"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "З потоку життя"
#43 за 23.10.2015
УКРА╥НА ГОЛОСУ╢ ТАК, Н╤БИ МАЙДАНУ НЕ БУЛО...
Обличчя влади
Пол╕ттехнологи передвиборних штаб╕в працюють за тими ж самими технолог╕ями, що й на ус╕х попередн╕х виборах
Менш як за тиждень до 25 жовтня — дня вибор╕в до м╕сцевих орган╕в самоврядування — Ки╖вський м╕жнародний ╕нститут соц╕олог╕╖ та соц╕олог╕чна група «Рейтинг» опубл╕кували сво╖ досл╕дження щодо електоральних симпат╕й виборц╕в, ╕ не лише щодо м╕сцевих вибор╕в. КМ╤С опитував ╖х з 17 до 27 вересня, «Рейтинг» — з 3 до 12 жовтня. Попри зрозум╕лий обережний скептицизм у ставленн╕ до результат╕в соц╕олог╕чних опитувань, оприлюднених за л╕чен╕ дн╕ до дня голосування, все ж можна вид╕лити к╕лька очевидних результат╕в, заф╕ксованих соц╕ологами. Насамперед, — рейтинги Блоку Петра Порошенка «Сол╕дарн╕сть» ╕ «Батьк╕вщини» практично зр╕внялися з невеликою перевагою президентсько╖ сили. Прим╕ром, на виборах до Верховно╖ Ради, якби ╖х проводили зараз, БПП здобула б 19,9%, а «Батьк╕вщина» — 18,8%; а на м╕сцевих виборах така ж м╕зерна перевага вже у «Батьк╕вщини» — 19,5% проти 18,0% у БПП (дан╕ КМ╤С). Особистий рейтинг л╕дер╕в, за даними того ж КМ╤С, на сьогодн╕ такий: за Порошенка готов╕ проголосувати (якби проводилися президентськ╕ вибори) 25,5% виборц╕в, за Тимошенко — 20,5%. Опитування «Рейтингу» да╓ трохи б╕льший розрив: за Порошенка — 25,5%, за Тимошенко — 15,5% (уточнення: це симпат╕╖ тих, хто вир╕шив голосувати ╕ твердо визначився з вибором). Дал╕, «Опозиц╕йний блок», який вже самою назвою претенду╓ бути головним опозиц╕онером до чинно╖ влади (тобто другою за впливов╕стю пол╕тичною силою) ╕ який ╓ основною парт╕╓ю, де згуртувалася б╕льш╕сть колишн╕х видних член╕в Парт╕╖ рег╕он╕в, на таку претенз╕ю не витягу╓. Пор╕вняно з минулор╕чними парламентськими виборами, в╕н не зб╕льшив р╕вень п╕дтримки виборц╕в, хоч ╕ загалом не зменшив (близько 11%). ╤нш╕ парт╕╖, як╕ позиц╕онують себе на цих виборах як опозиц╕я до Блоку Петра Порошенка, — в╕д «Самопомоч╕» та Радикально╖ парт╕╖ Ляшка до «Правого сектора», «Свободи» й «Укропу» — хоч дещо ╕ п╕двищили свою популярн╕сть (але не сутт╓во; найвищий результат КМ╤С да╓ «Самопомоч╕» на м╕сцевих виборах — 14,9%), але пом╕тно в╕дстають в╕д л╕дер╕в ╕ вже ╖х не наздоженуть. Також варто в╕дзначити очевидне: нов╕ парт╕╖, створен╕ перед самими виборами (як-от, «Наш край», «В╕дродження», «Парт╕я простих людей», «Укроп» тощо), ╕ близько не наближаються до всеукра╖нських масштаб╕в (та й, власне, не ставлять соб╕ це за мету), ╕ розраховують виключно на локальн╕ перемоги на виборах мер╕в окремих м╕ст чи на проходження до окремих рад м╕н╕мально╖ к╕лькост╕ сво╖х кандидат╕в. Як╕ ╕з цих очевидних загальних тенденц╕й можна зробити висновки? Найперший — «Батьк╕вщина» виросла за рахунок симпат╕й виборц╕в, як╕ ще р╕к тому в╕ддавали сво╖ голоси БПП ╕ «Народному фронту». Це означа╓, що п╕сля Майдану ╕ потряс╕нь збройного протистояння з Рос╕╓ю сутт╓вих електоральних зрушень в Укра╖н╕ дос╕ не сталося. Б╕льш╕сть виборц╕в продовжу╓ голосувати так само, як голосувала й три, й п’ять, ╕ двадцять рок╕в тому, — за л╕дер╕в, а не за ╕деолог╕ю чи програми. Не отримавши швидкого покращення життя в╕д одного л╕дера (Порошенка чи Яценюка), вони переб╕гли до ╕ншого — до Тимошенко. Тим б╕льше, що Тимошенко нин╕ об╕ця╓ конкретний ╕ дуже простий шлях до такого покращення, а саме зниження тариф╕в на газ, св╕тло, тепло. «Батьк╕вщина» залиша╓ться традиц╕йною для нов╕тньо╖ Укра╖ни «домайданною» парт╕╓ю одного л╕дера. Непрямим доказом чого ╓ той факт, що в змаганнях за кр╕сло мера найб╕льших м╕ст — Ки╓ва, Харкова, Одеси, Запор╕жжя, Дн╕пропетровська, Львова — кандидат в╕д «Батьк╕вщини» ма╓ лише суто теоретичн╕, тобто примарн╕, шанси на перемогу. Л╕дер не балоту╓ться, ╕ н╕кому перемагати. Що ж, революц╕╖ робить активна менш╕сть, вона ж висува╓ принципово нов╕ для сусп╕льства ц╕л╕ у пол╕тиц╕ та нов╕ шляхи ╖хнього досягнення, а на виборах голосують ус╕, причому з однаковим правом одного голосу, — що активн╕, що пасивн╕. Як ╕ до Майдану, б╕льш╕сть виборц╕в традиц╕йно чекають в╕д парт╕й ╕ кандидат╕в (╕ отримують в╕д них) найпрост╕шого — грошей, гречки, конкретних, але незд╕йсненних об╕цянок. Пол╕ттехнологи передвиборних штаб╕в працюють за тими ж самими технолог╕ями, що й на ус╕х попередн╕х виборах. Знову засилля б╕лборд╕в, знову красив╕ беззм╕стовн╕ гасла, знову рекламн╕ ролики ╕з правильними, але надто загальними словами, знову нашвидку зл╕плен╕ передвиборн╕ аг╕тац╕йн╕ газетки-лист╕вки, в яких 90% св╕тлин — кандидат у проф╕ль ╕ анфас. М╕сцев╕ вибори принципово не зм╕нять баланс пол╕тичних сил у кра╖н╕, у команди президента Порошенка достатньо можливостей утримати його на нин╕шньому, прийнятному для себе р╕вн╕. БПП, кажуть соц╕ологи, — ╓дина парт╕я, п╕дтримка яко╖ б╕льш-менш р╕вном╕рно поширю╓ться по вс╕й кра╖н╕, ╕нш╕ парт╕╖ та блоки мають рег╕ональн╕ н╕ш╕. «Батьк╕вщина» отриму╓ б╕льшу частину голос╕в на заход╕, у центр╕ та на п╕вноч╕ кра╖ни, а «Опозиц╕йний блок» — майже вс╕ в центр╕ та на п╕вдн╕. Так само «Самопом╕ч» популярна практично т╕льки на заход╕. Що ма╓ статися в кра╖н╕, щоб виборц╕ кардинально зм╕нили сво╖ звичн╕ уявлення про правильне голосування? Новий Майдан? Новий спалах в╕йни? Нове зубож╕ння чи, навпаки, пом╕тне п╕двищення р╕вня життя? Чи майже фантастичне за в╕рог╕дн╕стю об’╓днання ус╕х пол╕тичних сил, як╕ щиро спов╕дують ц╕л╕ Майдану, в одну орган╕зац╕ю? Усп╕шн╕сть задекларованих владою реформ чи ╖хн╕й ц╕лковитий провал? ╤ яку ц╕ну доведеться платити ус╕м укра╖нцям на цьому переломному момент╕ життя кра╖ни? Зараз ц╕ запитання риторичн╕, на них нема в╕дпов╕д╕. Однак п╕сля Майдану ╕стор╕я Укра╖ни р╕зко прискорила св╕й рух, ╕ з кожним днем це прискорення т╕льки активн╕ша╓. Тож в╕дпов╕д╕ доведеться давати, причому вс╕м — ╕ влад╕, ╕ парт╕ям, ╕ виборцям.
Юр╕й САНДУЛ («Укр╕нформ»)
ТИМ ЧАСОМ...
Майже 74% укра╖нц╕в не проголосували б за певного кандидата (парт╕ю), якщо б ╖м за це пооб╕цяли грошову винагороду. Як переда╓ кореспондент УН╤АН, про це св╕дчать результати опитування, проведеного Фондом «Демократичн╕ ╕н╕ц╕ативи» ╕мен╕ ╤лька Кучер╕ва та Ки╖вським м╕жнародним ╕нститутом соц╕олог╕╖, що були оприлюднен╕ п╕д час прес-конференц╕╖. Так, на запитання: «Чи погодились би ви на таку пропозиц╕ю?», респонденти в╕дпов╕ли таке: «категорично, н╕» — 73,8%; «безумовно, так, за кого завгодно ╕ за будь-як╕ грош╕» — 2,1%; «так, але якщо буде влаштовувати сума» — 4,5%; «так, якщо я все одно збирався голосувати за цього кандидата» — 7,3%; не змогли в╕дпов╕сти — 12,3%.
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 23.10.2015 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16068
|