Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2015 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 09.10.2015
В УКРА╥Н╤ ╤СНУ╢ ПРОБЛЕМА ╤ВАНА ФРАНКА

Письменник ╕ час

Ризикую нарватися на дошкульн╕ осудження ╕ кпини. Але скажу, як думаю. В Укра╖н╕ ╕сну╓ проблема ╤вана Франка. ╤сну╓ давно. Ще з к╕нця Х╤Х стол╕ття… А почалося це тод╕, коли невгамовний Франко оголосив нещадну в╕йну галицьким москвоф╕лам ╕ спробував закликати п╕д’яремних «сх╕дняк╕в» до сп╕льних д╕й, до реального ╓днання роз╕рваного ╕мпер╕ями знедоленого укра╖нства. Що там зчинилося! Нев╕дь за що (а радше, за «радикал╕в-драгоман╕вц╕в») г╕рко образилась категорична Леся Укра╖нка ╕ виступила з тенденц╕йною публ╕кац╕╓ю «Не так т╕╖ вороги, як добр╕╖ люди». На несправедливий цей випад шляхетний Франко в╕дгукнувся глибоко аргументованою ╕ водночас дуже толерантною статтею «Коли не по конях, так хоч по голоблях».
Полем╕ка двох класик╕в у минул╕ часи ц╕лком св╕домо замовчувалася. Воно й зрозум╕ло. Х╕ба можна було говорити про як╕сь непорозум╕ння м╕ж «сп╕вачкою досв╕тн╕х вогн╕в» ╕ «великим каменярем»? А ще ж той «каменяр» запекло обстоював не класову, а визвольну боротьбу з рос╕йським деспотизмом та австр╕йським абсолютизмом…
Не варто було б ламати списи, якби у блаженн╕ часи незалежност╕ щось таки зм╕нилося. Але ж н╕! Т╕льки у 2001 роц╕ згадана полем╕ка була оприлюднена у книжц╕ «Моза╖ка», упорядкован╕й незабутньою З╕нов╕╓ю Франко та в╕домим досл╕дником творчост╕ нашого класика Михайлом Василенком. ╤ що ж? Минуло ще одне десятил╕ття, але цнотливе наше л╕тературознавство соромливо опуска╓ оч╕, коли йдеться про таку «незручну» тему.
Проблема, однак, не т╕льки в цьому локальному випадку. Проблема в тому, що визнаний ус╕м людством нац╕ональний ген╕й ╤ван Франко дос╕ не ма╓ всенародного, вседержавного визнання в сам╕й Укра╖н╕. Хтось може обурюватися, заперечувати очевидне, але ж в╕д факт╕в не втечеш. Факт╕в багато. Ще 27 серпня 2006 року указом Президента Укра╖ни № 727/2006 було передбачено випуск повного академ╕чного з╕брання творчо╖ спадщини ╤вана Франка у ста томах. М╕няються президенти, але ж указ той залиша╓ться. Ось т╕льки про омр╕яний стотомник н╕хто у влад╕ ╕ не згаду╓. Хоча наш ╤нститут л╕тератури п╕дготував для такого видання астроном╕чно неосяжну базу ╕ нав╕ть пробу╓ дещо випускати самотужки.
Склада╓ться парадоксальна ситуац╕я. Видаються у нас на державне замовлення твори ╕нших класик╕в та й сучасних автор╕в, а до Франка черга н╕як не доходить. Видно, треба щось м╕няти в держав╕, яка чомусь не викону╓ указ╕в президента.
До видавничо╖ сфери ми ще повернемося. А зараз мова про ╕нш╕ факти. ╢ в Ки╓в╕ величн╕ бульвари ╕мен╕ Тараса Шевченка, Лес╕ Укра╖нки, а ╓ маленька, хоч ╕ в центр╕, вулиця ╤вана Франка. ╢ також бульвари Висоцького, Лихачова, а може, й Кобзона. ╢ респектабельн╕ проспекти широко в╕домих вузькому колу ╕мен. А чи буде маг╕стральний проспект ╤вана Франка – год╕ й говорити.
Ход╕мо дал╕. ╢ у столиц╕ монументальн╕ скульптури Тараса Шевченка, Лес╕ Укра╖нки, а ╓ в театральному куточку скромне погруддя ╤вана Франка. Та що вже столиця! А чи багато пам’ятник╕в нашому св╕точу можна побачити десь по л╕вий б╕к Дн╕пра? Знаю про один, зведений на пожертви у р╕дному сел╕ письменника Серг╕я Гальченка. Але це ж просто виняток. А ск╕льки ╓ на вс╕й сх╕дн╕й сторон╕, та й у сам╕й столиц╕ поважних музе╖в ╤вана Франка? Гай-гай! Нав╕ть у р╕дному для нас Нац╕ональному музе╖ л╕тератури н╕як не можуть господар╕ за бюджетну м╕зер╕ю облаштувати затишну капличку, в як╕й в╕нчалися ╤ван Франко та Ольга Хоружинська. А це ж бо святий мемор╕альний куточок…
Отак ╕ живемо на наш╕й, не сво╖й земл╕. В╕дтод╕, як емоц╕йний ╢вген Маланюк самовладно визначив м╕сце великому Франков╕ т╕льки у Х╤Х стол╕тт╕, на гордовит╕й ки╖вськ╕й гор╕ ан╕чого не зм╕нилося. Видно, комусь дуже хочеться, щоб укра╖нського велета св╕тового масштабу вважали т╕льки галицьким, рег╕ональним письменником. Т╕штеся, «зах╕дняки», сво╖м галицьким ген╕╓м. Н╕хто вам не забороня╓. Земляки Франка н╕коли не потребували царсько╖ милост╕. Вони робили сво╓ нав╕ть тод╕, коли ╖м це й забороняли. Нема╓ потреби говорити про вулиц╕, пам’ятники, музе╖ Франка у Львов╕, ╤вано-Франк╕вську, Тернопол╕ – взагал╕ у м╕стах ╕ селах ╕стинно патр╕отичного зах╕дноукра╖нського краю. Тож саме час нам повернутися до книговидання.
Загляньмо знову-таки не до мегапол╕с╕в, а до пров╕нц╕йного, здавалось би, Дрогобича на батьк╕вщин╕ ╤вана Франка. Тут самов╕ддано працюють науковц╕ м╕жнародного р╕вня. Тут чудеса творять майстри книги ╓вропейського класу. Мен╕ вже доводилося розпов╕дати про ун╕кальн╕ книжков╕ проекти м╕сцевого видавництва «Коло», яке очолю╓ досв╕дчений фах╕вець Микола Походжай. Саме в цьому видавництв╕ з ╕н╕ц╕ативи кандидата ф╕лолог╕чних наук, доцента Дрогобицького педагог╕чного ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка, авторитетного франкознавця ╢вгена Пшеничного випуска╓ться, можливо, ╓дина така у св╕т╕ сер╕я науково-популярних зб╕рник╕в «Франкознавч╕ студ╕╖». Нещодавно вийшов уже шостий ваговитий том, який нав╕ть з першого погляду раду╓ серце книголюба. На традиц╕йно типов╕й обкладинц╕ у при╓мних ф╕олетових тонах ледь окреслю╓ться знайома постать ╤вана Франка, ╕ т╕льки обличчя його та м╕цно стиснут╕ руки св╕тяться загадковим сяйвом. Ось таким незм╕нно проходить в╕н в╕д книжки до книжки. ╤ це по-сво╓му ╓дна╓ масштабну сер╕ю, визнача╓ ╖╖ маг╕чну символ╕ку. Що вже казати про духовну насичен╕сть шостого тому. В╕дкрива╓ться в╕н пристрасним словом визначного л╕тературознавця, професора Михайла Шалати. Це не просто соб╕ стаття. Це гн╕вний виступ супроти франкофоб╕в ус╕х мастей, в Укра╖н╕ ╕ не в Укра╖н╕ сущих. Вичерпно переконливий, науково аргументований виступ, у якому, до реч╕, належно оц╕нюються сумн╕вн╕ пророцтва Маланюка.
До тому ув╕йшли матер╕али першо╖ та друго╖ М╕жнародно╖ л╕тературно-мистецько╖ академ╕╖ «Кра╖на Франк╕ана», а також статт╕, присвячен╕ загальним питанням франкознавства. Неможливо, на жаль, бодай поб╕жно проанал╕зувати вс╕ надзвичайно актуальн╕, справд╕ новаторськ╕ матер╕али. Але вже нав╕ть тематика да╓ уявлення про глибину ╕ вагом╕сть кожного досл╕дження. Йдеться, зокрема, про статт╕ «╤ван Франко в контекст╕ н╕мецькомовно╖ Шевченк╕ани початку ХХ ст.» Михайла Гнатюка, «Фольклор ╕ ментал╕тет (деяк╕ спостереження ╤. Франка)» Миколи Дмитренка, «Художн╓ й ╕сторико-пор╕вняльне п╕д╜рунтя образу Лиса Микити з однойменно╖ казки-сатири ╤вана Франка…» Олега Шалати, «Й. В. ╫ете й ╤. Франко: антином╕я природи ╕ духу» Миколи ╤льницького, «╢врейськ╕ образи й стереотипи в Бориславському цикл╕ ╤вана Франка» Ало╖за Волдана (В╕день), «╤ван Франко та Стан╕слав В╕нценз: житт╓писн╕ й творч╕ зустр╕ч╕» Володимира Погребенника, «╤ван Франко ╕ Герман Барац: д╕алог, який не в╕дбувся» ╢вгена Пшеничного, «Гуман╕тарна складова художнього мислення Франка» Григор╕я Штоня, «╤ван Франко у школ╕ при церкв╕ Свято╖ Тр╕йц╕» Михайла Шалати…
Ця чудова книжка упорядкована ╕ вив╕рена за високими науковими критер╕ями, ╕нструментована за вс╕ма правилами видавничого мистецтва. В н╕й ч╕тко визначено напрямки ╕ розд╕ли, подано п╕д рубрикою «Недруковане й забуте» спогади про Франка, а також малов╕доме його листування з тогочасними вченими та митцями ╢вропи ╕ св╕ту. Грунтовним ╕ насиченим ╓ розд╕л «Франкознавча хрон╕ка та б╕бл╕ограф╕я». Мабуть, лише брак м╕сця не дав змоги видавцям окремо вм╕стити у переклад╕ важлив╕ думки ╕ висновки польських досл╕дник╕в Данути ╕ Вацлава Шимоник╕в, матер╕али яких надруковано у зб╕рнику мовою ориг╕налу.
За вс╕м огромом сусп╕льно вагомих публ╕кац╕й в╕дчува╓ться вм╕ла ╕ дбайлива рука головного редактора зб╕рника ╢вгена Пшеничного, який разом з Михайлом Шалатою зум╕в згуртувати найкращ╕ франкознавч╕ сили ╕ випустити вже ш╕сть багатопланових том╕в фундаментально╖ видавничо╖ сер╕╖. А редакц╕йна колег╕я, до реч╕ сказати, – це яскраве гроно славетних ╕мен: професори Любомир Винар (США), Микола ╤льницький, Володимир Кем╕нь, Богдан Мельничук, Микола Мушинка (Словаччина), Володимир Погребенник, Михайло Шалата… Не зайве тут згадати ╕ визнаного майстра дизайну Мар’яна Пашка.
Можна було б т╕льки рад╕ти у зв’язку з виходом у св╕т чергового шостого тому. Одна лише б╕да: наклад його – аж… триста прим╕рник╕в. На б╕льше св╕дома укра╖нська громада не спромоглася. А чужор╕дному ол╕гархату Франко не потр╕бен. ╤ хоч не залишився в╕н, як пророкували, у Дев’ятнадцятому в╕ц╕, але й у Третьому тисячол╕тт╕ перебува╓ в незрим╕й облоз╕.
То що ж? Нам скласти руки ╕ чекати милостей вельможних? Н╕ ╕ ще раз н╕! Нам треба лупати цю скалу, як запов╕дав нескоримий ╤ван Якович. Треба вс╕м укра╖нським людом допомагати братам-галичанам у ц╕леспрямованому, посл╕довному творенн╕ Всесв╕тньо╖ Франк╕ани.
Сьогодн╕ письменницьк╕ часописи в╕дчувають голод на р╕дк╕сн╕, по-доброму сенсац╕йн╕ в╕дкриття. А вони ж ось, п╕д рукою. Це джерела з невичерпно╖, незглибимо╖ криниц╕ франкознавства. Це т╕ матер╕али, як╕ вийшли м╕зерним тиражем ╕ як╕ завжди може над╕слати в електронному вигляд╕ уславлене дрогобицьке видавництво «Коло». Тож нехай ширша╓ коло Франкове! Нехай працю╓ на благо Укра╖ни!
Ш╕сть том╕в нов╕тньо╖ епопе╖ Франкового духу. Ш╕сть дивосходинок у Всесв╕т Пророка. Вони – як мужня засторога ус╕м скептикам ╕ ворогам. Даремн╕ ваш╕ потуги щодо яко╖сь «рег╕онал╕зац╕╖» Франка. Н╕хто ще не виграв у змаганн╕ з ген╕╓м. ╤ вже не вигра╓ н╕коли!

Петро ПЕРЕБИЙН╤С,
поет, журнал╕ст, громадський д╕яч

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2015 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16019

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков