Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 02.10.2015
НА ШЛЯХАХ НАЦ╤ОНАЛЬНО╥ БОРОТЬБИ

Героям – слава!

ШТРИХИ ДО Б╤ОГРАФ╤╥ ДМИТРА МА╥ВСЬКОГО

Дмитро Ма╖вський (псевдон╕ми — Майченко, Тарас, Косар, Дума) — укра╖нський в╕йськовий ╕ пол╕тичний д╕яч, член Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в, соратник ╕ побратим Степана Бандери, Романа Шухевича, ╤вана Клим╕ва–Легенди. Волею дол╕ ╕ з власних переконань став на шлях боротьби за Незалежн╕сть Укра╖ни.
В╕н народився 8 листопада 1914 року (на саме свято Дмитра, тож не випадково його так назвали батьки) у сел╕ Реклинець (тепер — Сокальського району Льв╕всько╖ област╕) в учительськ╕й с╕м’╖, де завжди панував дух високого патр╕отизму, плекали почуття нац╕онально╖ г╕дност╕.
Осв╕ту здобував у сокальськ╕й г╕мназ╕╖, у Раков╕ (Польща) та деякий час навчався у Льв╕вськ╕й торговельн╕й школ╕.
З юнацьких л╕т брав активну участь у нац╕онально-визвольн╕й боротьб╕ проти польського окупац╕йного режиму в Зах╕дн╕й Укра╖н╕. «Ще учнем вступа╓ до юнацтва ОУН, а членом Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в ста╓ з 1933 року. Веде активну роботу серед студентсько╖ молод╕ в школ╕. Саме тод╕, 1934 року, на к╕лька м╕сяц╕в потрапля╓ в тюрму за п╕дозрою в орган╕зац╕╖ вбивства сп╕вроб╕тника польсько╖ пол╕ц╕╖. Засуджений у Львов╕ на десять рок╕в тюрми. Там Ма╖вський проходить принизлив╕ знущання та тортури з боку польсько╖ пол╕ц╕╖. На знак протесту оголошу╓ десятиденне голодування. За браком доказ╕в суд зв╕льня╓ Дмитра…» (Гоман Р. В., Жежерун С. Ю, Коваль ╤. М. Нариси ╕стор╕╖ села Реклинець. — ╤вано-Франк╕вськ: М╕сто НВ, 2013. — С. 202). Проте зв╕льнення з в’язниц╕ аж н╕як не означало, що в╕н позбувся недремного пол╕цейського нагляду.
Та все ж Дмитро Ма╖вський завжди брав активну участь у заходах, орган╕зованих «Просв╕тою», «Р╕дною школою», вишукував будь-як╕ нагоди виголосити сво╖ патр╕отичн╕ промови, пробудити нац╕ональн╕ почуття укра╖нц╕в. Його слово завжди будо доречним, потр╕бним ╕ корисним.
У книз╕ «Нариси ╕стор╕╖ села Реклинець» чита╓мо: «1937 року дуже голосними були святкування на Мак╕вц╕ ╕ П╕дл╕сс╕ (могила Марк╕яна Шашкевича). На щор╕чн╕ масов╕ всенародн╕ ман╕фестац╕╖ з Радех╕вщини, Сокальщини ╕ Жовк╕вщини ╖хали орган╕зовано сотн╕ св╕домих людей, одним з орган╕затор╕в ╕ пров╕дник╕в цих масових акц╕й був Дмитро Ма╖вський–«Косар». Коли в╕н з╕ сво╓ю групою вертався з акц╕╖ на Мак╕вц╕, в одному з с╕л мав масову в╕дправу активу перед походом на П╕длиску гору. Сотн╕ хлопц╕в установилися чотирикутником, а «Косар» мав до них запальну загальну промову. Говорив голосно на тему необх╕дно╖ радикально╖ розправи з комун╕стичною заразою».
Напередодн╕ Друго╖ св╕тово╖ в╕йни Дмитро Ма╖вський очолив пов╕товий пров╕д ОУН Жовк╕вщини, а п╕зн╕ше, у 1939-1940 роках, був призначений обласним пров╕дником ОУН Холмщини. У цей час сп╕впрацю╓ з ╤ваном Клим╕вим–Легендою (уродженець села С╕лець, тепер — Сокальського району), про що згаду╓ться в ╕сторико-кра╓знавчому зб╕рнику «Надбужанщина» (том 2), ста╓ одним з пров╕дних д╕яч╕в ОУН на теренах Сокальщини, свою д╕яльн╕сть поширю╓ в м. Угн╕в.
1 вересня 1939 року Н╕меччина напала на Польщу. «Н╕мецько-польська в╕йна допомогла вирватись на волю тисячам укра╖нських пол╕тичних в’язн╕в. Повертаючись з брестсько╖ тюрми, в Сокал╕ зупинився на короткий в╕дпочинок Степан Бандера. Тут в╕н зустр╕вся з обласним пров╕дником ОУН Холмщини Дмитром Ма╖вським та ╕ншими кер╕вниками орган╕зац╕╖ ╕ зобов’язав ╖х, аби вс╕ члени ОУН, як╕ вийшли з польських тюрем ╕ таким чином стали розконсп╕рованими, в╕дходили на Зах╕д» (Вашк╕в ╤. Сокаль ╕ Прибужжя. — Льв╕в: Каменяр, 2000. — С. 117). Дмитро Ма╖вський завжди ретельно виконував накази та доручення кер╕вництва вищого рангу, але водночас ╕ сам залишався ╕н╕ц╕ативним.
Петро Дужий у сво╖й книз╕ «Степан Бандера — символ нац╕╖» п╕дкреслю╓: «…В той час Бандеру, як пол╕тичного д╕яча, знали широк╕ кола громадськост╕, а Ма╖вського лише дехто. То два нац╕онал╕сти були под╕бн╕ м╕ж собою, м╕ж ними ╕снували не лише вза╓морозум╕ння, а й прихильне ставлення один до одного».
На початку н╕мецько-радянсько╖ в╕йни 1941-1945 рок╕в Дмитра Ма╖вського призначили референтом Крайового проводу ОУН на зах╕дних укра╖нських землях, основним завданням якого була координац╕я д╕й пох╕дних груп ОУН. Обирався на Другий Великий зб╕р ОУН в Краков╕.
У 1941-1942 роках Дмитро Ма╖вський ста╓ заступником Крайового пров╕дника Орган╕зац╕╖ укра╖нських нац╕онал╕ст╕в у Ки╓в╕, а в 1942-1945 роках — членом Проводу ОУН. Д╕яти доводилось в жорстоких умовах п╕дп╕лля, строго╖ консп╕рац╕╖.
Та все ж 20 листопада 1942 року Дмитро Ма╖вський потрапив у Львов╕ в гестап╕вську пастку, але, нав╕ть будучи пораненим, зум╕в вирватися з не╖, врятував та╓мн╕ документи ╕ застрелив двох гестап╕вц╕в.
 У той час (зокрема, протягом 1941-1943 рок╕в) Дмитро Ма╖вський займався пропагандистською роботою в р╕зних рег╕онах Укра╖ни, редагував п╕дп╕льн╕ видання «╤дея ╕ чин», «За самост╕йн╕сть Укра╖ни», «Молода Укра╖на». Левова частка допис╕в у них належить перу редактора, хоча в╕н багато займався ╕ з авторами. Ще одна важлива в╕ха його д╕яльност╕: одночасно читав для курсант╕в-в╕йськовик╕в лекц╕╖ на тему: «Сов╓тська д╕йсн╕сть ╕ праця ОУН».
Разом з Романом Шухевичем ╕ Зенов╕╓м Матолою Дмитро Ма╖вський на Третьому Всеукра╖нському Великому збор╕ ОУН в 1943 роц╕ був обраний членом Бюро Проводу ОУН, виступив одним з ╕н╕ц╕атор╕в створення Антиб╕льшовицького блоку народ╕в та Укра╖нсько╖ головно╖ визвольно╖ ради (УГВР).
1945 року Дмитро Ма╖вський разом з генералом Дмитром Грица╓м отримав в╕д ц╕╓╖ Ради доручення зустр╕тися з членами Бюро Проводу ОУН Степаном Бандерою, Ярославом Стецьком та ╕ншими д╕ячами, як╕ перебували за кордоном. ╥хня м╕с╕я — узгодити з кер╕вництвом д╕╖ ус╕х складових частин Руху Опору в Укра╖н╕.
19 грудня 1945 року при переход╕ чесько-н╕мецького кордону Дмитро Ма╖вський ╕ Дмитро Грицай потрапили у зас╕дку чесько╖ пол╕ц╕╖. П╕д час коротко╖ сутички Дмитро Ма╖вський, аби не потрапити до рук пол╕ц╕╖, застрелився, а Дмитро Грицай був схоплений ╕ через деякий час страчений у празьк╕й в’язниц╕. За ╕ншими джерелами, в╕н пок╕нчив життя самогубством.

Тарас ЛЕХМАН, журнал╕ст

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15977

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков