Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОБИМО ВСЕ, ЩОБ У НАШИХ ВО╥Н╤В БУЛО Б╤ЛЬШЕ МОЖЛИВОСТЕЙ, Б╤ЛЬШЕ ЗБРО╥; ЦЕ БУДЕ
Звернення Президента Укра╖ни.


ЗЕЛЕНСЬКИЙ: РОС╤Я ГОТУ╢ НОВИЙ НАСТУП
Нав╕ть завтра рос╕йськ╕ ракети можуть долет╕ти до будь-яко╖ держави…


╢ВРОПА МА╢ БУТИ ЩИТОМ ДЛЯ УКРА╥НИ
Президентка ╢вропейсько╖ ком╕с╕╖ Роберта Мецола - за п╕дсумками зустр╕ч╕ у Брюссел╕…


НАШ╤Й ╢ВРОП╤ ПОТР╤БНА РЕАЛЬНА ОБОРОННА САМОДОСТАТН╤СТЬ
Виступ Президента Укра╖ни на зас╕данн╕ ╢вропейсько╖ ради.


У ДЕНЬ УКРА╥НСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ МИ ДЯКУ╢МО КОЖНОМУ Й КОЖН╤Й, ХТО СТАВ НА ЗАХИСТ УКРА╥НСЬКО╥ ДЕРЖАВИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА
Президент вручив нагороди во╖нам…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#41 за 09.10.2015
ПУТ╤Н В УКРА╥Н╤ ПРОГРА╢, ЯК НАПОЛЕОН У РОС╤╥...

Експерт ╕з питань Рос╕╖ Корол╕вського об’╓днаного ╕нституту оборонних досл╕джень (RUSI) в Лондон╕ ╤гор Сутяг╕н ма╓ особист╕ п╕дстави не любити нин╕шню владу Рос╕╖. В╕н був арештований у 1999 роц╕ ╕ засуджений на 15 рок╕в за шп╕онаж на користь зах╕дних спецслужб. Пров╕в у в’язниц╕ 11 рок╕в, але так ╕ не визнав сво╓╖ провини. Коли його в 2010 роц╕ разом ╕з трьома ╕ншими в’язнями хот╕ли обм╕няти на 11 рос╕йських «нелегал╕в» (серед них була, зокрема, й в╕дома Анна Чапман), яких тод╕ затримали у США, в╕н довго не погоджувався, адже це п╕дтверджувало б його провину. Сутяг╕н дав згоду лише тод╕, коли д╕знався, що через нього весь цей обм╕н м╕г з╕рватися, ╕ багато людей по обидва боки океану залишилися б у в’язницях ще на тривалий час.
У розмов╕ з кореспондентом «Укр╕нформу» п╕д час Економ╕чного форуму у польськ╕й Криниц╕-Здруй Сутяг╕н сказав, що режим Пут╕на забрав у нього найц╕нн╕ше — можлив╕сть бачити, як ростуть ╕ доросл╕шають його дв╕, на той час малол╕тн╕, доньки. Влада Пут╕на покарала його дв╕ч╕: не дозволивши п╕сля обм╕ну вивезти до Велико╖ Британ╕╖ всю с╕м’ю. Сам сп╕врозмовник повертатися до Рос╕╖ не посп╕ша╓, каже, що для нього це може виявитися по╖здкою в один к╕нець, ╕ не до р╕дно╖ Москви, а набагато дал╕ на сх╕д... В╕д рос╕йського громадянства в╕н не в╕дмовився, каже, нещодавно виробив новий рос╕йський паспорт. ╤ щиро спод╕ва╓ться, що колись зможе повернутися в Рос╕ю, але не пут╕нську.
В ексклюзивному ╕нтерв’ю «Укр╕нформу» експерт под╕лився сво╖ми поглядами на ситуац╕ю в Рос╕╖, в╕дносини Москви ╕з Заходом, а також перспективи зм╕ни «нормандського формату».

РОС╤╥ ПОТР╤БНА НЕ ПЕРЕМОЖЕНА, А П╤ДКОНТРОЛЬНА УКРА╥НА

— ╤горе В’ячеславовичу, на форум╕ прозвучала думка, що в Укра╖н╕ Рос╕я веде н╕яку не г╕бридну, а звичайну в╕йну? Ви погоджу╓теся з цим твердженням?
— Правильно було сказано. У цьому випадку не варто говорити про г╕бридну в╕йну. За рос╕йською в╕йськовою наукою, це — просто в╕йна, але з р╕зними елементами, р╕зними р╕внями в╕йськового конфл╕кту. Тут н╕чого особливо г╕бридного нема╓, це просто марксистський ╕нтегрований п╕дх╕д до справи.
— Експерти також висловили думку, що Рос╕я затягнула з переходом до наступно╖ фази ц╕╓╖ в╕йни — миротворчо╖, гуман╕тарно╖ чи будь-яко╖ операц╕╖ ╕ цим сама загнала себе у глухий кут...
— Щодо затягування Рос╕╓ю з переходом до наступно╖ фази, тут я не зовс╕м згоден. Якщо говорити, що завданням Кремля було довести до яко╖сь во╓нно╖ перемоги спец╕альну операц╕ю низького р╕вня ╕нтенсивност╕, то у такому випадку справд╕ затягли. У пол╕тичному сенс╕ ╖м треба було завершувати ╖╖ ран╕ше, оск╕льки зараз вони потрапили у пастку — ╕ назад не можна, ╕ вперед також.
Але завдання Кремля, з мо╓╖ точки зору, поляга╓ в тому, щоб п╕дпорядкувати Укра╖ну у пол╕тичному сенс╕, а не окупувати ╖╖. Рос╕я не може окупувати Укра╖ну, адже тут живе 42 чи 46 м╕льйон╕в людей, залежно в╕д того, як рахувати. Це — величезна територ╕я, а в Рос╕╖ нема╓ сил, щоб ╖╖ контролювати. ╤ нав╕ть якщо теоретично уявити, що можуть захопити кра╖ну, захопити Ки╖в, а дал╕ що? А дал╕ буде, як ╕з Наполеоном у 1812 роц╕: довг╕ л╕н╕╖ комун╕кац╕й, як╕ пост╕йно будуть п╕д ударом, а захистити ╖х неможливо, в╕йська танутимуть. Рос╕я не може окупувати, перемогти Укра╖ну во╓нним шляхом, тим б╕льше, що ╖й потр╕бна не переможена, а п╕дконтрольна Укра╖на.
А якщо так, то я не погоджуюся, що затягли з г╕бридною в╕йною, просто дуже багато часу займа╓ досягнення бажаного результату — встановлення контролю над Укра╖ною. З цим можна погодитися. Але й Укра╖на чинить оп╕р. Якби Укра╖на не чинила опору, як це було в Криму, то вже давно контроль над кра╖ною був би встановлений.

ЧЕРЕЗ Р╤К-ДВА РОС╤Я БУДЕ НЕЗДАТНОЮ НАВ╤ТЬ НА НЕВЕЛИК╤ ОПЕРАЦ╤╥

— П╕д час свого виступу ви сказали, що ще через р╕к-два Рос╕я почне виходити з конфронтац╕╖ ╕з Заходом. Можете б╕льш докладно пояснити таку точку зору?
— Безсумн╕вно. Вона вже зараз почина╓ виходити з конфронтац╕╖. Справа в тому, що для Кремля ╕ конкретно для Володимира Пут╕на важливо, щоб йому повернули його кр╕сло за столом, де збираються перш╕ люди св╕ту. Б╕льше того, для нього важливо, щоб за цим столом сид╕ли лише дво╓: в╕н ╕ хтось ╕з американсько╖ сторони, ким би ця людина не була — Кл╕нтон, Обама чи хтось ╕нший. Але не можна сид╕ти за столом переговор╕в, коли ти вою╓ш ╕з ц╕╓ю людиною. Тому Пут╕ну для досягнення сво╓╖ мети потр╕бна мирна ситуац╕я, де з ним рахуватимуться, поважатимуть, стелитимуть перед ним дор╕жки, а не ставитимуть бронетранспортери. Тому головна пол╕тична ╕ психолог╕чна мета режиму Пут╕на — мир ╕з Заходом, але на рос╕йських умовах. Пут╕н потребу╓ визнання. Йому потр╕бне пром╕ння слави, в якому в╕н купатиметься. А якщо йде в╕йна, то яке тут пром╕ння слави? Тут грязюка, гар, кров, окопи. Йому цього не треба.
А р╕к-два — це запаси ресурс╕в Рос╕╖. Через р╕к-два Рос╕я з╕ткнеться з величезними проблемами у проведенн╕ операц╕╖ нав╕ть невеликих масштаб╕в.
— Тобто економ╕чн╕ санкц╕╖ ╕ низьк╕ ц╕ни на нафту роблять свою справу?
— Так, це майже абсолютний шторм. Пад╕ння виробництва в Рос╕╖ розпочалося ще в 2012 роц╕, ще до в╕йни в Укра╖н╕ ╕ введення санкц╕й. Основна проблема з рос╕йською економ╕кою пов’язана з неефективн╕стю економ╕чно╖ пол╕тики. Якщо на цю неефективн╕сть накладаються ще й витрати на в╕йну, а це — дороге задоволення, санкц╕╖, а також низьк╕ ц╕ни на нафту, то для абсолютного шторму не вистача╓ лише яко╖сь природно╖ катастрофи.
— Сиб╕р горить...
— Ну, в╕н ще не надто сильно горить. От якщо якась сиб╕рська гребля вчергове рухне ╕ там все навкруги залл╓, все гор╕тиме ╕ плюс газопроводи вибухнуть у результат╕ якихось землетрус╕в, то це буде масштаб, адже Рос╕я все ж величезна кра╖на — 17 м╕льйон╕в квадратних к╕лометр╕в.
Справд╕, санкц╕╖ сильно впливають. Але йдеться про синергетичний ефект, коли результат нер╕вноц╕нний сум╕ д╕й. Саме це зараз в╕дбува╓ться в Рос╕╖: дурне управл╕ння, низьк╕ ц╕ни на нафту, економ╕чн╕ санкц╕╖, в╕йна. Це все разом призводить до того, що Рос╕я не да╓ соб╕ ради. Через р╕к-два проблеми стануть наст╕льки великими, що треба буде шукати якийсь вих╕д. Пут╕н намага╓ться докор╕нно зм╕нити цю ситуац╕ю.

СИР╤Я — КАРТА ПУТ╤НА У ГР╤ ╤З ЗАХОДОМ ЗА СКАСУВАННЯ САНКЦ╤Й

— Як висадка в╕йськ у Сир╕╖ вплива╓ на це питання?
— Пут╕н гра╓ ц╕╓ю картою, будучи надзвичайним цин╕ком, в╕н гра╓ на вдячност╕ ╕нших людей. Зах╕д сильно занепоко╓ний не лише б╕женцями, а й створенням ╤сламсько╖ держави, в Британ╕╖ ╖╖ част╕ше називають арабським словом «Даеш», щоб не акцентувати, що це — держава, адже ╤Д╤Л не ╓ жодною державою. В╕йна з цим «Даеш» явля╓ собою дуже важливу проблему для Заходу, оск╕льки це повн╕ «в╕дморозки», радикальн╕ш╕ за вс╕х радикальних ╕слам╕ст╕в. Бойовики ╤Д╤Л кажуть: «Ми любимо смерть так само, як ви любите життя». Але зах╕дн╕ кра╖ни не готов╕ ризикувати життям сво╖х солдат╕в ╕ направляють туди лише ав╕ац╕ю. Та цю силу неможливо перемогти лише пов╕тряними бомбардуваннями. Необх╕дно, щоб там були сухопутн╕ в╕йська.
В╕йська Асада (президента Сир╕╖ Башара Асада, — ред.) чи ╕ранськ╕ в╕йська ╓ не зовс╕м ефективними у в╕йн╕ з ╤Д╤Л: не така техн╕ка, не той р╕вень п╕дготовки. А Пут╕н робить прекрасну справу: направля╓ туди сво╖ в╕йська, зараз там перебува╓ батальйон морсько╖ п╕хоти.
— Рос╕я ставить соб╕ за мету захистити свою базу в сир╕йському Тартус╕, а також Асада...
— Так, захистити Тартус, захистити Асада. При цьому Асада треба захищати не лише в╕д повстанц╕в, а й в╕д «Даеш». Проблема поляга╓ в тому, що якщо там ╓ рос╕йськ╕ в╕йська, то Пут╕н нав╕ть символ╕чно може направити ╖х у б╕й проти «Даеш». ╤ тод╕, як вважа╓ в╕н, це буде дуже ц╕нна послуга Заходу: «Ви не готов╕ послати сво╖х солдат╕в, а я готовий! Я буду воювати там заради вас, ╕ себе також, а ви взам╕н за це скасуйте санкц╕╖». Це — гра нав╕ть не в шахи, а в дом╕но. Пут╕н — цин╕к, але чомусь вважа╓, що в подяку за цю послугу Зах╕д п╕де на поступки.
Зах╕д може бути йому вдячний, але було б б╕льш лог╕чно теж спов╕дувати цин╕чний п╕дх╕д. А в╕н дуже простий: «Дяку╓мо за батальйон морсько╖ п╕хоти ╕, за попередн╕ми даними, 27-у мотостр╕лецьку бригаду. Ти запропонував нам це, ╕ ми вдячн╕. А тепер, до реч╕, як щодо того, щоб повернути Крим Укра╖н╕?». ╤ це буде цин╕чний п╕дх╕д, а Пут╕н до нього абсолютно неготовий. ╤ зовс╕м не факт, що Зах╕д хот╕тиме пограти з Пут╕ним у вдячн╕сть. Урешт╕-решт, Пут╕н сам визнав, що в пол╕тиц╕ нема╓ пристойного чи непристойного, а ╓ виг╕дне або невиг╕дне. А британський прем’╓р В╕нстон Черчилль сказав колись, що не бува╓ в╕чних друз╕в ╕ ворог╕в, а ╓ в╕чн╕ ╕нтереси. Тож якщо в╕чний ╕нтерес — збереження св╕топорядку, який ╕снував до Криму ╕ вторгнення в Укра╖ну, то чому ╕з вдячност╕ за над╕сланий батальйон морсько╖ п╕хоти сл╕д в╕дмовлятися в╕д фундаментальних ╕нтерес╕в.

КРЕМЛЬ НЕ ПОГОДИТЬСЯ НА ЗМ╤НУ НОРМАНДСЬКОГО ФОРМАТУ

— Президент Польщ╕ порушу╓ питання ╕з зам╕ни «нормандського формату» переговор╕в щодо рос╕йсько-укра╖нського конфл╕кту. Як ви оц╕ню╓те можлив╕сть при╓днання до переговор╕в нових гравц╕в, наприклад, Польщ╕, Румун╕╖ чи Туреччини, як це бачать у Варшав╕?
— В╕рог╕дн╕сть появи нового формату переговор╕в ╓ дуже низькою. Нав╕ть якщо б в╕н виник, то його ефективн╕сть була б зовс╕м невисокою. По-перше, Пут╕ну потр╕бен ст╕лець за високим столом. Це там, де викладач╕ ╕ начальники сидять, а не студенти, англ╕йською мовою це звучить high table. Йому потр╕бне кр╕сло саме там. В╕н не зац╕кавлений у тому, щоб сид╕ти за одним столом ╕з поляком, румуном чи турком. В╕н хоче сид╕ти за столом з американцем, може ще погодиться на н╕мця, з французом, можливо, сяде. Пут╕н нав╕ть з англ╕йцем не хоче сид╕ти за одним столом, то нав╕що йому поляк? Це для нього принизливо. «Ви ще скаж╕ть, щоб я с╕в за один ст╕л з естонцем», — приблизно так╕ думки можуть крутитися в голов╕ одн╕╓╖ людини десь на Кремл╕вському пагорб╕.
Думаю, Кремль торпедуватиме будь-як╕ спроби створення такого формату. Одним ╕з фактор╕в, який з╕гра╓ на руку Москв╕ для в╕дмови в╕д тако╖ пропозиц╕╖, ╓ його низька ефективн╕сть. Чому д╕╖ Рос╕╖ в Укра╖н╕ виявилися ефективними, а протид╕я Заходу — недостатньою? У Рос╕╖, грубо кажучи, ╓ одна людина, яка все вир╕шу╓, там д╕╓ ч╕тко централ╕зована структура. На Заход╕ ╓ демократичн╕ ╕нститути, яким, нав╕ть щоб з╕братися разом, потр╕бно багато часу. Колективний розум за оперативн╕стю реагування на ситуац╕ю завжди поступа╓ться одному центру. Тому структура, яка включатиме людей з дуже р╕зноман╕тними ╕нтересами, матиме тертя в рамках формату. Пут╕н скаже: «У нас нема двох тижн╕в, щоб обговорювати слово в протокол╕, — потр╕бно все вир╕шувати за 12 годин, ви готов╕? Якщо н╕, то скасову╓мо формат». Це об’╓ктивно, бо розширений формат буде менш керованим та оперативним у вир╕шенн╕ важливих питань. Вони можуть сказати, що можна вир╕шувати питання у ширшому формат╕ — ООН чи ОБС╢.
— Рос╕я ма╓ право вето в Генасамбле╖ ООН...
— Правильно. Тому Пут╕н думатиме: «Поляки налаштован╕ проти нас, н╕мц╕ не дуже йдуть на контакт, французи жодно╖ рол╕ не в╕д╕грають, турки взагал╕ сказали, що Крим — укра╖нський, румуни теж будуть проти нас через Молдову. Ну, нав╕що це Рос╕╖? А тепер що: будемо сид╕ти за столом ми ╕ десять кра╖н, як╕ налаштован╕ проти нас? Нащо нам це, один проти двох — це завжди краще, н╕ж один проти десятьох». Думаю, що ця ╕дея торпедуватиметься з Москви.

УКРАДЕНИЙ КРИМ ЗА ЗАКОНОМ НЕ МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ РОС╤ЙСЬКИМ

— Як ви оц╕ню╓те перспективи фактичного повернення Криму до складу Укра╖ни?
— ╢ рос╕яни, як╕ кажуть «кримнаш», а ╓ так╕, як╕ стверджують, що «намкриш». Вважаю, що вкрадене не можна визнавати власн╕стю того, хто це зробив. Якщо Крим украли, то в╕н не може за законом вважатися рос╕йським.
— Рос╕йська влада п╕де з Криму?
— Я вважаю себе ╕сторичним оптим╕стом ╕ переконаний, що Рос╕я повинна п╕ти з Криму. Рос╕я не може залишатися чесною, зразковою для когось, «прикарманюючи» вкрадене. В ╕нтересах Москви треба бути чесним. В ╕ншому випадку кра╖на, яка просякнута брехнею, не може усп╕шно ╕снувати, взагал╕ ╕снувати не може. Врешт╕-решт, це питання виживання само╖ Рос╕╖. РФ ма╓ повернути Крим, просто по-чесному. А по-чесному: Крим украдений, що б там не говорили. Рос╕яни у Криму н╕коли не жили, це — земля татар. А татар зв╕дти силою вигнали. Кр╕м того, це — територ╕я, яка землею прив’язана до Укра╖ни. ╤сторично Крим приречений на повернення до складу Укра╖ни. ╤нше питання — коли це в╕дбудеться. На нього я сьогодн╕ не маю в╕дпов╕д╕.
╤ ще один юридичний момент. Крим передали з╕ складу радянсько╖ Рос╕╖ до складу радянсько╖ Укра╖ни в 1954 роц╕ не тому, що комусь так хот╕лося. А тому, що неможливо забезпечувати Крим водою з Рос╕╖, там можна воду отримувати лише з Дн╕пра. Пуповиною Крим зв’язаний з Укра╖ною, тому Микита Хрущов визнав реальн╕сть ╕ в╕ддав Крим Укра╖н╕. Нав╕ть у часи Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ Крим, фактично, був малорос╕йський, в╕н н╕коли не належав Рос╕╖. Юридично й економ╕чно в╕н належить Укра╖н╕. У Рос╕╖ стверджують, що була порушена процедура при передач╕ Рос╕╓ю Криму Укра╖н╕. Але ╖м треба почитати конституц╕ю РСФСР, де ч╕тко прописано, що або презид╕я Верховно╖ Ради, або Верховна Рада може прийняти таке р╕шення. Презид╕я Верховно╖ Ради прийняла це р╕шення, ╕ все було законно, якщо взагал╕ щось можна говорити про закон у Радянському Союз╕. З якого боку не подивитися, Крим — укра╖нський.

НИН╤ШНЯ ПРОПАГАНДА В РОС╤╥ Г╤РША ЗА ГЕББЕЛЬС╤ВСЬКУ

— Пор╕внюючи Рос╕ю сьогодн╕ ╕ Рос╕ю дек╕лька рок╕в тому…
— Це зовс╕м ╕нша кра╖на. Нав╕ть два роки тому це була ╕нша кра╖на. Наведу паралел╕. У Н╕меччин╕, ще до появи пропагандиста Геббельса в 1933 роц╕, був такий соб╕ Юл╕ус Штрайхер — теж пропагандист, який ще в 1923-му йшов з Г╕тлером у перших рядах у Мюнхен╕. У газет╕ Der Sturmer («Штурмовик», — ред.), яку в╕н видавав, була наст╕льки виняткова пропаганда, що нав╕ть для Геббельса це було занадто, ╕ видання к╕лька раз╕в забороняли.
Якщо згадати про ╕стор╕ю «з розп’ятим хлопчиком у Слов’янську», то можна знайти випуск Der Sturmer ╕з таким самим ритуальним убивством хлопчика. Те, що зараз в╕дбува╓ться в рос╕йськ╕й пропаганд╕, багато в чому коп╕ю╓ться з пропаганди Штрайхера, яку нав╕ть Геббельс вважав неприйнятною. Це дуже сильно вплива╓ на св╕дом╕сть. Якщо у вас вдома 24 години на добу з кожно╖ праски капа╓ отруйна брехня, то цьому практично неможливо протид╕яти. Кра╖на п╕д назвою Рос╕йська Федерац╕я сьогодн╕ — це зовс╕м не та кра╖на, яка була ще два роки тому. Тому що за два роки все найтемн╕ше ╕ найжахлив╕ше, що др╕мало в людях, витягнуто на поверхню пропагандою.
— «Великий брат» стежить...
— «Великий брат» стежить дуже сильно. Ж╕нкам не можна носити мереживну б╕лизну, кеди носити не можна, шпильки намагаються заборонити. ╢ ╕стор╕я про шестигодинну операц╕ю в Рос╕╖, де десять ос╕б знищували трьох угорських гусей. Геро╓м Рос╕╖ сьогодн╕ ╓ людина, яка пов╕домила у прокуратуру про сус╕да, що зап╕кав на кухн╕ «забороненого» гусака. Павлик Морозов нин╕ просто в╕дпочива╓...

Розмовляв Юр╕й БАНАХЕВИЧ
Криниця-Здруй — Варшава

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #41 за 09.10.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=16014

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков