Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 02.10.2015
КРИМ, ЯКИЙ МИ ХОЧЕМО ПОВЕРНУТИ

Провалля в п╕втора року в╕дд╕ля╓ нас сьогодн╕ в╕д того Криму, який ми втратили. Втратили через власну бездумн╕сть, безвольн╕сть, ╕нертн╕сть, через ор╕╓нтац╕ю б╕льше на минуле, ан╕ж на майбутн╓, через ╕гнорування ╕стини, про яку знали ще стародавн╕ римляни, як╕ казали: «Non progredi est regredi», себто непросування вперед ╓ в╕дкочуванням назад. Справд╕, ╕гноруючи прогрес, прив’язавши себе до сумн╕вних принад недавнього радянського минулого, чи могли ми опинитися десь ╕нде, як не в тому самому минулому? Хтось може заперечити мен╕, кажучи, що радянське минуле було де в чому набагато приваблив╕шим за сьогодення. Так, у тому минулому не ╕снувало безроб╕ття, зате був восьмигодинний робочий день, роб╕тники вчасно отримували зарплату, в тому минулому виплавлялись сотн╕ м╕льйон╕в тонн металу, будувались сотн╕ тисяч станк╕в, автомоб╕л╕в, сотн╕ корабл╕в, л╕так╕в, десятки косм╕чних ракет, у тому минулому громадяни були забезпечен╕ безкоштовною осв╕тою, безкоштовним л╕куванням, ╕, виходячи на пенс╕ю, не сушили соб╕ голову, де ж ╖╖, ту голову, прихилити та як прожити день. Все те, безсумн╕вно, було. Щоправда, при тому чомусь сором’язливо забувають згадувати про те, що бригади сумл╕нних прац╕вник╕в змушен╕ були тягнути на соб╕ нероб, ледар╕в та п’яниць, про те, що зарплати були не надто високими, що з м╕льйон╕в тонн низькояк╕сного металу вироблявся, як правило, такий же низькояк╕сний мотлох, що пенс╕╖ колгоспникам почали платити лише з 1964 року ╕ ╖хн╕й розм╕р був лише 12 карбованц╕в. Ан╕ моя бабуся, Олександра Васил╕вна, ан╕ м╕й д╕д, Федот ╤ванович, пенс╕╖ н╕коли не мали. Мого товариша, який, демоб╕л╕зувавшись у 1968 роц╕, заходився вибивати пенс╕ю сво╖й матер╕, вразило те, що пенс╕я, нарахована ╖й – от╕ сам╕ 12 карбованц╕в, була в чотири рази меншою за щом╕сячн╕ кошти, як╕ держава вид╕ляла на утримання службового пса.
Власне, спогади про соц╕ал╕стичний рай стосуються лише недовгого пер╕оду к╕нця с╕мдесятих — початку дев’яностих рок╕в. На жаль, п╕сля розвалу СРСР ми не спромоглися визначитись з нашими пр╕оритетами. Велика – краще б сказати – переважна частина сусп╕льства продовжувала плентатись у фарватер╕ змертв╕ло╖ комун╕стично╖ ╕деолог╕╖, яку т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою експлуатувала совкова, по сут╕ сво╖й, влада. Зам╕сть того, щоб зберегти ╕ покращити ╕снуючу на той час систему соц╕ального захисту, влада п╕д невпинне камлання щодо ╖╖ турбот про народн╕ ╕нтереси просто зруйнувала, роз╕крала економ╕чну основу, що формувала той захист. Все те робилося на наших очах, з нашо╖ мовчазно╖ згоди, куплено╖ дешевою електроенерг╕╓ю, дешевим газом, п╕льгами, за як╕ ми боролися й якими щедро зас╕вала наша влада. Доборолися, дозас╕валася. Св╕т п╕шов уперед, а ми лишились там, у минулому. Ослабивши, занедбавши себе, чи могли ми, насправд╕, спод╕ватися, що хтось не скориста╓ться тим?
До чого це я? До того, що перш н╕ж говорити про повернення Криму, варто задуматися над тим, а який Крим нам, власне, потр╕бен? В╕дкинувши ностальг╕ю, варто ясно усв╕домити, що повернути минуле неможливо. До чого приводять так╕ спроби, можемо бачити на власн╕ оч╕ в Криму сьогодн╕шньому.
Повернення в гавань старо╖, заскорузло╖ системи, нав╕ть без м╕жнародних санкц╕й, нав╕ть без блокування з боку Укра╖ни, жодним чином не привело б до розвитку ╕ процв╕тання ц╕╓╖ неймов╕рно перспективно╖, на загал, територ╕╖, адже як в╕йськова база чи м╕жпланетний покерний ст╕л св╕т вона, насправд╕, не ц╕кавить. Крим мав би вельми принадн╕ перспективи як туристичний центр, адже, окр╕м чар╕вно╖ природи, кр╕м неповторних кра╓вид╕в ╕ особливого, притаманного лише йому кл╕мату, в╕н ма╓ ще й славу знано╖ оздоровниц╕. А що вже говорити про перспективи ╕сторичного туризму! Ру╖нами давньогрецьких та ск╕фських м╕ст вс╕яне практично все узбережжя. Гр╕зн╕ генуезьк╕ фортец╕, незр╕внянний Бахчисарайський палац кримських хан╕в ╓ ун╕кальними ╕ неповторними, але не варто нав╕ть спод╕ватися на те, щоб стати туристичною Меккою, коли його зал╕зницями, автодорогами гримотить бронетехн╕ка, перем╕щуються «╕скандери», а над пляжами, на бриючому польот╕, ревуть штурмовики.
Ма╓мо прагнути ╕ншого Криму. Не совкового, з його злод╕йкуватими, наскр╕зь корумпованими сатрапами, що приходять нацарювати ╕ втекти на К╕при-Канари, ╕ вже тим б╕льше не того, ╕з запл╕сняв╕лих радянських м╕ф╕в, що ще й дос╕ культивуються в запален╕й уяв╕ нос╕╖в «русского мира».
Найперше, сл╕д застановити, що це ма╓ бути саме Кримськотатарська автоном╕я з перспективою в╕дновлення в майбутньому власно╖ державност╕. Це було б не лише справедливо, бо ж саме тут, у Криму, ╕ н╕де ╕нде сформувалася ╕ розвивалась кримськотатарська нац╕я – нац╕я, яка протягом стол╕ть вистраждала сво╓ право бути господарем на сво╖й земл╕, але це було ще й перспективно з погляду можливостей розвитку п╕вострова, його безпеки, адже жоден добрий хазя╖н не занапастить, не стане розкрадати свого дому, жоден добрий хазя╖н не допустить до того, щоб його д╕м залишився беззахисним перед зайдами, не здасть його ворогов╕, мов якийсь непотр╕б.
Як же мають виглядати перспективи розвитку Криму, в який ми, без сумн╕ву, рано чи п╕зно повернемось? Як╕ шляхи його розвитку бачать укра╖нц╕, а найперше, сам╕ кримчани? Як нам повертати його, врешт╕?
Гадаю, ВЕЗ «Крим», д╕ю яко╖ на сьогодн╕ de facto припинено громадянською акц╕╓ю, з╕н╕ц╕йованою кримськими татарами, ма╓ тод╕ бути реан╕мовано, а ╖╖ можливост╕ розширен╕. Гадаю, мало хто буде заперечувати проти того, що во╓нний шлях повернення Криму ╓ неприйнятним, але це — мо╖ думки, а що думають наш╕ читач╕? Ваш╕ в╕дгуки, ваш╕ думки, шановн╕ «св╕тличани», були б безц╕нними для розум╕ння наших перспектив, стали б продовженням ц╕╓╖ теми.

Валентин БУТ

Крим укра╖нський
(З арх╕ву «Кримсько╖ св╕тлиц╕»)

Дал╕ буде!
Севастополь. 9 березня 1993 року. День народження Т. Г. Шевченка. Виступа╓ ансамбль Чорноморського флоту «Графська пристань».
Фото Миколи Пляшечника

 

КОНКУРС НА КРАЩУ СТАТТЮ З ДЕОКУПАЦ╤╥ КРИМУ

«Центр пол╕тичного анал╕зу та прогнозування «Крим», Ком╕тет ╕з захисту прав кримськотатарского народу, громадська орган╕зац╕я «Укра╖нський д╕м», а також низка ╕нших громадських орган╕зац╕й оголосили про проведення конкурсу на кращу наукову статтю на тему: «Стратег╕я деокупац╕╖ та ре╕нтеграц╕╖ Криму в Укра╖ну в контекст╕ безпеки в Чорноморському рег╕он╕».
Про це на прес-конференц╕╖ в Ки╓в╕ сказав голова «Центру пол╕тичного анал╕зу та прогнозування «Крим» Ескендер Бар╕╓в, пов╕домля╓ кореспондент «Крим.Реал╕╖». За його словами, статт╕ прийматимуть до 20 жовтня 2015 року. Автори трьох найкращих статей отримають грошов╕ прем╕╖. «За 1 м╕сце – 2,5 тисяч╕ гривень, за 2 м╕сце – 2000 гривень ╕ за 3 м╕сце – 1,5 тисяч╕. Кр╕м того, автори найкращих статей в╕зьмуть участь у конференц╕╖ з безпеки в Чорноморському рег╕он╕, яка в╕дбудеться в листопад╕ у Стамбул╕», – сказав Е. Бар╕╓в. В╕н також зазначив, що статт╕ учасник╕в будуть систематизован╕ ╕ видан╕ у вигляд╕ окремо╖ брошури.
Орган╕затори конкурсу спод╕ваються, що ц╕ роботи стануть основою для формування державно╖ пол╕тики Укра╖ни з ре╕нтеграц╕╖ Криму. Е. Бар╕╓в зазначив, що орган╕затори готов╕ проводити громадськ╕ акц╕╖ для залучення уваги орган╕в влади до результат╕в конкурсу. В╕н також пов╕домив, що серед орган╕затор╕в конкурсу – голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров. За словами Бар╕╓ва, до складу конкурсно╖ ком╕с╕╖ ув╕йдуть експерти ╤нституту стратег╕чних досл╕джень та ╕нших авторитетних наукових установ Укра╖ни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15983

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков