаж╕мо, Рос╕я. Вт╕м, в наш╕й кра╖н╕ це сировинне багатство теж не сприяло реформам. Провести пострадянськ╕ реформи енерг╕йно ╕ р╕шуче змогла т╕льки Естон╕я. Якоюсь м╕рою — Литва. Дуже бол╕сно проходить цей шлях Латв╕я.
Повертаючись до Укра╖ни... Дуже болючим для Укра╖ни був якийсь етн╕чний водод╕л м╕ж Сходом ╕ Заходом, який став пол╕тичним. Але, як мен╕ зда╓ться, п╕сля под╕й 2013-2014 рок╕в в╕н переборений ╕ зараз в╕дбува╓ться формування ╓дино╖ укра╖нсько╖ пол╕тично╖ нац╕╖. ╤ тепер ╕дентиф╕кац╕я людей в╕дбува╓ться не за етн╕чним принципом, не за мовою сп╕лкування, а за пол╕тичними поглядами. Це — дуже важливий момент для Укра╖ни, в тому числ╕ для збереження ╖╖ пол╕тично╖ ╓дност╕ ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕.
Укра╖нськ╕ труднощ╕ очевидн╕. Кра╖на розорена Януковичем (та ╕ попередн╕ президенти, сл╕д сказати, не сильно сприяли ╖╖ процв╕танню). Головна проблема — це корумпована система виконавчо╖ влади, корумпована судова ╕ правоохоронна система. Звичайно, тут, по-перше, потр╕бна люстрац╕я. По-друге, потр╕бна величезна кадрова хвиля нових чесних людей, як╕ не будуть йти на роботу у владу заради хабара.
Зрозум╕л╕ ╕ проблеми з великим б╕знесом. Важко розлучатися з думкою, що кра╖на — твоя д╕йна корова.
Кра╖н╕ потр╕бен чесний, патр╕отичний б╕знес. Ц╕ визначення синон╕м╕чн╕. Патр╕отичний б╕знес — це коли податки йдуть в казну, а не ховаються на 80% в офшорах.
Величезне випробування для Укра╖ни — це упов╕льнена кривава в╕йна на сход╕. Це — незаго╓на виразка, яка при зовн╕шньому вплив╕ може переходити у важчу стад╕ю. В╕йна — це й економ╕чне випробування, ╕ психолог╕чне. Людськ╕ втрати, загибель в╕йськовослужбовц╕в, мирних жител╕в — важкий громадський фон для будь-яко╖ кра╖ни, для будь-якого сусп╕льства. ╤ на додачу до всього цього кра╖на перебува╓ у стан╕ матер╕ального виснаження, на меж╕ дефолту. Наск╕льки я розум╕ю, уникнути його зараз вдалося за рахунок зовн╕шньо╖ ф╕нансово╖ допомоги. Але встати на ноги Укра╖на може т╕льки за рахунок власно╖ економ╕ки.
— А як╕сь приводи для оптим╕зму ╓?
— Звичайно! У таких жорстких пол╕тичних умовах в Укра╖н╕ форму╓ться нова пол╕тична ел╕та. Не радянська. ╤ це надзвичайно важливо, тому що саме радянська ел╕та майже занапастила Рос╕ю. Свого часу суд над КПРС не в╕дбувся тому, що в Конституц╕╖ СРСР була стаття 6 про пров╕дну й спрямовуючу роль КПРС. Тобто формально, з точки зору радянського права, КПРС все робила за законом.
У цьому сенс╕ «╢дина Рос╕я», яка править у Рос╕╖, — це парт╕я беззаконня ╕ самозванц╕в. Вона вкрала владу у народу ╕ монопол╕зувала ╖╖. А це вже абсолютно неконституц╕йно. Тому суд над «╢диною Рос╕╓ю» можливий ╕ потр╕бний. Спод╕ваюся, що ми доживемо до нього. ╤ до рос╕йсько╖ люстрац╕╖ доживемо. До того часу у нас в нов╕й Рос╕╖ буде дуже багато роботи. Нав╕ть б╕льше, н╕ж у вас в сьогодн╕шн╕й Укра╖н╕.

Олег КУДР╤Н
Москва

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16082

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков