Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3080)
З потоку життя (6289)
Душі криниця (3459)
Українці мої... (1456)
Резонанс (1483)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1661)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЦЕРКВА – ЦЕ НАРОД, А НАРОД – ЦЕ ДЕРЖАВА»: Ф╤ЛАРЕТ В╤ДПОВ╤В НА ЗАКИДИ РПЦ ПРО ПОЛ╤ТИЗАЦ╤Ю УКРА╥НСЬКО╥ ЦЕРКВИ
Укра╖нська держава не втруча╓ться в церковн╕ справи, а сприя╓ ╖м. Про це заявив почесний патр╕арх...


УКРА╥НА ВВЕЛА САНКЦ╤╥ ПРОТИ СОТЕНЬ РОС╤ЯН
Президент Укра╖ни Петро Порошенко указом № 82/2019 ув╕в у д╕ю р╕шення Ради нац╕онально╖...


ПУТ╤Н ПРО АНЕКС╤Ю КРИМУ: РОС╤Я ПОКАЗАЛА, ЯК ВМ╤╢ СЕБЕ ЛЮБИТИ
Президент Рос╕╖ Володимир Пут╕н заявив, що ситуац╕я з анекс╕╓ю Криму стала св╕дченням "здатност╕...


«ОДРАЗУ П╤СЛЯ ВИБОР╤В»: ПОРОШЕНКО РОЗПОВ╤В, КОЛИ ПЛАНУ╢ РОЗПОЧАТИ ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ
В╕н наголосив, що не ╕сну╓ б╕льш важливого завдання для Укра╖ни, укра╖нсько╖ влади ╕ президента,...


М╤Л╤ТАРИЗАЦ╤Я КРИМУ: ЯКУ «АХ╤ЛЛЕСОВУ П’ЯТУ» МА╢ «НЕПОТОПЛЮВАНИЙ АВ╤АНОСЕЦЬ» ПУТ╤НА
«Глава» Криму ╕ колаборант Серг╕й Аксьонов заявив про те, що Рос╕я перетворила...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#43 за 23.10.2015
ПОВЕРНЕННЯ КРИМУ ЗАЛЕЖИТЬ В╤Д МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ УКРА╥НСЬКОГО СУСП╤ЛЬСТВА

Дорога до Криму

Рефат ЧУБАРОВ,
голова Меджл╕су кримськотатарського народу

Днями на 197-й сес╕╖ Виконавчо╖ ради ЮНЕСКО ухвалила р╕шення щодо продовження мон╕торингу ситуац╕╖ в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим (Укра╖на). Резолюц╕я допоможе й надал╕ тримати «кримське питання» на порядку денному не лише ц╕╓╖ спец╕ал╕зовано╖ установи, а й загалом в ООН. Член оф╕ц╕йно╖ делегац╕╖ Укра╖ни в ЮНЕСКО, голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров в ╕нтерв’ю «Укр╕нформу» розпов╕в про свою м╕с╕ю у штаб-квартир╕ ц╕╓╖ установи ООН, про важлив╕ зустр╕ч╕ у Париж╕, про блокаду та сьогодн╕шню ситуац╕ю в Криму, а також про те, яким чином Сир╕я пов’язана з укра╖нським п╕востровом.

М╤С╤Я В ЮНЕСКО

— Рефате Абдурахмановичу, у чому полягала ваша м╕с╕я в ЮНЕСКО?
— 14 жовтня разом ╕з колегами ми презентували проект резолюц╕╖ на зас╕данн╕ Виконавчо╖ ради ЮНЕСКО. На жаль, в╕дпов╕дно до ╕снуючих норм та у зв’язку з м╕жнародною ситуац╕╓ю, ми повинн╕ кожен терм╕н (щороку) п╕дтверджувати статус Автономно╖ Республ╕ки Крим в Укра╖н╕. Тому презентац╕я резолюц╕╖ для нас була дуже важливою. Ми п╕дтвердили, що Крим ╓ Укра╖ною ╕ звернулися до Генерального директора ЮНЕСКО ╤рини Боково╖ з проханням повною м╕рою реал╕зувати механ╕зми щодо мон╕торингу ситуац╕╖ на кримському п╕востров╕, у тому числ╕ з правами людини. Ма╓мо результат: 18 кра╖н з Укра╖ною включно п╕дтримали нашу позиц╕ю. Чотири, як ╕ попереднього разу, зокрема Рос╕я, виступили проти.
— Що це да╓ Укра╖н╕?
— На новий терм╕н ми виходимо з твердою позиц╕╓ю ЮНЕСКО, що у Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ при вир╕шенн╕ багатьох питань не буде можливост╕ напряму впливати та зм╕нювати формулювання м╕жнародного документа, який стосу╓ться компетенц╕╖ ЮНЕСКО, на в╕дм╕ну в╕д тих, як╕ було закр╕плено у середу в Париж╕.
— Як ви загалом оц╕ню╓те ефективн╕сть та потенц╕ал ЮНЕСКО щодо захисту прав людини та сфер, за як╕ в╕дпов╕да╓ ця установа, у контекст╕ рос╕йсько╖ анекс╕╖ Криму?
— Загальнов╕домо, що ця орган╕зац╕я ╓ ╕нтегрованою в ООН ╕, попри ухвалену 27 березня 2014 року резолюц╕ю Ради Безпеки, коли 100 кра╖н виступили проти анекс╕╖ Криму, ЮНЕСКО намагаються використати рос╕яни та ╖хн╕ симпатики. Вони прагнуть розв╕яти консол╕доване розум╕ння того, що Крим ╓ ╕ залишатиметься частиною Укра╖ни. Рос╕яни мають вплив у багатьох сферах, ╕ ЮНЕСКО для них ╓ одним ╕з найважлив╕ших майданчик╕в для ман╕пуляц╕й п╕сля ООН. Я не ставлю п╕д жоден сумн╕в авторитет ЮНЕСКО, в╕н величезний. Водночас ус╕ т╕ слабкост╕, як╕ притаманн╕ вс╕м м╕жнародним орган╕зац╕ям, зокрема й ООН, т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою притаманн╕ ╕ ╖╖ спец╕ал╕зованим установам.
— Що ви ма╓те на уваз╕?
— ╤снуюча система внеск╕в ╓ можлив╕стю впливати на вразлив╕ аспекти д╕яльност╕ вс╕х цих орган╕зац╕й. Можлив╕сть по╓днання р╕зних стор╕н сп╕впрац╕ м╕ж впливовими державами з ╕ншими державами в багатьох сферах, зокрема в╕йськов╕й або комерц╕йн╕й, переноситься на ту сферу д╕яльност╕, якою оп╕ку╓ться ЮНЕСКО. Тому багато член╕в Виконавчо╖ ради ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ ╓ обережними щодо визначення сво╓╖ позиц╕╖, у тому числ╕ з кримського питання в ООН. У цьому контекст╕ заклики рос╕йсько╖ делегац╕╖ щодо теми дискус╕й, мовляв, питання Криму не лежить у компетенц╕╖ й сфер╕ д╕яльност╕ ЮНЕСКО, використовуються певними державами у власних ╕нтересах. Хоча я не бачу жодних питань, пов’язаних у рамках ЮНЕСКО з анексованим п╕востровом, за як╕ ми могли б бути спок╕йними в умовах окупац╕╖ Криму. Рос╕я вт╕лю╓ брутальну пол╕тику вит╕снення кримських татар, а спод╕ватися на те, що за ╖хньо╖ в╕дсутност╕ Рос╕я п╕клуватиметься про пам’ятки кримськотатарсько╖ культури та ╕стор╕╖, — це, м’яко кажучи, на╖вно. На м╕й погляд, ЮНЕСКО у розгляд╕ таких питань, як анекс╕я Криму, ╕ дал╕ в╕дчуватиме труднощ╕, особливо якщо Рада Безпеки, Генеральна Асамблея ООН, Рада ╢вропи, ╢вропейський парламент на знайдуть ефективних способ╕в вир╕шення ц╕╓╖ проблеми.

ДИПЛОМАТИЧНИЙ ТА ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ Д╤АЛОГ

— Як╕ ще зустр╕ч╕ у вас в╕дбулися в Париж╕?
— В╕дбулися важлив╕ зустр╕ч╕ з головами представництв ╕ноземних кра╖н при ЮНЕСКО. Зокрема, з представниками Туреччини, Швейцар╕╖ та ╢вросоюзу в ЮНЕСКО. Ми домовилися про максимально консол╕довану сп╕льну позиц╕ю. Кр╕м того, в╕дбулася низка зустр╕чей на Ке д’Орсе (МЗС Франц╕╖) та у Сенат╕.
— Як ви оц╕ню╓те ╖хн╕ результати?
— Ц╕кавою та важливою була зустр╕ч ╕з кер╕вництвом департаменту з питань Континентально╖ ╢вропи МЗС Франц╕╖. Зустр╕ч була насиченою ╕ ключовою, з точки зору розкриття нашого розум╕ння процес╕в, як╕ впливають як на зовн╕шню пол╕тику Франц╕╖ з ╖╖ ╓вропейськими партнерами щодо Укра╖ни, так ╕ на пол╕тику щодо виконання М╕нських домовленостей ╕ можливий розвиток ситуац╕╖. Особисто я ╓ прихильником М╕нських домовленостей. Тор╕к домовленост╕ в╕д╕грали свою роль у припиненн╕ кровопролиття ╕ в╕дведенн╕ загрози вторгнення в Укра╖ну. Але сьогодн╕ М╕нськ-2 ставить Укра╖ну перед великими ризиками.
— Що ви ма╓те на уваз╕?
— Я голосував за зм╕ни до Конституц╕╖ як народний депутат Укра╖ни, але не зможу проголосувати за проведення вибор╕в на окремих територ╕ях Донецько╖ та Лугансько╖ областей до того, як Рос╕я не гарантуватиме виведення незаконних в╕йськових формувань, закриття кордон╕в з╕ свого боку на контрольован╕ бойовиками територ╕╖. Йдеться про 400 км кордон╕в. Не можу уявити посл╕довн╕сть, як можна проводити вибори за таких обставин. Французька сторона говорила про таку посл╕довн╕сть. Дипломати вислухали з розум╕нням нашу позиц╕ю. Одразу п╕сля нашо╖ зустр╕ч╕ керманич╕ департаменту п╕шли на нараду за участ╕ представника Франц╕╖ у м╕нськ╕й груп╕ П’╓ра Мореля. Наш╕ думки були озвучен╕ там також.
— Про що говорили з сенаторами?
— Ми зустр╕чалися з представниками ком╕с╕╖ Сенату Франц╕╖. Розмова викликала глибок╕ розм╕рковування. Мен╕ здалося, що намагання у короткий терм╕н в╕дшукати ефективне розв’язання, як кажуть зах╕дн╕ дипломати, «укра╖нсько╖ кризи», але насправд╕ — в╕йни м╕ж РФ ╕ Укра╖ною, надиха╓ наших сп╕врозмовник╕в використовувати нав╕ян╕ окупантом реч╕. Зокрема, я почув, що н╕бито б╕льш╕сть населення в Криму п╕дтримала референдум за при╓днання до Рос╕╖. Довелося нагадувати хронолог╕ю анекс╕╖ та посп╕ху орган╕зац╕╖ так званого референдуму за при╓днання п╕вострова до РФ. Один ╕з сенатор╕в, зда╓ться з Ельзасу, був надзвичайно здивований справжн╕ми фактами.
Насправд╕, ми надзвичайно вдячн╕ МЗС Франц╕╖ за ╖хню позиц╕ю щодо видавництва Larousse (видавництво випустило атлас, у якому Крим «при╓днало» до РФ, тому французька дипломат╕я виступила з жорсткою позиц╕╓ю щодо територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ Укра╖ни) та загалом французьк╕й влад╕ й парламентар╕ям за ╖хн╓ р╕шення по «М╕стралях». Водночас ми в╕дверто говорили про ман╕пулювання з боку рос╕ян контекстом заяв зах╕дних л╕дер╕в. Згадаймо про те, як перекручувалися останн╕ заяви Меркель та Олланда.
— Рефате Абдурахмановичу, зв╕дки м╕жнародн╕ орган╕зац╕╖ сьогодн╕ можуть отримати ╕нформац╕ю про ситуац╕ю у Криму?
— Сьогодн╕ ╓ два джерела. Перше — це оф╕ц╕йна влада Рос╕╖ та ╖╖ в╕дверта пропаганда. ╤ друге — це мешканц╕ Криму, кримськ╕ татари, як╕ збирають ╕нформац╕ю ╕ надають ╖╖ ус╕м м╕жнародним орган╕зац╕ям. Дуже важливою ╓ ╕нформац╕я, яку збира╓ Кримська польова м╕с╕я, до яко╖ входять як укра╖нськ╕, так ╕ рос╕йськ╕ правозахисники. Але ╖м заборонено в’╖зд до Криму. Достов╕рну ╕нформац╕ю мають ╕ у м╕с╕╖ пом╕чника генсека ООН з прав людини ╤вана Шимановича. За п╕втора року оф╕ц╕йний дозв╕л в╕д окупац╕йно╖ влади в’╖хати на територ╕ю п╕вострова мали лише дв╕ орган╕зац╕╖.
— Що це за орган╕зац╕╖?
— Це — делегац╕я Ради ╢вропи на чол╕ з ком╕саром з питань прав людини Н╕лсом Мужн╕╓ксом, яка тор╕к два-три дн╕ перебувала у Криму. ╥╖ допов╕дь дуже роздратувала Москву. Друга орган╕зац╕я, яка цього року в╕дв╕дала п╕востр╕в за спец╕альною домовлен╕стю з укра╖нською владою та Пут╕ним, — це неоф╕ц╕йна делегац╕я Туреччини. До ╖╖ складу ув╕йшли досв╕дчен╕ дипломати, експерти, правозахисники. Вони оприлюднили св╕й зв╕т у червн╕. Жорстка реакц╕я Москви не забарилась. В╕дтак жодних м╕жнародних м╕с╕й на п╕востров╕ нема╓. Але присутн╕сть м╕жнародно╖ м╕с╕╖ у Криму на пер╕од окупац╕╖ була би конче потр╕бною. Це деякою м╕рою захищало б людей, стримувало безмежну дискрим╕нац╕ю в╕дносно кримчан. Ми скр╕зь говоримо про це. Водночас поки що таку можлив╕сть н╕велю╓ сама Рос╕я, оск╕льки пов’язу╓ перебування м╕с╕╖ з визнанням Криму рос╕йським. У такий спос╕б проявилася слабк╕сть системи м╕жнародних орган╕зац╕й ╕ особливо там, де представлена Рос╕я. З одного боку, кра╖на — пост╕йний член РБ ООН, а з ╕ншого, — агресор, який блоку╓ вс╕ р╕шення м╕жнародно╖ орган╕зац╕╖ ╕ не дозволя╓ з’ясувати, що насправд╕ в╕дбува╓ться на п╕востров╕. ╤ для кримськотатарського народу — це трагед╕я. Ми не можемо себе захистити.
— Як сьогодн╕ склада╓ться ситуац╕я в Криму?
— Репресивний апарат працю╓. Десятки людей притягнут╕ до, так би мовити, карно╖ в╕дпов╕дальност╕, сотн╕ — до адм╕н╕стративно╖ за начебто порушення закону, ╖х примусили платити велик╕ штрафи. Спецслужби ф╕ксують ус╕х кримських татар. Вламуються до ╖хн╕х осель. Повернулися радянськ╕ часи у найг╕рших традиц╕ях, повернувся страх, з’явилися люди, як╕ пишуть доноси, анон╕мки. З л╕та у нас почали зникати молод╕ люди: одних насильно ╕ в╕дкрито забирали, ╕нших знаходили закатованими й убитими. Ус╕ мечет╕ в Криму обладнан╕ засобами техн╕чного контролю. ╤нформац╕я запису╓ться на комп’ютери, до яких не мають доступу священнослужител╕. Раз на тиждень представники спецслужб зн╕мають цю ╕нформац╕ю, анал╕зують ретельно кожну особу. Для ФСБ сумл╕нне дотримання ус╕х канон╕в ╕сламсько╖ рел╕г╕╖ — це додатковий критер╕й для п╕дозри. Якщо людина глибоко в╕руюча, значить, це — екстрем╕ст, смертник, людина, яка становить загрозу. Для ФСБ кращий мусульманин — це той, який удень ╕де на намаз, а увечер╕ п’╓ гор╕лку. А чим б╕льше людина дотриму╓ться рел╕г╕йних канон╕в, тим вона б╕льш п╕дозр╕ла. У християнських храмах цього нема╓, але на великих службах як у мусульманських, так ╕ у православних культових закладах пост╕йно присутн╕ ФСБ-шники. Вони все контролюють.
— Ск╕льки сьогодн╕ кримськотатарських в’язн╕в перебува╓ у Криму?
— Сьогодн╕ в Криму у кат╕внях ФСБ сидить семеро кримських татар. М╕й заступник Ахтем Чийгоз був кинутий за ╜рати ще 29 с╕чня 2015 року за в╕дмову йти на пряму змову з окупантами. П╕зн╕ше «закрили» Ал╕ Асанова, Мустафу Дегерменджи. Кр╕м того, арештовано четверо кримських татар, як╕ ╓ представниками одн╕╓╖ з рел╕г╕йних теч╕й, яку окупанти вважають екстрем╕стською. Ц╕ четверо людей були арештован╕ у селах, розташованих б╕ля Севастополя. ╥х оголошено представниками терористичних ╕сламських орган╕зац╕й.
— Як ви оц╕ню╓те ефективн╕сть перших тижн╕в блокади Криму?
— У ситуац╕╖, що склалася, ми вимушено шука╓мо шляхи, щоби впливати на окупант╕в. Блокада ╓ одним ╕з ╕нструмент╕в, який ма╓ принести результати. Ми мали нам╕р увести блокаду ще тор╕к. Але ╕снував великий ризик, що рос╕йськ╕ в╕йська спробують пробити коридор до Придн╕стров’я або через Мар╕уполь до Криму. Цього року ми в╕дчули ╕ншу загрозу — те, що кримська тематика вит╕сня╓ться на перифер╕ю. Щоб моб╕л╕зувати сусп╕льство, ми вир╕шили 20 вересня розпочати блокаду.
Це не ╓ блокада у класичному розум╕нн╕. Дороги залишаються в╕дкритими, люди перетинають адм╕н╕стративний кордон, автотранспорт пересува╓ться без перешкод. Це — блокада постачання товар╕в. Свого часу Укра╖на створила в╕льну економ╕чну зону «Крим», коли товари без мита постачалися на п╕востр╕в. Укра╖нськ╕ компан╕╖ отримували велик╕ прибутки з цього, але, разом з тим, б╕льша частина товар╕в перекидалася на материкову частину РФ без акциз╕в. Ц╕ товари зм╕нювали маркування на п╕востров╕ та йшли до Рос╕╖. Крим став сво╓р╕дним контрабандним хабом. З одного боку, я ╕ сотн╕ таких же, як я, ╖здили по св╕тов╕ й вимагали невизнання Криму рос╕йським, вимагали введення санкц╕й проти Рос╕╖, а водночас Укра╖на робила навпаки. Тепер це припинилося. Завдяки блокад╕ ми повернули кримське питання у пол╕тичний дискурс.
— Як╕ наступн╕ кроки, чи варто чекати на енергетичну блокаду?
— Блокада енергетична можлива, ╖╖ дуже побоюються у Криму, оск╕льки тих генеруючих можливостей, як╕ присутн╕ на п╕востров╕, не вистачить для п╕дтримання житт╓д╕яльност╕. Якщо не припинити енергопостачання, окупанти зм╕цнюватимуться у в╕йськовому в╕дношенн╕. Якщо ж це зробити, там одразу настане колапс. З ╕ншого боку, якщо ми припиня╓мо електропостачання, Рос╕я завдасть удар у в╕дпов╕дь. Вона ма╓ важел╕ у сфер╕ енергозабезпечення ╕ може припинити електропостачання на п╕вн╕ч Укра╖ни. В╕ялов╕ в╕дключення стануть реальн╕стю. Кр╕м того, може постати питання сировини для укра╖нських АЕС, яку ми отриму╓мо з Рос╕╖. Тут багато запитань, на як╕ я поки що не знаю в╕дпов╕дей. Перше, що потр╕бно, — щоб ВРУ скасувала закон про в╕льну економ╕чну зону у Криму.

СИР╤Я ╤ КРИМ

— Чи пов’язу╓те ви в╕йськове вторгнення Рос╕╖ в Сир╕ю з анекс╕╓ю Криму?
— Я не можу знайти в╕дпов╕дь, яке завдання ╓ головним, коли Володимир Пут╕н актив╕зував участь Рос╕╖ у в╕йн╕ в Сир╕╖. Для нього ╓ важливим в╕дчуття власно╖ небезпеки. В╕н — у ситуац╕╖, коли визнання помилки (анекс╕╖ Криму та в╕йни з Укра╖ною) ╓ неможливим, але й ╓ ч╕тке розум╕ння стану, в якому в╕н опинився. Тому через ескалац╕ю у Сир╕╖ Пут╕н намага╓ться витягти сво╖ каштани з багаття. Думаю, що цими каштанами ╓ Крим. В╕н намага╓ться створити нов╕ кризов╕ ситуац╕╖ на м╕жнародн╕й арен╕ й примусити Зах╕д йти на поступки Рос╕╖. Але поступки — за рахунок Укра╖ни. Думаю, що Пут╕н з кримського питання не в╕дступиться. Якщо п╕сля Сир╕╖ н╕чого не в╕дбудеться, в╕н шукатиме ╕нш╕ шляхи розв’язання. В╕н розум╕╓, що цив╕л╕зований Зах╕д не в╕ддасть йому п╕д повний контроль всю Укра╖ну, ╕ тому дума╓, де в╕н може залишитися, щоб нов╕ виклики його оминули, — ╕ це ╓ Крим.
П╕сля блокади, на тл╕ сир╕йсько╖ проблеми, Крим став звучати голосн╕ше. Ми почали говорити про блокаду у Вашингтон╕, Париж╕ та Анкар╕. На жаль, сир╕йська криза змушуватиме л╕дер╕в багатьох кра╖н знайти р╕шення у стислий терм╕н. ╤сну╓ ризик, що так╕ р╕шення не будуть прийнят╕ на користь Укра╖ни. Водночас т╕ люди, як╕ з╕бралися на адм╕н╕стративному кордон╕ з Кримом, налаштован╕ р╕шуче. ╢ певна втома — як в Укра╖н╕, так ╕ на Заход╕. Тут все очевидно. Багато залежить в╕д Укра╖ни.
Укра╖на не може очолити консол╕дований Зах╕д, але вона може створити ситуац╕ю, щоб Зах╕д був б╕льш р╕шучим. Для цього потр╕бно облаштувати сво╓ життя всередин╕ ╕ визначитися з реформами. Це й боротьба з корупц╕╓ю, ╕ реформа правосуддя, переведення взагал╕ державно╖ д╕яльност╕ на ╕нший режим, але це питання дов╕ри.
— Як╕ ваш╕ подальш╕ кроки у цьому контекст╕?
— Ми сп╕впрацюватимемо з нашими партнерами й надал╕. Зокрема, ╕з зах╕дними кра╖нами, з Туреччиною, Азербайджаном. Ми багато робимо, щоби про Крим знали ╕ не забували. Ось днями у Берл╕н╕ плану╓ться «круглий ст╕л» ╕з неурядовою орган╕зац╕╓ю — фондом Конрада Аденауера. Ми говоритимемо про кримськотатарський пазл у пол╕тиц╕ Пут╕на: чому в╕н для нього важливий, ╕ чому в╕н ман╕пулюватиме кримськотатарською проблематикою. Згодом, у ╢вропейському ╕нститут╕ в Цюр╕ху, ми говоритимемо про зусилля для захисту прав людини в Криму. Зах╕д волод╕╓ ╕нформац╕╓ю щодо стану прав людини на п╕востров╕, але у нього в╕дсутн╕ дан╕ економ╕чного становища та соц╕альних процес╕в. Чим б╕льше на Заход╕ знатимуть про ц╕ проблеми, тим швидше Крим повернеться до Укра╖ни.

Роман СУЩЕНКО
Париж

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16078

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков