Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ НЕ ВИКЛЮЧА╢ НОВУ ХВИЛЮ МОБ╤Л╤ЗАЦ╤╥ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ
З 2022 року на територ╕╖ тимчасово окупованого Криму моб╕л╕зован╕ десятки тисяч чолов╕к╕в…


ПРОКУРАТУРА ГАМБУРГА ЗВИНУВАТИЛА СП╤ВРОБ╤ТНИК╤В SIEMENS У ПОРУШЕНН╤ КРИМСЬКИХ САНКЦ╤Й
Прокуратура висунула обвинувачення п'ятьом чолов╕кам, причетним до незаконного постачання газових...


У КРИМУ ПРОБЛЕМИ З╤ ЗВ’ЯЗКОМ П╤СЛЯ УРАЖЕННЯ В╤ЙСЬКОВО-МОРСЬКО╥ БАЗИ В СЕВАСТОПОЛ╤
Сили оборони Укра╖ни уразили рос╕йськ╕ велик╕ десантн╕ корабл╕ "Ямал" та "Азов", центр зв'язку ╕...


В╤ДНОВЛЕННЯ ВОДОЙМ КРИМУ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥ Ф╤НАНСУВАТИМУТЬ ЗА ПРОГРАМОЮ UKRAINE FACILITY
До 2014 року Укра╖на забезпечувала 85% потреб Криму у пр╕сн╕й вод╕ завдяки П╕вн╕чно-Кримському...


У СЕВАСТОПОЛ╤ ЗАТРИМАЛИ ХЛОПЦЯ ЗА АНТИВО╢ННИЙ НАПИС У БЮЛЕТЕН╤ НА «ВИБОРАХ ПУТ╤НА»
Хлопець написав у бюлетен╕ «Н╕ в╕йн╕, мир Укра╖н╕»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2004 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 06.01.2004
КРИМСЬКІ КАНЬЙОНИ
Василь ЄНА.

Така рубрика - "Запросини до Криму" - мала б з'явитися у "Кримській світлиці" від самого початку її заснування. Власне, і раніше газета була для читачів своєрідним путівником по Кримському півострову, але, йдучи назустріч їхнім побажанням, відтепер ми пропагуватимемо цей чарівний куточок України з більшою практичною користю. Як проїхати, де зупинитися, що подивитися, де пляж найчистіший, які ціни на Південнобережжі - наші "запросини" допоможуть вам почуватися в Криму, як у себе вдома! А ще ми відповімо на найрізноманітніші ваші запитання, що стосуються сонячного півострова. Пишіть, телефонуйте - і збирайтеся до Криму: літо вже не за горами!

Винятково мальовнича природа Південно-Західного Криму. Особливо чарівні долини, скелі й укриті лісами гірські вершини. Саме до цього відтинку Кримського передгір'я і тяжіють оригінальні крутостінні долини-ущелини річок Чорна, Бельбек, Кача, Бодрак, що їх один із першопрохідців Тавриди, петербурзький академік П. Паллас, описуючи у XVIII столітті Кримські гори, згадував як "глибокі жолобовини".
Каньйон (у перекладі з іспанської означає труба, ущелина) - так називають тепер ці численні глибоко врізані в гірську товщу річкові долини з дуже крутими, скелястими схилами. Відомий, наприклад, Великий каньйон Колорадо у США довжиною 320 кілометрів сягає 1 800 метрів углиб. Такі грандіозні каньйони у природі зустрічаються рідко. Та всі вони, незалежно від величини, привертають увагу як дивовижні творіння природи. Ущелини-каньйони своїми оголеними схилами ніби ілюструють багатовікову історію розвитку поверхні нашої планети, силу й могутність річкових водотоків, що змінюють земну твердь. Часто каньйони зберігають на своїх стінах рідкісні біоценози (угруповання рослин і тварин), утворюючи таким чином унікальні ландшафти.
Кримські каньйони відносно невеликі й не дуже глибокі. Вперше одна з ущелин півострова під назвою "Каньйон" була згадана в путівнику 1914 року, а її науковий опис тоді виконав ботанік І. Ваньков. Докладно ж описав цю ущелину під назвою Великий каньйон Криму в 20-х роках ХХ століття відомий натураліст-кримознавець професор І. Пузанов. Тепер каньйонів, або точніше каньйоноподібних ущелин, у гірському Криму вже описано більше півтора десятка.
На крайньому південному заході Головного кримського пасма між своїми скромними побратимами Сухоріченським, Ай-Тодорським та Узунджинським розташований каньйон Чорної річки (Чорноріченський). Річка ця - невелика, довжина її всього 41 кілометр, але басейн (436 км2) охоплює простору Байдарську улоговину й збирає чимало карстових вод, які збігають до Чорного моря крізь товщу мармуризованих верхньоюрських вапняків вузькою ущелиною. На відтинку дванадцяти кілометрів від скелі Кизил-Каю на межі Байдарської улоговини річка Чорна тече звивистим міжгір'ям, затиснутим з обох боків майже прямовисними скелями каньйону заввишки в кілька десятків метрів. У 1947 році ця місцевість була оголошена пам'яткою природи. З 1974 року Чорноріченський каньйон - державний геологічний заказник.
Чудом природи називають Великий каньйон Криму, що лежить на тому ж північному схилі Головного пасма західніше Чорноріченського. Ця найвеличніша ущелина гірського Криму розташована в чотирьох кілометрах на південний схід від села Соколиного. Каньйон вражає суворою красою і своєрідністю ландшафту. Від входу в нього з боку Коккозької долини відкривається панорама гігантського міжгір'я. Обабіч на десятки й сотні метрів круто здіймаються скелі, над головою нависають грізні стрімчаки. Чим далі в глиб каньйону, тим вищі й прямовисніші схили ущелини, тим ближче підступають вони один до одного. У найвужчих місцях ширина каньйону біля дна не перевищує трьох-чотирьох метрів. Тут небезпечно навіть голосно говорити - можливі каменепади. Глибина Великого каньйону досягає 250 - 320 метрів.
Як же утворився цей феномен природи? Головний скульптор тут - вода. По дну каньйону тече бурхлива річка Аузун-Узень. Прямуючи через стародавній розлом в тріщинуватих і закарстованих вапняках верхньоюрського походження, вода протягом тисячоліть здолала кам'яну товщу і глибокою ущелиною відокремила від північного краю Ай-Петринської яйли схожу на стіл гору Бойко. Велика кількість порогів, водоспадів, валунів мармуровидного вапняку, розкиданих по дну каньйону, ніби розповідає про грандіозну працю ріки. Століттями переміщувані водою, ці природні ядра-жорна висвердлюють у річищі своєрідні казани й ванни. Деякі з них (наприклад, "Ванна молодості") досягають чотирьох-шести метрів упоперек і двох-трьох метрів углиб. У каньйоні налічується більш як півтораста подібних утворень.
Чиста блакитна вода в "казанах" і "ваннах", як і в самій річці, взимку і влітку майже однакової температури - близько одинадцяти градусів. Тут водиться струмкова форель. На складених із світло-сірих і рожевуватих вапняків скелястих схилах та виступах-мисах каньйону виразно виділяється зелень невеликих груп кримських сіростовбурних сосен. Тільки нижня частина ущелини вкрита суцільними заростями дуба, граба, бука, ясеня, клена, горобини, липи. У підліску ростуть ліщина, кизил, барбарис, крушина, скумпія тощо. У Великому каньйоні налічується більш як півтори тисячі дерев тиса ягідного - реліктового виду, занесеного у Червону книгу. Старі дерева тиса досягають тут півтораметрової товщини й десяти-, дванадцятиметрової висоти. Великий інтерес для науки становлять рідкісна папороть, вічнозелений рускус під'язиковий, ендемічний ломикамінь, надзвичайно рідкісна орхідея Венерин черевичок та інші рослини. В похмурому міжгір'ї Великого каньйону, куди лише на короткий час заглядають сонячні промені, рослинність розвивається на три-чотири тижні пізніше порівняно з навколишніми лісами. А в минулому, в льодовикову епоху, добре ізольований каньйон був сховищем для теплолюбної флори. З висоти пташиного польоту каньйон своєю колінчатою формою нагадує гігантського міфічного дракона, що розпросторив свої крила аж на три кілометри. Великий каньйон по праву належить до найзначиміших і найцінніших пам'яток не тільки півострова, а й усієї України. Як пам'ятка природи він взятий 1947 року під охорону держави, а з 1974-го оголошений державним ландшафтним заказником республіканського значення.
Ріка Аузун-Узень, що витікає з Великого каньйону, впадає в Коккозку, а та - у Бельбек. Прориваючись крізь Внутрішнє пасмо Кримського передгір'я, річка Бельбек сформувала свій каньйон. Ця ущелина поблизу села Велике Садове упоперек перетинає куестове пасмо. Сформувалися ці своєрідні Бельбекські Ворота (друга назва каньйону) в процесі поступової водної ерозії, що відбувалася на шляху первісно прокладеному глибоким розколом-тріщиною у крейдяних вапняках і мергелях куести. Глибина Бельбекського каньйону - 160 метрів, ширина у його верхній частині - біля 300 метрів. Під дією вивітрювання прямовисні схили ущелини утворюють дивовижно мальовничі природні статуї, що нагадують то гігантських зачаєних ящерів, то єгипетських сфінксів, то ребристі міхи кам'яної гармошки. Особливо красиві природні сфінкси сусідніх з Бельбекським Каралезького каньйону (на південному заході) й ущелини Чурук-Су в Бахчисараї (на північний схід). Висота таких кам'яних ідолів від восьми до двадцяти метрів. Схили Бельбекського каньйону поросли скельним і пухнастим дубом, грабинником, кизилом, шипшиною, держидеревом. Неподалік - тисовий гай. З 1969 року каньйон став заповідною пам'яткою природи. Охороняються і ландшафти сусідніх каньйонів - Каралезького і Чурук-Су.
Багато чим нагадує Бельбекські Ворота і Качинський каньйон, розташований на річці Качі біля села Передущелинного. Щоправда, цей каньйон при майже однаковій глибині (140 метрів) вужчий (150 метрів) і важкодоступний. На його скелястих схилах серед лісу виступають химерні вапнякові миски-бастіони, "підрізані" біля підніжжя величезними нішами-гротами. У таких місцях тут і в Бельбекському каньйоні під кам'яними навісами археологи виявили стоянки первісної людини. Напевне, ця місцина приваблювала людей зручністю: південно-західна експозиція навісів забезпечувала доволі сонця, надійно захищала від негоди, круті схили були зручні для відгонного полювання, а ріка давала воду. На стоянках виявлено численне крем'яне знаряддя, а також залишки кісток вимерлих тварин - печерного ведмедя, гігантського оленя, дикого коня, бика.
Качинський каньйон, як і інші аналогічні творіння природи в Криму, за нашим поданням, у 1969 році був оголошений також заповідною пам'яткою природи, а з 1974-го - республіканським геологічним заказником.
По-своєму цікаві й унікальні Бодракський та Альминський каньйони передгір'я, що лежать далі на схід. Вони невеличкі, легкодоступні. Тут здавна поселялися люди. У цих місцях, а також у долинах східної частини Кримського передгір'я археологи нещодавно виявили дуже давнє грубо оброблене кам'яне знаряддя, подібне до характерного для найдавніших нижньопалеолітичних стоянок світу. Якщо раніше вік найдавніших стоянок первісної людини в Криму визначався як ранньопалеолітичний (близько 100 тисяч років тому), то, спираючись на найновіші знахідки на Кримському передгір'ї, археолог А. Щепинський висловлює припущення, що тут, можливо, мешкали й ранні неандертальці (не менше 300 - 250 тисяч років тому), які належали до Ашельської культури. Отже, можна припустити, що південні області нашої країни і Крим зокрема належали до прабатьківщини людства. До цих важкодоступних місць передгір'я, де розташовані каньйони, тяжіла й більшість кримських "печерних" міст середньовіччя: Бакла, Чуфут-Кале, Тепе-Кермен, Мангуп та інші.
Каньйони південного, причорноморського макросхилу Головного кримського пасма не менш цікаві, ніж розташовані на північному схилі та в передгір'ї. Переважно це глибокі, але порівняно короткі ущелини, що круто спадають до Чорного моря. Особливо красиві, з великим перепадом висот (500 - 600 метрів) каньйони Учкош (у Ялтинському гірському амфітеатрі), Авінди (над Гурзуфом) та Хапхал (на північний схід від Алушти). Велетенські, заввишки в 100 - 150 метрів вапнякові скелі нависають тут над річковими потоками, на схилах "гніздяться" старі сосни та буки, у міжгір'ях - численні пороги і водоспади.
Найвідоміший з них водоспад Джур-Джур у заповідній ущелині Хапхал на річці Улу-Узень. Він утворюється річкою біля стику вапняків, піщаників і конгломератів з брекчією на природному піщано-глинистому цементі в 468 метрах над рівнем моря.
Усі кримські каньйони - неповторні ландшафтні пам'ятки. Ось чому це місця наукових пошуків, студентських польових практик, об'єкти туристських маршрутів. Природа Криму щедра для цікавих, та...
Переважна частина гірсько-лісових ландшафтів Криму досі не заповідана. Величезна маса неорганізованих, "диких" туристів прямує сюди, забруднюючи природне середовище. Було б однак неправильно закрити шляхи гори для численних аматорів туризму, яких невтримно вабить краса Кримських ландшафтів. Більше того, є глибокий смисл у тому, щоб розширити таке паломництво до природних пам'яток, яким належить незаперечна роль в екологічному і естетичному вихованні людей. Феномени природи Криму мають бути доступними і збереженими водночас! Подальший же розвиток мережі заповідників не може вирішити цієї двоєдиної проблеми. Якщо Крим - природний музей, то хіба можна його зачиняти на замок?
Тому й виникає крайня необхідність створення тут природного національного парку, відвідання якого буде суворо регламентоване, а ознайомлення з його ландшафтами відбуватиметься тільки за певними маршрутами й переважно групами туристів на чолі з досвідченими провідниками. Саме таке подвійне призначення й передбачене положенням про національні парки, які створюються для збереження природних комплексів, що мають особливу екологічну, історичну і естетичну цінність.
Плануючи організацію парку, який би міг зватися "Тавридою", необхідно мати на увазі й те, що, за даними ряду дослідників, обмеження територій, що охороняються, призводить до того, що вони стають неспроможними зберегти протягом тривалого часу всі, особливо крупні, види фауни, а тим паче підтримувати їх еволюцію. Отже, необхідно створювати по можливості більші площею резервати під наглядом людини. В зв'язку з цим кримський парк повинен мати площу не менше 300 тисяч гектарів. У масштабах Криму це становитиме трохи більше десятої його частини. Така частка території, що охороняється, до речі, за розрахунками Міжнародного союзу збереження природи, вважається загалом оптимальною. Кордони парку "Таврида" мають охоплювати практично всю господарськи не освоєну гірсько-лісову територію Криму від мису Айя на південному заході до Кара-Дагу на північному сході (сюди ввійдуть ландшафти всього Головного пасма, частково південнобережжя і Кримського передгір'я). Що ж до вузької приморської смуги, де зосереджені санаторії та будинки відпочинку, то вона лишиться за межами національного парку. Виходячи з міжнародного досвіду, середньорічні припустимі рекреаційні навантаження на тисячу гектарів національного парку становлять дві-три тисячі чоловік. Це дасть змогу паркові "Таврида" щороку приймати 600 - 900 тисяч туристів.
Таким чином, тільки Гірсько-Кримський природний національний парк допоможе докорінно змінити й поліпшити охорону природи та раціональне природокористування й водночас науково розв'язати проблему рекреаційного використання Криму.
Василь ЄНА.
(Щорічник "Наука і культура", вип. 21).

У Криму надається 40% туристичних послуг в Україні

На сьогоднішній день у Криму надається близько 40% туристичних послуг від загального обсягу в Україні. Про це повідомив міністр курортів і туризму АРК Олександр Таряник на засіданні Ради міністрів республіки. За його інформацією, на долю Криму приходиться 43% від загальної кількості екскурсантів, обслуговуваних в Україні у 2003 році.
У той же час, А. Таряник відзначив, що досягнуті результати не повною мірою відповідають вимогам сьогоднішнього дня, а підприємства курортно-туристичного комплексу й інфраструктури можуть і повинні приносити значно більше доходу в скарбницю.

Створюється унікальна карта гірського Криму

Науково-виробниче підприємство "Союзкарта" (Сімферополь) створює унікальну карту гірської частини Криму, на якій будуть позначені всі туристичні маршрути і дозволені стоянки. Нова карта буде створюватися за сприяння науково-дослідних інститутів Києва, Харкова, Дніпропетровська і Сімферополя на основі раніше засекречених військових карт.
Карта стане частиною загальної розроблювальної системи керування туристичним ресурсом Криму і полегшить одержання всієї необхідної інформації. В продаж вона надійде вже на початку червня майбутнього року. Її ціна складе 4,5-5 грн.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 06.01.2004 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=1597

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков