Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2943)
З потоку життя (6133)
Душі криниця (3379)
Українці мої... (1445)
Резонанс (1466)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1649)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НЕ ПЛАНУ╢ ЗУПИНЯТИ ОКУПАЦ╤Ю КРИМУ
Пост╕йний представник Укра╖ни при ООН Володимир ╢льченко заявив, що Рос╕я не плану╓ зупиняти...


ПРЕЗИДЕНТ ПРИВ╤ТАВ МУСТАФУ ДЖЕМ╤Л╢ВА ╤З 75-Р╤ЧЧЯМ
Прив╕тання Президент Петро Порошенко оприлюднив на сво╖й стор╕нц╕ у Facebook.


Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон, УПЦ МП: ПОМ╤СНА ЦЕРКВА В УКРА╥Н╤ БУДЕ СТВОРЕНА, ╤ ПРИКРО, ЩО МИ ДОБРОВ╤ЛЬНО ВИВОДИМО СЕБЕ З ЦЬОГО ПРОЦЕСУ
Митрополит В╕нницький ╕ Барський Симеон – ╓диний ╕з 83 учасник╕в Собору УПЦ МП (який...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН ЗАТВЕРДИВ ОНОВЛЕНИЙ ПРОЕКТ РЕЗОЛЮЦ╤╥ ЩОДО ОКУПОВАНОГО КРИМУ
В╕дпов╕дний документ п╕дтримало 67 кра╖н-член╕в ООН, проти - 26, утрималися - 82.


ДЕЩИЦЯ ПРО НАРАДУ ОБС╢: УКРА╥НА НЕ ГОВОРИТИМЕ З «ОФ╤Ц╤ЙНИМИ ПРЕДСТАВНИКАМИ» КРИМУ
Рос╕я використову╓ щор╕чну нараду ОБС╢ у Варшав╕ з огляду виконання зобов’язань...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 02.10.2015
«АГРЕС╤Я РОС╤╥ ПРОТИ УКРА╥НИ — МОРАЛЬНИЙ ТЕСТ ДЛЯ ЦИВ╤Л╤ЗОВАНОГО СВ╤ТУ...»

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА УКРА╥НИ ПЕТРА ПОРОШЕНКА НА ЗАГАЛЬНИХ ДЕБАТАХ 70-╥ СЕС╤╥ ГЕНЕРАЛЬНО╥ АСАМБЛЕ╥ ОРГАН╤ЗАЦ╤╥ ОБ’╢ДНАНИХ НАЦ╤Й

Шановний пане Голово,
шановн╕ колеги, пан╕ та панове!

В╕д ╕мен╕ Укра╖ни я щиро в╕таю вельмишановного пана Могенса Л╕ккетофта ╕з обранням на посаду Голови 70-╖ сес╕╖ Генерально╖ Асамбле╖ ООН. Я бажаю Вам, пане Голово, усп╕х╕в у Ваш╕й д╕яльност╕ в цей важливий ╕сторичний момент.
Наше майбутн╓ значною м╕рою залежатиме в╕д результат╕в нин╕шньо╖ сес╕╖ ╕ наших колективних р╕шень — або ми виберемо шлях миру, безпеки ╕ прав людини, або поринемо в метушню нових г╕бридних во╓н, хаосу ╕ страждань.
Пане Голово! В момент юв╕лею Орган╕зац╕╖ я пишаюсь тим, що говорю в╕д ╕мен╕ одного ╕з член╕в-засновник╕в ООН. Держави, яка в 1945 роц╕ брала активну участь у конференц╕╖ в Сан-Франциско, робила внесок у заснування ООН ╕ заклала основи для ╖╖ д╕яльност╕. Держави, яка додала багато чого у Сан-Франциско ╕ сформувала серце Статуту ООН – Ц╕л╕ та Принципи Орган╕зац╕╖.
На жаль, я також виступаю в╕д ╕мен╕ держави-члена ООН, яка в даний час потерпа╓ в╕д жорстокого приниження основних ц╕лей ╕ принцип╕в Статуту ООН.
Заява про при╓днання Укра╖ни до Орган╕зац╕╖ Об’╓днаних Нац╕й як одного ╕з член╕в-засновник╕в, яка була проголошена на конференц╕╖ в Сан-Франциско, зазначала: «Укра╖на неодноразово була об’╓ктом кривавих навал загарбник╕в, що протягом стол╕ть прагнули захопити ╖╖ територ╕ю...».
Пройшло багато часу з ц╕╓╖ ╕сторично╖ под╕╖, але сьогодн╕ я повинен нагадати, що моя кра╖на стала об’╓ктом зовн╕шньо╖ агрес╕╖.
Цього разу агресором ╓ Рос╕я – наша сус╕дня кра╖на, колишн╕й стратег╕чний партнер, який юридично зобов’язувався поважати суверен╕тет, територ╕альну ц╕л╕сн╕сть ╕ недоторканн╕сть кордон╕в Укра╖ни.
Ця кра╖на була гарантом безпеки Укра╖ни зг╕дно з Будапештським меморандумом, у результат╕ якого наш╕й кра╖н╕ були надан╕ гарант╕╖ безпеки в обм╕н на добров╕льну в╕дмову в╕д третього ядерного арсеналу в св╕т╕. Б╕льш того, ця держава ╓ пост╕йним членом Ради Безпеки ООН, якому доручено п╕дтримувати м╕жнародний мир та безпеку в╕дпов╕дно до Статуту ООН.
У лютому 2014 року Рос╕я провела в╕дкриту ╕ н╕чим не спровоковану агрес╕ю проти нашо╖ держави, окупувавши й анексувавши Крим. В╕дкрито та грубо порушивши м╕жнародне право, Статут ООН та шокувавши всю св╕тову сп╕льноту.
Я глибоко вдячний делегац╕ям б╕льшост╕ держав-член╕в нашо╖ Орган╕зац╕╖, як╕ минулого року п╕дтримали резолюц╕ю Генерально╖ Асамбле╖ ООН п╕д назвою «Територ╕альна ц╕л╕сн╕сть Укра╖ни», що засудила рос╕йську незаконну анекс╕ю Криму.
Шкода, що п╕сля цього ч╕ткого вироку м╕жнародного сп╕втовариства Рос╕я не т╕льки не повернулася в рамки цив╕л╕зованого м╕жнародно-правового поля, а й почала нову бездумну в╕йськову авантюру — на цей раз на Донбас╕.
Незважаючи на те, що Рос╕я дос╕ в╕дмовля╓ться оф╕ц╕йно визнати сво╓ пряме в╕йськове вторгнення, сьогодн╕ нема╓ сумн╕в╕в у тому, що це — агресивна в╕йна проти мо╓╖ кра╖ни.
Для того, щоб ввести в оману м╕жнародну сп╕льноту, рос╕йська влада наказу╓ зн╕мати шеврони сво╖х в╕йськовослужбовц╕в ╕ розп╕знавальн╕ знаки в╕йськово╖ техн╕ки, в╕др╕катись в╕д сво╖х солдат╕в, захоплених на пол╕ бою, цин╕чно використовувати моб╕льн╕ крематор╕╖, щоб усунути сл╕ди сво╖х злочин╕в на укра╖нськ╕й земл╕.
Я хот╕в би п╕дкреслити: це — не громадянська в╕йна ╕ не внутр╕шн╕й конфл╕кт.
Укра╖нськ╕ територ╕╖, окупован╕ Рос╕╓ю в Криму та на Донбас╕, становлять близько 44 тисяч квадратних к╕лометр╕в. М╕льйони укра╖нц╕в опинилися п╕д окупац╕╓ю.
Мета ц╕╓╖ в╕йни – змусити укра╖нський народ в╕дмовитись в╕д свого суверенного вибору щодо побудови в╕льно╖, демократично╖ ╕ процв╕таючо╖ ╓вропейсько╖ держави.
Все це в╕дбува╓ться на тл╕ зрадницько╖ риторики про братн╕ народи, сп╕льну ╕стор╕ю, пов’язан╕ мови та «приречене» сп╕льне майбутн╓.
Насправд╕, ми ма╓мо справу з бажанням повернутися до ╕мперських час╕в ╕з сферами впливу, в╕дчайдушною спробою самоствердитись за рахунок ╕нших.
Рос╕йська агрес╕я проти мо╓╖ кра╖ни трива╓ вже б╕льше 20 м╕сяц╕в через ф╕нансування терорист╕в ╕ найманц╕в ╕ постачання збро╖ та техн╕чного обладнання незаконним збройним формуванням на Донбас╕.
За останн╕ к╕лька дн╕в ми чули примирлив╕ заяви з рос╕йського боку, в яких, зокрема, був заклик до створення антитерористично╖ коал╕ц╕╖ та попередження про небезпеку загравання з терористами.
Гарна ╕стор╕я, але ╖й важко пов╕рити!
Як можна закликати до формування антитерористично╖ коал╕ц╕╖, якщо ви заохочу╓те тероризм прямо перед сво╖ми дверима?
Як ви можете говорити про мир ╕ законн╕сть, якщо ваша пол╕тика — в╕йна за допомогою мар╕онеткових уряд╕в?
Як ви можете говорити про свободу для народ╕в, якщо ви кара╓те свого сус╕да за його виб╕р?
Як ви можете вимагати поваги для вс╕х, якщо ви не поважа╓те н╕кого?
╢вангел╕╓ в╕д ╤оанна вчить нас: «Спочатку було слово». Але яке ╢вангел╕╓ ви нада╓те миру, якщо вс╕ ваш╕ слова брехлив╕?
Повертаючись до ситуац╕╖ на Донбас╕, маю сказати, що ми тут вимушен╕ боротися з до зуб╕в озбро╓ними в╕йськовими частинами Збройних Сил Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Важке озбро╓ння ╕ в╕йськова техн╕ка зосереджен╕ на окупованих територ╕ях Донбасу в таких к╕лькостях, про як╕ арм╕╖ б╕льшост╕ держав-член╕в ООН можуть т╕льки мр╕яти.
Зокрема, це нов╕тн╕ зразки в╕йськово╖ техн╕ки рос╕йського виробництва, як╕ навряд чи, в╕дпов╕дно до в╕домого припущення Президента РФ, можуть бути придбан╕ в будь-якому в╕йськовому магазин╕. Якщо, звичайно, такий оптовий магазин з безкоштовною доставкою не з Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Протягом цього пер╕оду б╕льш н╕ж 8 тисяч укра╖нц╕в, з яких близько 6 тисяч мирних мешканц╕в, загинули в╕д рук терорист╕в ╕ окупант╕в на Донбас╕.
Б╕льше 1,5 м╕льйона жител╕в Донбасу були змушен╕ покинути сво╖ будинки ╕ пере╖хати в ╕нш╕ безпечн╕ рег╕они Укра╖ни.
Я хот╕в би скористатися ц╕╓ю можлив╕стю, щоб висловити свою вдячн╕сть м╕жнародному сп╕втовариству за значн╕ зусилля у наданн╕ необх╕дно╖ допомоги нужденним.
Водночас я закликаю Орган╕зац╕ю Об’╓днаних Нац╕й продовжувати прид╕ляти особливу увагу цьому дуже важливому питанню.
Я хот╕в би звернути вашу увагу, що це не вперше, коли пост╕йний член Ради Безпеки ООН п╕дрива╓ мир ╕ безпеку на рег╕ональному та м╕жнародному р╕внях.
За 24 роки, що минули з часу сумн╕вно╖ процедури передач╕ пост╕йного членства в Рад╕ Безпеки колишнього Радянського Союзу Рос╕йськ╕й Федерац╕╖, це не ╓дина «г╕бридна» в╕йна, яку розв’язала Рос╕я.
Насправд╕, для того, щоб зберегти св╕й вплив у сус╕дн╕х кра╖нах, Рос╕я протягом багатьох десятил╕ть св╕домо створювала навколо себе пояс нестаб╕льност╕. Це — Нагорний Карабах, Придн╕стров’я, Абхаз╕я, П╕вденна Осет╕я, Крим, Донбас. Це — затяжн╕ конфл╕кти, як╕ п╕дтримуються або безпосередньо пов’язан╕ з Рос╕╓ю. Кремль йде дал╕, ╕ цими днями рос╕йськ╕ «зелен╕ чолов╕чки» ступають на сир╕йськ╕ земл╕. Що або хто наступний?
Пане Голово! У кожн╕й демократичн╕й кра╖н╕, якщо хтось вкрав ваше майно, незалежний суд повинен в╕дновити справедлив╕сть для того, щоб захистити права ╕ покарати порушника.
Тим не менш, ми повинн╕ визнати, що в ХХ╤ стол╕тт╕ наш╕й Орган╕зац╕╖ браку╓ ефективних ╕нструмент╕в, щоб притягнути кра╖ну-агресора, яка вкрала територ╕ю ╕ншо╖ суверенно╖ держави, до в╕дпов╕дальност╕.
Це правда, що 70 рок╕в тому творц╕ Статуту ООН передбачали механ╕зм санкц╕й Ради Безпеки ООН як один ╕з стримуючих ╕нструмент╕в, що застосовуються у в╕дпов╕дь на д╕╖ порушник╕в миру й акти агрес╕╖.
Тим не менш, вони не могли нав╕ть уявити соб╕, що цей ╕нструмент буде необх╕дно використовувати проти держави-агресора, яка ╓ пост╕йним членом Ради Безпеки ООН.
З початку агрес╕╖ Рос╕я використовувала право вето дв╕ч╕ п╕д час розгляду укра╖нського питання Радою Безпеки ООН.
Спочатку Рос╕я заблокувала проект резолюц╕╖, яка засуджу╓ «фейковий референдум» щодо анекс╕╖ Криму в березн╕ 2014 року.
Вдруге Рос╕я наклала ганебне вето на проект резолюц╕╖ про створення М╕жнародного трибуналу для розсл╕дування ╕ притягнення до в╕дпов╕дальност╕ вс╕х винних у збитт╕ малайз╕йського л╕така MH17.
Наклавши це ганебне вето на проект резолюц╕╖, Рос╕я ч╕тко продемонструвала всьому св╕ту свою зневагу щодо встановлення ╕стини. Не т╕льки ╕стини про винних у цьому теракт╕ ╕ зброю, з яко╖ збили цей л╕так. Найб╕льш важливою ╓ ╕стина про тих, хто орган╕зував цей злочин ╕ з яко╖ кра╖ни згадана зброя була привезена.
Я вважаю, що кожен у цьому зал╕ добре розум╕╓ реальн╕ мотиви вето Рос╕╖ щодо трибуналу по MH17.
Б╕льше того, створення м╕жнародно╖ миротворчо╖ операц╕╖, яка могла б привести до стаб╕л╕зац╕╖ ситуац╕╖ в Укра╖н╕ ╕ зупинити кровопролиття, також блоку╓ться через потенц╕йну загрозу вето Рос╕╖.
Зловживання правом вето, його використання як «л╕ценз╕╖ на вбивство» ╓ неприйнятним.
Колективний голос нашо╖ Орган╕зац╕╖ повинен бути ч╕тким. Укра╖на виступа╓ за поступове обмеження права вето з наступним його скасуванням.
Сила вето не ма╓ стати актом благодат╕ ╕ помилуванням за злочин, що може бути використаний у будь-який час ╕ «витягнутий з рукава» для того, щоб уникнути справедливого покарання.
У цьому контекст╕ я в╕таю ╕н╕ц╕ативу мого французького колеги президента Олланда, яка була п╕дтримана Президентом Мексики Пенья Нь╓то, щодо Пол╕тично╖ декларац╕╖ утримання в╕д права вето пост╕йних член╕в РБ у випадках масових убивств.
Основна увага ма╓ бути прид╕лена модерн╕зац╕╖ Ради Безпеки ООН, у тому числ╕ розширенню складу та вдосконаленню метод╕в ╖╖ роботи.
Склад членства в РБ ООН ма╓ в╕дображати реал╕╖ ХХ╤ стол╕ття, представляючи б╕льшу к╕льк╕сть кра╖н Африки, Аз╕╖ та Латинсько╖ Америки.
Додаткове м╕сце непост╕йного члена в Рад╕ ма╓ бути надано Груп╕ сх╕дно╓вропейських кра╖н – ╖хня к╕льк╕сть зб╕льшилась в два рази протягом останн╕х двох десятил╕ть.
Укра╖на також вважа╓ пол╕пшення миротворчо╖ арх╕тектури Орган╕зац╕╖ важливим елементом реформи ООН.
Я пишаюся тим, що Укра╖на ма╓ м╕жнародну репутац╕ю активного ╕ в╕дданого сп╕вучасника миротворчих операц╕й ООН.
Незважаючи на зовн╕шн╕ виклики, ми залиша╓мося над╕йним партнером Орган╕зац╕╖ у ц╕й благородн╕й справ╕.
Внесок Укра╖ни у п╕дтримання м╕жнародного миру ╕ безпеки да╓ нам моральн╕ п╕дстави розраховувати на таку саму п╕дтримку ╕ допомогу з боку Орган╕зац╕╖ в момент житт╓во важливого значення для нас.
Спец╕альна миротворча операц╕я п╕д ег╕дою ООН може стати дуже корисним ╕нструментом для сприяння зд╕йсненню М╕нських угод.
Укра╖на прагне сл╕дувати букв╕ ╕ духу М╕нських угод. Ми вимага╓мо такого ж п╕дходу в╕д ╕нших п╕дписант╕в, як╕ останн╕м часом вдалися до мови шантажу.
В ╕ншому випадку, нема╓ жодно╖ альтернативи санкц╕ям ╕ нав╕ть ╖хньому зм╕цненню. Як ╕ нема╓ альтернативи мирному врегулюванню криз.
Повний доступ спостер╕гач╕в ОБС╢ до вс╕х окупованих територ╕й, виведення ╕ноземних в╕йськ, в╕йськово╖ техн╕ки, а також найманц╕в з територ╕╖ Укра╖ни, в╕дновлення повного контролю Укра╖ни над державним кордоном з Рос╕╓ю мають бути забезпечен╕.
Свобода, мир, повага до суверен╕тету ╕ територ╕ально╖ ц╕л╕сност╕ — Укра╖на не вимага╓ б╕льшого. Тим не менш, Укра╖на не задовольниться меншим.
Пане Голово!
На жаль, не з╕ сво╓╖ вол╕ Укра╖на сьогодн╕ ╓ одн╕╓ю ╕з зон боротьби з терористичною загрозою.
Ми р╕шуче засуджу╓мо тероризм у вс╕х його формах ╕ проявах. Д╕яльн╕сть ╤Д╤Л, Аль-Ка╖ди, Боко Харам, Аш-Шабаб тощо ╓ глобальною проблемою. ╢диний можливий спос╕б ╖╖ вир╕шення — об’╓днатись у сп╕льн╕й ╕ нескомпрометован╕й боротьб╕ з цим злом.
М╕жнародний тероризм виявився гнучк╕шим за пол╕тичну волю держав ╕ сьогодн╕ в╕н прийняв нов╕ г╕бридн╕ форми. Державн╕ та недержавн╕ суб’╓кти стали нерозривно пов’язан╕. Боротьба за сво╖ права п╕дм╕ня╓ться безжальним терором.
Ми переконан╕, що необх╕дн╕сть всеосяжного м╕жнародного документа, здатного протид╕яти цьому жахливому явищу, ╓ не т╕льки актуальною, а й давно назр╕лою.
З ц╕╓╖ причини завершення п╕дготовчо╖ роботи щодо проекту Конвенц╕╖ ООН про попередження тероризму та боротьби з ним повинно стати одним з головних пр╕оритет╕в 70-╖ сес╕╖.
Особлива роль у боротьб╕ з м╕жнародним тероризмом ма╓ бути надана найб╕льш авторитетним юридичним ╕нституц╕ям – М╕жнародному суду та М╕жнародному крим╕нальному суду.
Ун╕версальна юрисдикц╕я цих ╕нституц╕й ╓ ключовим елементом подолання безкарност╕ фактичних порушник╕в, а також ╖хн╕х покровител╕в — режим╕в, чия нац╕ональна пол╕тика стала масовим виробництвом терору.
Я твердо в╕рю, що одним з найважлив╕ших аспект╕в боротьби з тероризмом ╓ збереження й обм╕н пам’яттю за жертвами.
У цьому контекст╕ я пропоную, щоб 70-та сес╕я Генерально╖ Асамбле╖ розглянула питання про запровадження М╕жнародного дня пам’ят╕ жертв терористичних акт╕в.
Пане Голово!
Почуття приниження, ╕гнорування вол╕ народу ╕ порушення основних прав змусило укра╖нц╕в вийти на вулиц╕ в 2013 роц╕ ╕ почати Революц╕ю г╕дност╕.
Укра╖на заплатила ╕ продовжу╓ платити надзвичайно високу ц╕ну за свою свободу ╕ право жити у в╕льн╕й кра╖н╕ — ц╕ну людського життя.
Саме тому ╕нтереси кожно╖ окремо╖ людини ╕ захист прав людей заклали фундамент для мо╓╖ програми великомасштабних реформ, запущено╖ р╕к тому.
Вперше за 24 роки незалежност╕ Укра╖на прийняла Нац╕ональну стратег╕ю з прав людини. Вона врахувала найкращ╕ м╕жнародн╕ практики з прав людини, в тому числ╕ стратег╕чн╕ рамки ╢С з прав людини та демократ╕╖.
Рос╕йська агрес╕я загострила проблему забезпечення прав людини в Криму та деяких районах Донецько╖ та Лугансько╖ областей.
Пров╕дн╕ м╕жнародн╕ правозахисн╕ орган╕зац╕╖ попереджають св╕т про радикальне пог╕ршення ситуац╕╖ з правами людини, що безпосередньо стосу╓ться укра╖нц╕в ╕ кримських татар в окупованому Криму.
Я маю на уваз╕ практику, яку використову╓ окупац╕йна влада Криму, щоб силою змусити людей прийняти громадянство Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, систематичн╕ пересл╕дування, арешти, викрадення ╕ вбивства проукра╖нських жител╕в п╕вострова, а також майже повну л╕кв╕дац╕ю незалежних ЗМ╤.
Укра╖на п╕дтверджу╓ свою прихильн╕сть Декларац╕╖ ООН про права кор╕нних народ╕в.
Вс╕ма законними засобами ми будемо продовжувати захищати права кримських татар — кор╕нного народу Укра╖ни, й укра╖нц╕в, як╕ страждають в╕д репресивно╖ пол╕тики окупац╕йно╖ влади на Кримському п╕востров╕.
Я вважаю, що проблема кричущих порушень прав людини в Криму заслугову╓ окремого розгляду в рамках Генерально╖ Асамбле╖ ООН. Я спод╕ваюся, що р╕шення розглянути це питання буде прийнято в ход╕ поточно╖ сес╕╖.
Я також в╕дчуваю себе зобов’язаним згадати ╕мена Над╕╖ Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка ╕ багатьох ╕нших укра╖нц╕в, пол╕тичних в’язн╕в рос╕йського режиму, незаконно затриманих ╕ засуджених. Наприклад, Олег Сенцов, шанований режисер, був засуджений до 20 рок╕в позбавлення вол╕ лише за те, що в╕н був патр╕отом Укра╖ни.
Я закликаю ООН та ╖╖ держав-член╕в почати всесв╕тню кампан╕ю чинення тиску на рос╕йську владу для того, щоб негайно зв╕льнити вс╕х укра╖нських громадян, яких вони тримають у заручниках.
Ми зможемо досягти нашо╖ мети, т╕льки якщо наш╕ д╕╖ будуть глобальними.
Укра╖на найб╕льше потребу╓ сол╕дарност╕ та допомоги, яка насправд╕ ╓ потужним ╕нструментом проти несправедливост╕.
Я впевнений, що ми переможемо, тому що ╕стина на нашому боц╕. Але ми зробимо це набагато швидше, якщо будемо в╕дчувати п╕дтримку ╕ сол╕дарн╕сть усього м╕жнародного сп╕втовариства.
Триваюча г╕бридна в╕йна Рос╕╖ проти Укра╖ни показала, що м╕жнародне сп╕втовариство стика╓ться з ще одн╕╓ю проблемою, яка вимага╓ консол╕дац╕╖ наших зусиль.
Повномасштабна ╕нформац╕йна в╕йна ╕ пропагандистська кампан╕я стали особливо руйн╕вною формою нев╕йськово╖ агрес╕╖.
Фейков╕ новини, в╕дверта брехня, що поширю╓ться для виправдання агрес╕╖, пропаганда нетерпимост╕ та насильства ╓ явищами такого ж д╕апазону, що п╕дривають принципи свободи висловлення думок й отруюють людську душу ╕ розум.
Саме тому завдання зм╕цнення рол╕ ╕нформац╕╖ у п╕дтриманн╕ миру та безпеки ╓ важливим, як н╕коли.
Я звертаюся до Генерально╖ Асамбле╖ з проханням р╕шуче засудити ц╕ ганебн╕ явища та обговорити способи протид╕╖ ╖м.
Пане Голово!
Незважаючи на вищевказан╕ зовн╕шн╕ виклики, Укра╖на повн╕стю в╕ддана реал╕зац╕╖ ц╕лей сталого розвитку.
Ми готов╕ розд╕лити сп╕льну в╕дпов╕дальн╕сть за вир╕шення конкретних нагальних проблем ╕ пр╕оритет╕в найуразлив╕ших груп кра╖н, таких, як мал╕ остр╕вн╕ держави.
Укра╖на, як член Групи «Друз╕в кл╕мату», спод╕ва╓ться досягти консенсусу щодо всесв╕тньо╖ угоди в сфер╕ зм╕ни кл╕мату якнайскор╕ше.
Ми спод╕ва╓мося, що цей результат буде досягнутий державами-членами ООН в грудн╕ цього року в Париж╕. Ми ма╓мо розум╕ти, що ц╕на цього питання — безпека майбутн╕х покол╕нь ╕ сталого розвитку людства.
Шлях до реал╕зац╕╖ ц╕лей сталого розвитку не буде усп╕шним без подолання та запоб╕гання насл╕дк╕в еколог╕чних ╕ техногенних катастроф.
У результат╕ рос╕йсько╖ агрес╕╖ Укра╖на стика╓ться з ще одн╕╓ю проблемою — захистом довк╕лля на Донбас╕.
Безв╕дпов╕дальне ╕ злочинне затоплення шахт терористами призвело до отру╓ння питно╖ води, ╜рунту, флори ╕ фауни рег╕ону; атмосфера забрудню╓ться через вибухи й обстр╕ли чутливо╖ виробничо╖ ╕нфраструктури.
Насправд╕, ми можемо говорити про ризик еколог╕чно╖ катастрофи.
Я переконаний, що питання охорони навколишнього середовища в умовах конфл╕кту вимага╓ особливо╖ уваги Асамбле╖ ООН з навколишнього середовища.
Говорячи про технолог╕чн╕ катастрофи, я не можу не згадати одну з найжахлив╕ших з них. Наступного року ми в╕дзначатимемо сумну р╕чницю — 30 рок╕в з дня трагед╕╖ на Чорнобильськ╕й АЕС. Я хот╕в би попросити Вас, пане Голово, провести спец╕альне зас╕дання Генерально╖ Асамбле╖, присвячене тридцят╕й р╕чниц╕ Чорнобильсько╖ катастрофи у кв╕тн╕ 2016 року.
Пане Голово!
У зверненн╕ мо╓╖ кра╖ни з приводу вступу в ООН, на яку я сьогодн╕ посилався дек╕лька раз╕в, було зазначено: «Завдяки сво╖м величезним людським та матер╕альним ресурсам, Укра╖на зможе зробити значний внесок у п╕дтримання миру та глобально╖ безпеки».
Так само, як ╕ с╕мдесят рок╕в тому, я п╕дтверджую непохитне зобов’язання Укра╖ни ╕ дал╕ вживати максимум зусиль, щоб «позбавити прийдешн╕ покол╕ння в╕д лиха в╕йни», закр╕плене в Статут╕ ООН.
Досягнення ц╕╓╖ благородно╖ мети буде нар╕жним каменем непост╕йного членства Укра╖ни в Рад╕ Безпеки ООН на пер╕од 2016-2017 рр.
У ц╕й якост╕ Укра╖на залишиться над╕йним ╕ посл╕довним партнером, що керу╓ться не власним, а глобальним порядком денним, ╕ наполегливо дотриму╓ться духу ╕ букви Статуту.
Я твердо переконаний, що Орган╕зац╕я з г╕дн╕стю пройде вкрай складн╕ випробування ╕ посилить свою роль гаранта св╕тового порядку, миру ╕ процв╕тання.
Нехай Господь допоможе нам.
Дякую за увагу.

29 вересня 2015 року, Нью-Йорк

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2015 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15960

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков