Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3197)
З потоку життя (6418)
Душі криниця (3506)
Українці мої... (1465)
Резонанс (1503)
Урок української (988)
"Білі плями" історії (1672)
Крим - наш дім (532)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЩОДЕННИК З ДВОХ ВО╢Н
Нещодавно в м╕ст╕ Житомир╕ вийшла друком книга Миколи Н╕кола╓ва «Щоденник непрофес╕йного...


У РОС╤╥ ВИСУНУЛИ ОСТАТОЧН╤ ЗВИНУВАЧЕННЯ ВС╤М 24 В╤ЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМ МОРЯКАМ
Про це в Facebook пов╕домив координатор групи адвокат╕в в╕йськовополонених моряк╕в Микола Полозов.


У КРИМУ КАРАЮТЬ ЗА «ЗЛОВЖИВАННЯ СВОБОДОЮ СЛОВА»
за згадку ряду орган╕зац╕й без прим╕тки про те, що вони заборонен╕ в Рос╕╖, проте вживання мови...


СПЛИВ ТЕРМ╤Н ЗАБОРОНИ ЧУБАРОВУ НА В'╥ЗД ДО КРИМУ
Однак за цей час окупанти заочно "засудили" його до арешту за як╕сь "злочини" проти основ...


ПРЕЗЕНТОВАНО РЕЗУЛЬТАТИ СОЦ╤ОЛОГ╤ЧНИХ ДОСЛ╤ДЖЕНЬ ЩОДО СТАВЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОСТ╤ ДО ВСТУПУ УКРА╥НИ ДО ╢С ╤ НАТО
Сьогодн╕ за вступ Укра╖ни до НАТО проголосувало б 62 % укра╖нц╕в, 21% - проти.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2015 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 25.09.2015
СПРАВА МОС╤ЙЧУКА.КОЛИ СУДИ Л╤НЧА ВОЮЮТЬ М╤Ж СОБОЮ

Обличчя влади

«ЦЕ — СУД Л╤НЧА», — прор╕к Ляшко, коли ВР дала згоду на зняття з Мос╕йчука недоторканност╕. Сказав в╕н це без особливо╖ радост╕. Хоча, здавалося б, сама ╕дея самосуду л╕деру радикал╕в не чужа. Останн╕ п╕втора року в╕н не раз демонстрував себе посл╕довником американського полковника ╕ судд╕ Чарльза Л╕нча (вт╕м, ╕сну╓ безл╕ч верс╕й того, хто з Л╕нч╕в дав сво╓ ╕м’я одному з прадавн╕х способ╕в крим╕нального пересл╕дування).
Пам’ята╓те численн╕ в╕део: Ляшко виводить на чисту воду ворога Майдану або Ляшко особисто люстру╓ корумпованого чиновника, Ляшко допиту╓ полоненого ним же сепаратиста. А ще ран╕ше — Ляшко, який об╕ця╓ суд Л╕нча н╕жинському ман╕яку.
Виглядало розк╕шно, п╕плу подобалося. А ще — вила як знаряддя народно╖ в╕дплати. Сп╕льними зусиллями Тягнибока, Ляшка й Яроша ставлення укра╖нц╕в до самосуду значно потепл╕шало. Половина опитаних Центром Разумкова готов╕ його виправдати у певних випадках, а 12% вважають його ╓дино можливим способом зд╕йснення правосуддя. Додамо до цього дов╕ру, яка впала до уявно╖ величини (стараннями все тих же Тягнибока, Яроша та Ляшка), до влади, а особливо до депутат╕в. ╤ можна бути упевненим: народ схвалить будь-яку найб╕льш незаконну розправу влади над представниками т╕╓╖ ж само╖ влади. Йому — що «см╕тт╓ва люстрац╕я», що дзв╕н наручник╕в на зас╕данн╕ уряду, що спецназ у зал╕ ВР — однаково. Головне: ╓ видовище, чистий адренал╕н.

Мос╕йчук майже р╕к с╕яв розумне, добре, в╕чне, доводячи, що при влад╕ сам╕ лише шахра╖ ╕ покидьки. Пос╕яне ним дало щедр╕ сходи. Чому ж п╕сля голосування у ВР головний радикал не взявся за вила, а взявся рутинним чином оскаржити р╕шення парламенту в суд╕? В тому самому — продажному ╕ боязкому, по саму зав’язку набитому креатурами Януковича? Чому? А тому, що суд Л╕нча хороший, коли Л╕нч — ти сам. ╤нша справа, коли л╕нчують тебе. Та половина укра╖нц╕в, яка схвалю╓ самосуд, не до к╕нця розум╕╓, що йдеться не про суд народу.
Насправд╕, суд Л╕нча — це продовження древнього, звича╓вого «кулачного права», суд озбро╓ного над беззбройним, сильного над слабким, вчинений владою над тим, у кого влади нема╓. Тут не вим╕рюватимемо ступ╕нь провини Мос╕йчука, як ╕ градус його особистого патр╕отизму. Визначати, що переважить, — справа Фем╕ди, у не╖ ╕ ваги п╕д рукою. ╤нша справа, чи порушила Рада закон, даючи добро на запит Шок╕на? Так, порушила. Питання розглядали всупереч регламенту. Не обговорили на проф╕льному ком╕тет╕, не дали слово «винуватцю торжества» тощо. А регламент — це закон. Але, з ╕ншого боку, ми ж добре пам’ята╓мо, як найпрогресивн╕ш╕ з депутат╕в безл╕ч раз╕в повторювали, що принципи власно╖ роботи встановили сам╕ депутати, вони ж мають право ╖х ╕ зм╕нювати. Що все, врешт╕-решт, вир╕шу╓ться у сес╕йн╕й зал╕. ╤ вир╕шилося. ╤ н╕хто з нардеп╕в не виступив проти спрощено╖ процедури голосування. А «спрощена процедура», якщо йдеться про правосуддя, — це ╕ ╓ суд Л╕нча. ╤ якщо в╕рна верс╕я про полковника Л╕нча, який взяв на себе в╕дпов╕дальн╕сть у непрост╕ роки нац╕онально-визвольно╖ в╕йни судити ворог╕в американського народу, то в╕н д╕йсно полегшив зд╕йснення правосуддя.
Йдеться лише про радикальний метод «п╕дтримки громадського порядку в умовах сусп╕льно-пол╕тично╖ нестаб╕льност╕» (так характеризу╓ться суд Л╕нча в одному з юридичних словник╕в).
За прискореною процедурою д╕яли правосеки-гранатометники у Мукачевому, вбивц╕ Бузини ╕ Калашникова ╕, ц╕лком можливо, багато добровольц╕в у зон╕ АТО, вир╕шуючи нагальн╕ питання правосуддя на власний розсуд. ╤ х╕ба не п╕дтримують так╕ д╕╖ багато з нас? «Якби тод╕, на Майдан╕, ми дотримувалися ус╕х вимог закону, х╕ба перемогли б Януковича?» — резонно запитують приб╕чники революц╕йно╖ доц╕льност╕.
З м╕ркувань доц╕льност╕ без зайвих розмов був узятий п╕д варту ╕ Мос╕йчук. Не зроби цього прокуратура — ляшк╕вц╕ влаштували б у сес╕йному зал╕ знатну б╕йку. На рад╕сть майбутньому електорату. А може, ╕ «димовуху» кинули б. Чи ще щось г╕рше. Ось шок╕нц╕ ╕ «скоротили процедуру». Чому не заперечували депутати? Це — окреме питання. Можливо, ╖х обурили розц╕нки за депутатськ╕ послуги, назван╕ у в╕деозаписах прокуратури людиною, схожою на Мос╕йчука. Можливо, вразило розкадровування теракту на площ╕ Конституц╕╖, надане Аваковим. Можливо, злякалися насл╕дк╕в суду «революц╕йн╕й доц╕льност╕» у трактуванн╕ «Свободи», Радикально╖ парт╕╖, «Правого сектора»? ╤ вир╕шили на «╖хн╕й суд Л╕нча» в╕дпов╕сти «сво╖м»?
Але ╓ головне запитання. ╤ його ставлять ус╕, хто не згоден ╕з затриманням Мос╕йчука. Воно таке: чому под╕бну посп╕шн╕сть не проявили в╕дносно Клю╓ва, якого Генпрокуратура ще ран╕ше пропонувала позбавити ╕мун╕тету? З ним тягнули так довго, що наш герой просто не мав можливост╕ не втекти.
Чи не було тут змови? Була. Будь-який закон — це свого роду змова. Змова ел╕т. Чи як сказав класик: «Закон — це всього лише ╕нструмент правлячого класу для забезпечення зручного йому порядку в сусп╕льств╕».
У нашому сусп╕льств╕ дос╕ бал править закон, що охороня╓ багатих, а в╕рн╕ше, дуже багатих людей. Для них злочин проти особи (головним чином ╖хньо╖ дорогоц╕нно╖ особи) — провинн╕сть набагато серйозн╕ша, н╕ж чи╖сь економ╕чн╕ мухлювання в╕дносно держави.
Мало того, за м╕рками ол╕гарх╕чно╖ правово╖ системи розбазарювання державного багатства — це ╕ не злочин зовс╕м, а так, спортивн╕ змагання, екстрим, пов’язаний з ризиком. Точно так, як ╕ для приб╕чник╕в Ляшка, Яроша ╕ Тягнибока, — вважа╓ться не злочином, а виключно геройством розстр╕л парочки сепаратист╕в або «продажних мусор╕в».
Брати Клю╓ви, Юр╕й Бойко та ╕нш╕ — давно вже не хлопчики, й у бандитськ╕ розпальц╕вки зак╕нчили грати ще у середин╕ 90-х. Тод╕ суперечки м╕ж ними вир╕шувалися теж у рамках «доц╕льност╕», т╕льки не революц╕йно╖, а доц╕льност╕ «переходу до ринково╖ економ╕ки». «Л╕нчували» одне одного з гранатомет╕в (як Савлохова), висаджували в пов╕тря на стад╕он╕ (як Ахатя Браг╕на), вбивали в аеропорту (як ╢вгена Щербаня).
Доц╕льн╕сть розписувалася найкривав╕шими барвами, поки у в╕це-сп╕кери ВР, а пот╕м в АП не прийшов В╕ктор Медведчук. Саме в╕н запропонував Кучм╕, а той реал╕зував проект сво╓р╕дного «круглого столу» м╕ж ол╕гархами, бандитами ╕ владою.
Мета його була простою — закласти злод╕йськ╕ поняття у в╕тчизняне законодавство ╕ намагатися надал╕ вести суперечки у рамках цих ол╕гарх╕чних закон╕в. Братик╕в з автоматами зм╕нила арм╕я адвокат╕в, юрисконсульт╕в, ручних судд╕в та прокурор╕в, поставлених за квотами клан╕в. Кожне велике розкрадання бюджету дуже грамотно обставляли юридично, кожен в╕джим, в╕дкат ╕ розпил отримував свою законну п╕дставу.
╤ вибудовували юридичний захист на майбутн╓ Клю╓ви з Бойком зовс╕м не в передчутт╕ Майдану. Вони в нього не в╕рили. Це потр╕бно було на випадок зм╕ни клан╕в у влад╕ ╕ спроб по-новому перед╕лити власн╕сть, потоки ╕ вплив.
Ось чому вс╕х ╖х так важко вивести на чисту воду. Все наше законодавство, вся судова система, вся прокуратура 20 рок╕в заточувалася на те, щоб збер╕гати спок╕й ол╕гарх╕в. В таких умовах Клю╓ва просто не могли затримати у зал╕ ВР. Як не можуть затримати ╕ Бойка — нема за що! Ус╕ знають про його вишки, та близький л╕коть, а не вкусиш! Юристи у л╕дера Опоблоку сильн╕ш╕, н╕ж у новонародженого укра╖нського сусп╕льства, а прокурори не дуже стараються: ослаб╕ють ол╕гархи — приберуть ╕ ╖х.
У нин╕шн╕й ситуац╕╖ Клю╓ва в зал╕ суду могли т╕льки застрелити. ╤ велика частина сусп╕льства, боюся, поставилася б до цього прихильно.
Др╕бн╕ корупц╕онери, злодюжки, рекетири та ╕нша п╕на, збита хвилею революц╕╖, вир╕шила, що ол╕гарх╕чна правова система вже рухнула. ╤ автоматний р╕жок зайняв м╕сце букви закону. А отже, в умовах в╕йни можна, незважаючи на поставлених ол╕гархатом судд╕в ╕ прокурор╕в, в╕джимати, пиляти ╕ грабувати.
Але це — шлях до розвалу держави. ╤ оск╕льки ╓диний, хто може йому протистояти, — це стара, противна ол╕гарх╕чна правова система, до не╖ ╕ звернулися по допомогу влада ╕ нав╕ть — так — сусп╕льство!
Радикал╕в почали пресувати. ╤ на правовому фронт╕ у метод╕в Сашка Б╕лого нема╓ жодних шанс╕в. ╢диний для його посл╕довник╕в вих╕д — усе зруйнувати ╕ поставити основним завданням той самий, ситуативно не вподобаний Ляшку суд Л╕нча, суд натовпу, що направля╓ться тими, у кого ╓ сила ╕ грош╕. Приклади з нашого життя ви назвете сам╕.
По сут╕, в кра╖н╕ йде в╕йна не на життя, а на смерть м╕ж двома силами: юридичним ╕нструментар╕╓м, що залишився в╕д колишнього правлячого класу, й озбро╓ними марг╕налами, що спов╕дують революц╕йний самосуд. ╤ перше, ╕ друге — зло. Як же бути нам, тим, хто не бажа╓ н╕ того, н╕ ╕ншого?
Згадати, хто виходив на ╢вромайдан ╕ нав╕що.
Р╕ч у т╕м, що н╕ один, н╕ другий з названих соц╕альних шар╕в до Революц╕╖ г╕дност╕ не ма╓ жодного в╕дношення. Ол╕гархат ╖й активно чинив оп╕р, марг╕нали в якийсь час зам╕сть сили, спочатку створено╖ для захисту Майдану, ос╕длали його ╕ зараз намагаються побудувати на розчищеному м╕сц╕ щось схоже на в╕йськовий феодал╕зм або в╕йськовий же комун╕зм.
Силою, що почала ╢вромайдан, була його руш╕╓м, натхненником ╕ що вже де-факто перебира╓ на себе визначення вектора руху кра╖ни, став абсолютно новий клас. Г╕рко, але влучно в╕н названий «класом безроб╕тних ╕нтелектуал╕в».
╤сторик ╕ ф╕лософ Ярослав Грицак визначив його як соц╕альну страту людей, як╕ в╕дчувають себе середн╕м класом, але живуть як пролетар╕. Революц╕ю вони почали для розширення сво╓╖ територ╕╖, побудови необх╕дних ╖м систем соц╕ального л╕фтингу, для реал╕зац╕╖ себе в ╓вропейському цив╕л╕зац╕йному простор╕. Для усього цього креативному класу потр╕бна абсолютно нова правова система, нов╕ суди, прокуратура, пол╕ц╕я. Вони ╕ покликан╕ стати ╕нструментар╕╓м правл╕ння цього класу в Укра╖н╕.
Якою ця система ма╓ бути? Це довга розмова, залишимо ╖╖ фах╕вцям. Але авторам зда╓ться, що у жодн╕й ╕з запропонованих реформаторських концепц╕й, присвячених правосуддю, н╕чого под╕бного не передбачено.
Новий суд не може бути спадко╓мцем (нав╕ть з переатестац╕╓ю кадр╕в ╕ масою поправок у законах) сьогодн╕шньо╖ ол╕гарх╕чно╖ правово╖ системи, заточено╖ на те, що юридично ма╓ рац╕ю той, у кого б╕льше грошей. Але й ╕дейна основа суду польових командир╕в: сво╖м — усе, ворогам — закон, креативному класу не п╕дходить.
Креативний клас, що зробив революц╕ю, характеризу╓ться к╕лькома якостями. Це — усв╕домлення високо╖ ц╕нност╕ людсько╖ особистост╕ як двигуна ╕стор╕╖. Це — об’╓днання не за етн╕чними, мовними принципами або р╕вням достатку, а за сп╕льним розум╕нням майбутнього, сприйняттям життя сусп╕льства (за Шпенглером) не як що «в╕дбулося», а як що «зд╕йсню╓ться». Це — ╕снування ╕ сп╕лкування в широк╕й систем╕ горизонтальних зв’язк╕в, де, як у ФБ, ус╕ р╕вн╕ — ╕ м╕н╕стр, ╕ студент-першокурсник.
За сво╖м образом ╕ подобою цей клас ╕ повинен побудувати суди, поставити туди суддями представник╕в свого класу. Це зн╕ме ореол святост╕ з судових р╕шень, це в╕дкине розум╕ння закону як ╕стини, дано╖ кимось зверху, залишить йому лише роль зведення правил для зручност╕ життя ╕ самореал╕зац╕╖ людини.
Раз ╕ назавжди ма╓ бути похована теза, що закон ╕ моральн╕сть — це р╕зн╕ реч╕: так, моральн╕сть ширша за закон, але закон не може виходити за рамки моральност╕.
Так само, як ╕ наша нова пол╕ц╕я, нов╕ судд╕ не повинн╕ нести в╕дчуття загрози. В них не повинн╕ бачити караючу правицю, а лише захисник╕в ╕ друз╕в, до яких законослухняний громадянин може звернутися по допомогу. Судд╕ повинн╕ стати контактними, простими, р╕вними нам, тими, в чию справедлив╕сть ми беззастережно в╕ритимемо.
З чого почати? Як ╕ в пол╕ц╕╖, з експерименту. Створити один маленький (за к╕льк╕стю судд╕в) ╕ важливий (за ступенем в╕дпов╕дальност╕) спец╕ал╕зований суд. ╤ надати цьому суду виняткове право судити судд╕в. Тих, хто прокрався, хто ухвалив св╕домо несправедлив╕ вироки, кого схопили за руку НАБ ╕ СБУ, кого вимага╓ притягнути до в╕дпов╕дальност╕ громадськ╕сть.
До суду цього повинн╕ прийти люди, як╕ жодного дня до того не працювали в ╕снуюч╕й систем╕ правосуддя, обран╕ по вже в╕длагоджен╕й систем╕ громадських кадрових ком╕с╕й.
Н╕ в ╖хн╕й п╕дб╕р, н╕ в просування по служб╕, н╕ в дисципл╕нарн╕ провадження ╕снуючий судовий клан не повинен мати ан╕ найменшо╖ можливост╕ втручатися. Усе т╕льки за спец╕альною процедурою.
Нов╕ судд╕ мають бути молодими ╕ по-хорошому жорстокими до сво╖х колег, як╕ порушили присягу. Р╕шення суду ма╓ бути остаточним ╕ не п╕длягати оскарженню н╕ким, за винятком ╓вропейських ╕нстанц╕й. Приблизно, на наш дилетантський погляд, так.
╤ з цього почати побудову ново╖ судово╖ системи в кра╖н╕. Тому, хто зможе просунути цю ╕дею, протиставивши ╖╖ двом судам Л╕нча, що ведуть смертельну в╕йну в кра╖н╕, треба буде встановити пам’ятник. Ми нав╕ть згодн╕ на те, щоб назвати новий суд ╕м’ям його засновника. Нехай це буде суд Шишк╕на. Чи суд Саакашв╕л╕. Або нав╕ть — суд Ляшка, якщо небо впаде до наших н╕г, ╕ в╕н на таке сподобиться. Заради Бога!

╢вген ЯКУНОВ,
В╕ктор М╤ШКОВСЬКИЙ
(«Укр╕нформ»)
м. Ки╖в


Народний депутат в╕д Радикально╖ парт╕╖ ╤гор Мос╕йчук, заарештований судом до 15 листопада, вимага╓ особисто╖ зустр╕ч╕ з генеральним прокурором В╕ктором Шок╕ним. Про це в╕н заявив п╕д час допиту в ╕золятор╕ СБУ, пов╕домила його адвокат Оксана Мельник.
«Допит в╕дбувався в ╕золятор╕ СБУ. Я була присутня. Його допитували як п╕дозрювану особу, але ╤гор Мос╕йчук висунув вимогу як народний депутат, що в╕н хоче особисто побачитись з генеральним прокурором, ╕ вже п╕сля цього в╕н буде давати будь-як╕ пояснення щодо т╕╓╖ п╕дозри, яка йому висува╓ться», — по╕нформувала Мельник.
Вона також зазначила, що сторон╕ захисту ще не вдалось ознайомитись з матер╕алами ус╕х справ по Мос╕йчуку.
Мельник також розпов╕ла, що Мос╕йчук на сьогодн╕ лише п’╓ воду ╕ плану╓ припинити голодування лише п╕сля зустр╕ч╕ з Шок╕ним. Адвокат зазначила, що будь-яких в╕дхилень у стан╕ його здоров’я вона не побачила. «В╕н також сам п╕дтвердив, що почува╓ себе нормально», — сказала вона.
Як пов╕домляв УН╤АН, 17 вересня Верховна Рада за поданням Генпрокуратури дала згоду на притягнення до крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕, затримання та арешт Мос╕йчука.
На зас╕данн╕ ВР було продемонстровано в╕део за участ╕ н╕бито Мос╕йчука, зняте прихованою камерою. На в╕део йшлося про можлив╕сть вир╕шення б╕знесових питань за грош╕.
Через деякий час його затримали в буд╕вл╕ ВР. За ╕нформац╕╓ю Генпрокуратури, Мос╕йчук п╕дозрю╓ться у вчиненн╕ крим╕нальних правопорушень, передбачених п’ятьма статтями Крим╕нального кодексу.
18 вересня Печерський районний суд Ки╓ва вин╕с р╕шення про обрання Мос╕йчуку запоб╕жного заходу у вигляд╕ взяття п╕д варту до 15 листопада 2015 року.
Вислухавши ухвалу суду, Мос╕йчук тод╕ заявив, що оголошу╓ голодування.
* * *
Президент Укра╖ни Петро Порошенко наголошу╓, що влада ма╓ пол╕тичну волю боротися з корупц╕╓ю ╕ не обмежиться затриманням народного депутата в╕д Радикально╖ парт╕╖ ╤горя Мос╕йчука. Про це президент сказав в ╕нтерв’ю укра╖нським телеканалам.
«Я хот╕в би ч╕тко наголосити, що ╓ пол╕тична воля президента ╕, я спод╕ваюся, пол╕тична воля влади для того, щоби ми дуже жорстко продемонстрували ефективн╕сть боротьби з корупц╕╓ю, сьогодн╕ в кра╖н╕ ця пол╕тична воля ╕сну╓, ╕ н╕хто не збира╓ться ╕ не буде обмежуватись лише затриманням Мос╕йчука», — наголосив П. Порошенко.
Президент заявив, що держава повинна реагувати на факти хабарництва, як╕ процв╕тають у Верховн╕й Рад╕ серед депутат╕в. На його переконання, ус╕ депутати мають в╕дпов╕дати за сво╖ д╕╖.
«Моя позиц╕я принципова: порушив закон — с╕дай у в’язницю. Зняття недоторканност╕ — це ще не вирок суду, ╕, будь ласка, ми можемо забезпечити неупереджений, простий, прямий розгляд ц╕╓╖ справи для того, щоб усе сусп╕льство переконалося — злочинець ма╓ сид╕ти у в’язниц╕, чи це ол╕гарх, чи це корупц╕онер...» — наголосив П. Порошенко.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 25.09.2015 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=15940

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков