"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2004 > Тема "Душі криниця"
#1 за 06.01.2004
З Новим роком, театр!
Віктор СТУС.
Володимир Іванович Загурський - вже понад 10 років директор Кримського українського музичного театру. Під його керівництвом поставлено кілька десятків спектаклів. Заслужений працівник культури України. А тепер - ще й доцент кафедри музичного виховання Кримського інженерно-педагогічного університету, більше половини студентів якого - кримські татари й інші репатріанти. До Нового року у нього ставлення особливе: - Для мене це свято на робочому місці. Уже багато років підряд. Як правило, у ці дні з ранку до ночі - дитячі свята-вистави. У нинішньому році - під символічною назвою "Чарівна лампа Аладдіна". День пролітає, як одна мить. Не встигнеш оглянутися - Новий рік на годиннику. Добре, що центральна міська урядова ялинка - поруч, бо ми ж з Радою міністрів - сусіди! Сюди, на головну площу міста, звечора сходяться тисячі городян. Співають, танцюють, веселяться, як діти. Зрозуміло, наші артисти в гущавині подій. А опівночі небо вибухає феєрверком петард та ракет. Відверто кажучи, я іноді побоююся: хоча б театр "на радощах" не спалили. Щоправда, видовище казкове! Звичайно, до мене приходять друзі з родинами, беремо пляшку шампанського та келихи, виходимо на площу і радіємо разом з усіма. І уявляєте, втікає втома, зникають неприємності, немов залишаються в минулому році. Здається, що переступив якусь невидиму межу, очистився - і став новою людиною. Таке не забувається. Словом, святкування Нового року - це чекання дива. А що стосується подарунків, - продовжує Володимир Загурський, - то я їх обожнюю. Особливо ті, котрі мають таку "милозвучну" назву - бюджетне фінансування. Якщо в 2004 році на потреби театру буде виділене усе, що передбачено в кошторисі витрат, - для мене це стане найбільшим сюрпризом і подарунком. І тоді можна буде цілком віддаватися творчій роботі. Поки що ми ставимо в рік сім спектаклів. Найбільшою популярністю користуються рок-опера "Енеїда", опера "Запорожець за Дунаєм", мюзикли "Циганка Аза", "Собор Паризької Богоматері". Театру потрібно на рік ні багато ні мало - 1,5 мільйона гривень. Треба сказати, що стільки ж ми просили й у 2003-му. Але нам виділили з бюджету 950 тисяч гривень. Решту, мовляв, заробляйте самі. Що ми тільки не придумували, аби заробити кошти - один за одним організовували концерти, вистави, здавали в оренду приміщення. Одержали понад 500 тисяч гривень доходів. Це в шість разів більше, ніж, скажімо, чотири роки тому. Але все-таки цих грошей не вистачає на утримання театру та на заробітну плату артистам і технічному персоналу. І це при тому, що артисти одержують по 380 - 400 гривень на місяць. Не пошикуєш. Чимало з них, щоб звести кінці з кінцями, намагаються десь підробляти. Аби залучити побільше глядачів, наш український театр змушений ставити спектаклі і російською мовою. Хоча через квартал від нас - Кримський російський академічний театр імені Горького. Безумовно, наш театр багато робить для популяризації української культури, історії, мови, духовності. Думається, на ньому не слід економити кошти. Ця справа потребує солідної державної фінансової підтримки. Хоча б тому, що, як кажуть у народі, скупий платить двічі. Тож будемо сподіватися, що, починаючи з Нового року, держава не скупитиметься на культуру. Бо... усі наступні роки можуть справді стати для нас "безкультурно-мавпячими". Та, незважаючи ні на що, я вірю у свій колектив, у майбутнє нашого театру й України. З Новим роком!
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2004 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1599
|